🇺🇦 Мы выжили в Мариуполе© 🇺🇦
Какой интересный персонаж этот Маск. Раньше я такое только в кино видела: сумасшедший миллиардер, мизантроп и человеконенавистник.
Удивительно инфантильная позиция у него: он полагал, что его будут любить люди за то, что он отстаивает позиции нелюдей?
Взрослый человек сам делает выбор и сам несет за него ответственность. 🤷♀ Мальчику 52 годика, а он эту простую мысль еще не осознал.
Удивительно инфантильная позиция у него: он полагал, что его будут любить люди за то, что он отстаивает позиции нелюдей?
Взрослый человек сам делает выбор и сам несет за него ответственность. 🤷♀ Мальчику 52 годика, а он эту простую мысль еще не осознал.
Forwarded from Lynner
Типичная риторика русни, кстати. Нас ненавидят не потому, что мы уебища, а потому что кто-то нам поднасрал.
Forwarded from КМВА (Київська міська військова адміністрація)
🔴 м. Київ - повітряна тривога!
Forwarded from Небесна Варта | Радар
Характеристики польоту МіГа виглядають як бойові. Будьте уважними
Forwarded from Київ Історичний
Куренівська трагедія: 64 роки з дня катастрофи.
13 березня 1961 року внаслідок прориву захисної греблі в районі Бабиного Яру було затоплено один із столичних мікрорайонів – Куренівку. У результаті загинуло від півтори до трьох тисяч осіб.
У 1950-х роках для забудови Сирецького масиву потрібно було збільшити виробництво цегли, що спричинило намив Бабиного Яру ґрунтом із Петрівських цегельних заводів. Для економії ґрунт розріджували водою й перекачували трубами в яр, плануючи створити на його місці парк.
З 1954 по 1961 рік туди перемістили понад 3,3 млн кубометрів розрідженої маси, але через грубі порушення проєкту рівень води в штучному водоймищі перевищив норму, що спричинило руйнування греблі №4 та катастрофу.
О 8.30 ранку, вода з Бабиного Яру затопила проїжджу частину, перекривши рух. Утворився затор, який ставав усе більшим. О 9.20 прорвало дамбу, і 14–метрова стіна рідкої пульпи, змітаючи все на своєму шляху, ринулася по схилу до Куренівки. Стовп лінії електропередач упав на заблокований автобус, і той, спалахнувши, мов свічка, вибухнув (урятуватися вдалося лише кільком пасажирам).
Хвиля накрила і трамвайне Подільське трамвайне депо — дивом уцілів гуртожиток, однак 52 співробітники депо навіки лишилися на своєму робочому місці (коли цих людей відкопають, судмедекспертиза доведе, що дехто з них лишався живим ще 3-10 днів).
Куренівська трагедія знищила десятки будинків, гуртожитки, стадіон, заводи та лікарні, поховавши під глиняними масами трамваї, автомобілі та тисячі людей. Офіційно загиблими визнали 150 осіб, але реальна кількість жертв могла сягати понад 2800. Влада засекретила катастрофу, на кілька днів відключивши міжміський і міжнародний зв’язок, щоб не допустити витоку інформації.
Довгі роки спомини про куренівську катастрофу жили лише в народі. Влада ж воліла не згадувати про тисячі жертв своєї злочинної безвідповідальності.
Тільки з 1991 року почали проводитися цивільні панахиди за загиблими — їх до самої своєї смерті організовувала колишня працівниця Подільського трамвайного депо Лідія Архипівна Левинська.
Київ Історичний
13 березня 1961 року внаслідок прориву захисної греблі в районі Бабиного Яру було затоплено один із столичних мікрорайонів – Куренівку. У результаті загинуло від півтори до трьох тисяч осіб.
У 1950-х роках для забудови Сирецького масиву потрібно було збільшити виробництво цегли, що спричинило намив Бабиного Яру ґрунтом із Петрівських цегельних заводів. Для економії ґрунт розріджували водою й перекачували трубами в яр, плануючи створити на його місці парк.
З 1954 по 1961 рік туди перемістили понад 3,3 млн кубометрів розрідженої маси, але через грубі порушення проєкту рівень води в штучному водоймищі перевищив норму, що спричинило руйнування греблі №4 та катастрофу.
О 8.30 ранку, вода з Бабиного Яру затопила проїжджу частину, перекривши рух. Утворився затор, який ставав усе більшим. О 9.20 прорвало дамбу, і 14–метрова стіна рідкої пульпи, змітаючи все на своєму шляху, ринулася по схилу до Куренівки. Стовп лінії електропередач упав на заблокований автобус, і той, спалахнувши, мов свічка, вибухнув (урятуватися вдалося лише кільком пасажирам).
Хвиля накрила і трамвайне Подільське трамвайне депо — дивом уцілів гуртожиток, однак 52 співробітники депо навіки лишилися на своєму робочому місці (коли цих людей відкопають, судмедекспертиза доведе, що дехто з них лишався живим ще 3-10 днів).
Куренівська трагедія знищила десятки будинків, гуртожитки, стадіон, заводи та лікарні, поховавши під глиняними масами трамваї, автомобілі та тисячі людей. Офіційно загиблими визнали 150 осіб, але реальна кількість жертв могла сягати понад 2800. Влада засекретила катастрофу, на кілька днів відключивши міжміський і міжнародний зв’язок, щоб не допустити витоку інформації.
Довгі роки спомини про куренівську катастрофу жили лише в народі. Влада ж воліла не згадувати про тисячі жертв своєї злочинної безвідповідальності.
Тільки з 1991 року почали проводитися цивільні панахиди за загиблими — їх до самої своєї смерті організовувала колишня працівниця Подільського трамвайного депо Лідія Архипівна Левинська.
Київ Історичний
🇺🇦 Мы выжили в Мариуполе© 🇺🇦
Куренівська трагедія: 64 роки з дня катастрофи. 13 березня 1961 року внаслідок прориву захисної греблі в районі Бабиного Яру було затоплено один із столичних мікрорайонів – Куренівку. У результаті загинуло від півтори до трьох тисяч осіб. У 1950-х роках…
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🇺🇦 Мы выжили в Мариуполе© 🇺🇦
Або так. Прокидаєтесь ви в 2013 і читаєте новину:
В 2013-м году уже были и фотошоп, и хакеры 🙄
Так что, скорее всего, увидев подобное в 2013 году решили бы, что это шутка, либо сайт взломали хакеры.
Так что, скорее всего, увидев подобное в 2013 году решили бы, что это шутка, либо сайт взломали хакеры.