Трохи крінжове пропагандистське кіно про реінтеграцію проросійських українців - мільйон рецензій від комсомольців та їх пастви про його ущербність, крамольність та жахливість.

"Скажене Весілля" - жодної грунтовної критики від тієї самої публіки за декілька років.

👍

Як не дивно, по традиції, як це відбувається щорічно і з Анунціо, Дрійо та іншими культовими для "єврофашизму" фігурами, на каналах росіян сьогодні масовий постинг про Юнгера.

Мультикульті євразійський новіопський subhuman свого часу переслухав забагато Finis Mundi, але ніколи не був спроможним створити типаж "бойового інтелектуала", кріптофа-денді та усі інші типажі, які свого часу народилися серед української провінційної молоді та втілилися в період "інтербеллуму" 2014-2022 в націоналістичних зграях веселих відморозків та інтелігентів.

Пам'ятаю, як один типу-заумний російський паблік "Под Корєнь" у вконтактє в 2014 році знайшов мою фотографію з пістолетом, книжкою "В сталевих грозах" видавництва "Владимир Даль", та пов'язкою з Ідеєю Нації, і якийсь невідомий мені автор розродився довгою критичною статтею "Автор фотографії нічего не понімаєт в Юнгере і в цьому всьому". Це було потішно, втім потайонні новіопські люди так ніколи і не народили дієву відповідь цьому зарозумілому сільському жлобству мого покоління - все найкраще утворилося та проявилося в Україні.

Такій, яку ненавиділи як західні ліберали, так і євразійські новіопи.

А ось і те фото. Пов'язки там не було, як виявилося.

Також нагадаю, що українська права "інтелігенція" може бути тільки дієвою - до цього завжди примушував як стиль, так і умови існування. На моїй пам'яті, покійний Деймос перекладав тексти на охороні полів, які намагалися рейдернути якісь гопніки; якось про видавництво Пломінь писав огидні памфлети хлопчина, котрому не подобалася тематика лекцій - то йому замість дебатів просто настріляли лящів (бити такого замориша було зайвим), опісля покійний Олекса бонусом дав йому навздогін такого панського ляща, що в того шапка злетіла; Андрієвський фактично з бліндажів надсилав чернетки перекладів "Вогню і Крові"; ми з друзями читали Жана Мабіра "Померти в Берліні" в проміжках між бойовими під Києвом; де Залізняк взяв гроші на "Легіонерський Канон" - я не питав, але передавав він їх, хитро оскалюючись, одягнутий в якийсь бандитський кожан родом з відповідних фільмів; Микола Крук бив дурні голови в Харкові ще в прадавні часи, вже будучи професійним істориком.

Лібро е мошетто, як то кажуть.

Українські експерти та медійні персони, які переконують всіх, що треба завезти в Україну багато мігрантів для відновлення країни, хочуть, щоб Україна виглядала так.

Так сьогодні виглядає Московщина. Виходить, що прихильники ввезення сюди мігрантів та заміщення ними етнічних українців – це поплічники росіян, вороги української нації, адже вони хочуть перетворити Україну на Росію.

Що мають робити українці з агентами Москви?

Стосовно необхідності ввезення різних кількостей (від сотень тисяч до мільйонів) мігрантів висловилися свого часу:

- Олег Пензін
- Петро Охотін
- Олексій Арестович
- Андрій Длігач
- Іван Троценко
- Юрій Романенко
- Віталій Кулик (цей та вищий обговорювали формулу 30+30 - це про мільйонні кількості мігрантів)
- Дмитро Гурін
- Олексій Позняк
- Валерій Пекар

Давайте вже дозбираємо на Навару і зосередимось потім на Терміті.

Є 3 головні речі, які вимушують сумувати:

1) Багато таких людей загинуло.
2) Ця порода важко відтворюється.
3) Більшість не лишили по собі потомство.

Я щоденно відчуваю гіркий, їдкий відчай через відсутність поруч багатьох моїх друзів цієї породи, з ким я зростав, з ким робив справи, з ким ділив ризики, пригоди, злети та падіння, радощі й труднощі, душевну пустку безсенсовності та ентузіазм боротьби. І я не знаю, що з цим робити, як, мабуть, і всі ми.

Треба виховувати нових, війна продовжується, можливості є - але біль не стихне ніколи.

Цікаво, чи бачили такі люди хоча б це відео.

Плюс, як завжди, тут в коментарях з'являються традиційні тейки про татар як корінних жителів України, як приклад того що мільйони мусульман (зокрема) для України в гіпотетичному майбутньому – це норма.

При тому, ніхто з таких коментаторів не згадує про бесарабських болгар, албанську діаспору України, чи меотійських та понтійських греків. От в мене один побратим є – меотійський грек. Ви колись чули про те що Україна має створити меотійську автономію і що це приклад БАГАТОНАЦІОНАЛЬНОСТІ України? Ні, оскільки меотійські греки чудово інтегровані в українську націю та грунтовно не відрізняються від українців. Як і бесарабські болгари.

🔥 Юліус Евола «Роздуми посеред вершин» — передзамовлення

Філософ-традиціоналіст Юліус Евола у двадцятих і тридцятих роках XX століття займався найризикованішим альпінізмом, здійснюючи підйоми найвищого, шостого, рівня складності, здіймаючись на зледенілі вертикальні схили гір. Про такий свій досвід він писав не тільки вміло перетворюючи власний досвід у світлі мітологізму, символізму й високої духовності, але й поєднуючи його з повсякденним життям, з тими змінами, що відбувались у суспільстві, і з новітнім трактуванням політики.

Ціна — 430 (530) грн.

Очікується з друку наприкінці травня 2025.

Зробити передзамовлення ➡️
https://plomin.club/product/julius-evola-meditazioni-delle-vette-2/

Я не виключаю, що це вплив років нетфліксу і тому подібного; плюс, старше покоління навчилося БАГАТОНАЦІОНАЛЬНОСТІ в радянському союзі, тож це мабуть чи не єдина тема, де вирішена проблема порозуміння поколінь.

Впродовж війни Авангард втратив багатьох представників своєї організаційної старшини. За "міжвоєнного" життя більшість цих людей беззавітно віддалася справі національної боротьби, не маючи зазвичай суспільного визнання їх справ та діючи всупереч усім обставинам.

Війна показала, хто є хто - та, на жаль, представники цієї породи є великою рідкістю для України, та їх втрата щораз стає великим горем для української справи. За такими людьми лишається лише слава, і ми маємо встановити її на найвищий щабель - щоб вона овіяла нові покоління героїв, виховуючи їх за наявними прикладами видатних войовників.

Незамінною втратою для нас стала і смерть Деймоса - ідеологічного референта Авангарду, історика-індоєвропеїста, перекладача, письменника.

Запрошуємо на вечір пам'яті Сергія "Деймоса" Заїковського.

У рамках вечора пам'яті відбудеться доповідь про життєвий шлях Деймоса, проведемо дискусію щодо ролі інтелектуала в українській національній боротьбі та поділимося спогадами друзів та родичів про Сергія.

Час: 06.04.2025, 18:00
Місце: Київ, Музей НаУКМА, вул. Григорія Сковороди, 2

Для зручності просимо зареєструватися на Вечір пам'яті за посиланням.