Шрами на херсонських будинках

Досить часто спосперігаємо, що херсонці влаштовують пікніки у дворах багатоквартирних будинків. А у цьому випадку пікнік був особливий. Тут не просто принесли щось з дому, і не шашлики, а цілий плов зварили!

А що там у нас за ЮСБ-плитами ховається? Ага, нічого незвичного - просто кіоск.

Типовий херсонській будинок. Жодного вцілілого вікна.

Херсонська ратуша. Велика реставрація на нас ще чекає.

Стільці догори ногами у навчальних кабінетах. Віримо, що в них повернуться наші діти

#ВулиціХерсона. Робоча – одна з найдовших вулиць міста. Її довжина становить понад 4 кілометри. І це одна із найстаріших вулиць міста, що росла разом із самим містом. Довгий час не мала якоїсь назви. Спочатку була Рибною бруківка (як і Ратушна), йшла від Привозу, і впиралась у балку. А решти ще й не було. А коли збудували Панкратьєвський міст то й вулиця неофіційно стала Панкратьєвською. У 20-і роки ХХ століття вулиця отримала назву Робоча. І потім зі зростанням міста, росла і вулиця Робоча, ставши однією з найдовших у місті.

Білборд на Куліка. Відразу привернув мою увагу, і не тільки яскравим кольором. Ніяких запрошень до N-ого підрозділу, ніяких нагадувань про міни, ніяких безглуздих привітань зі святами, ніяких облич і слоганів чиновників, ніяких гарячих ліній з психологічної/юридичної допомоги постраждалим, ніяких релігійних цитат. Просто реклама енергетика, який ти ніколи не купиш, але щоразу будеш підіймати голову, проїжджаючи там. Реклама, яка чомусь нагадала мені довоєнні часи.

Ранковий натюрморт.
Одне зрозуміло точно - були вдвох, пішли додому босоніж.

Перед херсонським будинком згорілу автівку вже майже повністю поглинула природа

Що там наша Говардівська? Не така забита, як колись, але й не така вже й пуста.

Сенявіна, відоме всім місце. Війна – війною, а кущі – рівним строєм.