🌿 Добро и забота без границ: духовное паломничество в Томашовку

Сегодня, вместе с Введенским монастырем,организовали поездку в Мужской монастырь в честь Положения Ризы Божией Матери во Влахерне (с. Томашівка) для воспитанников Киевского реабилитационного комплекса смешанного типа для лиц с инвалидностью вследствие интеллектуальных нарушений.

Это был особенный день, ребята смогли:
🙏 Причаститься Святых Христовых Тайн — прикоснуться к великой тайне веры.
🧡 Пообщаться с монахами — узнать о монашеской жизни, задать вопросы и получить слова поддержки.
🌿 Прогуляться по территории монастыря — насладиться красотой природы, почувствовать покой и умиротворение.

Такие поездки — это не просто экскурсии. Это возможность подарить людям с особыми потребностями то, чего нельзя измерить: душевное тепло, поддержку, внимание и веру в себя. В атмосфере молитвы и доброты они обретают новый опыт, который остаётся с ними на долгие годы.

☦️🕯Брати і сестри, 16 грудня буде рік, як відійшов до Бога наш брат Владислав.

🌿Прекрасна, світла та добра людина і мужній захисник рідної Лаври.
Його упокоєння стала великою втратою для нас, але точно великим придбанням на Небесах🕊

Серед парафіян Лаври майже не має тих, хто б не знав брата Владислава. Кому б він не допоміг.

Його розгромні відповіді антицерковним ЗМІ, його мудрі заяви і коментарі надихнули багатьох і лишаються жити з нами 🔥

Його справа – молитовне стояння за нашу обитель – живе вже другий рік поспіль.

Завтра і позавтра — прийдіть до Лаври, згадайте його, запаліть свічку пам'яті, поваги та боротьби за нашу Святиню 🕯🙏

Ми молимося за упокій його душі, і сподіваємося, що він молиться за нас там, на Небі🙏⛪️

#СловоПредстоятеля: Земні речі даються людям для того, щоб за допомогою них ми могли здобути вічне, але земні речі не можуть бути для людини предметом поклоніння. 🍀Відео: @church.ua

МИТРОПОЛИТ АНТОНІЙ (ПАКАНИЧ): ТЕ, ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ В ТРАПЕЗНІЙ ПАЛАТІ ЛАВРИ, ЦЕ БОГОХУЛЬСТВО

Нам боляче, коли відбирають наші храми. Але ще болючіше, коли церкви та собори використовуються не за призначенням.

Що ж ми бачимо зараз у багатьох захоплених церквах і соборах? Театральні вистави, перформанси, кінопокази, політичні акції, народні пісні та танці або кулінарні шоу...

Найбільш наочно це проявилося останнім часом в Трапезній палаті Києво-Печерської Лаври. Палата перетворюється на актовий зал, кіоти зі святими образами закриваються екранами, розставлені столи, ніби в ресторані.

Крім того, в оточенні святих облич відбувається приготування їжі, — не на кухні, а саме в благословенній монастирській трапезній.

Сьогодні цю дію намагаються виправдати: мовляв, ці заходи відповідають призначенню місця, адже трапезна палата на те і створена, щоб там їсти.

Тому і «молитовний сніданок», і приготування традиційних святкових страв цілком доречні. Але так може говорити лише поверхнева нецерковна людина, яка не розуміє суті церковних правил і звичаїв.

Так, трапезні палати при монастирях створені для того, щоб їсти. Але як це відбувається? У монастирях, а Києво-Печерська Лавра — це саме монастир, їжа приймається з молитвою, а під час трапези зазвичай вголос читаються житія святих і святоотецькі творіння, щоб тілесна їжа поєднувалася з духовною їжею.

Трапезна палата розписана обличчями святих, в ній присутні ікони і кіоти зі святими образами. Все це створено для молитви, для благоговійної духовної атмосфери.

Це особливо важливо, коли ми говоримо про Трапезну палату Лаври, адже вона з’єднана з храмом на честь прпп. Антонія і Феодосія Печерських і є його частиною, оскільки сам храм часто не міг вмістити велику кількість віруючих.

У палаті відбувалося Таїнство Сповіді, там люди готувалися до Причастя.

Навіщо ж проводити світські заходи саме в Трапезній палаті, з’єднаній з храмом? Невже в Києві мало приміщень для таких цілей? І «молитовні сніданки» за участю іновірних, і приготування народних страв, названих чомусь «сакральними», і різні політичні та навколокультурні акції можна було б влаштувати в іншому, більш відповідному місці.

Якщо називати речі своїми іменами, то це богохульство. І воно буває як цілеспрямованим, так і несвідомим, адже злі сили намагаються через людей осквернити святе місце, коли з нього виганяють молитву.

Ми бачили подібне сто років тому, і всі пам’ятають, до чого це призвело і чим закінчилося. І зараз ми можемо лише зі смиренням і скорботою слідом за Христом вимовити: «...Прости їм, бо вони не знають, що роблять» (Лк. 23:34).

Джерело: https://pravlife.info/mitropolit-antonij-pakanich-to-chto-proishodit-v-trapeznoj-palate-lavry-jeto-koshhunstvo/