З нового так званого громадянського друку було виключено багато непотрібних літер. Таким чином, у найновішому друці залишилося лише 35 уживаних літер, а саме:
а, б, в, г, д, е, ж, з, и, ї, к, л, м, н, о, п, р, с, т, у, ф, х, ц, ч, ш, щ, ъ, ы, ь, ѣ, э, ю, я, ѳ, v. З цього числа, кажуть, можна було б вилучити ще літери i, v, ѳ, і замість них завжди писати и та ф, оскільки вони мають у вимові ту саму силу або значення. Так само знак ъ, який не має власного звуку, можна було б замінити літерою, що вживається в українців — ґ, котра у своїй вимові подібна до латинського або польського g, тобто має середній звук між російськими літерами г і к. Таким чином, у Росії залишилося б лише 32 літери, і російські слова могли б висловлюватись зручніше завдяки цій літері, що вживається в українців, ніж із колишніми 35 літерами.

Півні співають
Жовнір питає: "Вже може світає?"
Господар: "П'ятий це півень співає"
Жовніри встали: "Готуй нам снідання,
Дай троє півнів, і буде нам зрання"
На те хлоп каже: "Один це співає"
Говорить джура: "Чого заливаєш?
Про п'ять ти півнів казав нещодавно
То є у домі, півнів цих і став-но!"
Хлоп дурень, кажуть, а так учиняє:
Готує півня, на три розділяє,
Поставив, мовить: "Три півні вам нате!
З вас кожен може п'ять разів поспівати"

Чаро‌вници сі‌и сꙋ‌ть: и҆‌жє нє‌гди Дв҃дскїа ѱалмы҃ поющє, Мч҃нчєскаѧ и꙽мена, и‌ самы‌ѧ Прⷭ‌ты‌ѧ Бц҃а въспомина‌ющє, и‌ сими҃, є҆‌жє ѿ бѣ‌сꙍ‌въ сълагают҆‌ чарова‌нїа

Чарова‌нїа оу҆‌бо, бѣ‌сꙍ‌въ ѕлотво‌рныхъ и҆‌мꙋть приꙁыва‌нїѧ, о҆‌крєстъ гро‌бѡвъ ѡ‌бава‌ємаѧ, ꙗ҆‌кѡ раꙁслаби‌ти ꙋ҆‌ды комꙋ҃

Єли‌ци волхвꙋ‌ють съ ци‌ганки, и‌ є‌ли‌ци приво‌дѧть въ до‌мъ сво‌й, и‌ чарꙋ‌ютъ и҆‌мъ

И҆̀нъ нѣ‌́кїй Свѧщенникъ съ Єѵⷢ̑лїєм҆̀, є̑иꙋ́жє дрє́во съ свѧꙁано бы́сть, и̑ крꙋгови́дно о̑браща́щесѧ

Но҃ и̑ Ст҃ы́мъ И҆̀конами присѣ‌дѧщыѧ жє́ны, и ѿ си́хъ крѣ‌плѧ́щыѧсѧ прорица́ти бꙋ́дꙋщаѧ

Ви, можливо, вже чули про одну надзвичайну річ, що зустрічається у Польщі, а особливо в Русі. Це мертві тіла, які латиною називають Striges (стріги), а мовою цієї країни — Upierz (упирі).

Вважають, що вони мають певну рідину, яку простий народ і багато освічених людей стверджують є кров’ю. Кажуть, що демон видобуває цю кров із тіла живої людини або з якоїсь худоби і переносить її до мертвого тіла, бо нібито демон виходить із цього трупа у певні години — від полудня до півночі — після чого повертається й вкладає до нього кров, яку зібрав. Згодом її там накопичується така кількість, що вона виходить через рот, ніс і особливо через вуха мерця, так що труп ніби плаває у своїй труні.