Я захворіла і весь день вижимаю із себе оздоровчий максимум: пʼю чай із подрібнених свіжих фруктів, закинулась вітамінами, відпочиваю. Читати важко, тож я залипла на «Love Is Blind: Habibi».
Маю сказати, що це шоу чудово отверезлює щодо того, чому фемінізм важливий.
Більшість чоловіків протягом усього шоу відносяться до жінок як до власності: забороняють їм танцювати (ти займалась цим усе життя і це визначає тебе як особистість? це дрібниці, відмовляйся, інакше ти не гідна мене), розмовляти з іншими чоловіками, мати власну думку (я глава сімʼї: я сказав – ти зробила). Майже усіх героїв хочеться обмотати червоним прапором, щоб попередити про абʼюзивність і підвищенний рівень агресії. Страшно.
Маю сказати, що це шоу чудово отверезлює щодо того, чому фемінізм важливий.
Більшість чоловіків протягом усього шоу відносяться до жінок як до власності: забороняють їм танцювати (ти займалась цим усе життя і це визначає тебе як особистість? це дрібниці, відмовляйся, інакше ти не гідна мене), розмовляти з іншими чоловіками, мати власну думку (я глава сімʼї: я сказав – ти зробила). Майже усіх героїв хочеться обмотати червоним прапором, щоб попередити про абʼюзивність і підвищенний рівень агресії. Страшно.
«Жорж» подарували під ялинку мої бажанки, дякую 🫶
«Дім на Збіччі» – Мітчелл майстер слова, тож я збираю всі його книги, а особливо чекаю «Атлас хмар», який невдовзі має вийти у цьому ж видавництві.
Перші три книги «Щоденників вбивцебота» – цикл, відзначений одразу чотирма найпрестижнішими літературними преміями: Hugo, Nebula, Alex та Locus.
«Витязь і Вірлиця» – романтичне фентезі, в якому переплітаються українська історія, міфи та стародавня магія. Знову ж таки – нам треба більше фентезі українського авторства!
«Дім на Збіччі» – Мітчелл майстер слова, тож я збираю всі його книги, а особливо чекаю «Атлас хмар», який невдовзі має вийти у цьому ж видавництві.
Перші три книги «Щоденників вбивцебота» – цикл, відзначений одразу чотирма найпрестижнішими літературними преміями: Hugo, Nebula, Alex та Locus.
«Витязь і Вірлиця» – романтичне фентезі, в якому переплітаються українська історія, міфи та стародавня магія. Знову ж таки – нам треба більше фентезі українського авторства!
З Новим роком! І перша книга адвенту — це ще і побажання нам усім! 🫶🏻
Грудень видався досить приємним:
📌 «Вокзал» Наталка Гомель
★★★★☆
📌 «Жорстокий принц» Голлі Блек
★★★★☆
📌 «Лихий король» Голлі Блек
★★★★☆
📌 «Королева порожнечі» Голлі Блек
★★★★☆
📌 «Як король Ельфгейму зненавидів оповідки» Голлі Блек
★★★☆☆
📌 «Прокинутися на Шібуї» Анна Ціма
★★★★☆
📌 «З нами житиме еласмотерій» Роман Голубовський
★★★★★
Голубовський закохав в свої оповідання, обовʼязково читатиму наступні роботи автора. Серія «Народ повітря» авторства Блек – не краще фентезі, але точно цікаве. Що відбувалось в романі Ціми я так і не зрозуміла, але всі ці тужливі герої мене зачепили. «Вокзал» якоюсь мірою змінив моє відношення до людей, тож вартує прочитання.
★★★★☆
★★★★☆
★★★★☆
★★★★☆
★★★☆☆
★★★★☆
★★★★★
Голубовський закохав в свої оповідання, обовʼязково читатиму наступні роботи автора. Серія «Народ повітря» авторства Блек – не краще фентезі, але точно цікаве. Що відбувалось в романі Ціми я так і не зрозуміла, але всі ці тужливі герої мене зачепили. «Вокзал» якоюсь мірою змінив моє відношення до людей, тож вартує прочитання.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
«Народ повітря»
Голлі Блек
★★★★☆
Можу сказати так: це було дуже і дуже динамічно і цікаво. Той випадок, коли читаєш до ранку, бо неможливо відірватися. Але за динамікою загубився сюжет: намагаюсь згадати, і все якесь зімʼяте. Шось там про людину без магічних здібностей, якій довелося виживати у світі фейрі. Ну ви розумієте?
Абсолютно щиро рекомендую до прочитання, але попереджаю: це фентезійний фастфуд. Напрочуд смачний і соковитий – я постійно приходила до хлопця, відволікала його від Сталкера і в ролях відігравала драми & сюжетні повороти. Книги настільки насичені цим, що втриматися від емоцій важко – тож готуйте людей поблизу вас до реплік «Нє, ну ти уяви собі…». Буде і смішно, і недолуго, і неочікувано, і навіть гаряче.
Серія починається з того, що батьків головної героїні вбивають прямо на її очах. Затим ми переносимося на 10 років уперед, де її той самий убивця не тільки виховує, а ще і навчає своєму ремеслу. І не аби-де, а в світі фейрі, де наша Джуд почуває себе чужинкою.
Кардан – ходячий доказ приказки «немає роду без вироду». Королівський син, представник фейрі, що випалює дотла власне життя – вживає речовини, приймає участь у оргіях і знущається над оточуючими. Коли ти останній в черзі на трон, можна дозволити дещицю веселощів.
Попереду – палацовий переворот, боротьба за трон і вир дотичних подій, що затягне наших персонажів. Буде все, що ми любимо: і маніпуляції, і примус, і боротьба, і важкі рішення, і зради.
Перша книга найслабша, друга – це класичне «ого понеслося!». Третя починалася як «вау!», але завершення сюжету, як на мене, вийшло слабким. Зависокий рівень напруги під час кульмінації має завершуватися чимось не менш емоційним, що авторці, на жаль, не вдалося реалізувати. «Оповідки» абсолютно необовʼязкові до читання, бо надто очевидні – проте приємно оформлені, точно зайдуть тим, кого серія закохала в себе.
Висновок: треба брати, якщо ви любите романтичне фентезі. Не треба брати, якщо ви не любите романтичне фентезі. Я всьо.
Голлі Блек
★★★★☆
Можу сказати так: це було дуже і дуже динамічно і цікаво. Той випадок, коли читаєш до ранку, бо неможливо відірватися. Але за динамікою загубився сюжет: намагаюсь згадати, і все якесь зімʼяте. Шось там про людину без магічних здібностей, якій довелося виживати у світі фейрі. Ну ви розумієте?
Абсолютно щиро рекомендую до прочитання, але попереджаю: це фентезійний фастфуд. Напрочуд смачний і соковитий – я постійно приходила до хлопця, відволікала його від Сталкера і в ролях відігравала драми & сюжетні повороти. Книги настільки насичені цим, що втриматися від емоцій важко – тож готуйте людей поблизу вас до реплік «Нє, ну ти уяви собі…». Буде і смішно, і недолуго, і неочікувано, і навіть гаряче.
Серія починається з того, що батьків головної героїні вбивають прямо на її очах. Затим ми переносимося на 10 років уперед, де її той самий убивця не тільки виховує, а ще і навчає своєму ремеслу. І не аби-де, а в світі фейрі, де наша Джуд почуває себе чужинкою.
Кардан – ходячий доказ приказки «немає роду без вироду». Королівський син, представник фейрі, що випалює дотла власне життя – вживає речовини, приймає участь у оргіях і знущається над оточуючими. Коли ти останній в черзі на трон, можна дозволити дещицю веселощів.
Попереду – палацовий переворот, боротьба за трон і вир дотичних подій, що затягне наших персонажів. Буде все, що ми любимо: і маніпуляції, і примус, і боротьба, і важкі рішення, і зради.
Перша книга найслабша, друга – це класичне «ого понеслося!». Третя починалася як «вау!», але завершення сюжету, як на мене, вийшло слабким. Зависокий рівень напруги під час кульмінації має завершуватися чимось не менш емоційним, що авторці, на жаль, не вдалося реалізувати. «Оповідки» абсолютно необовʼязкові до читання, бо надто очевидні – проте приємно оформлені, точно зайдуть тим, кого серія закохала в себе.
Висновок: треба брати, якщо ви любите романтичне фентезі. Не треба брати, якщо ви не любите романтичне фентезі. Я всьо.
Друга книга адвенту – «Проблема трьох тіл», перша частина трилогії «Пам’ять про минуле Землі».
Наукова фантастика від китайського автора Лю Цисінь, моя давня бажанка. План такий: читаю трилогію, затим – дивлюсь екранізацію на Netflix 💫
Наукова фантастика від китайського автора Лю Цисінь, моя давня бажанка. План такий: читаю трилогію, затим – дивлюсь екранізацію на Netflix 💫
В коментарях до посту про «Проблему трьох тіл» розвернулося обговорення: хтось каже, що перша частина – найкраща, хтось – що вона найгірша. Докину до вашого обговорення ще одне питання 🙃
У 2018 році сходознавиця і засновниця видавництва «Сафран» Світлана Призинчук розповідала, що у її видавництва був план взятися за фаховий переклад з китайської мови роману «Три тіла». Вони мали перекладачку і вченого фізика, який згодився давати наукові консультації, проте якраз в цей час книгу видало інше видавництво. Світлана зазначає (як на мене – здивовано), що «перекладача китайської з таким іменем в Україні не існує».
Наскільки я розумію, «Проблема трьох тіл» – перший друкований переклад Євгена Шириноса, саме тому Світлана нічого про нього не чула.
Але найцікавіше у коментарі Світлани ось що: «Порівнявши текст з китайським оригіналом, ми припустили, що переклад – з російської на українську. У порівнянні з оригіналом вилучені цілі глави та повністю змінений їх порядок».
Припущення – це, звісно, не доказ, тож я пішла шукати більше інформації.
У 2021 році Євген Ширинос дав інтервʼю для блогу Книгарні «Є», де розлого відповів про те, що український переклад, здійснений з мови оригіналу, відрізняється від російського, який перекладали з англійської. Особливо мені сподобалась фраза «рівень знання мови перекладу важливіший за рівень знання мови оригіналу» – наштовхує на роздуми.
У 2018 році на одному фантастичному форумі(без посилань, бо русня) користувач ergostasio (так, це моє надійне джерело 🤓) каже: «порівняння із російським перекладом дає досить відмінностей в варіанті українському. Більш того, український переклад — більш розлогіший у подробицях, наскільки я бачу (аж до ремарок в діалогпх чи авторських пояснень)». Інші користувачі ставлять на переклад з англійської мови.
Тобто переклад точно відрізняється. Зважаючи, що подробиць у тексті більше – він навряд зроблений з російської мови.
2017-го року «Світ книг» публікує анонс, в якому вказує, що переклад першої книги планувався з англійської, проте з китайськомовним консультантом. «Світ книг» посилається на пост українського фантаста Володимира Аренєва: «На ФБ Аренєв натякає, що це, скоріш за все, позиція автора. Майже всі переклади цього твору виконуються з англійської».
У 2020 році вийшла магістерська робота Бараненка Микити про відтворення в українських перекладах стилістичних та синтаксичних особливостей китайської науково-фантастичної прози на матеріалі романів Лю Цисіня у перекладі Євгена Шириноса. І цей матеріал досить яскраво демонструє високу деталізацію перекладу з мови оригіналу.
Висновок: я нічо не поняла, але витратила на це годину свого часу. Дуже спасіба.
У 2018 році сходознавиця і засновниця видавництва «Сафран» Світлана Призинчук розповідала, що у її видавництва був план взятися за фаховий переклад з китайської мови роману «Три тіла». Вони мали перекладачку і вченого фізика, який згодився давати наукові консультації, проте якраз в цей час книгу видало інше видавництво. Світлана зазначає (як на мене – здивовано), що «перекладача китайської з таким іменем в Україні не існує».
Наскільки я розумію, «Проблема трьох тіл» – перший друкований переклад Євгена Шириноса, саме тому Світлана нічого про нього не чула.
Але найцікавіше у коментарі Світлани ось що: «Порівнявши текст з китайським оригіналом, ми припустили, що переклад – з російської на українську. У порівнянні з оригіналом вилучені цілі глави та повністю змінений їх порядок».
Припущення – це, звісно, не доказ, тож я пішла шукати більше інформації.
У 2021 році Євген Ширинос дав інтервʼю для блогу Книгарні «Є», де розлого відповів про те, що український переклад, здійснений з мови оригіналу, відрізняється від російського, який перекладали з англійської. Особливо мені сподобалась фраза «рівень знання мови перекладу важливіший за рівень знання мови оригіналу» – наштовхує на роздуми.
У 2018 році на одному фантастичному форумі
Тобто переклад точно відрізняється. Зважаючи, що подробиць у тексті більше – він навряд зроблений з російської мови.
2017-го року «Світ книг» публікує анонс, в якому вказує, що переклад першої книги планувався з англійської, проте з китайськомовним консультантом. «Світ книг» посилається на пост українського фантаста Володимира Аренєва: «На ФБ Аренєв натякає, що це, скоріш за все, позиція автора. Майже всі переклади цього твору виконуються з англійської».
У 2020 році вийшла магістерська робота Бараненка Микити про відтворення в українських перекладах стилістичних та синтаксичних особливостей китайської науково-фантастичної прози на матеріалі романів Лю Цисіня у перекладі Євгена Шириноса. І цей матеріал досить яскраво демонструє високу деталізацію перекладу з мови оригіналу.
Висновок: я нічо не поняла, але витратила на це годину свого часу. Дуже спасіба.