Девід Лінч, легенда американського кінематографа, помер у віці 78 років

Неймовірна втрата. Світла пам'ять💔

БЗВП, дні 21-22:

Навчальна рутина, банально немає що розповісти.
Наближається екватор БЗВП та виїзди на полігон на стрільби.
Та й таке - п'ємо чайок та ліземо на свою поличку, щоб поспати перед вечірнім шикуванням.

#Mortis_AFU

Serg Marco: Про Покровськ та заходи туди.

Спроби закинути туди ДРГ йдуть вже другий, а може і третій місяць. А може і більше. Перші заходи були ще зі сторони Мирнограда.

Агломерація майже пуста, залізти туди десь по посадкам в туман малою групою та вилізти, в обмежених випадках у пігдогів виходило. Але організувати накопичення - ніт.

Зараз вже ворог пробує з іншої сторони зайти ДРГешками. Скільки там було реальних спроб зайти, а скільки приніс Слон.ФМ на своїх крилах - точно незрозуміло.

Зараз Покровськ ще тримають. Більша загроза там - не ДРГ, а фпв, які полюють за всіма на кожній дорозі біля міста. І втримають, якщо лінія не буде сипатись. Якщо лінію стабілізують - то і в 2-3 ешелонах зможуть навести порядок. Якщо ж ніт - ну, десь просочиться ворог, з часом накопичиться в місті та займе там кругову оборону, поки до них буде прориватись штурмова група.

Зараз стараються стабілізувати той фланг, на якому важко. Здебільшого, правда, заборонами відступати, але як можуть зверху - так і допомогають. Якщо нові бригади (які поставили в лінії зі старими бригадами) зберуть раму, скоординуються по засобам та зупинять ворога - все буде норм.

В сухий статистиці втрат кілометрів за день не видно, що роблять СОУ у протидію. Але робиться багато. Підрозділи придаються, дронщики працюють, ворог несе сильні втрати, слабкі міста стараються прикривати одразу.

Чесно сказати, я вважаю що РФ не зможе підтримувати такий ритм довго. Але поки що вони його тримають, причому любими наявними ресурсами. Вони розуміють, що тільки вони зупиняться, і втратять ініціативу, ми зберемо раму, вкопаємось, організуємо нормально оборону і вони завязнуть. Але на це треба час, якого вони нам не дають.

Взагалі я маю надію що якщо ми потримаємо їх місяць, то потім почнуть підійматись хмари, полетять крила та зможуть забезпечити ураження ворога у 2-3 ешелонах, що сильно притормозить ворожі штурмові дії. Бо зараз хмари на висоті 100-200 метрів, і 95% всієї розвідки забезпечують мавікі, але в них є обмеження по дистанції. Крила дають втричі більшу оперативну обізнаність. Ну і дефіцит мавіків теж зараз не грає нам на руку, але то таке, то я к слову.

Але для цього треба протриматись. Дочекатися умов, при яких ми зможемо покращити ураження, а це без більш якісної розвідки складно.

Треба визнати - ворог вміє використовувати несприятливі погодні умови в своїх діях. Тому він давить саме зараз. І ДРГ є частина цього процесу.

Serg Marco: Моральний дух військ. Трохи особистих спостережень.

Ми зараз живемо в ситуації, коли ворог має ініціативу. Коли ініціатива була у нас - більш пригнічений стан був у росіян, коли вони забрали ініціативу - все змінилося на 180 градусів. І ми все сприймаємо в чорних тонах.
Про те що ініціатива - то є річ змінна, і щоб нею володіти - треба план та відповідний моральний стан, всі вже забули.

Ми обговорюємо здебільшого невдачі, забуваючі про тих, хто робить свою роботу успішно. Місяць за місяцем.

Наш підрозділ наприклад перестав викладати відео уражень ворога та техніки, бо нічого цікавого чи нового ми в цьому не бачимо вже. Та і що показувати? Всі ці ураження дронами в різних ракурсах всі підписники вже бачили багато разів, в тому числі від інших підрозділів, які теж гарно роблять свою роботу.

Піхота перестала викладати відео успішного відбиття штурмів/своїх штурмів, тому що "ну це ж вже багато разів було".

Ну і чого хвалитись що позицію відбили, якщо ми вчора 10 кв.км. втратили?

І ці всі подвиги залишаються за кадром. Вся ця робота, яку підписники бачуть в сухій статистиці Генштаба кажен ранок з втратами ворога 1000-1500 за добу.

Військова машина працює. Генерує події, які залишаються за кадром. Вперто точить камень, який складається з тисяч мʼясних мішків особового складу, розуміючі, що цей камень має межі, і колись черговий удар дасть неочікувану, але таку важливу тріщину, і потім ми зрозуміємо, що достояли до потрібної події, вистояли, і почнемо бити туда все сильніше, трощити цей камінь активніше, але зараз треба стояти і наносити ураження.

І ми стоїмо. Переживаючи черговий складний день. З нервами, поганим настроєм, критикою (ну куди ж без цього? Який солдат не критикує командування?) командирів, та стараючись забезпечити себе на завтра, бо завтра буде не менш складний день.

Так ось. Мені дуже не подобається, що ми почали забувати, якиими силами ми тримаємося та які події генеруємо. Бо кожен день складається не тільки з втрат теріторії, але ще і з героїчних подій піхоти, успішних подій дронщиків, та багато простих подій, які дозволяють жити цій військовій косилці, що не глядячи ні на що, продовжує свої кроваві жнива.

І про це треба знову навчитися говорити.

Це ж є і одною з проблем мобілізації. Піти в армію яка успішна - народ може піти. Піти в армію що програє та біля неї тільки погани новини - ну це вже зовсім по іншому сприймається.

Треба більше говорити не тільки про проблеми, але і про досягнення, і про героїзм. Так, це складніше ніж у 2022 році, коли ще всі не були настільки вимотані війною. Але треба.

БЗВП, день 24:

Обкатка танком і психосмуга

Зранку, завантажившись у комфортабельний МАЗ (до речі, це не сарказм і не іронія, якщо у вас буде можливість їхати на стрільби/обкатку/полосу МАЗом - їдьте МАЗом, відчуття неймовірні, а в автобусі-альтернативі місця на всіх не вистачає), поїхали ми на полігон. Ввідні дані змінювалися кілька разів (чи то спочатку обкатка, чи то саме психосмуга), але по приїзду на місце особовому складу довели - спочатку бронетехніка.

На обрії майоріли мотолига, БМП... і Т-80БВ. От щодо останнього нам і сказали: "Танчик їздить по колу, на колі п'ять окопів, отже ділимося на п'ять груп і кожна пиздує до визначеного окопа. Спочатку імітуємо ураження триплексів і засобів наведення стрілецькою зброєю, потім залягаємо в окоп головою за рухом танка і після того, як він над вами прогуркотить - в окопі лежить тубус від РПГ-22, імітуємо постріл танку в сраку, а потім - ураження стрілецькою зброєю екіпажу, що вилізає".

Якщо стисло, то коли танчик на відстані - його турбіна гуде більш гучно та загрозливо, ніж коли він над тобою, тому я був дещо розчарований і зовсім не проти залягти під танк ще раз.

А щодо психосмуги - інструктаж щодо її проходження зайняв більше часу, ніж саме проходження. До речі, психосмуга - це, насамперед, фізосмуга, з психо- там тільки розриви піротехнічних гранат, кинутих інструкторами, матюки від них же і пісок з сажею в єбало з ноги інструктора (я отримав тричі і, по факту, втратив на смузі захисні окуляри, бо ніхуя не бачив, стягнув окуляри і поламав їх нахуй). Стисло: не розумію тих, хто каже, що пройшов би її ще раз - це фізично важко, відпрацювання "крию-біжу" з зайняттям кругової оборони не контролюється, адреналін як такий не єбашить.

Попри те, що я пробіг психосмугу до кінця і вважаю, що хоча б на своєму рівні її пройшов, я спочатку умовно затрьохсотився (пробіг перед автоматом побратима, але перед ним пробігли всі, бо він зайняв таку позицію, що інакше ніяк), а потім - задвохсотився (бо коли мене побратими як умовно 300-го понесли, я зрозумів, що від диму, якого наковтався, і від навантаження от-от почну блювать). В результаті з мене зрізали бронік і залишили на медика, яка дала мені якийсь корвалольчик, допомогла вмитися і відправила дочалапувати до кінця смуги.
Та і грець з ним, я все одно дійшов до кінця і добіг би назад, навіть якби блюванув, перебуваючи на своїх двох.

Завтра починаються стрільби, підйом о 5:40. Побачим, як там буде.

#Mortis_AFU

БЗВП, день 25:

"Макака блядь, ти приєднав пустий магазин!" © - сержант-інструктор

Це (і ще коліна, що почали вилітати) станом на зараз було єдиним "негативним моментом" - але і його я зміг обернути на користь, бо маю контент!

За сьогодні вистріляв 42 набої, з яких: 4 пристрілочних (з яких два - в "десятку"), ще вісім в ту саму мішень, яку командир роти забрав на оцінку, і ще по 15 (з яких 12 трасерів) в листочки. Оцінку кучності залишаю на ваш розсуд.

Зброя та постріли - це не страшно, це ахуєнно, раджу всім.

До кінця БЗВП залишилося 26 днів.

#Mortis_AFU

Маю лише одне питаннячко. А ось ці 60 мільйонів людей - вони зараз з нами в одній кімнаті?

Офіційна позиція Радянського Союзу була наступною: "Советский Союз за период Великой Отечественной войны потерял в боях с захватчиками, в результате истребления населения оккупантами, а также от снижения рождаемости и увеличения смертности, особенно в оккупированных районах, свыше 20 миллионов человек".

Позиція Російської Федерації полягає в тому, що Радянський Союз втратив 26,6 мільйонів.

І все це втрати не РСФСР, це втрати СССР разом з УССР, була така республіка.

Так от, мене трохи лякає те, що Трамп уже не вперше вважає, що Російська Федерація - це Радянський Союз, і Російська Федерація втрати у Другій Світовій несла, а Україна - втрати у Другій Світовій не несла.

Дід тупо не розуміє, звідки на карті взялися РФ і Україна.

БЗВП, дні:

26: Знову затрьохсотився під час виходу в поле від раптових інтенсивних фізичних навантажень, да так, що мене машинкою везли в лазарет, де бахнули нітрогліцерин під язик і дали віддихатися. Після обіду, власне, знову пішов зі взводом в поле відпрацьовувати тактику, яку...

27: ...відпрацьовували вже з бойовими набоями на полігоні.
Залік (вогонь з позицій лежачи, з коліна та у фронтальній стійці на 50 метрів) склав на "відмінно", отримавши 15 влучань з 20. Напевно, треба цілитися гірше, бо так і в піхоту відправлять 🙃

Загалом за день на полігоні мали п'ять вправ, сумарно відстріляли 106 набоїв, в тому числі повний магазин трасерів короткими чергами в нічний час. Це було прекрасно і хочеться ще.

До кінця БЗВП залишилося 24 дні.

#Mortis_AFU

БЗВП, дні:

28: Підготовка до суботніх стрільб.

29: Власне суботні стрільби.
Іноді бувають невдалі дні, сьогодні в мене в ціль не летіло майже нічого. Ну то таке, "холостіння, холостіння і ще раз холостіння", стійки треба відпрацьовувати (хоча стрільба з повною перекладкою мені як не вдавалася, так і не вдається).

Відстріляно 124 набої, до кінця БЗВП залишилося 22 дні.

#Mortis_AFU

З пралками та сушарками в таборі дуже туго, доводиться постійно вести за них кровопролитні бої та залишати своєрідні каїрни, аби застовбити за собою техніку на визначений час.

Дивіться на це диво 🥰

БЗВП, день 30:

Частував панство, вийшовши в наряд на столову, та розважав їх в міру своїх сил (схитрував, бо в неділю багато людей у звільненнях, відповідно навантаження на столову менше).

На вечірньому шикуванні до особового складу довели, що останній день БЗВП - це 14 лютого. Отже, до кінця БЗВП залишилося 19 днів.

P.S. Судячи з усього, завтра вранці буде трохи інженерки 🌚

Щоб ви краще розуміли мої почуття до сірих кицьок 🥰

Друзі та подруги!
В Україні розпочав та продовжує роботу рекрутинговий центр легендарних Десантно-штурмових військ Збройних сил України. Тут військовослужбовці, які пройшли бойовий шлях, допоможуть кожному обрати своє місце у будь-якому підрозділі ДШВ. Як на бойових, так і не бойових посадах. Рекрутинг до ДШВ - це коли на питання де, як і коли - відповідаєш ти.

Деталі: https://bit.ly/4hkmiaT
Або за номером: 0685525925

Долучайся до Сил оборони України!

БЗВП, день 31:

Одночасно дуже дивно, але і зовсім байдуже усвідомлювати, що я просидів в лісі вже місяць, і що, в принципі, я можу залягти в лазарет аж до моменту відправки на КТЗ, бо свої 70% занять я вже вибрав.

Менше з тим, вранці дійсно було трішки інженерки - поставили в лісі три розтяжки та залягли вдвох з побратимом в лісі, маючи по шість холостих набоїв, чотири тренувальних та одній димовій гранаті на особу.

Поки взвод зачищав ліс, ми його трохи кошмарили - побратиму вдалося вийти у фланг, умовно задвохсотити трьох людей і взяти полоненого (стяжки, що я мав із собою, стали в нагоді 🌚).

Завтра - знову стрільби, і на полігоні ми будемо увесь день.

До кінця БЗВП залишилося 18 днів.

#Mortis_AFU