Коли в Мексиці в барі гукають: Bandera (тобто прапор), це означає пити по порядку кольорів мексиканського прапору: зелениий (лимонний сік), текілла (білий), червоний (томатний).
А ми в місті Пуебла сьогодні бачили візуальний проєкт Immersive Disney і обговорюємо можливість проєктів Immersive Shevchenko / Immersive Pryimachenko

Прорив!!!! Делегації українського громадянського суспільства в ПАР вдалося зустрітися з представниками АНК. І не просто з представниками, а з першим заступником Генерального секретаря АНК Номвулою Моконьяне (Nomvula Mokonyane). Вона відповідає за міжнародні зв'язки. Була представлена і молодіжка АНК, раніше дуже непроста до контактів, оскільки історично у АНК багато контактів з Москвою. Та розповідь про долю українських дітей розтопила серця представників АНК. Пані Номвула пообіцяла всіляке сприяння в цій сфері. Працюємо далі...

Мене бомбардують запитаннями західні журналісти, і я кожного дня даю інтерв’ю на тему розколу між Залужним і Зеленським. Моя позиція полягає в тому, що ми всіляко маємо демонструвати свою єдність. Більше того, є політики і є військові – об’єктивно, у них буде різниця в підходах. Але ми не маємо її драматизувати. Ми маємо говорити про те, що, в цілому, ми об’єднані і рухаємося вперед. Тобто я жодним чином не хотів би нагнітати і підключатися до нагнітання атмосфери.
Якщо ми проаналізуємо дані опитувань, до речі, того ж самого КМІСу, бо ми свої (результати опитувань фонду Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва – ред.) опублікуємо наступного тижня.
Але дані КМІСу говорять про те, що, так, у Залужного зараз вища підтримка, ніж у Зеленського. Але підтримка в 62% для президента воюючої країни – теж дуже висока. І цьому будь-який західний політик позаздрить.
Більше того, ці опитування КМІС показують, що 59% схвально ставляться і до Зеленського як головнокомандувача, і до Залужного як головнокомандувача ЗСУ. Це хороша цифра. Лише 1% тих, хто підтримує Зеленського, не підтримує Залужного, і 14% – тих, хто підтримує Залужного, не підтримують Зеленського. Тобто, в цілому, це говорить про те, що населення не є поляризованим тут. І знову ж таки, нам не варто це нагнітати.
Повертаючись безпосередньо до вашого запитання, я хотів би розповісти про моє загальне враження від пресконференції президента.
Перший момент – це не була «тепла ванна». Питання були критичні, бо ми побоювалися – адже того не пустили, того не пустили – що це все буде зрежисовано. Ні, цього не було. З самого початку пішли достатньо гострі, критичні запитання – це плюс.
Друге – відповіді президента не були провальними, в цілому. І загалом, він давав правильні відповіді.
Але в кількох моментах його реакція була занадто, скажімо так, емоційною. Зокрема, і з цього питання (про звинувачення Безуглої у бік Залужного – ред.).
Я вважаю, що на це питання не треба було так відповідати. Треба було сказати: ми єдині, у нас може бути різниця в якихось підходах, але ми єдині і нікому не вдасться зруйнувати нашу взаємодію.
– Але президент так не сказав.
– Президент так не сказав. Ну, на жаль. Більше за посиланням https://dif.org.ua/article/yakshcho-zelenskiy-pide-na-zvilnennya-zaluzhnogo-to-tse-bude-provalno-nasampered-dlya-nogo-oleksiy-garan

Мій своєрідний звіт у програмі Портникова про адвокаційну поїздку до країн, де в силу історії сильні ліві погляди: Південної Африки - Мексики і неофіційну поїздку до країну моїх дитячих мрій і захоплень - на Кубу, де віддав шану меморіалу Че Гевари в Санта-Кларі (де був фінальний бій з ним на чолі, який і відкрив шлях на Гавану). Це вже зараз я розумію, що, мабуть, не за таке "щасливе майбутнє" він віддав своє життя. А от мексиканський монументаліст Ороско, хоч і був лівим, але вже наприкінці 40-х зрозумів подібність комунізму й фашизму. https://www.youtube.com/watch?v=sKqJ7geQJxY&ab_channel=%D0%94%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%86%D1%96%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%B8

«в інтерв'ю The Economist Володимир Зеленський сказав: «Найважливішою професією, якою українець може зараз займатися, — це бути присутнім в Україні». Так, це сказано не зовсім коректно, адже біженці є різні, та є й різні ситуації. Я знаю людей, які працюють в міжнародних організаціях, адвокатують Україну там і реально думали вертатися і брати зброю, але де вони можуть зробити більше?» – вважає Олексій Гарань, науковий директор Фонду «Демократичні ініціативи», професор кафедри політології НАУКМА, у коментарі The Page (посилання у першому коментарі).
На думку Фесенка, Зеленський просто закликав тих, хто за кордоном, і тих, хто в Україні, але пішов у внутрішню еміграцію, зробити правильний вибір, нагадав, що це їхня країна.
Олексій Гарань погоджується з цією думкою, але вбачає потребу робити це більш делікатно та, можливо, повернутись до минулої версії цих закликів, коли Володимир Зеленський говорив, що кожен на своєму місці має робити щось для перемоги.
Олексій Гарань вважає, що питання до промови Зеленського можуть виникати в нашому сприйнятті, бо українці стали більш прагматичними та критичними. Суспільство вже не в 2022 році, вже немає захмарного оптимізму щодо майбутньої перемоги «вже завтра»:
«У нас є підстави для критики влади? Є. Ми можемо її критикувати? Слава богу, можемо. Влада нас у чомусь слухає. Але це те, на чому нас ворог буде ловити. Диктатори під час війни використовують слабкості демократії, можливість розхитати суспільство та цим вплинути на владу», – каже Гарань.
Професор кафедри політології НАУКМА не говорить, що потрібно перестати критикувати владу. Українці мають вказувати їй на «дурниці», які стаються, але також не варто впадати в тотальне критиканство. Для перемоги у війні потрібна суспільна єдність, яку наша нація досі демонструє, як показують підсумки року Демініціатив, хоч і менше, ніж у 2022 році.

Христос хрещається - В річці Йордан! (так мене свого часу навчили мої студенти з Галичини:)
Переважна більшість православних церков світу перейшла на новоюліанський календар. Для вірних цих церков Різдво було 25 грудня, а 6 січня вже настало свято Богоявлення, а також свято Хрещення Господнього.
Цього дня, на Йордана чи Водохреще, у Греції, Болгарії і Румунії (а також у громадах вихідців із цих країн за кордоном) та в деяких регіонах Македонії, Чорногорії і Сербії існує звичай після служби Божої рушати хресним ходом до найближчої водойми і пірнати у крижану воду . Священик освячує воду, кидаючи в неї дерев’яний хрест; для пірнальників вважається особливим благословенням виловити цей хрест.

кількість людей, які ідентифікують себе етнічними росіянами, зменшилась до 6%, прихильників московського патріархату 7-8%: це серйозне падіння показників. Тут я хотів би наголосити на тому, що ми при цьому маємо розуміти, що російськомовні люди є невід’ємною і цілком легітимною частиною українського суспільства. Аби вони знали і використовували українську мову в офіційному чи діловому спілкуванні. А якою мовою говорять в побуті – то їхня справа. Тож не треба створювати проблем, головне, аби був консенсус, а він є. Більше в інтерв'ю Укрінформу https://dif.org.ua/article/ukrainske-suspilstvo-zberigae-zaryad-optimizmu-oleksiy-garan

ми, Україна, підтримали канадську поправку: добре, ми голосуємо за цю резолюцію, але давайте засудимо і дії ХАМАС. Вони відмовилися, тому Україна не голосувала за резолюцію. Але у нас є дуже сильні тут аргументи.
Ми пам'ятаємо, що Зеленський після злочину ХАМАС проти цивільних в Ізраїлі одразу сказав, що поїде в Ізраїль для прояву солідарності, і ця інтрига певний час зберігалась. З точки зору наших інтересів на Глобальному Півдні, це було б в мінус. Тому я думаю, що добре, що зрештою він не поїхав.
Позиція нашого МЗС, до речі, виправила цю ситуацію, тому що міністерство зробило дві дуже чіткі заяви, що Україна завжди була і є за «створення двох держав у Палестині» і ми засуджуємо воєнні злочини з будь-якого боку. Більше https://thepage.ua/ua/politics/sho-take-globalnij-pivden-i-navisho-vin-ukrayini Але цікавіше дивіться повне інтерв'ю на моєму ютуб-каналі https://youtu.be/XyWSnOBtWhc

130 років з дня народження Еллана-Блакитного, прадіда моєї доні Vasylyna Haran Одна з ключових постатей українізації, суперечлива, як і інші націонал-комуністи, зокрема боротьбисти. Дякуємо Харківський ЛітМузей , який буде висвітлювати ці суперечності в онлайн лекції 20 січня (див нижче). В «Полном собрании сочинений» (ПСС) Леніна був лист Леніна, де прямо давалася вказівка використати «боротьбистів», але при цьому заманивши до більшовицької партії, ліквідувати як окрему політичну силу: «не пропускати жодної провини боротьбистів без негайного й суворого покарання… Момент ліквідації визначити через короткий строк, момент буде встановлений Політбюро і повідомлений Укрревкомові» (5-е изд. – Т.40. – С. 122, 159, 266). Спадкоємці «Великого Жовтня» не тільки не соромились, а, навпаки, демонстрували це як «гнучкість Леніна» з використання «дрібнобуржуазних попутників», а потім їх ліквідації. ПЗТ стояли у будь-якій бібліотеці, і там можна було знайти цього листа Леніна, як і багато інших його відвертостей, зокрема, про заручників, розстріли, концентраційні табори (Т.50. – С. 142-145). Але ж і в школі, і в університеті нас змушували читати й конспектувати (що означало механічно переписувати!) інші статті, а за тим втрачалося навіть розуміння того, що насправді планував Ленін. Докладніше про здобутки і трагедію боротьбистів див. добірку призабутих статей В. Еллана-Блакитного, яку ми уклали разом з його донькою Майєю Вовчик-Блакитною, і мою передмову «Націонал-комунізм та українська революція: романтика і реальність» (Сучасність. – 1994. – № 1. – С.142-161). https://www.facebook.com/litme.ua/posts/pfbid02s6VdHFnVVkByPokmKjmUxoPhhNSFwW4UUeJWf1Q3p1cahwnZDMK4YzEWGxPV2BUKl

Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва оголошує конкурс на посаду аналітика https://dif.org.ua/article/fond-demokratichni-initsiativi-imeni-ilka-kucheriva-ogoloshue-konkurs-na-posadu-analitika_?fbclid=IwAR2ukKPG5iCnVmlRKzsvadzfq0dXOtHnr9jSUXRfp9Xi2zKbP42fZ0OeeOo

Підписуйтесь на мій ютуб канал. Про політику, міжнародні відносини, історію і не тільки.... https://www.youtube.com/watch?v=XyWSnOBtWhc&t=65s&ab_channel=OlexiyHaran

Насправді, попри заголовок журналістів - війни між Іраном та ядерним Пакистаном через белуджистанських сепаратистів не буде. Це - взаємна гра м'язами. А от проксі війни Ірану на Близькому Сході з використанням "хуситів", Хамасу, Хезболли, на жаль, продовжаться https://youtu.be/vaiVWAqDQlg

А чи вистачить кадрів для роботи безпосередньо в округах республіканськиї конгресменів? Але робити треба (детальніше у подкасті на Громадське радіо з Андрієм Куликовим):
"На засіданні в Давосі нам також говорили про те, що нам треба приділяти увагу роботі з республіканцями, з їхніми ключовими представниками у Конгресі. Якраз тут багато чого можуть зробити неофіційні діячі: експерти, різні неформальні делегації. Треба їздити в США, треба спілкуватися. При чому, як наголосили американські експерти, треба їздити безпосередньо у виборчі округи, щоб там спілкуватися як з республіканськими конгресменами та сенаторами, так і з їхніми виборцями. Там треба доносити українську позицію і пояснювати, чому підтримка України вигідна й Америці". https://hromadske.radio/podcasts/na-pulsi-analizuiemo-holovne-na-hromadskomu-radio/za-lashtunkamy-davosa-vysnovky-realistychnoho-optymista