Ви любите Бакмана?

Я — так.

В київському КнигоЛенді скоро буде цікава подія:

12 грудня о 19:00 відбудеться дискусія «Про кого ми читаємо, коли читаємо Бакмана?»

Ось хто братиме участь в дискусії:

Віра Скуратова — літературознавиця
Олена Гнатко — психологиня
Модераторка: Дарина Важинська — головна редакторка видавництва #книголав

Приходьте і пишіть в коментах свою думку про кого ми читаємо, коли читаємо Бакмана 😉

#promo

Зустрілась з Пилипом Білянським, щоб поставити 33 питання про «Луни».

До речі, книжку знайти вже не так просто, тому якщо побачите — беріть.

in book we trust

Наступна книжка Артема Поспєлова вийде у 2026 у «Віхолі».

Буде наукова фантастика — кіберпанковий майндхантер.

Вчора Пилип Білянський спочатку продавав мені «Амок» Артема, а коли я сказала, що читала, то й наступну книжку продавав. Схоже ось це вона? Про серійного вбивцю.

Сьогодні я на презентації новинок «Віхоли» на наступні роки.

in book we trust

Трішки розкажу, що було вчора. Я спробувала новий формат — зустрілась з Пилипом Білянським, чия книжка мене дуже вразила. Ми поговорили і записали це.

Було про те, як представлений український схід в сучасній літературі, чому «Я змішаю твою кров із вугіллям» дуже важлива для Донбасу. Ось вона на сайті видавництва («Наш Формат»).

Звідки сам Пилип Білянський, думаю, ви бачите по фото. Бачите ж?

Про те, як в «Лунах» показано образ матері. Про переселенців, про алкоголізм, про те, як нам було зростати в 90-х. Про те, чому не буде еклектронки, але можливо буде вистава.

Про Сталкера і про Монобанк у ньому, про те, що кити — риби.

Я дуже до себе критична, прискіплива. Працюю над цим. Але скажу таке: оператор, який нас з Пилипом писав і є геть не дотичним до книжкової теми, після запису сказав наступне. Що зазвичай він сфокусований на картинці і звуку, саму розмову слухає рідко, бо думає про своє. А нас слухав!

Я дуже вдячна Пилипу, що він багато де вивозив моє інтервʼю на собі. Бо, не очевидно про очевидне, брати інтервʼю — важка праця) Клуб за книгою я зроблю. І онлайн, і наживо. А тим, хто готовий читати сумне, але круте та важливе — раджу ще раз придивитись до «Лун». Книга була в довгому списку Книги року ВВС-2023. І це дуже вартісний текст.

На фото — Пилип Білянський підписує «Луни», щоб ми розіграли книжку за донат.

Ось книга на сайті Книгарні «Є». А в їхніх книгарнях, нагадаю, діє акція -40% на другу книгу.

in book we trust

🔥 В нас є 2 лоти, які будемо розігрувати. Сьогодні це книжка «Луни» Пилипа Білянського з підписом автора.

Умови прості, треба задонатити 50 гривень на збір для ЗСУ Книголють 2.0. (Нагадаю, що за донат від 100 гривень, ще додатково участь у розіграші книжок, коли збереться вся сума).

Банка ось — https://send.monobank.ua/jar/4f7abJV1X

А я о 20:00 сьогодні розіграю «Луни» серед донатерів і завтра й відправлю.

in book we trust

Українське «Місто гріхів», сапфічне фентезі та Гетьманщина — про що пишуть молоді українські фантасти

Розкажу про те, як вчора пройшла вечірка «Віхоли», присвячена книгам видавництва у фантастичному жанрі.

Планів мають багато, тому чекають на ваші рукописи. Так само відкриті до співпраці з ілюстраторами.

Формат зустрічі

Дуже прикольно, що на подію запросили авторів, які видаються чи будуть видаватись. Безпосередньо їм було присвячено дві панелі. Перша для тих, хто пише про Україну, друга для тих, хто про вигадані світи. Треба було коротко розказати, як виникла ідея написання, візуалізувати, якою б могла бути екранізація, бо всі тексти презентували, як дуже кінематографічні, а також описати якими є стосунки в книжках.

Перша панель

📕 1. Дмитро Скочко, «Сміття».
Харків, 2040 р.

Журналістка отримує завдання — знайти зниклого чоловіка. За цю роботу їй готові платити відразу чотири людини: матір, напарник, повія та художник. Але що більше жінка спілкується з ними, то менше розуміє, що відбулося насправді. Кожен розказує власну історію, і жодна з історій не складається у загальний пазл.

Нагадаю, що читала у автора книжку «До Слова». Тут детальніше.

🎯Ідея
Прийшла в барі, коли вже зі столів забирали сміття, тоді Дмитро подумав, а яку інформацію можна про нас дізнатись з таких ось «залишків».

🍿Екранізація
Це було б щось близьке до нуару, як екранізація «Міста гріхів», все чорно-біле, а кольорова тільки кров.

❤️Стосунки
Всі нездорові.

📕 2. Лілія Черен, «Тінь за тобою».
Київ, 1925 р.

Новачок карного розшуку отримує перше завдання, яке підштовхує його розібратися зі своїм минулим, а також у несподіваний і містичний спосіб виводить на слід маніяка, який полює на дівчат.

🎯Ідея
Авторка спеціально звільнилась з роботи, щоб написати роман.

🍿Екранізація
Гарно не екрані епоху поки не представлено, тому порівнювати нема з чим.

Лілія збирає фотографії акторів, які могли б зіграти головні ролі. На її думку, норм вписався б молодий Кіану Рівз.

❤️Стосунки
Не головні, але присутні. Наприклад, є про те, як на них впливає війна. Коли чоловік приходить звідти, де травмують тіло і дух. У авторки принципова позиція — закінчувати гепі ендами, бо є читацька травма від «Віднесених вітром».

📕3. Наталка Данькова, «Засуджений на страту».
Гетьманщина.

Син князя та донька його кревного ворога — шлюб, приречений від початку. І тут у розпал банкету зʼявляється біс, щоб забрати князя на страту за гріх батька.

🎯Ідея
Захотіла обрати епоху, що перегукується з нашою. Тому Гетьманщина. Час, коли зроблено фатальний вибір.

🍿Екранізація
Екранізувати було б дуже дорого, бо Наталка бачить роман у стилі «Гри престолів».

❤️Стосунки
Прекрасні, але ідеальне кохання може перетворитись на пекло.

📕4. Олена Шпигоцька, «Необрана».

Софія починає бачити дивних, невидимих для інших, істот, які шкодять людям. Бачать цих потвор лише обрані — мисливці. І вони дуже не хочуть, щоб дівчина приєдналася до них, адже ніхто не стає мисливцем просто так, для цього треба зректися майже всього.

🎯Ідея
Показати, як важливо, щоб поруч був той, хто допоможе, коли ви вже не вивозите.

🍿Екранізація
Будуть вайби аніме. Найближчий за стилем серіал «Сутінкові мисливці».

❤️ Стосунки
Авторка втомилась від бедбоїв з їхніми редфлегами, тому очевидно їх не буде.

📕5. Марія Косян, «Герой замість мене».
2041 р.

Ігор разом зі своєю дівчиною прибувають на острів. Вони погодилися тестувати додаток на основі ШІ, хоча насправді не мають жодного уявлення, що саме тестують і чому всі довкола не можуть розповідати про власне минуле.

🎯Ідея
Текст наснився. Росії не існує.

🍿Екранізація
Історію бачить у стилі фільмів «Фонтан» та «Початок», і серіалу «В її очах». Оце останнє прям вау мене зацікавило, бо, нагадаю, що я обожнюю цей серіал — писала про нього тут.

❤️Стосунки
Здорові, але теж не все так просто.

Я б почитала «Сміття», бо обожнюю комікс «Місто гріхів» і «Герой замість мене», бо авторка згадала серіал «В її очах». А ви?

in book we trust

❗️Київ, субота, 28 грудня, 17:00 — запрошую до себе на Книжковий клуб на обговорення книжки «Луни», Пилипа Білянського

Де? Арт-простір [підґрунтя]. Місце за круглим столом.

Київ, Ярославів Вал, 14 В. Автора не буде, якщо що 😅

Хто бажає, то класично — ставте + у коментарях і я напишу вам або пишіть мені сюди @valentyna_911.

Ось книжка на сайті Книгарні «Є». 230 гривень + кешбек. Ще можна кинути кубик і отримати знижку чи сертифікат на честь дня народження книгарні.

#книжковий_клуб

in book we trust

Щодо трилерів від #книголав. Трохи змінились плани. Грудневим буде трилер «Знайди мене» 🔥

Наш промокод на нього на -50% 👇

inbookwetrust50

Ось книга на сайті. Обговорення класично в пʼятницю (27 грудня). Минулу зустріч модерувала я — як це було ви можете подивитись тут.

in book we trust

Стосовно мого Клубу на 28 грудня

❗️Так, для мене це незвично, що цього разу сучасний український автор.

Але, нагадаю, що я не люблю лотереї у виборі книжок на обговорення. Беру на Клуб тільки те, що мені самій дуже сподобалось. Тому «Луни» це зважений, хоч і важкий вибір.

❗️Так, книга не є веселою. А чи були вони в мене на Клубах взагалі?

Точніше, теми й атмосфера не святкові, новорічного настрою, здавалось би там нема, хоча частково цей період описаний. Проте там багато надії і життєствердності, а що нам ще треба перед Новим роком?

Поговоримо про те, як було зростати в 90-х, про те, як впливають індустріальні міста, які побудовані радянським союзом, на наше самопочуття.

Ну, і, звісно, про луни — які ми лишаємо в життях кожного, хто так чи інакше з нами перетинався. І так само про тих, хто залишає ці луни нам. Хто питав, чи це про космос? Ні. То, як вже зрозуміло з попереднього абзацу — про той слід, який ми лишаємо після себе, відлуння.

Поговоримо про символи християнства та еволюцію, я покажу вам як колись дуже давно виглядав кит і ви шокуєтесь. Особисто я була в шоці. Трішки розкажу вам про автора, бо, нагадаю, в суботу писала з ним інтервʼю.

Приходьте. Ще є аж 5 місць. Хто хоче — ставте + в коментарі або пишіть в особисті.

Субота, 28 грудня, 17:00. Київ, [підґрунтя].

На відео — автор читає для вас один із своїх улюблених уривків.

in book we trust