Рандомний факт на честь 35-градусної спеки у Києві — батько-засновник Сінгапуру Лі Куан Ю вважав кондиціонування повітря важливим фактором успіху його країни.

Сінгапурці настільки залежать від кліматичного контролю, що один сінгапурський журналіст використав його як метафору усієї країни — заможної автократії:

«Вважайте Сінгапур “кондиціонованою нацією” — суспільством з унікальним поєднанням комфорту та централізованого контролю, де люди опанували навколишнє середовище, але ціною індивідуальної автономії та ризику нежиттєздатності».

Хоча я цілком їх розумію — складно уявити, як в такому кліматі жити без кондиціонерів.

🇺🇦 Вітаємо всіх українців та українок із 33 річницею з моменту відновлення незалежності України.

💙Саме 24 серпня 1991 року, після десятиліть несвободи Україна змогла відновити свою незалежність, за яку боролося століттями.

💛Сьогодні ми всі продовжуємо відстоювати свою незалежність від російських окупантів, щодня роблячи надможливе на очах всього світу задля збереження нашої країни.

У цей день ми пропонуємо поглянути, через що пройшла незалежна Україна з 1991 року, крізь призму Вікіпедії. Читайте допис у нашому блозі

Моя нова стаття для The Fix — інтерв'ю з американським журналістом Стівеном Гаррісоном, який регулярно пише про Вікіпедію.

Поговорили про роль Вікіпедії в сучасному інтернеті (і чим вона відрізняється від соцмереж) та чим її приклад корисний для медіа.

Цифрові медіа повертаються до друкованих продуктів як одного з інструментів, щоб залучати підписників і розбудовувати свій бренд.

У США легендарне сатиричне медіа The Onion, яке починало як газета майже 40 років тому, але вже давно було лише онлайновим, недавно запустило газету для своїх підписників. Playboy повертає друкований магазин після чотирьох років паузи з початку пандемії.

Цікавий аналіз на цю тему — стаття аналітика Джейкоба Донеллі. Як він пише, «майбутнє [медіа] залишатиметься цифровим з різноманітними платними продуктами», але «друковані матеріали корисні як частина ширшої продуктової пропозиції»

В Україні гарний приклад — The Ukrainians, які роблять журнал Reporters для своїх амбасадорів. Я особисто читаю журнали Forbes і Локальної історії.

Навіть книгарня «Сенс» вже має свою невеличку газету, разом з онлайн-медіа «Сенсор».

У Forbes вийшов цікавий матеріал про YouTube-канали великих українських медіа. Під пейволом, тому зберу тут кілька найцікавіших фактів і цифр:

▪️ У «24 каналу», лідера серед медіа, над ютубом працює 40 людей. Для порівняння, до великої війни було дві.

▪️ Орієнтовна оцінка доходу «24 каналу» від довгих відео (тобто без стрімів і шортсів) за 2023 рік — $3,1 мільйона з 3,3 мільярда переглядів. На другому місці «Прямий»: 2 мільярда переглядів і відтак орієнтовно $1,9 мільйона річного доходу.

▪️ Відкритий секрет індустрії у тому, що перегляди досягаються клікбейтом і сенсаційними заголовками (навіть мене це якось зачепило). Також «окрім клікбейтних заголовків, успіх, зокрема “24 каналу”, на YouTube полягає в тому, що вони запрошують у ефір опозиційних експертів із Росії, чого не можуть собі дозволити, наприклад, канали, які працюють у телемарафоні, зазначає [експертка Ольга] Тищук».

📍До речі, було б цікаво почитати детальний розбір YouTube-стратегії «Української правди». Вони там побудували фактично окреме медіа з мільйоном підписників, і на відміну від учасників рейтингу Forbes вони оригінально текстове онлайн-видання, а не телеканал, яким заходити в ютуб значно органічніше.

Майбутнє без мовних бар'єрів усе ближче:

«The Economist запускає у своїх соцмережах відео, перекладені штучним інтелектом. Вони використовують великі мовні та інші фундаментальні моделі, щоб перетворити англомовних журналістів Economist на вільних носіїв французької, німецької, мандаринської чи іспанської мов».

Цікавий подкаст для тих, хто витрачає багато часу на налаштування Notion замість того, щоб працювати цікавиться продуктивністю й організацією роботи — дев’ять журналістів і менеджерів The Verge розповідають про свої системи робочої і особистої продуктивності.

Особисто для мене найкраще працює мати гугл-документ, розділений за днями і тижнями, який поєднує календар і список справ. Якось, може, розпишу свій підхід детальніше. А поки можете розповісти у коментарях про власні.

​​Ми у The Fix запустили новий курс — про штучний інтелект в медіа

Якщо ви хочете раз на тиждень (два місяці починаючи з кінця вересня) отримувати розумний імейл про ШІ англійською — підписуйтеся.

Автоматизація запису аудіокниг — цікавий тренд.

Audible, один із найбільших американських сервісів аудіокниг, з минулого року дозволяє автоматизувати озвучку книг з допомогою ШІ. Але наразі доступний лише стандартизований «віртуальний голос».

Зараз вони починають тренувати ШІ на голосах відомих професійних дикторів, пише Bloomberg. Це потенційно дозволить зробити автоматизовані аудіокниги більш популярними і мейнстримними.

ESPN, головне спортивне медіа США, експериментує із оглядами спортивних ігор, згенерованими ШІ.

У теорії ідея корисна — розширити огляди менш популярних видів спорту, на яких не вистачає людей. Зараз ESPN використовує ШІ для лакросу і жіночого футболу (тобто не американського футболу, який у США значно більш популярний, а саме класичного футболу, який американці називають soccer і за яким стежать значно менше).

Але на практиці поки виходить так собі: «наразі це дуже прісні і базові описи — і в них уже бракує важливих деталей», як пише The Verge. Наприклад, одна зі статей про жіночий футбол не згадала найцікавішу людську історію, пов'язану з грою.

The Economist пише про два дослідження, які показують, що жінки менше використовують штучний інтелект (на прикладі професіоналів у Данії і студентів у Норвегії).

Перше дослідження показує, що «частково виною може бути брак впевненості серед жінок: респондентки, які не користувалися штучним інтелектом, частіше, ніж чоловіки, зазначали, що їм потрібне навчання для використання цієї технології».

Як показало друге дослідження, «…висококваліфіковані жінки, схоже, самі собі заборонили [користуватися ШІ]. “Це комплекс ‘хорошої дівчинки’”, каже [співавторка дослідження]. “Це ідея, що ‘я маю пройти через цей біль, я маю зробити це сама, і я не повинна обманювати та зрізати шлях’».

З іншого боку, «Даніель Лі з Массачусетського технологічного інституту каже, що дослідження не показують, чи справді використання чоловіками ChatGPT робить їхню роботу кращою чи більш продуктивною зараз. Наразі, за її словами, ця технологія може бути скоріше цифровою іграшкою. Можливо, висококваліфіковані жінки просто ефективніше уникають зайвих відволікань».

Відчуття магії майже на рівні із запуском ChatGPT — з допомогою штучного інтелекту тепер можна генерувати короткі розмовні подкасти на основі вашого тексту.

Це нова функція в NotebookLM, експериментальному сервісі від Google для нотаток і організації інформації. В Україні він ще не доступний, але можна спробувати через VPN (і тільки для англійської мови).

Головна сфера застосування зараз — допомагати в навчанні і запам’ятовуванні матеріалу.

Я згенерував кілька аудіо — і технічно це майже не відрізнити від стилю живих ведучих американських розмовних подкастів. За змістом теж досить непогано, хоча у компетентних спеціалістів вийшло б краще, звичайно.

▪️ Для прикладу: ШІ-подкаст на основі недавньої статті The Fix про франкомовні медіа на Балканах і в Центральній Європі.

UPD: зібрали, всім дякую! З переможцями розіграшу зв'яжуся приватно.
—
Найкраще привітання до Днем захисників і захисниць? Донат на Сили оборони.

Допомагаю зібрати 100 тисяч на РЕБ для Азову. Якщо можете — долучіться до збору.

За донат від 200 гривень розіграю серед трьох людей будь-яку (нову) книжку на ваш вибір з тих, які я оглядав за минулий рік для каналу:
📍«Потяг прибуває за розкладом»
📍«Танці з кістками»
📍«За Перекопом є земля»

▪️Донатити тут

​​Сьогодні святкує сотий день народження колишній президент США Джиммі Картер.

Його президентство було здебільшого невдалим: економічні проблеми, енергетична криза, тривалі невдалі спроби звільнити американських заручників в Тегерані. Іконічний американський політичний анекдот від Рейгана, якому Картер програв вибори у 1980 році: Recession is when your neighbor loses his job. Depression is when you lose yours. And recovery is when Jimmy Carter loses his.

Але Картер відновив свій імідж за наступні 40+ років завдяки миротворчій і гуманітарній роботі. У 2002 році він отримав Нобелівську премію миру — і загалом вважається ідеальним колишнім президентом.

📍На фото — ще молодий 84-річний Картер на велосипеді

Цікаве есе про те, де ШІ-чатботи можуть бути корисними в написанні хороших текстів — не замінити автора, а допомогти йому/їй сконцентруватися і увійти в правильний ментальний стан замість того, щоб починати зовсім з порожньої сторінки. Резонує з моїм досвідом.

«Попри всю свою неефективність, цей непрямий підхід виявився легшим, ніж просто дивитися на порожню сторінку; “розмовляти” з чатботом про статтю цікавіше, ніж працювати в тихій ізоляції. Зрештою, [коли я використовував ШІ для допомоги зі статтею] я не економив час: мені все одно потрібно було шукати факти і писати речення власним голосом. Але мої бесіди, схоже, зменшували те, наскільки сильне розумове зусилля треба було прикладати [для написання якісного тексту]…»

«ChatGPT не стільки пише за вас, скільки створює ментальний стан, який допомагає вам писати краще».

​​The Washington Post, одна з найбільших американських газет, відмовилася підтримувати будь-якого кандидата на президентських виборах. Тобто де-факто відмовилося формально підтримати Камалу Гарріс.

Підтримка кандидатів (endorsements) редакційними колегіями видань — давня традиція американських медіа. The New York Times цього року підтримало Камалу Гарріс, самі Washington Post обирали «свого» кандидата на президентських виборах майже кожного разу за останні 50 років.

Загалом ця традиція проблематична. Редакційні колегії, які приймають це рішення, працюють окремо від ньюзрумів (у американських медіа загалом традиційно розподілені news і opinion) — але більшість читачів не розуміють цієї різниці. Кілька років тому я писав про це детальніше для The Fix.

І підтримка кандидатів не особливо впливає на результати виборів. Здебільшого ліберальні читачі Washington Post і так проголосували б за Гарріс, а ті виборці, яких важливо переконати, не читають Washington Post або принаймні не довіряють їм.

Тому власник Washington Post Джефф Безос цілком правий у своєму поясненні:
«Підтримка кандидатів медіа [presidential endorsements] не впливають на перебіг виборів. Жоден виборець у [ключовому хиткому штаті] Пенсильванії, який ще не визначився, не скаже: “Я прийму рішення на основі позиції газети A”. Жоден. Що насправді робить декларація підтримки одного кандидата — це створює відчуття упередженості. Сприйняття відсутності незалежності».

Проблема в тому, що це рішення він прийняв за пару тижнів до виборів, тому більш цинічна і ймовірна інтерпретація — один з найбагатших людей світу і власник численних інших бізнесів боїться проблем з можливою другою адміністрацією Трампа.

Це рішення не лише викликало шквал критики, а й неочікувано сильно вдарило по бізнесу Washington Post. За повідомленням NPR, близько 200 тисяч платних підписників видання — приблизно 10 відсотків! — наразі скасували свою підписку.

Як пише Semafor, виявилося, що для сотень тисяч людей основним продуктом Washington Post була не інформація, а відчуття підтримки демократії.

Офіційний і дуже успішний слоган Washington Post часів адміністрації Трампа — democracy dies in darkness. Тепер їм потрібно перепродумувати себе і знайти достатню кількість людей, які справді платитимуть за основний продукт.

Дуже цікаве велике інтерв'ю The Verge (подкаст + текстовий варіант) з генеральним директором Duolingo — як і на кому платформа заробляє гроші, чим їм корисний штучний інтелект (і чому галюцинації не страшні), наскільки таке гейміфіковане вивчення мов загалом ефективне і ще багато всього.