Замок Стоксі — унікальний пізньосередньовічний маєток, який виконував роль укріпленого будинку поміщика.
🔎 Архітектура Середньовіччя
📷 H.E. Bulstrode
#Великобританія
🔎 Архітектура Середньовіччя
📷 H.E. Bulstrode
#Великобританія
Засніжений Луцьк з його середньовічними стінами...
🔎 Архітектура Середньовіччя
📷 Andriy Pavlyashyk
#Україна
🔎 Архітектура Середньовіччя
📷 Andriy Pavlyashyk
#Україна
На Івано-Франківщині археологічна експедиція національного заповідника "Давній Галич" зайшла в один зі склепів в'їзної вежі Галицького замку.
За словами Юрія Лукомського, це — один із шести склепів, згаданих у так званому переписі замку за 1582 рік.
"Це — досить красиве приміщення. Вікно, через яке ми потрапили, завглибшки чотири метри. З нього, можливо, могли й стріляти у часи військових дій. Але основне призначення цього вікна — давати світло", — каже Юрій Лукомський.
Це приміщення було недоступним приблизно 230 років. На землі працівники "Давнього Галича" побачили сліди від брусів, які призначалися для того, щоб тримати дерев'яну підлогу.
"Від підлоги залишився лише дерев'яний тлін. Від дерева — пустоти. Але для археологів побачити це було дуже важливо, щоб ми змогли реконструювати склеп", — пояснює консультант археологічних досліджень замку.
З його слів, у переписі Галицького замку за 1582 написано, що у склепі зберігалися актові книги, зброя та скрині з майном місцевих можновладців.
"Колись життя було небезпечне, щоб тримати це вдома. Люди платили гроші, аби зберігати свої коштовності у підземеллях замку. Залишки ми не змогли знайти, бо це приміщення було законсервованим у XVIII столітті. Зі склепу все повиносили перш ніж засипати", — пояснює Юрій Лукомський.
Розкопки в'їзної вежі Галицького замку розпочалися у травні 2022 року.
🔎 Архітектура Середньовіччя
📷 Галицький замок
#Україна
За словами Юрія Лукомського, це — один із шести склепів, згаданих у так званому переписі замку за 1582 рік.
"Це — досить красиве приміщення. Вікно, через яке ми потрапили, завглибшки чотири метри. З нього, можливо, могли й стріляти у часи військових дій. Але основне призначення цього вікна — давати світло", — каже Юрій Лукомський.
Це приміщення було недоступним приблизно 230 років. На землі працівники "Давнього Галича" побачили сліди від брусів, які призначалися для того, щоб тримати дерев'яну підлогу.
"Від підлоги залишився лише дерев'яний тлін. Від дерева — пустоти. Але для археологів побачити це було дуже важливо, щоб ми змогли реконструювати склеп", — пояснює консультант археологічних досліджень замку.
З його слів, у переписі Галицького замку за 1582 написано, що у склепі зберігалися актові книги, зброя та скрині з майном місцевих можновладців.
"Колись життя було небезпечне, щоб тримати це вдома. Люди платили гроші, аби зберігати свої коштовності у підземеллях замку. Залишки ми не змогли знайти, бо це приміщення було законсервованим у XVIII столітті. Зі склепу все повиносили перш ніж засипати", — пояснює Юрій Лукомський.
Розкопки в'їзної вежі Галицького замку розпочалися у травні 2022 року.
🔎 Архітектура Середньовіччя
📷 Галицький замок
#Україна
Збірку художнього металу закладено на початкових етапах створення Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького. Її основу становлять пам’ятки сакрального мистецтва, які хронологічно охоплюють ХІ–ХІХ ст. Сьогодні фонд налічує понад дві тисячі творів. Найціннішою з історико-мистецького погляду є пластика Княжої доби. До її найчисельнішої групи належать хрести-енколпіони.
🔎 Архітектура Середньовіччя
📷 Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького
#Україна
🔎 Архітектура Середньовіччя
📷 Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького
#Україна
Цікавий факт: слова «лорд» та «леді» походять від давньоанглійських слів, що означаються буквально наступне — «той, що охороняє хліб» та «той, що місить хліб».
🔎 Архітектура Середньовіччя
📷 olivia m. swarthout
#етимологія
🔎 Архітектура Середньовіччя
📷 olivia m. swarthout
#етимологія