Якийсь насерматері

Діставайте свої гендери. Поговорімо про актуальне.

Хто у сім'ї має передавати показники: чоловік чи жінка?

(До речі, не забудьте)

Зайшла у відділ з дитячими книжками. Навалені вони там стосами. Бачу — стирчить один корінець, а на ньому написано “сало”. Чманію.

“Та ну, не може бути”, — думаю я собі.

Витягаю книжку повністю.
“Кресало”.

Що думаєте про сучасну міську моду?

Зараз буде шок-контент.

Друзі, скажіть мені таке. Хто з вас підписаний на Оленку Дідик?

Хто ще не підписаний, то обов’язково зайдіть і подивіться.

Олена — етностиліст і одягає акторів у ефектні народні костюми для зйомок у кіно та рекламі. Вона багато знає про історію та українську культуру, а ще має вишуканий смак.

Також Олена дуже круто вишиває, у неї є власна майстерня. Речі, які ви побачите на фото в інсті, люди часто купують на різні чудові події.

Шок-контент полягає в тому, що вона моя сестричка. Четвероюрідна. Мій прадід та її прабабуся — рідні брати й сестра.
Ми вже встигли познайомитися і подружитися. Зустрітися ще поки не встигли, бо живемо далеченько одна від одної, але плануємо.

Як це все так вийшло?

Я працювала над новою книжкою і для неї збирала інформацію про свій рід. Трапилася низка неймовірних подій, зокрема знайомство з Оленкою. Книжка вже готова, про це розкажу окремо.

Але тепер у мене є сестричка, і я щаслива. Що скажете, ми схожі?

Друзі, треба ваша допомога.

Проголосуйте, будь ласка, за мою нову книжку, тоді вона буде безкоштовною для бібліотек. Ми з вами минулого року таке зробили для книжки про безпритульних котів. Все вдалося. Зараз треба ще раз.

Це терімново.

====

💛 🩵 Як проголосувати?

Посилання: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSeoRziNHcct0eYm9EclJYu_VANdaoK4UzQ_VCe3mdcwTCl28Q/viewform

👉КОД: 17-002
Ідеї, чому ви хочете підтримати (тільки НЕ копіюйте звідси, напишіть своїми словами):
бо ви мене давно чиаєте і любите,
бо вам цікаво дізнатися про життя українців у Криму,
бо вам хочете прочитати, як дожити до 101 року попри все,
бо ви любите теплі історії,
бо ця книжка про сімейні цінності,
бо вона життєствердна.


=====

💛 🩵 Про що книжка?
(див. коментар)

А тут вийшла публікація про моїх директорів з натхнення, Міфа та Мрію:


https://oringo.com.ua/novosti/kotyachiy-sekret-nathnennya

Використовуйте будь-яку можливість говорити українською

Жити у наші часи

Вдома так казали, і я так кажу.

Ситуація. Ви з кимось сперечаєтеся. Цей хтось дуже неправий. Градус накалу емоцій все зростає. Ви обидва вже кричите і бризкаєтеся слиною.

І тут раптом — і з жахом — ви усвідомлюєте, що помилилися. Переплутали, не туди подивилися. А опонент якраз правий, всі факти свідчать про це.

Ваші дії?

А. Вибачусь.
Б. Стоятиму на своєму до усрачки.

Друзі, ходіть сюди. Трошки детальніше розкажу про нову книжку, за яку ми тут усі голосували минулого тижня.

1. Коротко про книжку:
136 сторінок, кольорова палітурка, чорно-білий блок.

2. Для кого?
Для всіх людей у віці 8+. Як на мене, то дорослим вона потрібніша найбільше. Нижче поясню, чому так думаю.

3. Хто така баба Устя?

Це моя прабабуся. Вона прожила 101 рік. Попри все. Виросла без батьків, потім рано помер її чоловік, далі Голодомор, війна, епідемії… Вона ніколи не вміла читати й писати, але вміла вигадувати казки. Мені та іншим дитям їх вона розповіла без числа. Це були теплі й милі історії про звірят. Уже 30 років, як прабабусі немає, а її казки досі мене зігрівають.

Є теорія, що це саме завдяки бабі Усті і її казкам я оце зараз пишу цей блог, контент для мобільного застосунку і книжки.

4. Чому я написала цю книжку?
Якось я так собі подумала — ну от мені дуже пощастило. Я застала прабабусю і ми встигли багато часу провести разом. Я ж вам кажу: ті спогади досі світяться вогником у моїй душі. А як живуть інші люди? Не у всіх же була така прабабуся.

Я вирішали написати цю книжку, щоб сімейним теплом могли погрітися всі. Для тих, у кого не було казок від прабабусі й зайчика, згорнутого нею з носовичка. І також для тих, у кого була, але кому хочеться знову зануритися в атмосферу старих днів.

Ще ця книжка про стійкість і життєлюбність. Приклад моєї прабабусі доводить, що що би не сталося, потанцювати на своєму столітті — варіант.

До речі, книжка вийшла дуже емоційною, місцями смішною. Думаю, загалом уже схожа на дописі з цієї сторінки.

Ось.

Чи дали на неї грант, буде відомо у квітні 2025 року. Повідомлю.

Продаватися ця книжка почне приблизно восени 2025. Записатися в список очікування можна вже на сайті ось тут: https://www.tekstom.com/baba-ustia

Бонус: на сайті є фото із сімейного архіву. На них я маленька з бабою Устею, а також її хата під солом’яною стріхою і фото з ювелею.

Я відправила посилку Новою поштою, а майбутнє вже ж тут

Є у мене подруга. Чудова людина, але якщо потрібно пояснити дорогу і орієнтир на ній, то робить вона це приблизно так 😆

Я тут навчаю шановного @Всеволод Поліщук, як ми в Криму робили каву з топінамбура, бо якийсь період проблемно було купити справжню. Може, й ви теж хочете знати.

===
Саджаєте у себе на подвір'ї топінамбур. Потім збираєте врожай і втішаєтеся, як багато! Миєте бульби, чистите, натирайте на тертці, розкладаєте на пергаменти тонким шаром, сушите у духовці до темно-золотистого. Далі намагаєтеся потрібнити. Ламаєте на тому кавомолку, але вона однаково була не файна. Переходите на ступку. Отриманий порошок проварюєте у турці, виходить напій типу кава. Віддалено нагадує.

На смак гівно, але пити можна.

Бонус: з'ясовуєте, що топінамбур з вами назавжди. Він розростеться і вижене спочатку усі інші рослини, з подвір'я, а потім і вас з хати. Навіть якщо ви все спалите, топінамбур ростиме далі.

— Пані Наталю, скільки вам років?
— 18.
— А давно?
— Давно.

Дзвонить подрузі якось колишній чоловік. Після кількох років мовчанки. Бачить вона його номер — і допоки взяла слухавку, то встигла придумати мільйон варіантів, чому він телефонує. Буде вибачатися? Хоче дати грошей на дітей? Помирає? Щось з документами?..

— Привіт, слухай, я тут макарони варю, — чує вона його голос у слухавці. —Згадав, що ти так робила, коли ми були разом. Скажи, їх у холодну воду кидати чи у гарячу?

Кулінарна тема не відпускає