Володимир Парасюк:  – я вам кажу від своєї сотні, де є мій батько, який приїхав сюда – якщо ви завтра до десятої години не виступите з заявою, щоб Янукович йшов у відставку, ми йдем на штурм зі зброєю! Я вам клянусь!

Саломе Зурабішвілі:
Якщо до 29 грудня угода з «Грузінской мєчтой» про нові парламентські вибори не буде досягнута, після 29 грудня «ми дійдемо до виборів шляхом падіння режиму».

Їхав сьогодні до Києва з Харкова на цьому монстрі разом з моїм другом Sergei Bystrov і по мірі наближення до столиці відчував все меншу кількість нагадувань про війну, святковий настрій, побачив звичні корки на Набережній, святкову Менору на Майдані, вщент забиті ресторани, зрадів, що так буває, вдвічі зрадів за киян, і втричі зрадів, що завтра ми поїдемо додому, до Харкова.
Прошу з цього посту не робити ніяких висновків. Любов до рідного міста - єдине, ппо що цей пост.

Мабуть, ця пані хоче привернути увагу до своєї засмальцьованої часом персони, але, тим не менше, мене дивують частина моїх фб-друзів, які замість негативного дизлайку поставили звичайний позитивний лайк.
Можливо, недочитали?
19 - негативні
9 - позитивні.
Зачекаю до завтра і знесу з друзів, мабуть.
Вам теж, друзі, пропоную подивитися, хто залайкав - з точки зору особистої гігієни на майбутнє - аби не забруднитися.

1038 день широкомасштабного вторгнення.

Нагадаю, що останні місяці обговорювався проєкт транзиту азербайджанського газу через заміщення зустрічних потоків через Україну з першого січня наступного року.
Як завжди буває у росіян, "випадково" збивають саме азербайджанський лайнер над територією Чечні, але зрозуміло, що серед операторів Панциря,  який "в тумані " переплутав цей літак з українським дроном, не було чеченців. Не нагадує "випадкове" збиття українського лайнера російським ППО над Іраном перед самим вторгненням?
Мабуть, не всі домовленості з турецьким та азербайджанським лідерами довбойоб хотів виконати? Чи його оточення? Чи хтось з керівництва армії або сбу? Впевнений, що такі лідери, яких мають Азербайджан та Туреччина, дізнаються (або вже знають) правду про "стаю птиц". Чи дізнається світ?

1038 доба широкомасштабного вторгнення.
І знов про російські злочини, цього разу - на морі. Але цього разу - і про покарання.

Впевнений, коли вперше росіяни залізли на естонську водну територію, знищивши бакени,  естонці вирішили промовчати, щоб не ескалювати конфлікт. Або їм це порадили старші товариші. Але далі щось стало відбуватися в морі з кабелями, спочатку, пов'язаними з інтернетом, потім з телефоном, нарешті, з міцним та товстим електричним кабелем. Вже від цього страждали шведи, фіни, естонці. Цього разу вирішили не  промовчати фіни, взяв штурмом російське судно, що було в місці розриву кабеля і робило вигляд, що йому потрібно дуже швидко повернутися до російських територіальних вод. Судно тіньового флоту. Як дивно, воно належало Островам Кука, не росії.  Може, саме тому його взяли на абордаж і знайшли велику кількість шпигунського обладнання. Буде слідство. Чи готова росія напасти зараз на фінів або естонців. Звісно, що ні. Поки. Але, якщо не буде рішучих дій по закриттю судноплавства для росіян та їхніх проксі на Балтиці, подібні інциденти стануть постійними, а за ними послідує щось більш серйозне. Чи готова Європа? Впевнений,  що шведи, та данці, які контролюють пролив Ересунд - так. Німці, поляки, - навряд чи.
Майже одночасно з цим інцидентом біля берегів Іспанії, в 90 км від порту Картахена, щось вибухнуло біля російського сухогруза, що помічений в участі у війні проти України і тому знаходиться під санкціями, щось вибухнуло. І він роздумав везти складні і дефіцитні портові крани німецького виробництва на Далекий Схід. Бо лежить на дні Середземного моря. Це, впевнений,  диверсія. Чия? Дізнаємось після поразки путіна. Головне, що тепер кожен російський капітан буде з жахом дивитися в морську воду. Згадайте тільки Другу світову і кількість суден, що лежить на дні.

1039 день з дати, коли війна прийшла в кожний український дім. Одинадцять років чергового епізоду війни, яка почалася в 12 столітті.

Три дати: 1 вересня 1983 року, 4 жовтня 2001 року, 17 липня 2014 року.
Ці дати об'єднує одне - безкарне повітряне піратство росіян, проти якого досі нічого не може вдіяти світова юридична практика.
1. Лайнер, який виконував рейс Нью-Йорк-Анкорідж-Сеул, відхилився від маршруту і пройшов над Камчаткою. Радянське командування вирішило, що пілот був шпигуном і знищило літак вже після виходу з радянського повітряного простору. Ця подія стала моментом найбільшого напруження під час холодної війни між срср та країнами НАТО та демократіями світу.
2. Літак авіакомпанії "Сибір", що виконував рейс Тель-Авів-Новосібірськ було збито ракетою земля-воздух. Він впав в Чорне море. Відповідальність взяла Україна. В цей час рф проводила військові маневри, використання ж ППО Україною виглядало дивно. Впевнений, правду знає не тільки Леонід Кучма, Ізраїль та США мають достатньо інформації про події, пов'язані з цим рейсом.
3. Нідерландський літак, який росіяни "Буком" збили над окупованою територією України- це вже недавня історія. Кілотонни брехні вибухали в мізках російських громадян нескінченними версіями, щоб показати, що правди не існує. Замовники не покарані.

Для чого це? А для того, щоб пояснити серйозність ситуації з азербайджанським лайнером.
путін визнав катастрофу і не вибачився толком, не визнав збиття літака російським ППО. Туреччина підтримала азербайджанців у всьому. Президент Алієв зробив жорстку заяву, публічно вимагаючи визнання, розслідування та вибачення.
Це те, чого не зробила Україна з Іраном в перші дні після збиття нашого лайнера. Це те, що має призвести до зміни позицій серед лідерів частки країн Близького Сходу стосовно рф.  Авіаційний тероризм срср почався зі створення палестинської терористичної організації арафата, який в 1968-69 роках розвернув армію терористів проти повітряних судів демократичного табору. Сьогоднішні складні заходи безпеки в літаках - результат того терору.  Арафатом керували терористи з пгу кдб срср, радянської розвідки.
Сьогоднішні дії росіян - всього лише нове прочитання методичні вказівок часів андропова.

Дрон розкладний, вже літає в Америці
Справи не кепські,  але і не дуже так
Дядечко Сі воссідає на березі
Дивиться, поглядом каже: одужуйте.

Трамп-парам-парам-паралі
Новий Трамп уже в Австралії.

Дрон розбірний над Дамаском помічено
Все, що відбулось, Башар заслуговує
Дядечко Бібі киває пригнічено,
Посмішку в хитрих очах не приховує.

Трамп-парам-парам-паралі
Новий Трамп уже в Ізраїлі.

Дрон цільнолитий летить над Іваново,
Кліном, Москвою, болотами, хащами,
На фюзеляжі - обличчя Буданова,
Він обіцяє росії покращення.

Трамп-парам-парам по нотах
Все палає на болотах.

Сонячний день пломенить над Вкраїною,
Світлою, щемкою, пружною, пишною.
Срібний літак, що летить над долиною,
Нечисть зальотну системно винищує.


Плинемо мріями, знаємо, віримо.
Впевнені в тому, що виженем геть
Чорного, брудного, мертвого, сірого
Звіра кацапського з наших терен.

Трамп-парам і ниций дід
Повертається на схід.

Трамп-парам і під землею
путін дохлий в Мавзолеї.

Трамп-парам-парам-парам….
Нам, на жаль, іще багато
Пережити.
Маємо свято.
Будемо жити.

(С) Красовицький, 31.12.2024

Трамп-парам-парам-парам….
Нам, на жаль, іще багато
Пережити.
Маємо свято.
Будемо жити.

(С) Красовицький, 31.12.2024

1047 доба вторгнення.
Четверте століття вторгнення россійської колоніальної культури.

Вчергове про російську культуру. Аналітика та висновки з 2025 року. Культурний спротив.
Перша публікація.

1. Стандарт колоніальних імперій: прийти на захоплену територію, оголосити національну культуру, освіту, історію неправильними, недосконалими,  недорозвинутими, вивезти в умовний Британський музей, Лувр, Ермітаж, Гохран все найцінніше, повернути замість награбованого вчителів історії, мови, літератури,  запрограмованих на пропаганду, переналаштувати місцеві еліти, створивши для бажаючих соціальні ліфти в метрополію, а для небажаючих- на якусь Святу Хелену, Сибір, на Амазонку тощо. Навіть в цьому росіяни не створили нічого нового,  взявши старі пелюшки західних імперій, з яких ті давно виросли.

2. А далі все за шаблоном: умовний Прокопович, який переїхав до білокам'яної (але в ті часи дерев'яно-пожежної) і створив проєкт імперського інфонаступу, умовний Гоголь, який пройшов шлях від яскравого "Вія" до гнилостної "Шинелі", умовний фельдмаршал Паскевич, військовий геній якого пішов на приборкання Кавказу та знищення Варшавського повстання. Вивезли архіви Лаври до підвалів Кремля, зклепали Емський указ та Валуєвський циркуляр, зробивши українську "сільською" мовою, відправили за столипинськими реформами українців засвоювати Сибір добровільно, а берієвськими винищеннями- цю Сибір відбудовувати примусово.
Багатомільйонні втрати населення, асиміляція, колонізація - це не тільки і не стільки про культуру.

3. Про культуру - стандартно. Знищивши те, що було, залишки втягнули всередину єдиного російського наративу. Україна виявилася завеликою,  щоб її культуру просто перетравити,  весь час виникали Шевченко, Довженко, Курбас, Підмогильний,  Загребельний, Ужвій, Стус, Роговцева, Костенко. Тому її доповнювали корнейчуками та гончарами, повалій та віаграми. Система, яка вже не була в стані знищити, ламала обіймами.

4. Станом на 2013 рік телебачення було російським на 90%, книжковий ринок на 80%, естрада, навіть україномовна, працювала на єдиному ринку і часто, щоб досягнути успіху в Україні,  потрібно було зайти через москву. Починаючи з 2014 року, питання відновлення та зростання, без грошей та преференцій проти переважаючого противника стало питанням честі для діячів культури. Пам'ятаю, як у відповідь на мою пропозицію ембарго на книжки з РФ та РБ в лютому 2015, під час боїв за Дебальцеве, 86% членів асоціації видавців висловилися проти, побоюючись падіння ринку роздрібної торгівлі. Тим не менше, у 2017-2019 відбувся якісний стрибок долі українського культурного продукту. Якщо говорити саме про книжковий ринок, то є-підтримка зимою 2021-22 не тільки дала можливість виживання українським видавцям, вона й повернула більш ніж 50%-ву долю російської книги на наш ринок і створені росіянами запаси книжок в Україні не були заборонені до реалізації аж до літа 2023. Саме тоді почався рух вверх наших видавництв та книгарень, у 2023, а не 2022. Приблизно те саме відбулося з пануванням української мови в інформаційній сфері. Не держава, а активна частина суспільства розвернула наших громадян в бік української мови та культури.

5. Є кілька способів реакції суспільства на культурну агресію:
- підняті лапки, кухонні балачки, закапсульовані культурні здобутки, робота "в стіл" і поступове підкорення агресії в очікуванні послаблення режиму (1933-1988);
- використання слабкостей режиму для створення культурних осередків для подальшого зростання (1989-2009), впевнений, саме системної,  а не випадково-партизанської позиції молодої держави не вистачило для створення національного культурного ринку, тим не менше, зроблене давало надію (Кулик/Роднянський/Кривенко, 1+1, ПІК, наприклад);
- пасивний спротив інформаційній та культурній агресії (2010-2022), я би назвав це втраченим десятиліттям;

- очищення від ворожої агентури, пропаганди не призвело, на жаль, до створення державних та суспільних механізмів для стабільного зростання та панування національного культурного продукту у всіх галузях (2022-24);
- рецесія (2025-...), якщо не буде напрацьовано нові інструменти та механізми розвитку.

93 роки зі дня народження Професора. Людини, яка мала точку зору майже про все.
В 2015 році він сказав мені "Путін вас ще довго не відпустить. Але буде умовно "тиха" фаза війни".
Його визначення фашизму ввійшло у підручники в демократичних країнах.
Його 7 романів - завжди бестселери для інтелектуалів.
"Історія європейської цивілізації" під його редакцією ще недовидана навіть в Італії. В Фоліо скоро вийде десятий том.
Його збіркі нонфікшн(не тільки есеїстика) мають побачити світ українською в 2025-26.