Прекрасні ЛЮК написали про результат нашого експерименту. Це було епохально і потужно 🫡
Читайте матеріал, щоб трохи зануритись в атмосферу цього дійства ❤️

🎵 DUKKUD - BUDU 🎶

BUDU - це трек про кохання під час війни. Про образи які нас тримають на цьому світі. Про короткі зустрічі, які дозволяють стосункам не згаснути. Про Олену, яка рівно 3 роки тому, стала моєю дружиною ❤️

Послухати другий single проєкту DUKKUD можна за посиланням.

я вдома
і від мене пішли всі слова
коли добре
не дуже хочеться і писати
просто радієш теплу
тиші
хапаєш удачу свою
а вІрші
обовʼязково прийдуть
винирнуть на екрані мобільного
примостяться на уламках сну
зірвуться з язика

в них згадуватимуться міста
імена і позивні
розбиті дахи
переселенці-птахи
та згорівші лАхи
можливо навіть
я почну жартувати
бо сміх
дуже вдало замінює крик

наповнює пустоту

я зберу
утікачів
огорну в обкладинку
назву їх збіркою
і відпущу в вільне плавання
нехай надалі
їх зустрічають
шукачі-читачі

а може і заховаю
в нотатнику
поставлю пароль
і більше не згадуватиму
бо памʼять
іноді
більш отруйна за ціанід

як і невчасно вимовлені слова
болючіші за удар ножа
гучніші за повітряну тривогу
може і добре що вони пішли
допоки я вдома

7.05.2025

Третій сінгл з майбутнього EP вже в мережі. Я радий, що наважився їх викласти, а також радий, що був час трохи реалізувати ці чернетки з гаражбенду. Орієнтовно в липні вийде EP.

Дякую Іллі, який допоміг і причесав чернетки ☺️

Трек «Na samoti» єдиний трек, де музична частина була майже повністю написана ще до повномасштабного вторгнення. Але текст - вже під час війни. На війні ти рідко буваєш самотнім в фізичному плані. Скоріше ти намагаєшся віднайти час, щоб хоч трохи побути на самоті. Але з іншої сторони, ніде так не сильно не відчуваєш самотності, як там. Бо в цьому стресі, ти поринаєш всередину себе. Часто спілкуєшся сам з собою. З минулим, майбутнім і сьогоднішнім. І врешті решт, саме «Я», завжди буде самим близьким тобі, яке б не було сильне кохання, або любов до близьких. Бо врешті ми народжуємось і помираємо самі. Тому дуже важливо перестати відвертатись від самого себе і тоді віднаходиш силу і впевненість. Якось таким чином я і бачу цей трек 😌

Здається що світ остаточно втратив свій глузд
Хмари згустились. На горизонті кровавий місяць.
Тиша не рятує. Будь-який звук, чи хруст
змушує напрягтись усім тілом. Полиш це

свою дивну віру в майбутнє, перестань любити людей, давати їм шанси, досить.
Все рівно вони як і ти рано чи пізно підуть
вночі, чи під ранок, коли впадуть роси.

Земля забере всіх хто був тобі лЮбим
місяць посміхнеться кривавим оскалом
Віра в безсмертя від якої нудить,
Памʼять ненадійна, міраж, жарт бога, омана.

Навколо вулиці названі іменами друзів,
на них живуть люди, які їх ніколи не знали.
Я би хотів розповісти про кожного, кого зустрічав на життєвій смузі,
але часу так мало, так мало.

Війна - це процес, якого ніколи не мало б статись,
але на жаль ця річ тісно вписана в ДНК.
Загарбати, вкрасти і зламати
на кожного землероба знайдеться ціла орда.

І він буде вимушений взяти шаблю, косу чи серп,
захований з часів АТО трофейний АК
і розпочнеться битва за рідних, за степ,
розпочнуться кроваві жнива.

Він обіцятиме, що скоро повернеться,
бо у нього справ не закінчених повно.
Але у смерті свої плани, свої закони.
Він загине в місті сповненим болю.

Місяць прийме до своїх обійм,
червоних від жертвоприношень майбутньому.
Люди схильні вмирати, щоб інші жили,
щоб ніколи не повторилось знову,

те що знову обовʼязково відбудеться.

12-13.06.2024

Заздрість

Я заздрю
безтурботності світу
людям на святкових парадах
людям в літніх фонтанах
і тим хто на березі океану

Людям
що не знали війни
людям
що від неї втікли
тим хто
закрив на все очі
тим хто на вуха
коханим шепоче
про те що буде поряд завжди
і при цьому немає мети
збрехати щоб заспокоїти

Тим хто запускає свої пальці у
пасма
торкається губ
і губиться
в обіймах
як в яслах
дитина

Дуріє
від спокою
бігає по полонині
спускаються з гір
досліджує водоспади
тим хто може
досхочу спати
тим кому посміхнулась удача
не мати сусіда

країну-гній

Я втікаю від заздрості
в долину мрій
де мене зігріває
тепло наших тіл
де ми маємо плани
не гірші від тих
що можна вичитати
з фантастичних сюжетів книг

І вірю
що одного дня
коли закінчиться безкінечна війна
коли годинник відновить свій хід
закінчиться лютий і розтане лід

Наш довгий шлях долиною мрій
приведе до місця де буде наш дім

і де ми на перекор усім
будем завжди щасливими

25.06.2025