Український док «Мирні люди» Оксани Карпович серед номінантів LUX Audience Award 2025.

Це глядацька премія, яку спільно проводять Європейський Парламент, Європейська кіноакадемія, Європейська комісія та мережа Europa Cinemas.

Переможця премії визначають онлайн-голосуванням. Підтримати український фільм можна за цим лінком.

Проголосувати можна до квітня 2025 року. Переможця також визначать у квітні 2025-го.

Ігор Кромф написав репортаж із горища кіностудії "Київнаукфільм", де мені останнім часом випало провести чимало щасливих годин. У цьому репортажі я роблю кілька ексклюзивних анонсів про деякі знахідки в архіві кіностудії, які невдовзі будуть оцифровані та стануть доступними для широкого загалу - маловідомий документальний фільм "Параджанов. Відкладена прем'єра" (режисер Юрій Репік, 1995), епічне полотно про "Біле братство" ("Кінець світу переноситься на..." Володимира Хмельницького, 1995) та моє особисте відкриття року - "Моя батьківщина - Крим" Ростислава Плахова-Модестова (1990), антиколоніальний фільм про повернення кримських татар на історичну батьківщину

До мене нарешті доїхала нова книжка Сергія Плохія "Чорнобильська рулетка: війна в зоні ядерної катастрофи". Вона частково заснована на повних текстах інтерв'ю, зібраних під час роботи над фільмом "Чорнобиль 22", і використаних там лише мінімально. Цей біль знайомий усім, хто робить документальні фільми: до монтажу в кращому випадку потрапляє один відсоток відзнятого матеріалу, а решта іде до шухляди. Приємно, коли цим матеріалам хтось знаходить інше застосування, та особливо приємно, коли це робить мій улюблений історик

Не так приємно, звісно, від того, що в момент виходу цієї книжки вона стає ще більш актуальною: з'являється інформація про російські плани бомбардувати українські атомні станції, а РФ змінює свою ядерну доктрину. Та про російську окупацію Чорнобиля варто продовжувати говорити ще й тому, що це один із найбільш приголомшливих провалів російської армії в її історії, хоч цих провалів стає все більше. До речі, наш новий фільм теж буде саме про це

Будинку кіно в Києві зараз виповнюється 50 років. З цієї нагоди треба сказати кілька речей

По-перше, так склалося, що в 2024 році Будинок кіно раптово знову став ключовим місцем київського кінопроцесу. І це стало можливим не стільки завдяки людям, котрі (як я) приєдналися до Спілки кінематографістів в останні кілька років, скільки завдяки усім тим, хто десятиліттями відстоювали БК від різних спроб його "покращити" (читай: вкрасти), і хто через це постійно наражалися на звинувачення в "ретроградстві", "совковості" і так далі. Перебуваючи у стінах БК, я зараз часто спостерігаю дивовижний союз умовних 20-річних із умовними 80-річними (символом цього союзу для мене є неймовірний Едуард Леонідович Тімлін та його співпраця з гуртом Schmalgauzen). Подяка всім, хто вберегли стіни БК від приватизації та євроремонту - нарешті з'явилося покоління, здатне оцінити цей подвиг

(Треба розуміти, що теперішній притік нової енергії в Будинок кіно - це ще й наслідок того, що в Києві припинили своє існування, за рідкісними винятками, практично усі якісні кіномайданчики. Звісно, від планів ліквідувати Будинок кіно мародери Кличка також не відмовляються, тож насолоду перебування в стінах БК потрібно безперервно відстоювати. Найкращий спосіб долучитися до цього - це вступити до Спілки кінематографістів. Запобігти можливому дерибану може тільки ця організація, у власності якої перебуває БК)

По-друге, завтра о 17:00 відбудеться відкриття нового сезону Будинку кіно. Там, серед іншого, пройде вручення Премії ім. Фелікса Соболєва, яку цього року присудили групі "Кінотрон" за створення фільму "Нескінченність за Флоріаном". Для нас усіх це велика радість (враховуючи, що концепцію кінотрона ми запозичили саме в Фелікса Соболєва), тож приходьте розділити її з нами

Фелікс Соболєв. Чернетка тексту "Що таке кінотрон?" (з архіву Довженко-Центру)

Алік Дарман написав огляд Івано-франківського кінофестивалю 4:3 (тут і тут), де, до речі, картина Тараса Співака "Під знаком якоря" отримала дві спеціальні відзнаки

На IDFA покажуть нового Раду Жуде, це буде архівний документальний фільм змонтований з румунської реклами часів переходу до капіталізму. Здається, джекпот

В прокат виходить відреставрована версія "Кольору гранату" Параджанова, а ми ділимося фрагментом віднайденого та відновленого фільму "Параджанов. Відкладена прем'єра" (режисер Юрій Репік, Національна кінематека України / Київнаукфільм, 1995)

З цією картиною сталася дивна історична рекурсія: вона - про втрачений фільм Параджанова "Київські фрески", й вона сама була практично втрачена одразу після її створення

В архіві "Київнаукфільму" також знайдені робочі матеріали до цієї картини, сподіваюсь, їх теж вийде повернути на екран

Я давно думаю, що найцікавіша мистецька критика - це коли йдеться не про сам твір мистецтва, а про тему, якій він присвячений. Це рідко трапляється, але оце на Artslooker вийшов есей Марії Ткаченко про нашу недавню виставку з Хіто Штеєрл та Філіппом Ґоллем, написаний саме так. Прочитавши його, ви радше дізнаєтесь не про наші роботи, а про злочини російського колоніалізму та співучасть Німеччини в них. Саме так і має бути

Вийшов запис нашої минулорічної розмови з Лукасом Брасіскісом про "Нескінченність за Флоріаном" на e-flux Film Notes. Я там кажу, в принципі, те що й завжди, за винятком відповіді на останнє питання, яке ми додали вже зараз - про роль кіно під час війни

Я вже писав про фільм Юрія Зморовича "Екстер: Портрет без обличчя", і про те, що на горищі "Київнаукфільму" була знайдена повна версія цієї безумної картини 1995-го року, яка раніше не була доступною. Так от, ми нарешті зробили її новий скан. Викладаю тут ту саму сцену з викраденням Олександри Екстер невідомими молодиками на білому шевроле, з коментарями мистецтвознавця Дмитра Горбачова

На The Kyiv Independent вийшов цікавий текст Соні Вселюбської про те, як змінюються стратегії документального кіно під час війни. Дуже точне спостереження, що з ходом війни зникає потреба у war porn, натомість зростає роль довгого статичного плану, знятого з далекої відстані (можу підтвердити це на матеріалі фільму, який ми прямо зараз монтуємо). Окремий респект через те, що в нас тепер є масове видання, де можна цитувати Сьюзен Зонтаґ і Білла Ніколза

🕣 Вже о 20:00 розпочнеться церемонія нагородження 7 Національної премії кінокритиків «Кіноколо».

Цього року нагороди вручать у 11 номінаціях: вперше буде обрано найкращий повнометражний та короткометражний документальні фільми в двох окремих категоріях. Більше про номінантів розповідали тут.

👀 Дивіться пряму трансляцію нагородження в етері телеканалу, на сайті та на YouTube-каналі Суспільне Культура.

Оголошені лауреати сьомої Національної премії кінокритиків «Кіноколо» 🧡

Традиційно переможців оголосили на церемонії нагородження у день відкриття фестивалю «Київський тиждень критики».

Список лауреатів Національної премії кінокритиків «Кіноколо»:

🏆 Найкращий повнометражний ігровий фільм
• «Сірі бджоли», режисер Дмитро Мойсеєв, продюсерка Іванна Дядюра.

🏆 Найкраща режисура
• Дмитро Мойсеєв («Сірі бджоли»).

🏆 Найкраща акторка
• Олена Узлюк («Уроки толерантності»).

🏆 Найкращий актор
• Віктор Жданов («Сірі бджоли»).

🏆 Найкращий сценарій фільму
• Алла Тютюнник, Роман Бондарчук, Дарʼя Аверченко («Редакція»).

🏆 Відкриття року
• «Фрагменти льоду», режисерка Марія Стоянова.

🏆 Найкращий повнометражний документальний фільм
• «Фрагменти льоду», режисерка Марія Стоянова, продюсери Аліна Горлова, Максим Наконечний.

🏆 Найкращий короткометражний документальний фільм
• «Там, де закінчується Росія», режисер Олексій Радинський, продюсерка Люба Кнорозок.

🏆 Найкращий короткометражний ігровий фільм
• «Додаткові сцени», режисери Роман Хімей, Ярема Малащук, продюсер Віктор Шевченко.

🏆 Найкращий анімаційний фільм
• «Я померла в Ірпені», режисерка Анастасія Фалілеєва, продюсери Анастасія Фалілеєва, Мартін Вандас, Юрай Красногорськи.

🏆 За досягнення
• Ольга Бірзул, книга «Твоя книга про кіно».

Перед врученням нагород організатори Премії вшанували кінематографістів, які загинули у війні проти росії.

🧡 Вже втретє Церемонія нагородження пройшла в етері телеканалу «Суспільне Культура».

Організатори Національної премії кінокритиків «Кіноколо»: Спілка кінокритиків України, Асоціація «Сприяння розвитку кінематографа в Україні — дивись українське!» та кінокомпанія «Артхаус Трафік».

❤️‍🩹 Максима Буткевича, українського правозахисника, журналіста, громадського діяча та військовослужбовця звільнили з російського полону!

Про це повідомляє його батько.

Вітаємо співзасновника Центру прав людини ZMINA вдома🫂

Фото: Стас Юрченко

найкраща новина року наразі