20 лютого 2014 року: початок російсько-української війни та окупації Криму

Сьогодні, 20 лютого, Україна вшановує пам'ять Героїв Небесної Сотні, які віддали своє життя за свободу та європейське майбутнє країни. Та водночас цей день має ще одне трагічне значення в новітній історії України — саме 20 лютого 2014 року розпочалася російська військова агресія проти України та окупація Кримського півострова.

Саме цього дня, у розпал кривавих подій на Майдані, українська розвідка зафіксувала перші факти перетину державного кордону України збройними силами російської федерації. Через Керченську протоку почали прибувати військові підрозділи, а в Криму з’явилися вантажівки без номерних знаків та так звані “зелені чоловічки” — російські військові без розпізнавальних знаків.

Формальне підтвердження того, що 20 лютого є початком окупації, з'явилося навіть у самій росії: на медалі “За повернення Криму”, яку Кремль вручав своїм військовим, чітко зазначена дата початку операції — 20 лютого 2014 року.

Прагнення росії здобути контроль над Україною і Кримом зокрема було відчутне давно. Російські підрозділи регулярно проводили “навчання” в Криму, займались розвідкою, дестабілізували ситуацію. Недарма один з перших російсько-українських конфліктів часів Незалежності відбувся біля острова Тузла, що в Керченській протоці.

Окупації Криму передували масштабні російські військові навчання “Захід-2013”, після яких частина підрозділів так і не повернулася до місць постійної дислокації. Їх сценарій: “на території сусідньої держави безлад, намагаються захопити владу, створюються незаконні збройні формування. Росія і Білорусь як країни-сусіди заходять і наводять порядок”.  Наприкінці 2013 року біля кордонів України було розміщено близько 37 тисяч військовослужбовців рф, готових до подальшого використання у військовій операції.

На той момент увага українського суспільства та міжнародної спільноти була зосереджена на протестах Євромайдану. 18–20 лютого в Києві тривали найкривавіші події Революції Гідності, коли силовики розстріляли понад 100 протестувальників. Водночас Кремль розпочав активну фазу підготовки до окупації Криму.

20 лютого 2014 з Козачої бухти Севастополя, де базувалася 810-та бригада морської піхоти Чорноморського флоту росії, на виїзд з Севастополя вийшла колона бронетехніки. Це пояснили тим, що чф рф в Криму переводить свої частини на посилений режим охорони через складну політичну ситуацію в Україні.

Після втечі Віктора Януковича 21 лютого 2014 року російські військові почали захоплення стратегічних об’єктів у Криму. 23 лютого рф фактично окупувала Севастополь: було проголошено так званого “народного мера” та створені “загони самооборони”. 24 лютого російські бронетранспортери перекрили в'їзди до міста, а до узбережжя Криму вирушила “олімпійська ескадра” Чорноморського флоту рф із підрозділами спецпризначення.

В ніч на 27 лютого 2014 року, після того, як 26 лютого 2014 року близько 15 тисяч активістів вийшли під стіни Верховної Ради Автономної Республіки Крим, щоб підтримати територіальну цілісність України, російські спецпризначенці захопили будівлі Верховної Ради та Ради міністрів АР Крим. Того ж дня окупанти почали блокаду українських військових частин та аеропортів, а вже 16 березня провели незаконний референдум про “приєднання” Криму до росії. Його результати не визнала жодна демократична країна світу.

Через окупацію Криму понад сотні тисяч українців змушені були покинути свої домівки. Корінний народ півострова — кримські татари — зазнав масових репресій: лідерів Меджлісу вислали з Криму, десятки активістів ув’язнили, а сотні кримців стали жертвами політичного переслідування.

Окупація Криму стала точкою неповернення у відносинах між Україною та росією, перетворившись на початок повномасштабної війни, що триває й донині. росія досі незаконно утримує півострів, і Україна продовжує боротися за його деокупацію всіма можливими способами.