У нас сьогодня День народження!
Рівно два роки тому з’явився мобільний застосунок «Давай займемось текстом». Ми зробили його для того, щоби люди закохувалися в українську мову.
Бо вона того варта.
Зараз у нас 125 тисяч користувачів, високі рейтинги, безліч захоплених відгуків. Також дві з нашіх ігор доступні в застосунку «Мій Київстар» безкоштовно для мільйонів абонентів мобільного оператора.
За цим усім стоять тисячі годин роботи.
Сьогодні ми приготували подарунок для всіх: нова версія застосунку. Вона вже доступна, тільки потрібно оновитися. Відтепер у вас є можливість придбати підписки одразу для цілої сім’ї. Вчитися разом набагато дешевше й цікавіше!
Завантажуйте застосунок, купуйте Преміум і просто пишіть нам слова привітання. Нам буде дуже приємно!
Рівно два роки тому з’явився мобільний застосунок «Давай займемось текстом». Ми зробили його для того, щоби люди закохувалися в українську мову.
Бо вона того варта.
Зараз у нас 125 тисяч користувачів, високі рейтинги, безліч захоплених відгуків. Також дві з нашіх ігор доступні в застосунку «Мій Київстар» безкоштовно для мільйонів абонентів мобільного оператора.
За цим усім стоять тисячі годин роботи.
Сьогодні ми приготували подарунок для всіх: нова версія застосунку. Вона вже доступна, тільки потрібно оновитися. Відтепер у вас є можливість придбати підписки одразу для цілої сім’ї. Вчитися разом набагато дешевше й цікавіше!
Завантажуйте застосунок, купуйте Преміум і просто пишіть нам слова привітання. Нам буде дуже приємно!
❤46❤🔥11👌3🍾3
Вожжини — прикріплені з обох боків до вуздечки довгі ремні, якими правлять кіньми. Вожжини не мали би торкатися чутливих ділянок, але якщо раптом потрапляють до них, то для коня це відчувається приблизно так, як лоскотання. Від цього кінь може понести, перекинути віз, травмуватися і травмувати всіх навколо. Тобто зробити необдумані і шкідливі насамперед для себе вчинки.
👍29❤5👏1
Як пахнуть війна, життя і смерть? Чому той, хто користується парфумами, не тільки споглядач, але й персонаж? Як ми своїм настроєм впливаємо на аромат?
Українська парфумерія, магія і наука, мистецтво і психологія - послухайте інтерв'ю української парфумерки @ksandra.osinina у гостях у Ольга Телипська
Дуже цікаво!
https://soundcloud.com/user-2462259/my-dosvd-ksandra-osnna-parfumerka-pro-tvorennya-parfumv?si=5f8b869987ce4d1a8d516cec149296ec&utm_source=clipboard&utm_medium=text&utm_campaign=social_sharing
Українська парфумерія, магія і наука, мистецтво і психологія - послухайте інтерв'ю української парфумерки @ksandra.osinina у гостях у Ольга Телипська
Дуже цікаво!
https://soundcloud.com/user-2462259/my-dosvd-ksandra-osnna-parfumerka-pro-tvorennya-parfumv?si=5f8b869987ce4d1a8d516cec149296ec&utm_source=clipboard&utm_medium=text&utm_campaign=social_sharing
SoundCloud
Мій досвід: Ксандра Осініна. Парфумерка про творення парфумів
Ксандра Осініна - засновниця бренду авторської парфумерії «Чар-зілля» в програмі "Мій досвід" на Радіо Перше розповідає про свій власний досвід створення парфумів: не просто аромати, а цілі історії у
❤18👍3
Це був чорний-чорний день. Жінка в чорному-чорному одязі йшла чорним-чорним містом, чорною-чорною вулицею. На плечі в неї висіла чорна-чорна сумка, а в руці вона тримала чорний-чорний аркуш паперу, на якому чорними-чорними чорнилами був написаний список покупок. Їй доводилося нахиляти його туди й сюди, щоб чорні-чорні букви виблискували в тьмяному світлі сонця, що ховалося за чорними-чорними хмарами, і тільки так слова можна було прочитати.
Жінка підійшла до чорної-чорної зупинки й сіла в чорну-чорну маршрутку. Там вона передала за проїзд чорні-чорні купюри й отримала чорну-чорну решту. Проїхавши кілька чорних-чорних зупинок, вона вийшла на найчорнішій з усіх. Там, де над чорними-чорними воротами були великі чорні-чорні літери: «РИНОК».
Спочатку жінка зайшла в чорну-чорну крамницю і купила там чорний-чорних хліб. Потім вона зайшла в іншу й купила там чорну-чорну ікру. Потім вона зайшла в чорні-чорні ряди й покрокувала до чорного-чорного ларька. Біля нього її зустрів продавець, вдягнутий у все чорне. У повній тиші він вказав рукою в чорній-чорній рукавичці на чорну-чорну шторку. Жінка зайшла за неї і побачила на стіні на гачку чорні-чорні джинси, а на підлозі — чорну-чорну картонку. Вона зняла чорне-чорне взуття, свою чорну-чорну спідницю, чорні-чорні колготки, залишилася тільки в чорній-чорній футболці, чорній-чорній куртці й чорний-чорних шкарпетках. Жінка натягнула чорні-чорні джинси, визирнула з-за чорної-чорної шторки і спитала тоненьким голоском:
— А знижечку зробите?
====
Сьогодні і лише сьогодні на парфуми “Intoнація” діє знижка і вони коштують 2100 грн за флакон 30 мл (звичайна ціна 2400, ви заощаджуюєте 300 грн). Доставка безкоштовна.
Вони звучать так, як звучить українська мова: пшеницею, яблуками, затишком та добробутом. Стійки. Шлейфові. Чудові. Радісні. Унісекс.
Жінка підійшла до чорної-чорної зупинки й сіла в чорну-чорну маршрутку. Там вона передала за проїзд чорні-чорні купюри й отримала чорну-чорну решту. Проїхавши кілька чорних-чорних зупинок, вона вийшла на найчорнішій з усіх. Там, де над чорними-чорними воротами були великі чорні-чорні літери: «РИНОК».
Спочатку жінка зайшла в чорну-чорну крамницю і купила там чорний-чорних хліб. Потім вона зайшла в іншу й купила там чорну-чорну ікру. Потім вона зайшла в чорні-чорні ряди й покрокувала до чорного-чорного ларька. Біля нього її зустрів продавець, вдягнутий у все чорне. У повній тиші він вказав рукою в чорній-чорній рукавичці на чорну-чорну шторку. Жінка зайшла за неї і побачила на стіні на гачку чорні-чорні джинси, а на підлозі — чорну-чорну картонку. Вона зняла чорне-чорне взуття, свою чорну-чорну спідницю, чорні-чорні колготки, залишилася тільки в чорній-чорній футболці, чорній-чорній куртці й чорний-чорних шкарпетках. Жінка натягнула чорні-чорні джинси, визирнула з-за чорної-чорної шторки і спитала тоненьким голоском:
— А знижечку зробите?
====
Сьогодні і лише сьогодні на парфуми “Intoнація” діє знижка і вони коштують 2100 грн за флакон 30 мл (звичайна ціна 2400, ви заощаджуюєте 300 грн). Доставка безкоштовна.
Вони звучать так, як звучить українська мова: пшеницею, яблуками, затишком та добробутом. Стійки. Шлейфові. Чудові. Радісні. Унісекс.
😁36❤5😈1
Я недавно розповідала старовинна приказку, у якій було слово “мода”. У коментарях питали, чи було таке поняття раніше в Україні. Відповідаю: було — ще і як!
На фото — сережка моєї прабаби Наталки. Їх було дві пари: більші і менші. Вона носила їх на початку 20-го століття. Це село на перетині сучасних Чернігівщини і Полтавщини.
Сережка тільки одна — і та в Криму, але я закохана у неї з дитинства і мрію знайти таку пару. Або до неї пару. Можливо, сила соцмереж мені допоможе? Чи хтось такі бачив? Чи хтось знає, що це ювелір робив? Чи хтось знає, де можна спитати і де шукати?
На фото — сережка моєї прабаби Наталки. Їх було дві пари: більші і менші. Вона носила їх на початку 20-го століття. Це село на перетині сучасних Чернігівщини і Полтавщини.
Сережка тільки одна — і та в Криму, але я закохана у неї з дитинства і мрію знайти таку пару. Або до неї пару. Можливо, сила соцмереж мені допоможе? Чи хтось такі бачив? Чи хтось знає, що це ювелір робив? Чи хтось знає, де можна спитати і де шукати?
🔥35❤16👍4🤷♂1
Сьогодні о 19:00 читатиму книжку про безпритульних котиків. Приходьте послухати! Онлайн, безкоштовно.
https://www.facebook.com/share/19jpPYTJer/
https://www.facebook.com/share/19jpPYTJer/
❤20👍9
Сьогодні о 19:00! Читатиму книжку про котика Мурмураре, відьом і українську мову. Онлайн. Безкоштовно. Лише пів годинки.
Приходьте!
https://www.facebook.com/share/12Edar3GpbF/
Приходьте!
https://www.facebook.com/share/12Edar3GpbF/
❤25
Відверто про бізнес. Історії наших перших провалів.
===
“Мені було років 6. Я мала якийсь дитячий журнал, де герої посадили олівець у горщик, і з нього виросло олівцеве дерево. Від такої бізнес-ідеї я була в захваті! Теж посадила олівець, поливала, бігала дивитися, що там як, коли вже можна буле збирати врожай, фасувати в коробки та продавати. За моїми замірами саджанець спочатку трохи зростав, а потім припинив. Не прижився чи шо… Може, добрив мало дала.”
Наталя Місюк
===
А я в 6 років натирала мило в колбу з водою, додавала різних комашок і очікувала на появу діточок. Мені здавалось, от - от з бульбашки з‘явиться дитинка Коли то все почало бродити, занюхав тато і все викинув. Я була страшенно засмучена. Хто зна, можливо, тоді в мені вмер великий репродуктолог чи принаймні біолог
Софія М.
====
Мені хтось сказав, що якщо скельний камінь видерти з піску привезти додому в садочок і поливати, він виросте в гарну кремезну скелю. Трохи переживала що буде забагато тіні для яблунь, але, як виявилося, даремно) а ще ми ходили куштувати черешні біля чужої хатинки. Власник вийшов , побачив нас, переляканих, і сказав, що якщо нам подобаються його черешні, треба прийти восени за саджанцями і посадити вдома. Ми всі прийшли восени, ото був дядечко- мотиватор !
Ліна К.
====
Десь в такому саме віці бажала вивести курчат з магазинних яєць. Навіть зробила гніздечко з хутряної шапки, прив'язана до неї шнурком важкі металеві ножиці як противагу та причепила це до батареї, де тепленько. Потім прийшла мама та пояснила, що з цих яєць курчат не буде, курки не мали досвіду спілкування з півником.
Катерина С.
===
Перекрив весняний струмок, щоб створити басейн з рибами і перспективою видобутку електроенергії. До обіду стартап працював. Потім був новий стартап)) в тому ж струмку добувалось золото і дорогоцінні камені із щебня. Теж до обіду. Після обіду про золото забувалось.
Різні насіння саджались регулярно і навіть щось іноді виросталоале без плодів.
Іван П.
===
Висиджувала магазинні яйця замість курки
Ана І.
===
Мій перший досвід в «бізнесі» був в років 7. Баба (так її всі називали) переїхала жити до нас додому, а вона займалась торгівлею на базарі усякою всячиною. Так от, каже - натруси горіхів, посуши, побий, перебери і я на базар понесу продавати. Один кілограм - щось наче 40 гривень на той час було. Великі гроші .
Натрусила, набила, перебрала - гарний заробіток… думаю - все, життя вдалось)). На городі ще кілька великих дерев - оце буде капітал .
Наступної партії вона замість грошей мені додому принесла кавун, диню, виноград і ще якусь фігню, і така каже - «а що це я сама повинна постійно для всіх купувати? Я купила за твої гроші» . Більше я з бабою бізнесу не мала
Вона мене навчила чітко домовлятися наперед до угоди .
Марина К.
===
Я малим дізнався про електроліз. Добряче додав солі у воду. Підʼєднав до батарейки. І так залишив у надійному місці. Утворився луг. Я потім ще в нього лимонної кислоти докинув. Як воно файно булькало. Потім той розчин випарував і отримав синю сіль. Ні у кого не було сірникової коробки із синьою сіллю. Але щось ніхто й не хотів. А можна ж було продавати великими партіями.
Олександр З.
===
Після вдалого виробництва гарнезного намиста із горобини (шляхом нанизування ягідок на нитку з голкою) побачила біля річки матеріал для нової колекції прикрас - невеличкі кульки коричневого кольору, які хтось розсипав прямо на доріжці. Назбирала цілу жменю. Але коли їх побачила мама, змусила викинути й довго мити руки. Виявляється, ті кульки лишили кізки, які саме випасалися біля річки...
Ніна К.
===
Садила з подругою взимку зернятка кавуна, порпали яму в глибокому снігу, думали навесні мати урожай. Це ж круто - всі лиш садять городи, а в нас вже стиглі кавуни!
Чогось не зійшли.
Наталя С.
(Продовження у коментарях)
===
“Мені було років 6. Я мала якийсь дитячий журнал, де герої посадили олівець у горщик, і з нього виросло олівцеве дерево. Від такої бізнес-ідеї я була в захваті! Теж посадила олівець, поливала, бігала дивитися, що там як, коли вже можна буле збирати врожай, фасувати в коробки та продавати. За моїми замірами саджанець спочатку трохи зростав, а потім припинив. Не прижився чи шо… Може, добрив мало дала.”
Наталя Місюк
===
А я в 6 років натирала мило в колбу з водою, додавала різних комашок і очікувала на появу діточок. Мені здавалось, от - от з бульбашки з‘явиться дитинка Коли то все почало бродити, занюхав тато і все викинув. Я була страшенно засмучена. Хто зна, можливо, тоді в мені вмер великий репродуктолог чи принаймні біолог
Софія М.
====
Мені хтось сказав, що якщо скельний камінь видерти з піску привезти додому в садочок і поливати, він виросте в гарну кремезну скелю. Трохи переживала що буде забагато тіні для яблунь, але, як виявилося, даремно) а ще ми ходили куштувати черешні біля чужої хатинки. Власник вийшов , побачив нас, переляканих, і сказав, що якщо нам подобаються його черешні, треба прийти восени за саджанцями і посадити вдома. Ми всі прийшли восени, ото був дядечко- мотиватор !
Ліна К.
====
Десь в такому саме віці бажала вивести курчат з магазинних яєць. Навіть зробила гніздечко з хутряної шапки, прив'язана до неї шнурком важкі металеві ножиці як противагу та причепила це до батареї, де тепленько. Потім прийшла мама та пояснила, що з цих яєць курчат не буде, курки не мали досвіду спілкування з півником.
Катерина С.
===
Перекрив весняний струмок, щоб створити басейн з рибами і перспективою видобутку електроенергії. До обіду стартап працював. Потім був новий стартап)) в тому ж струмку добувалось золото і дорогоцінні камені із щебня. Теж до обіду. Після обіду про золото забувалось.
Різні насіння саджались регулярно і навіть щось іноді виросталоале без плодів.
Іван П.
===
Висиджувала магазинні яйця замість курки
Ана І.
===
Мій перший досвід в «бізнесі» був в років 7. Баба (так її всі називали) переїхала жити до нас додому, а вона займалась торгівлею на базарі усякою всячиною. Так от, каже - натруси горіхів, посуши, побий, перебери і я на базар понесу продавати. Один кілограм - щось наче 40 гривень на той час було. Великі гроші .
Натрусила, набила, перебрала - гарний заробіток… думаю - все, життя вдалось)). На городі ще кілька великих дерев - оце буде капітал .
Наступної партії вона замість грошей мені додому принесла кавун, диню, виноград і ще якусь фігню, і така каже - «а що це я сама повинна постійно для всіх купувати? Я купила за твої гроші» . Більше я з бабою бізнесу не мала
Вона мене навчила чітко домовлятися наперед до угоди .
Марина К.
===
Я малим дізнався про електроліз. Добряче додав солі у воду. Підʼєднав до батарейки. І так залишив у надійному місці. Утворився луг. Я потім ще в нього лимонної кислоти докинув. Як воно файно булькало. Потім той розчин випарував і отримав синю сіль. Ні у кого не було сірникової коробки із синьою сіллю. Але щось ніхто й не хотів. А можна ж було продавати великими партіями.
Олександр З.
===
Після вдалого виробництва гарнезного намиста із горобини (шляхом нанизування ягідок на нитку з голкою) побачила біля річки матеріал для нової колекції прикрас - невеличкі кульки коричневого кольору, які хтось розсипав прямо на доріжці. Назбирала цілу жменю. Але коли їх побачила мама, змусила викинути й довго мити руки. Виявляється, ті кульки лишили кізки, які саме випасалися біля річки...
Ніна К.
===
Садила з подругою взимку зернятка кавуна, порпали яму в глибокому снігу, думали навесні мати урожай. Це ж круто - всі лиш садять городи, а в нас вже стиглі кавуни!
Чогось не зійшли.
Наталя С.
(Продовження у коментарях)
😁29🥰15👍7🔥4❤1