Партійний з’їзд Лівих (11 травня)

• 11 травня відбувся партійний з’їзд партії Лівих.
• Після камбеку на виборах до Бундестагу та значного зростання кількості членів партії (з 50 до понад 112 тисяч, особливо завдяки новим прихильникам у західних регіонах), партія стала молодшою та з більшою кількістю жінок.
• Основним завданням з’їзду було продемонструвати єдність та визначити подальший політичний курс.

Відсутність єдності у фракції

• Обрана до парламенту фракція Лівих останнім часом не демонструвала чіткості у позиціях.
• Велика частина депутатів є політичними новачками і тому фракція тривалий час не мала розуміння, хто відповідатиме за ключові напрями, зокрема зовнішню політику. (не факт що зараз знає)

Підготовка нових членів
• Перед з’їздом у виставковому центрі Хемніца Фонд Рози Люксембург організував партійне навчання для новачків: вивчення соціалістичної літератури та базових понять лівої політики.
• Мета — перетворити новачків на активних носіїв соціалістичних ідей.

Внутрішні суперечності у фракції
• На партійному з’їзді давні лінії конфлікту знову проявилися, зокрема щодо питань війни і миру.

• У прийнятому головному рішенні з’їзду партія висловлює протест проти мілітаризації, однак уникає прямого визнання агресії з боку росії.
• Натомість критикує ЄС за відсутність дипломатії.
• Це викликало різку критику з боку окремих делегатів, які вважають таку позицію запереченням реальності та свідченням недостатнього розуміння війни в Україні.


Позиція щодо України

• Солідарність із Україною обмежується вимогою списання боргів — без конкретної підтримки українського спротиву.

Конфлікт навколо оборонного пакету

• Молодіжні групи партії вимагали відставки міністрів від Лівих, які раніше у Бундесраті підтримали оборонний фінансовий пакет.
• Хоча ця пропозиція була відхилена, результат голосування (219:192) продемонстрував глибину внутрішнього розколу.

Обговорення Гази та антисемітизму

• Гострі дебати точилися і навколо антивоєнної резолюції щодо Гази та терміну «антисемітизм»
• Обговорювалося ухвалення Єрусалимської декларації щодо антисемітизму (JDA), яка дозволяє відмежовувати критику ізраїльського уряду від проявів антисемітизму.
• Проти виступили Бодо Рамелов та Катаріна Кеніг-Пройсс.
• Прийняття цієї резолюції засудили представники єврейської громади у Німеччині.
• Обговорювався також «геноцид палестинців», проте його не включили до остаточного тексту резолюції.


Співпраця ХДС і Лівих: голосування за другий тур

• Після провалу Фрідріха Мерца у першому турі голосування на посаду канцлера, для проведення другого туру того ж дня була потрібна зміна регламенту Бундестагу, яка вимагала дві третини голосів.
• Завдяки підтримці фракції Лівих цю зміну вдалося ухвалити.
• Хоча в ХДС діє рішення про неприйнятність співпраці з Лівими та АдН, цього разу фракція Мерца погодилась на процедурну домовленість.
• Це викликало нову хвилю дискусій у партії щодо можливого перегляду позиції.

Позиція Лівих щодо голосування

• Під час з’їзду Інес Швердтнер пояснила рішення підтримати другий тур голосування бажанням уникнути хаосу в країні.
• Водночас вона підтвердила, що Мерц для неї залишається «класовим ворогом», але партія готова брати участь у процесах, які стосуються стабільності країни.
• Ліві очікують, що тепер їх залучатимуть і до інших важливих тем, зокрема реформи боргового гальма.

Реакція з боку ХДС

• Голова канцлерського відомства Торстен Фрай спочатку заявив про відкритість до перегляду рішення про неприйнятність співпраці, але згодом уточнив, що йдеться лише про процедурну взаємодію.
• Голова фракції ХДС/ХСС Єнс Шпан заявив, що саме Ліві мають змінитися, щоб узагалі можна було говорити про якусь співпрацю. Він також різко розкритикував антиізраїльську риторику, яка звучала на з’їзді.
• Генсек ХДС Карстен Ліннеманн підкреслив, що жодної змістовної співпраці не було, а рішення партії залишаються чинними.
• Премʼєр-міністр Шлезвігу-Гольштайну від ХДС Даніель Гюнтер заявив, що у ситуаціях, коли потрібна дві третини голосів, ХДС потрібно бути готовими говорити навіть із Лівими.

Політичні ризики та наслідки

• Для ХДС зміна ставлення до Лівих є серйозним політичним викликом.
• У партії багато хто вважає Лівих ідеологічними ворогами та спадкоємцями диктатури НДР.
• Зміна підходу до Лівих може автоматично активізувати дебати про скасування аналогічної заборони на співпрацю з АдН.
• Особливо це актуально у східних регіонах, де підтримка АдН сягає понад 30% (десь наближається і до 40%) і коаліційне формування без їх участі дедалі ускладнюється.
• Ще наприкінці 2024 року зростала критика всередині ХДС, адже в Тюрингії спостерігалася фактична співпраця з Лівими, а також уряд з ще більш ліворадикальним Союзом Сари Вагенкнехт.
• Однак відкритий перегляд цієї позиції видається малоймовірним на початку нового урядового терміну ХДС і в часи коли й так в уряду достатньо справ
• Найбільш вірогідним сценарієм є неформальна співпраця з фракцією Лівих у окремих голосуваннях і водночас — уникнення або відкладення формального скасування заборони.
• Тим паче, на найближчий час не планується прийняття рішень, які потребують дві третини голосів парламенту.
• Проте сама присутність такої дискусії вже створює політичні ризики.
• Вона буде активно використана і Лівими, і АдН, а частково й певними групами Зелених, які прагнуть нормалізувати ставлення до Лівих як до демократичної сили.


——
Все ж таки вирішив про це розписати:)

Мерц: 17-й пакет санкцій вже сформовано

Якщо цього тижня не буде прогресу, ми будемо разом працювати над суттєвим посиленням санкцій проти росії.

Ми розглядатимемо інші сфери, такі як енергетичний сектор, а також фінансовий ринок.

Дубльовано🔊

@OstanniyCapitalist

🇫🇷 Французька розвідка оприлюднила дані про масштабну шпигунську та диверсійну діяльність Росії проти Франції

У документі йдеться про кібератаки, шпигунство, диверсії та спроби впливу на політичні процеси

Підписатись на Мілітарний

Мерц: «Під моїм керівництвом дебати про постачання зброї, калібри, системи озброєння тощо — будуть винесені з публічного простору».

Тим часом голова фракції СДПН Мірш:

«Ми не хочемо ставати стороною у війні — саме в цьому ключі ми завжди розглядали відмову від передачі Taurus, і ця позиція не змінюється»

Австрія вперше закупить «дрони-камікадзе»

Міністерство оборони Австрії підтвердило плани щодо першої закупівлі так званої Loitering Munition — «дронів-камікадзе».

Нові системи мають у найближчі роки надійти до різних бойових підрозділів і використовуватимуться у широкому масштабі. У сусідній Німеччині перші такі дрони Бундесвер отримає вже цьогоріч — там їх називають «незамінним елементом» і «початком нової епохи».

Мютценіх не очолить комітет із закордонних справ Бундестагу

Попри бажання керівництва СДПН призначити колишнього лідера фракції Рольфа Мютценіха головою комітету із закордонних справ, посаду отримає представник ХДС/ХСС.

За даними Stern, це результат провалу соціал-демократів у переговорах з консерваторами щодо розподілу парламентських комітетів.

Незвично й те, що ХДС уже очолює МЗС, і зазвичай профільний комітет дістається іншій партії з коаліції.

——
З різних джерел комітет може очолити Армін Лашет (очільник ХДС до Мерца, колишній премʼєр-міністр Північної Райн-Вестфалії)

🐸🐍

Німецькі слідчі затримали підозрюваних у підготовці диверсій на замовлення Кремля

Федеральна прокуратура Німеччини затримала трьох чоловіків, яких підозрюють у підготовці диверсій на користь російських спецслужб.

Арешти відбулися у Констанці, Кельні та Швейцарії. За даними Der Spiegel, йдеться про громадян України Владислава Т., Данііла Б. та Євгена Б.

Слідство вважає, що підозрювані планували здійснити підпали та вибухи в Німеччині, діючи в інтересах російських спецслужб.

В рамках підготовки вони надсилали пакунки з GPS-трекерами, зокрема на адреси в Україні — ймовірно, для відстеження маршрутів доставки. Підозрювані координували свої дії між Німеччиною та Швейцарією.

Справу розглядають у контексті ширшої російської кампанії саботажу та дестабілізації в Європі.

Хеннінг Отте, депутат Бундестагу, офіцер резерву та експерт з оборонної політики, стане новим уповноваженим Бундестагу з питань збройних сил.

Голосування заплановане на 23 травня.

——
Тобто, Кізеветтер залишається Кізеветтером. Ще питання чи він збереже свою позицію в Парламентському комітеті з контролю за діяльністю спецслужб

Перша урядова промова канцлера Фрідріха Мерца: акцент на Україну, Європу та зовнішню політику

Фрідріх Мерц розпочав свою першу урядову промову з виразного акценту: на початку виступу він зосередився на Європі, зовнішній політиці та насамперед — на війні росії проти України. Політик, який багато років працював у міжнародному бізнесі й відомий як експерт з економіки, обіцяв зосередитися на відновленні економічної сили Німеччини — однак свою програмну промову почав саме з теми війни.

Мерц заявив:
«В Україні вирішується не менше, ніж система безпеки та миру (або мирний порядок — Friedensordnung) усього нашого континенту».

Далі він пообіцяв:
«Німеччина ініціюватиме кроки для відновлення європейської ідеї свободи й миру — щоб Європа відповідала своєму значенню та ролі у світі».

Ще напередодні, виступаючи на щорічному засіданні Економічної ради ХДС, Мерц також почав саме з тем зовнішньої та європейської політики.

Повторюючи тези з недавнього виступу на партійному з’їзді ХДС, Мерц окреслив позицію щодо ролі Німеччини у війні:

«Ми не хочемо стати стороною у війні, але ми й не є байдужими спостерігачами».
Він підтвердив повну підтримку України та рішучість протидіяти гібридним атакам на Німеччину. «Диктат миру» щодо України, підкреслив Мерц, — не є варіантом.


«Останніми днями я двічі спілкувався телефоном із президентом Трампом. Я вдячний йому за підтримку ідеї тридцятиденної тиші. Вкрай важливо, щоб політичний Захід залишався єдиним».

Мерц запевнив, що зробить усе можливе для максимальної єдності між Європою та США.

Завершуючи, він наголосив:
«Сила стримує агресію, слабкість — провокує її».
Німеччина та Європа, за його словами, мають бути настільки сильними, щоб «нам ніколи не довелося застосовувати зброю». Тому зміцнення Бундесверу — пріоритет його уряду.
«Бундесвер отримає все необхідне, щоб стати найсильнішою армією в Європі».

Пісторіус: у разі нестачі добровольців Німеччина розгляне повернення призову

Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус не виключає повернення загального військового обов’язку, якщо добровільна система комплектування армії не забезпечить необхідної кількості новобранців. Про це він заявив у середу під час першого виступу в Бундестазі після формування нового уряду.

«Ми вирішили спочатку зробити ставку на добровільну службу — вона має мотивувати молодь служити країні», — зазначив Пісторіус. — «Але я свідомо підкреслюю слово “спочатку”: якщо добровольців буде замало, ми маємо бути готові до інших рішень».

Загальний військовий обов’язок у Німеччині було призупинено у 2011 році. Його можливе повернення стало б значною зміною курсу в умовах зростаючої загрози з боку росії та зниження довіри до безпекових гарантій США за президентства Дональда Трампа.

За словами Пісторіуса, наразі в Бундесвері служать близько 181 500 військовослужбовців — значно менше за цільовий показник у 203 000 до 2031 року.

Австрія святкує 70-річчя Державного договору

15 травня Австрія відзначає 70 років з моменту підписання Державного договору 1955 року — ключового документа, що завершив окупацію країни після Другої світової війни та відновив її суверенітет. Цього дня міністр закордонних справ Леопольд Фіґль урочисто проголосив на сходах палацу Бельведер: «Австрія вільна!»

Сьогодні церемонії до річниці проходять у парламенті та в саду Бельведер — саме там було підписано документ, що повернув країні незалежність і проклав шлях до ухвалення закону про нейтралітет.

Основні факти про Державний договір та нейтралітет Австрії:

📜 15 травня 1955 року

Австрія разом із чотирма державами Антигітлерівської коаліції — США, СРСР, Великою Британією та Францією — підписала Державний договір, який завершив десятирічну післявоєнну окупацію країни та відновив її суверенітет.

⚖️ Суверенітет і нейтралітет

Після ратифікації договору 27 липня 1955 року Австрія стала повністю незалежною. 26 жовтня 1955 року Національна рада прийняла конституційний закон про постійний нейтралітет — саме ця дата стала державним святом.

🕊️ Нейтралітет як компроміс

СРСР погодився на виведення військ лише після того, як Австрія пообіцяла не вступати в жодні військові союзи (зокрема НАТО). Для Заходу було важливо, що країна зберігає економічну та політичну орієнтацію на Захід.


🏛️ Суперечка навколо відповідальності

Первинний текст договору містив згадку про участь Австрії у злочинах на боці нацистської Німеччини. Австрійські дипломати зуміли домогтися виключення цього пункту, що дозволило країні довго позиціонувати себе виключно як жертву аншлюсу 1938 року. Цю позицію почали переглядати лише в 1986 році після скандалу навколо військового минулого президента Австрії Курта Вальдгайма.

⛓️ Контекст післявоєнного періоду

У 1943 році в Московській декларації союзники оголосили аншлюс Австрії “нікчемним” і визнали країну першою жертвою Гітлера, але при цьому поклали на неї часткову відповідальність за участь у війні. Це створило унікальну ситуацію: Австрія була одночасно і звільненою країною, і не переможцем.

Якими акціями володіє співголова Лівих?

Під час вечірнього ток-шоу на ARD з Сандрою Майшберґер у вівторок сталася доволі кумедна сцена: співголова партії Лівих Ян ван Акен зізнався, акціями якого підприємства він володіє.

У спокійний момент розмови Майшберґер звернулася до ван Акена з питанням про чутки:

«Пан ван Акен, кажуть, що ви плануєте нажитися на постачанні зброї, бо у вас є акції Rheinmetall — я це десь читала».

Політик підтвердив це:

«Так,я маю дві акції Rheinmetall — і був справді приголомшений, коли побачив їхню нинішню вартість»

За його словами, він інвестував у них 180 євро, а нині вони коштують близько 3400 євро.

Він пояснив, що придбав їх не з метою прибутку, а щоб мати можливість виступати на зборах акціонерів компанії.

Ван Акен також виступив із критикою військової індустрії:

«Те, що люди наживаються на війні, — це неприйнятно!»

Велика Британія та Німеччина спільно розроблять ударну зброю дальністю 2000 км.

Як пише Reuters, міністри оборони Британії та Німеччини оголосять про новий проєкт далекобійної зброї на зустрічі в Берліні. Водночас додаткових подробиць щодо термінів чи бюджету наразі немає.

Загалом цей проєкт реалізується на основі домовленостей 2024 року щодо посилення безпеки в Європі на тлі російської загрози.

Німеччина підтримує заклик Трампа про 5% ВВП на оборону

Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль (ХДС) заявив, що Берлін підтримує заклик президента США Дональда Трампа до суттєвого підвищення оборонних витрат країн НАТО — до 5% від ВВП.

«Ми його в цьому підтримуємо», — зазначив Вадепфуль після розмови з держсекретарем США Марко Рубіо на зустрічі міністрів закордонних справ НАТО в Туреччині.

Від колишнього орієнтира в 2% союзники тепер мають готуватися до значно вищих витрат. За словами Вадепфуля, Німеччина поділяє оцінку Трампа: такі інвестиції в безпеку є необхідними в умовах зростання глобальних загроз.

Підготовка диверсій на замовлення РФ, російський шпигун у Бундесвері - перелік доведених чи ймовірних випадків шпіонажу в Німеччині довгий. DW - про найгучніші справи агентів іноземних спецслужб у ФРН.

Мерц висловлює скепсис щодо заборони АдН

Попри зростаючу підтримку заборони Адн (Альтернативи для Німеччини) серед політиків і регулярні масові протести, канцлер Фрідріх Мерц (ХДС) висловив скепсис щодо такого кроку. В інтерв’ю Die Zeit він заявив, що виступає проти ініціювання заборони з боку парламенту, оскільки це може виглядати як спроба усунути політичного конкурента.

Мерц наголосив, що для заборони партії необхідно довести її «агресивну боротьбу проти вільно-демократичного ладу», а це є завданням виконавчої, а не законодавчої влади.

Попередній уряд прискорив процес: ексміністерка Ненсі Фезер (СДПН) незадовго до свого відходу оприлюднила оцінку Федерального відомства з охорони конституції, згідно з якою AfD визнано «гарантовано правоекстремістською».

Мерц розкритикував дії уряду Шольца й зазначив, що сам ще не ознайомлений із документом — і не хоче цього робити до завершення аналізу з боку МВС.