Бійці «Скорпіону» накрили вогнем бліндажі окупантів на Вовчанському напрямку

Військовослужбовці Держприкордонслужби у складі Сил оборони України продовжують виконання бойових завдань з протидії російсько-окупаційним військам у Харківській області.

Бійці підрозділу «Скорпіон» бригади «Гарт» дронами та мінометами завдали вогневих уражень по бліндажах противника, який намагається закріпитися на Вовчанському напрямку. У деяких випадках ворог, помітивши наші «пташки». Намагався вразити їх вогнем зі стрілецької зброї. Але не допомогло. Підтверджено знешкодження 14 окупантів.

Долучайтесь до збору на дрони та комплектуючі до них для бригади «Гарт». Допомагайте дистанційно нищити ворога! «Гарт»!
https://send.monobank.ua/jar/7jK3dGoSra
4441 1111 2156 2502

Долучайтесь до команди бригади «Гарт», без ТЦК та СП. ІТ, аналітика, дрони, звʼязок, техніка, медицина – в бригаді є вакансії саме для тебе. +380 67 192 9839, +380 67 301 0890, +380 66 983 6864. Повістки не потрібно.

🎶«Музичний Батальйон» зіграв благодійний концерт на підтримку бригади «Гарт»

1 березня в столичному Будинку Кіно відбувся благодійний концерт «Нескорений ПроRock – «Чотири Пророки». Українські виконавці та культурні діячі заспівали пісні на слова Тараса Шевченка, Василя Стуса, Олени Теліги та Василя Симоненка.

Артисти підтримали дух нескорених українців й зробили добру справу – зібрали кошти на закупівлю дронів для Бригада "Гарт" Держприкордонслужби України. Ці безпілотники збережуть життя воїнам та допоможуть виконувати бойові завдання на Вовчанському напрямку.

Концерт відбувся за підтримки Волонтерського Центру «Коло», Рок Радіо UA та Радіо Культура.

Дронарі бригади «Гарт» осліпили ворога під Вовчанськом

Дронарі бригади «Гарт» уразили під Вовчанськом ворожий комплекс дальнього візуального спостереження «Муром-М». Не допомогла противнику і антидронова сітка, якою він його прикрив з усіх боків. Перші дві «пташки» пілотів підрозділу Falcon пробили в ній дірку, а третя остаточно знищила комплекс. Також під вогонь прикордонників «Гарту» потрапили місця зосередження особового складу та транспортний засіб типу «Буханка», що використовувався ворогом для підвезення особового складу та боєкомплектів.

Долучайтесь до команди бригади «Гарт», без ТЦК та СП. ІТ, аналітика, дрони, звʼязок, техніка, медицина – в бригаді є вакансії саме для тебе. +380 67 192 9839, +380 67 301 0890, +380 66 983 6864. Повістки не потрібно.

Долучайтесь до збору на дрони та комплектуючі до них для бригади «Гарт». Допомагайте дистанційно нищити ворога!
https://send.monobank.ua/jar/7jK3dGoSra
4441 1111 2156 2502

Фідбек з передової: як донати українців допомагають прикордонній бригаді "Гарт" нищити окупантів

Ви задонатили – ми передали вибухове вітання противнику. Саме так працює кожна зібрана гривня на потреби прикордонників бригади "Гарт".

Нещодавно бойову спроможність наших пілотів посилили ударні дрони Darts. Ці "пташки" закупили завдяки підтримці небайдужих українців, котрі долучилися до збору організованого благодійною організацією «БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД ПЛЕМЕНА ТРИЗУБА», волонтером Вадимом Парасочкою (БФ «Серця Свободи») та за підтримки медійників.

Дрони покликані зберігати життя особового складу: стійкі до РЕБ та ефективні на відстані. Літають високо – цілять влучно. Наслідки: знищена ворожа техніка та ліквідовані загарбники. Результат – ще один крок до нашої спільної Перемоги. Вмощуйтесь зручніше! Презентуємо ексклюзивне відео роботи ударного дрона Darts з Вовчанського напрямку.

«Скорпіон» і «Фурія» – запальна суміш!

Низку цілей вполювали розвідувально-ударні групи та мінометники бригади «Гарт» на Вовчанському напрямку. Так, бійці підрозділу «Скорпіон» у взаємодії з розрахунками РУБпАК «Фурія» знищили точку злету ворожих БпЛА, дві антени зв’язку безпілотників противника, а також комплекс дальнього відеоспостереження «Муром-М», який ворог замаскував під шпаківню. Вогневим ураженням по ворожих опорних пунктах знешкоджено 26 окупантів.

Долучайтесь до команди бригади «Гарт», без ТЦК та СП. ІТ, аналітика, дрони, звʼязок, техніка, медицина – в бригаді є вакансії саме для тебе. +380 67 192 9839, +380 67 301 0890, +380 66 983 6864. Повістка не потрібна.

Цю війну називають «війною дронів». БпЛА - це і аеророзвідка, для виявлення ворожих цілей, передачі координат артилерії, мінометам для подальшого ураження противника. А ударні дрони, як FPV, так і скиди, – це дуже ефективна зброя. Ми щиро вдячні всім, хто долучився до попередніх зборів для прикордонної бригади «Гарт», яка у складі Сил оборони України виконує бойові завдання з протидії російсько-окупаційним військам на Вовчанському напрямку. Але безпілотники – розхідний матеріал. І тому бригада «Гарт» оголошує новий збір на дрони, комплектуючі та супутнє обладнання до дронів. Наразі ми хочемо зібрати 1 мільйон гривень. Ми будемо вдячні за кожну гривню, адже вона для наших бійців – на вагу золота.

https://send.monobank.ua/jar/2hVCZQk8qy
4441 1111 2294 2679

Реквізити для поповнення банки «Для бригади «Гарт»»

Отримувач: Петренко Олександр Дмитрович
IBAN: UA523220010000026209355611122
ІПН/ЄДРПОУ: 3237011399
Призначення платежу: Поповнення рахунку банки

Разом до Перемоги!

⚡️Прикордонна артилерія: вогонь по ворогу і життя під землею

«Гармата!» – вигукує прикордонник «Балу». За мить снаряд 105-го калібру з оглушливим звуком вилітає зі ствола гаубиці. Ще через кілька секунд чути розрив. Прилетіло по позиціях росіян.

Артилерійські підрозділи ДПСУ на Харківщині ведуть щоденний вогневий бій проти російських військ. Через високу активність ворожих дронів бійці майже весь час проводять у бліндажах, виходячи на позиції лише для роботи.

Як функціонує прикордонна артилерія, які завдання виконує і як виглядає життя військових у польових умовах – дивіться у повному репортажі 👈🏻

🇺🇦 Рекрутинг ДПСУ | Telegram | Facebook | YouTube | Instagram | TikTok | X | Сайт

«Свої шеврони буду вішати на кожного окупанта» - прикордонник бригади «Гарт» на псевдо RIP

У Роберта доволі незвичний позивний – RIP. Ця абревіатура всесвітньовідома, як «Rest In Peace», що з в перекладі з англійської означає «спочивай з миром». Це дійсно абревіатура, сміючись каже Роберт, але в його випадку означає зовсім інше. Перша літера – його ім’я, а наступні… то особисте. Втім, каже військовослужбовець підрозділу радіоелектронної боротьби бригади «Гарт», і в її популярному значенні вона стане в пригоді. Наробив багато шевронів зі своїм псевдо і вішатиме їх на кожного російського окупанта, який зустрінеться у нього на шляху.

Біографія у Роберта доволі цікава. Його батьки родом з грузинського міста Руставі. Але в першій половині 1990-х виїхали з Сакартвело до України. Причиною стала гібридна війна, яку проти Грузії розгорнула росія. Оселилася родина в Житомирі. Там і народився Роберт.

- Я вважаю себе українцем, але постійно слідкую за подіями, які відбуваються в Грузії. Там дуже складна зараз ситуація. Грузинський та український народи весь час допомагали один одному. «Грузинський Легіон» у складі Сил оборони України воює зараз проти російсько-окупаційних військ. Більшість грузинів – за Україну. І коли я спілкуюся з моїми рідними та друзями, які перебувають на Кавказі, розмова обов’язково розпочинається і закінчується словами «Слава Україні! Героям слава! Слава героям Грузії, які воюють за Україну в цій війні!» І якщо, не дай Боже, відбудеться конфлікт між росією та Грузією, я обов’язково туди приїду і захищатиму своїх рідних. Бо там бої брати, сестри, бабусі, дідусь. Я дуже за ними сумую. І коли закінчиться війна, обов’язково до них приїду.

У родині Роберта раніше розмовляли тільки російською та грузинською. Але наразі російську зі свого лексикону всі викреслили. Батько, який був громадянином Грузії, наразі отримує українське громадянство. І йому дуже добре вдається опановувати солов’їну. А матір відразу перейшла на українську, бо її мати була родом з України. Роберт з гордістю заявляє: «Я напів грузин, напів українець! І наразі захищаю свою націю, свою Україну!»

- Вперше я стикнувся з неприязним ставленням до російської мови в школі від учительки української мови та літератури Людмили Василівни Левандовської. Ще у 2008 році вона казала: «Не спілкуйся мовою ворога!». Я кажу: «Ви що таке кажете, росіяни ж наші друзі?». «Якщо ти частіше ходитимеш на мої уроки та на уроки історії, то зрозумієш, що гіршого ворога немає». Я тоді думав, що вона якась хвора. Але коли підріс, між Україною та росією розпочалися спочатку конфлікти в політичній сфері, а потім справа дійшла до окупації Криму та частини Донбасу. Коли я повернувся з АТО, то в першу чергу прийшов до школи та попросив вибачення перед Людмилою Василівною. Сказав, що вона тоді була єдиною в школі, хто розумів сутність росії, що ця країна ніколи не дасть нам спокою.

Роберт здобув вищу освіту у Вінницькому національному технологічному Університеті за спеціальністю «Електротехніка та електромеханіка», що потім йому дуже стало в пригоді під час повномасштабного вторгнення. Але за фахом працювати не пішов. У Роберта є два на рік старші брати-близнюки, які закінчили Житомирський військовий інститут, після якого потрапили до Сил Спеціальних Операцій. Це стало мотивацією для нашого героя і самому піти служити народу України.

Детально про бойових шлях Роберта дивіться за посиланням:
https://www.youtube.com/watch?v=icsymXMP3Tc

«Я з дитинства мріяв про брата, і тепер у мене їх цілий підрозділ»,– прикордонник бригади «Гарт» із позивним «Дальнобой»

Історія потрапляння Сергія до війська доволі буденна. Він працював далекобійником, їхав у Чернівці на заміну тягача, коли на блокпосту йому вручили повістку.

– Трагедії з цього не робив. Ховатися не збирався й завжди казав: якщо призвуть – піду. Я з Тернопільщини, і з початком вторгнення ми з хлопцями організувалися, стояли на блокпостах. Але коли на Заході вони стали непотрібні, повернувся до роботи, щоб годувати сім’ю. Їздив Європою, зокрема доставляв в Україну гуманітарні вантажі.

Після мобілізації Сергія направили на навчання, але, маючи строкову службу за плечима, він добре володів зброєю. Втім, частіше тримає не автомат, а кермо броньованого позашляховика.

– У війську часто займаєшся тим, що вмів у цивільному житті. Під час співбесіди запитали, чи є водії. Розповів про свій досвід – запропонували посаду техніка-водія в підрозділі РЕБ. Тепер працюю на Вовчанському напрямку. Тут не тягачі, а менші машини, бездоріжжя, небезпека. Але я завжди любив екстремальне водіння. У цивільному житті мене «обожнювали» камери фіксації швидкості, а тут чим швидше їдеш – тим краще.

Часто доводиться гнати, аби уникнути ворожих дронів.

– Якось їдемо з позицій, і побратим питає: «Цікаво, чи витримає броньовик удар FPV-дрона?» За десять хвилин машину підкинуло – дрон влетів у задню частину. Побратим так головою вдарився, що побачив «світло в кінці тунелю». А я перше, що сказав: «Хлопці, ми цілі!» Авто отримало незначні пошкодження й наступного дня знову було в роботі.

Сергій каже, що головне – зберігати концентрацію, швидко приймати рішення й не панікувати. Якщо дрон влучив і ти зупинився – ворог запустить ще один. Тому треба витискати з машини максимум.

– На щастя, у нас вистачає і техніки, і пального. Є ремонтна бригада. А ще з’явилися охочі навчитися водінню. Один побратим навіть дистанційно проходить курси, щоб скласти на права. Буває, дзвонить: «Машина не заводиться». Я питаю: «Соляру залив?» Або: «Застряг». Приїжджаю – а він загнав авто в болото. Сідаю за кермо, показую, що робити. Ну і кажу, який він «молодець».

Сергій пишається, що в підрозділі панує братерство.

– У мене дві сестри, а я завжди мріяв про брата. Тепер у мене їх цілий підрозділ! Разом працюємо, разом обговорюємо, хто чим займатиметься після Перемоги. Є у нас старшина – такі борщі варить! Але не скажу, що кращі, ніж у дружини. Вона теж гарна господиня, зараз ковбаски робить – я скоро у відпустку їду.

Рік тому, коли Сергія мобілізували, дружина плакала, але потім змирилася. А от з деякими знайомими спілкуватися після війни буде непросто.

– Один сусід на початку війни кричав: «Усе, піду воювати!» А потім почав ховатися. Ще й каже, що ми тут нічого не робимо, тільки гроші лопатою гребемо. Відповідаю: «Так давай до нас – побачиш, як вони заробляються». А він: «А як же моє господарство?» Напевно, коли російські солдати прийдуть до нього додому, він теж за нього сховається…

Сергій не має сумнівів: ворога треба зупинити, а потім уже повертатися до звичного життя.

– Після війни знову сяду за кермо фури. Подобається мені ця справа. А, може, хтось із побратимів стане напарником – вони вже захопилися автосправою.
https://www.youtube.com/watch?v=FLME17YqkZY

«Дружина взяла нас з її братом під «домашній арешт», довелося на війну тікати через паркан» - прикордонник бригади «Гарт» на псевдо Санта

Бойовий шлях старшини підрозділу радіоелектронної боротьби бригади «Гарт» на псевдо Санта розпочався у 2014 році. Втім, старшиною він став згодом. А тоді у складі зведеного загону виконував бойові та спеціальні завдання в Луганській області. З побратимами брав участь в зачистках, стояли на блокпостах, протидіяли ворожим ДРГ.

«Екіпіровані ми тоді було не те, що зараз. Наприклад, оптика, аби спостерігати за сектором, була тільки у снайпера. Вихід з ситуації знайшли наступний: садили його на дерево і він нас повідомляв, якщо відбувався якийсь рух з ворожого боку. Якось він подає сигнал: «В такому-то напрямку - ДРГ». Ну ми і всадили туди відро набоїв. Але те, що відбувалося тоді, у порівнянні з тим, що зараз – дитячий садок. Тоді ми бачили ворогів на відстані в 100-150 метрів, а зараз він заглядає у вікно хати, де ти сидиш, і кидає гранату», - згадує Санта.

Повномасштабне вторгнення застало Санту на Київщині, в Білоцерківському районі, де він працював охоронцем. Словами «вставай, почалося» розбудив колега. Перш за все Олександр вивіз родину в безпечне місце. Планував після цього одразу піти у військкомат, але виявилося, що не все так просто.

«Дружина знала мій з її братом характер. І взяла нас під «домашній арешт»: сама ходила в магазин за покупками, сама сміття виносила. Але у нас з шуряком був план. Ми дочекалися, поки вона стане мити волосся, викликали таксі, сальто через паркан, і незабаром повернулися вже членами Добровольчого українського корпусу. Звісно, був скандал. Але ми пояснили, що коли таке відбувається, враховуючи наш досвід, сидіти вдома не можемо», - каже прикордонник.
Після того, як ворога прогнали з Київщини, Санта з шуряком почали шукати місце служби, де були б більш корисними. І вступили до лав 9 прикордонного загону. Стояли там на кордоні з білоруссю. Але невдовзі Санта вирішив, що і цього йому замало. І написав рапорт на переведення в бойовий підрозділ – 1 прикордонний загін. Спочатку були навчання, а на початку 2023 року наш герой поїхав виконувати бойові завдання розвідником на схід. Часів Яр, Бахмут…

«Коли туди потрапив, було таке враження, що з цивільного життя перемістився в якийсь бойовик. Бахмут був практично повністю зруйнований. Вагнерівці сунули ордою. Дуже активно працювали ворожі артилерія, міномети. Я тоді дістав поранення. Після мене на нашій позиції залишився мій побратим, Іван Мельник. Він геройськи відбив штурм, захопив ворожу рацію, але під час чергового мінометного обстрілу його також поранило. Витягав Івана молодий хлопець-розвідник, також з нашого підрозділу. Про те, як це відбувалося, можна книгу написати. Ніч, суцільна темрява. І наші аеророзвідники за допомогою дронів направляли його: «П’ять метрів праворуч, ще п’ять ліворуч». Потім почався обстріл. Хлопець накрив Івана шифером, щоб ворог не помітив, сам сховався. А коли все затихло, знову потягнув. І так метрів 400 до евака. Треба було бачити цю картину: худенький хлопчина тягне кремезного дядька. Це, певно, один з найемоційніших моментів для мене на фронті», - каже боєць.

Після Бахмута Санта поїхав на навчання до Великої Британії. Потім певний час служив на білоруському кордоні, а минулоріч – вже у складі нового підрозділу бригади «Гарт» вирушив на Вовчанський напрямок.

Про харківський період служби Санти, про обереги, які він виготовляє для побратимів власноруч - дивіться у відео.

Долучайтесь до команди бригади «Гарт», без ТЦК та СП. ІТ, аналітика, дрони, звʼязок, техніка, медицина – в бригаді є вакансії саме для тебе. +380 67 192 9839, +380 67 301 0890, +380 66 983 6864. Повістка не потрібна.
https://www.youtube.com/watch?v=yx55ZMMxqhw

Рефлекси гри на екрані й на полі бою

Українські оператори БпЛА від початку широкомасштабного вторгнення не тільки переломили хід війни, а й зробили за допомогою «пташок» революцію у способі її ведення. І хоч ворог почав швидко вчитися, наші дронарі також не стоять на місці й мають значний успіх.

І половина цього успіху це, звісно, класно підібрана команда, як, наприклад, дронарі підрозділу РУБпАК «Фурія» прикордонної бригади «Гарт» із позивними «Зім», «Чех», «Борзяк».

Олег «Зім» іванофранківець, до війни мав свій бар, але покинув бізнес і, з березня 2022 року, добровільно приєднався до лав прикордонників. У запеклих боях за Соледар дістав поранення. Після лікування повернувся на службу та став керівником групи операторів БпЛА.

Член його команди - Юра «Борзяк», як і його брат, який служить майже п’ять років, приєднався до прикордонників 1,5 року тому і ні на хвилину не пошкодував про свій вибір.

Про своє приєднання до війська Антон «Чех» зізнається: «Совість замучила, багато друзів воювали, хотів допомогти закінчити війну». Але останньою краплею для нього стала загибель друга, тоді він зробив сміливий крок - заповнив анкету та разом з іншими прикордонниками став на захист Батьківщини.

І хоч в команду вони прийшли різними шляхами, та мету мають одну – перемогти ворога, який напав на країну.

Хлопці кажуть, що бути професіоналом це пів справи, важливо довіряти своїм побратимам і бути одним цілим.

На сьогодні Олег, Антон і Юра мають неабиякий досвід польотів fpv та мавіками, а зараз керують розвідувальним дроном українського виробництва «Лелека».
«Швидко збирається, летить далеко, «бачить» звисока, а ще РЕБу ворога не завжди вдається його знешкодити», – діляться прикордонники підрозділу.

Разом з «Лелекою» бійці переглядають поля, посадки, населені пункти. Вони зазначають, що дуже багато факторів впливають на якість виконання поставлених завдань - нерідко заважають погодні умови, вітер, хмари, температура.

Але кадр за кадром хлопці невпинно відстежують ворога, адже він надто добре маскується, особливо в населених пунктах. І тут потрібно враховувати кожну деталь, аби виявити та вчасно попередити про можливий наступ, чи скупчення техніки, і при цьому подбати ще й про власну безпеку.

«Хлопці, рухайтеся! Пульт освоїти дуже просто, дрон так само - починаючи з квадрокоптера, переходячи до великого крила», - закликає керівник групи операторів «Зім» тих, хто планує доєднатися до війська та допомогти перемогти ворога. Тож долучайтесь до команди бригади «Гарт», без ТЦК та СП. ІТ, аналітика, дрони, звʼязок, техніка, медицина – в бригаді є вакансії саме для тебе. +380 67 192 9839, +380 67 301 0890, +380 66 983 6864. Повістка не потрібна.

Хто може стати класним оператором БпЛА? Яким є перше запитання до кандидатів на цю посаду? Причому тут рефлекторність пальців і очей та чому важливо вміти грати у комп’ютерні ігри, щоб стати професійним оператором БпЛА, дивіться у відео.

https://www.youtube.com/watch?v=BScC2nBDLjo

«Тут таке навчання, що ми вже розуміємо один одного, немов дельфіни, на ультразвуці», - прикордонник бригади «Гарт» Олег

До повномасштабного вторгнення Олег працював адвокатом в Охтирці, що на Сумщині. Спеціалізувався на кримінальних справах. Бої з російськими окупантами за його рідне місто розпочалися 24 лютого 2022 року. Олег відразу став на його захист. Через півтора місяця, коли активна фаза боєзіткнень тут закінчилася, почав волонтерити. А ще, зібравши «рукастих» і мізковитих однодумців, займався виготовленням безпілотників. Спочатку – літакового типу, на кшталт славнозвісних «Байрактарів». Потім – FPV-дронів. Робили це за підтримки місцевої влади і на базі військової частини, в якій служить його брат.

І ось в грудні минулого року Олег прийняв рішення мобілізуватися, попри те, що мав бронь. Тригером стало те, що росіяни знову почали підбиратися до Охтирки. Вирішив, що настав час зробити ще більший внесок в захист рідного міста і країни.

«На ресурсі з рекрутингу побачив оголошення, що в Держприкордонслужбу потрібні оператори БпЛА. В інтернеті зустрів інформацію про бригаду «Гарт». Бойова бригада – те що мені було потрібно. Ось так і став військовослужбовцем РУБпАК «Фурія». Спочатку було 45 днів БЗВП – базової загальновійськової підготовки, потім 12 днів злагодження, після яких – ще 12 днів навчання на спеціалізованих курсах. Отож 70 днів тільки однієї підготовки. Під час БЗВП дуже сподобалося те, що було мінімум занять в кабінетах. В основному – на полігоні. Стріляли достатньо, не одну сотню набоїв. Причому, коли практикувалися в штурмі окопів, нам видали вже бойові набої. Звісно, інструктори трохи хвилювалися, але воно було необхідно. Так ти більше занурюєшся в ту атмосферу, яка тебе невдовзі очікує. Краще звикаєш до бойового духу», - згадує Олег.

Колектив тоді, каже Олег, зібрався різнобарвний. І за віком, і за мотивацією. Але всі дуже швидко порозумілися, знайшли спільну мову, і дехто після БЗВП навіть пішов служити з Олегом в РУБпАК «Фурія». Пригадує історію про одного з побратимів, з яким тоді проходив підготовку.

«Ми йому дали псевдо «Одеса». Мотивації у нього взагалі не було: «Війна, так війна, а мені що». Він розповідав історію, як потрапив до війська. Їхав на потязі в бік кордону (підозрюю, аби потім незаконно перетнути його). З потяга його і зняли. Але в армії наш «Одеса» розкрився! Він так влучно стріляв, що інструктора відразу почали його кликати в снайпери. Хлопець жартував: «Ой не хочу, бо боюся, що сподобається». Але було видно, що він отримує величезне задоволення від того, як у нього все виходить», - розповідає прикордонник.

Тоді ж, під час БЗВП, отримав свій псевдо і Олег – «Гєна». Каже, певно побратими дали його через те, що він добрий, як крокодил з відомого мультфільму.

«Наразі проходжу навчання вже у своєму підрозділі «Фурія» на Вовчанському напрямку. Вже навіть маю посаду начальника групи операторів БпЛА. Певно, врахували мій організаторський досвід в цивільному житті. Але до виконання бойових завдань ще не допускають. Воно й зрозуміло – я б сам також не пішов на завдання з ненавченим бійцем. Спочатку займалися на симуляторах, наразі – літаємо. Коли вперше взяв в руки пульт, боявся, що розіб’ю коштовну «пташку». Минулося, увечорі потім все проаналізував і зараз виходить набагато краще. Тай вчать нас досвідчені хлопці-дронарі дуже добре. Не так, як буває - насипав в голову інформації і пішов. Якщо бачать, що щось не зрозумів, ще раз пояснюють. Тут так навчають, що ми вже розуміємо один одного немов дельфіни, на ультразвуці. Звісно, вирішувати командиру, коли настане цей час, але дуже хочеться якнайшвидше вирушити на виконання справжніх бойових завдань», - каже «Гєна».

Долучайтесь до команди бригади «Гарт», без ТЦК та СП. ІТ, аналітика, дрони, звʼязок, техніка, медицина – в бригаді є вакансії саме для тебе. +380 67 192 9839, +380 67 301 0890, +380 66 983 6864. Повістка не потрібна.
https://www.youtube.com/watch?v=H9rqJXXP0r8

Дрони від брата Героя України

Серед тих, хто допомагає бригаді «Гарт», чимало рідних наших військовослужбовців. Один з них – Роман Дашко. Він – брат Героя України підполковника Ігоря Дашка, який загинув у квітні 2022 року під час оборони Маріуполя. Пан Роман передав РУБпАК «Фурія» три FPV-дрони, які придбав на зібрані разом з друзями кошти. «Пташки» з позивними «Петро Франко», «Говерла» і «Помста за Львів» вже полетіли виконувати свої бойові завдання – нищити окупантів на Вовчанському напрямку. Дякуємо за підтримку!