Давай займемось текстом

Відверто про бізнес. Історії наших перших провалів.

===
“Мені було років 6. Я мала якийсь дитячий журнал, де герої посадили олівець у горщик, і з нього виросло олівцеве дерево. Від такої бізнес-ідеї я була в захваті! Теж посадила олівець, поливала, бігала дивитися, що там як, коли вже можна буле збирати врожай, фасувати в коробки та продавати. За моїми замірами саджанець спочатку трохи зростав, а потім припинив. Не прижився чи шо… Може, добрив мало дала.”
Наталя Місюк

===
А я в 6 років натирала мило в колбу з водою, додавала різних комашок і очікувала на появу діточок. Мені здавалось, от - от з бульбашки з‘явиться дитинка Коли то все почало бродити, занюхав тато і все викинув. Я була страшенно засмучена. Хто зна, можливо, тоді в мені вмер великий репродуктолог чи принаймні біолог

Софія М.
====

Мені хтось сказав, що якщо скельний камінь видерти з піску привезти додому в садочок і поливати, він виросте в гарну кремезну скелю. Трохи переживала що буде забагато тіні для яблунь, але, як виявилося, даремно) а ще ми ходили куштувати черешні біля чужої хатинки. Власник вийшов , побачив нас, переляканих, і сказав, що якщо нам подобаються його черешні, треба прийти восени за саджанцями і посадити вдома. Ми всі прийшли восени, ото був дядечко- мотиватор !

Ліна К.
====

Десь в такому саме віці бажала вивести курчат з магазинних яєць. Навіть зробила гніздечко з хутряної шапки, прив'язана до неї шнурком важкі металеві ножиці як противагу та причепила це до батареї, де тепленько. Потім прийшла мама та пояснила, що з цих яєць курчат не буде, курки не мали досвіду спілкування з півником.

Катерина С.
===

Перекрив весняний струмок, щоб створити басейн з рибами і перспективою видобутку електроенергії. До обіду стартап працював. Потім був новий стартап)) в тому ж струмку добувалось золото і дорогоцінні камені із щебня. Теж до обіду. Після обіду про золото забувалось.
Різні насіння саджались регулярно і навіть щось іноді виросталоале без плодів.

Іван П.
===

Висиджувала магазинні яйця замість курки
Ана І.
===

Мій перший досвід в «бізнесі» був в років 7. Баба (так її всі називали) переїхала жити до нас додому, а вона займалась торгівлею на базарі усякою всячиною. Так от, каже - натруси горіхів, посуши, побий, перебери і я на базар понесу продавати. Один кілограм - щось наче 40 гривень на той час було. Великі гроші .
Натрусила, набила, перебрала - гарний заробіток… думаю - все, життя вдалось)). На городі ще кілька великих дерев - оце буде капітал .
Наступної партії вона замість грошей мені додому принесла кавун, диню, виноград і ще якусь фігню, і така каже - «а що це я сама повинна постійно для всіх купувати? Я купила за твої гроші» . Більше я з бабою бізнесу не мала
Вона мене навчила чітко домовлятися наперед до угоди .

Марина К.
===

Я малим дізнався про електроліз. Добряче додав солі у воду. Підʼєднав до батарейки. І так залишив у надійному місці. Утворився луг. Я потім ще в нього лимонної кислоти докинув. Як воно файно булькало. Потім той розчин випарував і отримав синю сіль. Ні у кого не було сірникової коробки із синьою сіллю. Але щось ніхто й не хотів. А можна ж було продавати великими партіями.

Олександр З.
===

Після вдалого виробництва гарнезного намиста із горобини (шляхом нанизування ягідок на нитку з голкою) побачила біля річки матеріал для нової колекції прикрас - невеличкі кульки коричневого кольору, які хтось розсипав прямо на доріжці. Назбирала цілу жменю. Але коли їх побачила мама, змусила викинути й довго мити руки. Виявляється, ті кульки лишили кізки, які саме випасалися біля річки...

Ніна К.
===

Садила з подругою взимку зернятка кавуна, порпали яму в глибокому снігу, думали навесні мати урожай. Це ж круто - всі лиш садять городи, а в нас вже стиглі кавуни!
Чогось не зійшли.

Наталя С.

(Продовження у коментарях)

1.1K viewsNatalya, edited 09:46