Що буде з податками для ФОП та найманих працівників у найближчому майбутньому
Наприкінці грудня в Україні схвалили Національну стратегію доходів до 2030 року. Основна мета - збільшити надходження до бюджету.
За стратегією доходів, другу та третю групи ФОП об’єднають в одну другу групу. Розмір податку залежатиме від обсягу отриманого доходу і ставок податку, які будуть диференційовані — від 3% до 17%. Ставка податку залежатиме від виду діяльності ФОПа.
Найбільш витратні види діяльності оподатковуватимуться за найнижчими ставками, безвитратні чи маловитратні — за найвищими.
Саме види діяльності, які пов’язані з розробкою інтелектуального продукту і не передбачають додаткових матеріальних витрат (закупівлі сировини, обладнання), будуть оподатковуватися за найвищими ставками.
Кожен ФОП, який перебуватиме на другій об’єднаній групі спрощеної системи, повинен буде використовувати РРО/ПРРО — засоби електронної фіксації розрахункових операцій.
Реформа спрощеної системи оподаткування триватиме не менше як три роки.
Для офіційно найманих працівників застосовуватимуть прогресивну шкалу оподаткування після розробки та ухвалення відповідного закону. Тож може зрости податкове навантаження на осіб з вищими доходами (нині діє плоска шкала зі ставкою ПДФО 18% для всіх трудових доходів).
Приклад: працівнику нарахували зарплату в розмірі 150 тис. грн. Зарплата до 30 тис. грн оподатковується за ставкою 18% (30 тис. х 18% = 5,4 тис. ПДФО), а решту — за підвищеною ставкою ПДФО, скажімо 36%. (150 тис. грн — 30 тис. грн) х 36% = 43,2 тис. грн ПДФО. Загалом такий працівник за нової системи оподаткування сплатить 48,6 тис. грн. Тоді як за чинного механізму 150 тис. х 18% = 27 тис. грн ПДФО.
Більше про нацстратегію доходів за посиланням.
Наприкінці грудня в Україні схвалили Національну стратегію доходів до 2030 року. Основна мета - збільшити надходження до бюджету.
За стратегією доходів, другу та третю групи ФОП об’єднають в одну другу групу. Розмір податку залежатиме від обсягу отриманого доходу і ставок податку, які будуть диференційовані — від 3% до 17%. Ставка податку залежатиме від виду діяльності ФОПа.
Найбільш витратні види діяльності оподатковуватимуться за найнижчими ставками, безвитратні чи маловитратні — за найвищими.
Саме види діяльності, які пов’язані з розробкою інтелектуального продукту і не передбачають додаткових матеріальних витрат (закупівлі сировини, обладнання), будуть оподатковуватися за найвищими ставками.
Кожен ФОП, який перебуватиме на другій об’єднаній групі спрощеної системи, повинен буде використовувати РРО/ПРРО — засоби електронної фіксації розрахункових операцій.
Реформа спрощеної системи оподаткування триватиме не менше як три роки.
Для офіційно найманих працівників застосовуватимуть прогресивну шкалу оподаткування після розробки та ухвалення відповідного закону. Тож може зрости податкове навантаження на осіб з вищими доходами (нині діє плоска шкала зі ставкою ПДФО 18% для всіх трудових доходів).
Приклад: працівнику нарахували зарплату в розмірі 150 тис. грн. Зарплата до 30 тис. грн оподатковується за ставкою 18% (30 тис. х 18% = 5,4 тис. ПДФО), а решту — за підвищеною ставкою ПДФО, скажімо 36%. (150 тис. грн — 30 тис. грн) х 36% = 43,2 тис. грн ПДФО. Загалом такий працівник за нової системи оподаткування сплатить 48,6 тис. грн. Тоді як за чинного механізму 150 тис. х 18% = 27 тис. грн ПДФО.
Більше про нацстратегію доходів за посиланням.
Зарплати в ІТ галузі України зменшилися вперше з початку повномасштабного вторгнення РФ
В грудні 2023 року медіана зарплата становила $3300 проти $3435 пів року тому. Це торкнулося фахівців майже всіх рівнів, йдеться в дослідженні DOU.
Найбільше падіння — у зарплатах фахівців рівня Senior (на $163, до $4738). Зарплати Middle знизилися на $100, до $2500.
Початківців не оминула ця тенденція: медіанна зарплата джуна становила $950 проти $1000 пів року тому. Інтерни можуть розраховувати в середньому на $350 замість $450.
Медіанні зарплати найдосвідченіших розробників — рівня Tech Lead та Architect — поки що залишаються на попередньому рівні, а у Team Lead падіння незначне (-$25 проти літа 2023 року).
В грудні 2023 року медіана зарплата становила $3300 проти $3435 пів року тому. Це торкнулося фахівців майже всіх рівнів, йдеться в дослідженні DOU.
Найбільше падіння — у зарплатах фахівців рівня Senior (на $163, до $4738). Зарплати Middle знизилися на $100, до $2500.
Початківців не оминула ця тенденція: медіанна зарплата джуна становила $950 проти $1000 пів року тому. Інтерни можуть розраховувати в середньому на $350 замість $450.
Медіанні зарплати найдосвідченіших розробників — рівня Tech Lead та Architect — поки що залишаються на попередньому рівні, а у Team Lead падіння незначне (-$25 проти літа 2023 року).
💻 Єдина система для керування всіма процесами та фінансами IT-компанії - ITFin
Завдяки ITFin більше не потрібно використовувати Ексельки, 1С, чи цілий зоопарк рішень, а більшість рутинних задач буде максимально автоматизована.
📈 Мета розробників - дати один інструмент, в якому зібрані всі процеси, працівники та фінанси, що допоможе суттєво зекономити час та підвищити ефективність. А рутинні задачі, як розрахунок і виплата зарплатні, лікарняних та відпусток, інвойсинг і звіти можно буде робити в пару кліків, завдяки автоматизації.
В системі вже налаштовані сотні інтеграцій з банками та сервісами, серед яких: Jira, Wise, Upwork, ПриватБанк, Payoneer, djinni, Telegram, Monobank, а також є функціонал для ведення ФОПів.
📍Все це дуже гнучко налаштовується, а команда надає постійну підтримку і можливість дороблення кастомних функцій.
Отримайте безкоштовне демо та знижку 10% на сайті itfin.io або написавши 📲 @itfinua
Завдяки ITFin більше не потрібно використовувати Ексельки, 1С, чи цілий зоопарк рішень, а більшість рутинних задач буде максимально автоматизована.
📈 Мета розробників - дати один інструмент, в якому зібрані всі процеси, працівники та фінанси, що допоможе суттєво зекономити час та підвищити ефективність. А рутинні задачі, як розрахунок і виплата зарплатні, лікарняних та відпусток, інвойсинг і звіти можно буде робити в пару кліків, завдяки автоматизації.
В системі вже налаштовані сотні інтеграцій з банками та сервісами, серед яких: Jira, Wise, Upwork, ПриватБанк, Payoneer, djinni, Telegram, Monobank, а також є функціонал для ведення ФОПів.
📍Все це дуже гнучко налаштовується, а команда надає постійну підтримку і можливість дороблення кастомних функцій.
Отримайте безкоштовне демо та знижку 10% на сайті itfin.io або написавши 📲 @itfinua
Податок на iPhone. У Нацбанку запропонували ввести додатковий податок на некритичний імпорт. Але Гетманцев - проти
Заступник голови Національного банку Сергій Ніколайчук запропонував розглянути можливість обмеження некритичного імпорту шляхом встановлення додаткового мита.
Водночас голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев проти цієї ініціативи.
Запровадження додаткового податку на імпорт товарів несе корупційні ризики і може бути неефективним, вважає він.
Оподаткувати додатковим митом можна було б предмети розкоші, але в цьому випадку як надходження від цього податку, так і його вплив на платіжний баланс будуть мінімальними.
Заступник голови Національного банку Сергій Ніколайчук запропонував розглянути можливість обмеження некритичного імпорту шляхом встановлення додаткового мита.
Водночас голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев проти цієї ініціативи.
Запровадження додаткового податку на імпорт товарів несе корупційні ризики і може бути неефективним, вважає він.
Оподаткувати додатковим митом можна було б предмети розкоші, але в цьому випадку як надходження від цього податку, так і його вплив на платіжний баланс будуть мінімальними.
Український бізнес відтепер може офіційно купувати рекламу в Telegram
Telegram Ads з’явився у грудні 2021-го, проте щоб скористатися нею, компанії, за умовами сервісу, мали вносити мінімальний аванс розміром €2 млн.
Через це дрібним рекламодавцям доводилося купувати рекламу через реселерів або домовлятися з каналами напряму.
Першим в Україні реселером стала діджитал-агенція Netpeak.
Схоже, месенджер відмовився від вказаного раніше авансу у €2 млн – принаймні ця цифра зникла з офіційного сайту, як необхідна умова.
Стартова сума для контракту в Україні – $250 000.
Реклама в Telegram – це короткі оголошення на 160 символів, які розміщується у каналах з відповідною тематикою. Дані користувачів не збираються та не аналізуються, кожен бачить однакові спонсоровані повідомлення.
Офіційна вартість за 1000 показів – €2. Netpeak не розголошує, яку націнку ставитиме на перепродажі. Увесь виторг компанія обіцяє передавати благодійним фондам до закінчення війни.
Telegram Ads з’явився у грудні 2021-го, проте щоб скористатися нею, компанії, за умовами сервісу, мали вносити мінімальний аванс розміром €2 млн.
Через це дрібним рекламодавцям доводилося купувати рекламу через реселерів або домовлятися з каналами напряму.
Першим в Україні реселером стала діджитал-агенція Netpeak.
Схоже, месенджер відмовився від вказаного раніше авансу у €2 млн – принаймні ця цифра зникла з офіційного сайту, як необхідна умова.
Стартова сума для контракту в Україні – $250 000.
Реклама в Telegram – це короткі оголошення на 160 символів, які розміщується у каналах з відповідною тематикою. Дані користувачів не збираються та не аналізуються, кожен бачить однакові спонсоровані повідомлення.
Офіційна вартість за 1000 показів – €2. Netpeak не розголошує, яку націнку ставитиме на перепродажі. Увесь виторг компанія обіцяє передавати благодійним фондам до закінчення війни.
Кожен десятий ФОП у Польщі торік зареєстрували українці
Кількість приватних підприємців з України, зареєстрованих в Польщі, у 2023 році була на понад 67% вищою, ніж у 2022 році.
Кожен десятий відкритий у Польщі ФОП був українським.
Як ідеться в даних Rzeczpospolita, до повномасштабного вторгнення Росії в Україну, в січні та лютому 2022 року, українці реєстрували у Польщі трохи більше ніж 200 ФОП щомісяця.
У березні їхня кількість зросла до майже 600 компаній, але стрибок кількості реєстрацій настав у наступні місяці.
У квітні їхня кількість наблизилася до 1300, а в травні та червні до 1700.
У наступні місяці українці реєстрували десь по 2000 компаній.
Початок 2023 року ще більше прискорив цей темп. У березні, а потім у серпні, вересні та жовтні кількість нових приватних підприємців зростала на 2700-2800 щомісяця.
Слабшими були лише грудні 2022 і 2023 років, коли кількість зареєстрованих ФОП була дещо нижчою від 2000.
Унаслідок зростання реєстрацій протягом усього 2023 року в Польщі з’явилося 30 325 нових українських компаній.
Це на понад 67% більше, ніж у 2022 році, коли кількість нових підприємців становила 18 139.
Кількість усіх нових реєстрацій ФОП у Польщі досягла позначки 299 300. Це означає, що українські компанії вже становлять понад 10%.
Загалом у 2022-2023 роках українці зареєстрували в Польщі 48 464 ФОП.
Сприяють розвитку українського бізнесу в Польщі також закони. З 2023 року українці можуть реєструвати підприємства в Польщі на таких самих умовах, як і поляки.
Кількість приватних підприємців з України, зареєстрованих в Польщі, у 2023 році була на понад 67% вищою, ніж у 2022 році.
Кожен десятий відкритий у Польщі ФОП був українським.
Як ідеться в даних Rzeczpospolita, до повномасштабного вторгнення Росії в Україну, в січні та лютому 2022 року, українці реєстрували у Польщі трохи більше ніж 200 ФОП щомісяця.
У березні їхня кількість зросла до майже 600 компаній, але стрибок кількості реєстрацій настав у наступні місяці.
У квітні їхня кількість наблизилася до 1300, а в травні та червні до 1700.
У наступні місяці українці реєстрували десь по 2000 компаній.
Початок 2023 року ще більше прискорив цей темп. У березні, а потім у серпні, вересні та жовтні кількість нових приватних підприємців зростала на 2700-2800 щомісяця.
Слабшими були лише грудні 2022 і 2023 років, коли кількість зареєстрованих ФОП була дещо нижчою від 2000.
Унаслідок зростання реєстрацій протягом усього 2023 року в Польщі з’явилося 30 325 нових українських компаній.
Це на понад 67% більше, ніж у 2022 році, коли кількість нових підприємців становила 18 139.
Кількість усіх нових реєстрацій ФОП у Польщі досягла позначки 299 300. Це означає, що українські компанії вже становлять понад 10%.
Загалом у 2022-2023 роках українці зареєстрували в Польщі 48 464 ФОП.
Сприяють розвитку українського бізнесу в Польщі також закони. З 2023 року українці можуть реєструвати підприємства в Польщі на таких самих умовах, як і поляки.
Гривня посіла восьме місце з кінця у списку недооцінених валют світу в оновленому “індексі Біг-Мака”
Цей індекс двічі на рік - у січні та у липні- публікує The Economist.
Біг-Мак в Україні коштує 110 гривень, тоді як у США – $5,69. Таким чином, курс української валюти недооцінений на 48,4% порівняно з фактичним обмінним курсом 37,44 грн/$, а курс за купівельною спроможністю має бути на рівні 19,33 грн/$.
Цей індекс двічі на рік - у січні та у липні- публікує The Economist.
Біг-Мак в Україні коштує 110 гривень, тоді як у США – $5,69. Таким чином, курс української валюти недооцінений на 48,4% порівняно з фактичним обмінним курсом 37,44 грн/$, а курс за купівельною спроможністю має бути на рівні 19,33 грн/$.
Арешт рахунків, цінних паперів та заборона на керування авто: покарання для ухилянтів
Новий законопроєкт про мобілізацію передбачає арешт банківських рахунків ухилянтів за рішенням суду після звернення територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Арештовувати будуть також цінні папери і цінності, що знаходяться на зберіганні у банках.
Які ще покарання прописані?
Тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України (діє зараз);
Тимчасове позбавлення права керування транспортними засобами;
Заява від ТЦК подається до суду першої інстанції протягом п'яти днів з дня встановлення порушення, а саме – якщо громадянин не з'явився до ТЦК протягом десяти днів з дня вручення вимоги.
Блокувати планують рахунки навіть тих ухилянтів, які за кордоном, тому що порушенням буде вважатися неявка до "закордонної дипломатичної установи України, якщо громадянин знаходиться за кордоном".
Суд повинен прийняти рішення по суті заявлених вимог не пізніше 15 днів з дня відкриття провадження у справі. Його рішення підлягатиме негайному виконанню, хоча й може бути оскаржене в апеляційній інстанції.
Виконавче провадження щодо арешту рахунків буде підлягати завершенню тільки після того, як ТЦК відкличе свою вимогу.
Проєкт закону передбачає, що всі громадяни, які перебувають на військовому обліку, зобов’язані протягом 60 днів з дня опублікування закону уточнити адресу проживання, номери засобів зв’язку, адреси електронної пошти та інші військово-облікові дані. Зробити це можна буде через центри надання адміністративних послуг, електронний кабінет або ТЦК.
Новий законопроєкт про мобілізацію передбачає арешт банківських рахунків ухилянтів за рішенням суду після звернення територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Арештовувати будуть також цінні папери і цінності, що знаходяться на зберіганні у банках.
Які ще покарання прописані?
Тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України (діє зараз);
Тимчасове позбавлення права керування транспортними засобами;
Заява від ТЦК подається до суду першої інстанції протягом п'яти днів з дня встановлення порушення, а саме – якщо громадянин не з'явився до ТЦК протягом десяти днів з дня вручення вимоги.
Блокувати планують рахунки навіть тих ухилянтів, які за кордоном, тому що порушенням буде вважатися неявка до "закордонної дипломатичної установи України, якщо громадянин знаходиться за кордоном".
Суд повинен прийняти рішення по суті заявлених вимог не пізніше 15 днів з дня відкриття провадження у справі. Його рішення підлягатиме негайному виконанню, хоча й може бути оскаржене в апеляційній інстанції.
Виконавче провадження щодо арешту рахунків буде підлягати завершенню тільки після того, як ТЦК відкличе свою вимогу.
Проєкт закону передбачає, що всі громадяни, які перебувають на військовому обліку, зобов’язані протягом 60 днів з дня опублікування закону уточнити адресу проживання, номери засобів зв’язку, адреси електронної пошти та інші військово-облікові дані. Зробити це можна буде через центри надання адміністративних послуг, електронний кабінет або ТЦК.
Детальний аналіз законопроєкту про мобілізацію
Електронні повістки, арешт рахунків, заборона на виїзд, відстрочки, порядок бронювання, безоплатне вилучення транспорту
https://biz.censor.net/r3470946
Електронні повістки, арешт рахунків, заборона на виїзд, відстрочки, порядок бронювання, безоплатне вилучення транспорту
https://biz.censor.net/r3470946
Марки авто, які потрапили під податок на розкіш
Міністерство економіки опублікувало перелік моделей авто, що підпадають під транспортний податок в 2024 році.
Загалом у переліку 184 моделі таких марок як Aston Martin, Audi, Bentley, BMW, Cadillac, Jaguar, Land Rover, Lexus, Maserati, Mercedes-Benz, Porsche, Rivian, Tesla.
Сума податку становить 25 тис. грн. Сплатити його необхідно: фізичним особам – протягом 60 днів після отримання повідомлення; юридичним особам – авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації
Під податок підпадають автомобілі віком до 5 років та вартістю від 375 мінімальних зарплат, тобто від 2 662 500 грн.
Міністерство економіки опублікувало перелік моделей авто, що підпадають під транспортний податок в 2024 році.
Загалом у переліку 184 моделі таких марок як Aston Martin, Audi, Bentley, BMW, Cadillac, Jaguar, Land Rover, Lexus, Maserati, Mercedes-Benz, Porsche, Rivian, Tesla.
Сума податку становить 25 тис. грн. Сплатити його необхідно: фізичним особам – протягом 60 днів після отримання повідомлення; юридичним особам – авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації
Під податок підпадають автомобілі віком до 5 років та вартістю від 375 мінімальних зарплат, тобто від 2 662 500 грн.
Як розібратися в податках?
👉🏻 А1 Consulting – компанія, один з лідерів з податкового консалтингу в Україні.
Підписуйтесь на канал А1 Consulting, щоб:
🗒 Бути в курсі найактуальніших податкових новин
📥 Першими отримувати розбір податкових кейсів і судової практики
📲 Оперативно дізнаватися про колонки консультантів в медіа
📌 Першими знати про безкоштовні освітні івенти компанії
Підписуйтесь 👉🏻 https://www.tgoop.com/A1Consulting
#рекомендація
👉🏻 А1 Consulting – компанія, один з лідерів з податкового консалтингу в Україні.
Підписуйтесь на канал А1 Consulting, щоб:
🗒 Бути в курсі найактуальніших податкових новин
📥 Першими отримувати розбір податкових кейсів і судової практики
📲 Оперативно дізнаватися про колонки консультантів в медіа
📌 Першими знати про безкоштовні освітні івенти компанії
Підписуйтесь 👉🏻 https://www.tgoop.com/A1Consulting
#рекомендація
Monobank запустив сервіс, який дозволяє залишити бойові для війська під час відвідування ресторану
При оплаті рахунку по QR-коду в закладах, які активують сервіс expirenza від mono, зʼявиться новий екран Бойових.
Тут можна буде віддячити за захист, а гроші будуть використані на прямі потреби війська.
За даними mono щомісяця українці залишають більше 100 мільйонів гривень чайових у якості подяки в кафе та ресторанах.
При оплаті рахунку по QR-коду в закладах, які активують сервіс expirenza від mono, зʼявиться новий екран Бойових.
Тут можна буде віддячити за захист, а гроші будуть використані на прямі потреби війська.
За даними mono щомісяця українці залишають більше 100 мільйонів гривень чайових у якості подяки в кафе та ресторанах.
Нацбанк готує обмеження карткових переказів і зарахування готівки через термінали
Національний банк готує рішення про обмеження карткових переказів та запровадження граничних лімітів переказу готівки через термінали самообслуговування.
Можливе запровадження таких обмежень пов'язане з проблемою тіньових платежів, яка наразі справді актуальна.
Із серпня 2023 року в Україні вже діють нові вимоги до здійснення операцій із внесення готівки через термінали обслуговування.
Національний банк готує рішення про обмеження карткових переказів та запровадження граничних лімітів переказу готівки через термінали самообслуговування.
Можливе запровадження таких обмежень пов'язане з проблемою тіньових платежів, яка наразі справді актуальна.
Із серпня 2023 року в Україні вже діють нові вимоги до здійснення операцій із внесення готівки через термінали обслуговування.
Українські посадовці все частіше використовують криптовалюти для легалізації доходів, отриманих незаконним шляхом
У 2022 році українські чиновники задекларували 1428 декларацій з криптовалютними активами, що майже вдвічі більше, ніж у 2021 році. (Opendatabot проаналізував декларації чиновників, у яких згадується криптовалюта).
Найпопулярнішими криптовалютами серед українських посадовців залишаються Bitcoin та Ethereum.
У 2022 році українські чиновники задекларували 1428 декларацій з криптовалютними активами, що майже вдвічі більше, ніж у 2021 році. (Opendatabot проаналізував декларації чиновників, у яких згадується криптовалюта).
Найпопулярнішими криптовалютами серед українських посадовців залишаються Bitcoin та Ethereum.
Forwarded from Бізнес Цензор
З українців зібрали рекордну суму «податку на Google» за квартал: Користувачі якого сервісу сплатили найбільше?
За підсумками четвертого кварталу 2023 року компанії-нерезиденти, що надають електронні послуги, задекларували до сплати понад 2,5 мільярда гривень так званого «податку на Google» та вже перерахували до держбюджету 2,17 млрд грн з цієї суми.
«96 поданих декларацій забезпечать надходження до бюджету на суму 2,51 млрд грн (30,1 млн євро та $34,4 млн). Щодо третього кварталу сума надходжень збільшилась на 421 млн гривень», – повідомив голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
Голова Комітету уточнив, що найбільшими платниками цього податку у четвертому кварталі 2023 року стали: Google, Sony, Etsy, Apple, Meta Platforms, Wargaming Group, Netflix.
https://biz.censor.net/n3473162
✅ Підписатися
За підсумками четвертого кварталу 2023 року компанії-нерезиденти, що надають електронні послуги, задекларували до сплати понад 2,5 мільярда гривень так званого «податку на Google» та вже перерахували до держбюджету 2,17 млрд грн з цієї суми.
«96 поданих декларацій забезпечать надходження до бюджету на суму 2,51 млрд грн (30,1 млн євро та $34,4 млн). Щодо третього кварталу сума надходжень збільшилась на 421 млн гривень», – повідомив голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
Голова Комітету уточнив, що найбільшими платниками цього податку у четвертому кварталі 2023 року стали: Google, Sony, Etsy, Apple, Meta Platforms, Wargaming Group, Netflix.
https://biz.censor.net/n3473162
✅ Підписатися
Влада розглядає два варіанти бронювання працівників від мобілізації: податки з зарплати 30-35 тисяч гривень, або 20 тисяч гривень доплати за працівника щомісяця
За даними УП, Офіс президента та Ініціативна група у Верховній Раді мають два різні підходи щодо критеріїв для економічного бронювання від мобілізації: або це податки з зарплати в щонайменше 30-35 тисяч гривень, або 20 тисяч гривень доплати за працівника щомісяця.
Ідея економічного бронювання полягає в тому, щоб підприємства могли забронювати своїх працівників в обмін на певну суму податків, сплачених у бюджет. Це паралельно до затвердженого порядку бронювання, згідно з яким уряд забронював майже пів мільйона працівників критичних галузей економіки.
Пряма мова заступника голови ОП Р.Шурми: "І бізнесу, і суспільству треба дати якийсь справедливий і зрозумілий механізм, як гарантувати свою роботу. Щоб ми не мобілізували тільки тих, хто реально працює "в білу", і тому їх видно. А щоб всі розуміли, що зараз такий час: або ти працюєш на бюджет, і так утримуєш армію, або ти служиш у війську. Третього не дано.Зараз є певна калькуляція того, скільки коштує навчання, озброєння і грошове забезпечення одного мобілізованого. Якщо брати середню суму витрат на всіх етапах, то це десь 80 тисяч гривень на одного бійця на місяць. Тому в тилу 4-5 людей мають щодня працювати, аби забезпечити бюджету ці гроші".
Виходячи з наявних розрахунків, щоб мобілізувати додатково 500 тисяч людей, необхідно економічно забронювати до 2 мільйонів осіб.
Офіс президента та ініціативна група нардепів, яку зібрав голова економічного комітету Дмитро Наталуха, мають різні концепції щодо того, хто має потрапити в ці умовні два мільйони та скільки це має принести доходів державі.
На Банковій схильні організувати цей процес, спираючись на суму реально отриманої заробітної плати, з якої платиться податок. Нижня "межа входу", яка дозволятиме претендувати на економічне бронювання, – 30–35 тисяч гривень на місяць. За такої зарплати податкові відрахування працівника і роботодавця складуть до 18 тисяч гривень.
Група Наталухи розробляє інший проєкт: він базується на впровадженні спеціального квазіподатку, такого собі військового збору. Якщо роботодавець хоче подати працівників на економічну "бронь", то має гарантувати, що кожного місяця додатково заплатить за нього 20 тисяч гривень. Таку ж можливість пропонується надати активним ФОПам.
Обидві концепції схожі в оцінках надходжень, які можна буде закумулювати для бюджету.
За середньозваженого сценарію, додаткові надходження можуть скласти від 200 до 350 мільярдів гривень за рік.
Враховуючи, що весь бюджет Міноборони на закупівлю озброєння для ЗСУ в 2024 році складає орієнтовно 270 мільярдів гривень, економічне бронювання могло б забезпечити подвоєння бюджету на зброю.
За даними УП, Офіс президента та Ініціативна група у Верховній Раді мають два різні підходи щодо критеріїв для економічного бронювання від мобілізації: або це податки з зарплати в щонайменше 30-35 тисяч гривень, або 20 тисяч гривень доплати за працівника щомісяця.
Ідея економічного бронювання полягає в тому, щоб підприємства могли забронювати своїх працівників в обмін на певну суму податків, сплачених у бюджет. Це паралельно до затвердженого порядку бронювання, згідно з яким уряд забронював майже пів мільйона працівників критичних галузей економіки.
Пряма мова заступника голови ОП Р.Шурми: "І бізнесу, і суспільству треба дати якийсь справедливий і зрозумілий механізм, як гарантувати свою роботу. Щоб ми не мобілізували тільки тих, хто реально працює "в білу", і тому їх видно. А щоб всі розуміли, що зараз такий час: або ти працюєш на бюджет, і так утримуєш армію, або ти служиш у війську. Третього не дано.Зараз є певна калькуляція того, скільки коштує навчання, озброєння і грошове забезпечення одного мобілізованого. Якщо брати середню суму витрат на всіх етапах, то це десь 80 тисяч гривень на одного бійця на місяць. Тому в тилу 4-5 людей мають щодня працювати, аби забезпечити бюджету ці гроші".
Виходячи з наявних розрахунків, щоб мобілізувати додатково 500 тисяч людей, необхідно економічно забронювати до 2 мільйонів осіб.
Офіс президента та ініціативна група нардепів, яку зібрав голова економічного комітету Дмитро Наталуха, мають різні концепції щодо того, хто має потрапити в ці умовні два мільйони та скільки це має принести доходів державі.
На Банковій схильні організувати цей процес, спираючись на суму реально отриманої заробітної плати, з якої платиться податок. Нижня "межа входу", яка дозволятиме претендувати на економічне бронювання, – 30–35 тисяч гривень на місяць. За такої зарплати податкові відрахування працівника і роботодавця складуть до 18 тисяч гривень.
Група Наталухи розробляє інший проєкт: він базується на впровадженні спеціального квазіподатку, такого собі військового збору. Якщо роботодавець хоче подати працівників на економічну "бронь", то має гарантувати, що кожного місяця додатково заплатить за нього 20 тисяч гривень. Таку ж можливість пропонується надати активним ФОПам.
Обидві концепції схожі в оцінках надходжень, які можна буде закумулювати для бюджету.
За середньозваженого сценарію, додаткові надходження можуть скласти від 200 до 350 мільярдів гривень за рік.
Враховуючи, що весь бюджет Міноборони на закупівлю озброєння для ЗСУ в 2024 році складає орієнтовно 270 мільярдів гривень, економічне бронювання могло б забезпечити подвоєння бюджету на зброю.
Гетманцев заявив, що пільгового оподаткування для операцій з криптовалютою не буде
Голова парламентського Комітету з питання фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев заявив, що Верховна Рада не розглядатиме пропозицію запровадити пільгове оподаткування доходів фізичних осіб від операцій з криптовалютою, підтриману Мінцифри.
За його словами, Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) не змогла розробити якісний законопроєкт, тому дискусії у Комітеті тривають довкола алтернативного документу, внесеного депутатом від фракції "Слуга народу" Олександром Совою.
Гетманцев зауважив, що неврегульованими залишаються два ключових питання: регулятора ринку криптовалют та оподаткування.
"Якщо говорити про оподаткування, то я послідовний прихильник оподаткування віртуальних активів за повною аналогією із оподаткування прибутку від цінних паперів. Це також позиція МВФ, і думаю, ми від неї не відступимо. Тобто оподатковуємо за загальною ставкою, але оподатковуємо інвестиційний прибуток", – сказав Гетманцев.
Він нагадав, що формально зараз податок на дохід від продажу криптовалюти потрібно сплатити з усієї отриманої суми.
"Щодо органу, який повинен відповідати за регулювання цієї галузі, безперечно, сутнісно ближчою до цього є Національна комісія з цінних паперів. Але єдиною пересторогою є те, що інституційна спроможність цього органу залишається відверто низькою... З іншого боку Мінцифри, яке пропонується як регулятор, є більш ефективним, але за своєю природою менш відповідає регулюванню ринку крипти", – додав Гетманцев.
Як повідомлялося, у листопаді 2023 року у Верховній Раді зареєстрували альтернативний проєкт закону №10225-1 "Про внесення змін до Податкового кодексу та інших законодавчих актів щодо врегулювання обороту віртуальних активів в Україні", який підтримувало Мінцифри.
Правила оподаткування, які передбачає документ:
5% на доходи фізичних осіб упродовж перших трьох років, за ставкою 9% упродовж наступних п’яти років, після 8 років застосовується загальна ставка податку 18%;
операції з віртуальними активами для юридичних осіб звільняються від ПДВ, крім службових токенів, якими будуть токенізовані товари та послуги;
18% на прибуток для провайдерів послуг;
з "Дія.City" можна обрати між 18% податку на прибуток або 9% податку на виведений капітал;
операції провайдерів послуг, пов’язаних з віртуальними активами звільняються від сплати ПДВ (за винтком консультаційних послуг).
Голова парламентського Комітету з питання фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев заявив, що Верховна Рада не розглядатиме пропозицію запровадити пільгове оподаткування доходів фізичних осіб від операцій з криптовалютою, підтриману Мінцифри.
За його словами, Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) не змогла розробити якісний законопроєкт, тому дискусії у Комітеті тривають довкола алтернативного документу, внесеного депутатом від фракції "Слуга народу" Олександром Совою.
Гетманцев зауважив, що неврегульованими залишаються два ключових питання: регулятора ринку криптовалют та оподаткування.
"Якщо говорити про оподаткування, то я послідовний прихильник оподаткування віртуальних активів за повною аналогією із оподаткування прибутку від цінних паперів. Це також позиція МВФ, і думаю, ми від неї не відступимо. Тобто оподатковуємо за загальною ставкою, але оподатковуємо інвестиційний прибуток", – сказав Гетманцев.
Він нагадав, що формально зараз податок на дохід від продажу криптовалюти потрібно сплатити з усієї отриманої суми.
"Щодо органу, який повинен відповідати за регулювання цієї галузі, безперечно, сутнісно ближчою до цього є Національна комісія з цінних паперів. Але єдиною пересторогою є те, що інституційна спроможність цього органу залишається відверто низькою... З іншого боку Мінцифри, яке пропонується як регулятор, є більш ефективним, але за своєю природою менш відповідає регулюванню ринку крипти", – додав Гетманцев.
Як повідомлялося, у листопаді 2023 року у Верховній Раді зареєстрували альтернативний проєкт закону №10225-1 "Про внесення змін до Податкового кодексу та інших законодавчих актів щодо врегулювання обороту віртуальних активів в Україні", який підтримувало Мінцифри.
Правила оподаткування, які передбачає документ:
5% на доходи фізичних осіб упродовж перших трьох років, за ставкою 9% упродовж наступних п’яти років, після 8 років застосовується загальна ставка податку 18%;
операції з віртуальними активами для юридичних осіб звільняються від ПДВ, крім службових токенів, якими будуть токенізовані товари та послуги;
18% на прибуток для провайдерів послуг;
з "Дія.City" можна обрати між 18% податку на прибуток або 9% податку на виведений капітал;
операції провайдерів послуг, пов’язаних з віртуальними активами звільняються від сплати ПДВ (за винтком консультаційних послуг).
Уряд готує підвищення податків для українців
Кабінет Міністрів та представники профільних комітетів Верховної Ради обговорюють можливість підвищення податків для збільшення доходів бюджету на 0,5% ВВП.
Йдеться лише про зобов'язання України збільшити внутрішні надходження держбюджету на суму близько 40 мільярдів гривень в межах програми з Міжнародним валютним фондом.
Уряд планує запровадити:
-додаткове оподаткування у вигляді 0,1% військового збору з прибутку підприємств та доходів ФОПів;
-додатковий податок у розмірі 1,5% від вартості дорогоцінних металів та 30% – від вартості ювелірних виробів;
-додаткове оподаткування у розмірі 10% для угод з продажу рухомого майна;
-також прораховуються можливості додаткового оподаткування операцій з нерухомістю та запровадження додаткового податку на деякі інші операції.
Сумарно ці податкові заходи мають допомогти виконати зобов'язання перед МВФ. Проте Україні навіть без проведення додаткової мобілізації і за умови відновлення фінансової допомоги від США не вистачатиме значно більше коштів у 2024 році. Лише на фінансування фінансування Збройних Сил додатково знадобиться близько 400 млрд грн.
Аби зібрати ці кошти знадобляться набагато радикальніші податкові зміни. Може йтися про підвищення ставок основних податків: ПДВ та податку на доходи.
Для покриття потреби у розмірі понад 400 млрд грн владі необхідно підвищити ставки ПДВ та військового збору приблизно на 6-7%.
https://biz.censor.net/n3474283
Кабінет Міністрів та представники профільних комітетів Верховної Ради обговорюють можливість підвищення податків для збільшення доходів бюджету на 0,5% ВВП.
Йдеться лише про зобов'язання України збільшити внутрішні надходження держбюджету на суму близько 40 мільярдів гривень в межах програми з Міжнародним валютним фондом.
Уряд планує запровадити:
-додаткове оподаткування у вигляді 0,1% військового збору з прибутку підприємств та доходів ФОПів;
-додатковий податок у розмірі 1,5% від вартості дорогоцінних металів та 30% – від вартості ювелірних виробів;
-додаткове оподаткування у розмірі 10% для угод з продажу рухомого майна;
-також прораховуються можливості додаткового оподаткування операцій з нерухомістю та запровадження додаткового податку на деякі інші операції.
Сумарно ці податкові заходи мають допомогти виконати зобов'язання перед МВФ. Проте Україні навіть без проведення додаткової мобілізації і за умови відновлення фінансової допомоги від США не вистачатиме значно більше коштів у 2024 році. Лише на фінансування фінансування Збройних Сил додатково знадобиться близько 400 млрд грн.
Аби зібрати ці кошти знадобляться набагато радикальніші податкові зміни. Може йтися про підвищення ставок основних податків: ПДВ та податку на доходи.
Для покриття потреби у розмірі понад 400 млрд грн владі необхідно підвищити ставки ПДВ та військового збору приблизно на 6-7%.
https://biz.censor.net/n3474283