Писав про спроможні громади.

Сьогодні розберемо важливу тему – фінансову самодостатність громад Дніпропетровщини. Без зайвої драматизації, але з чітким розумінням ситуації.

Що маємо?

ТОП-10 найбільш дотаційних громад Дніпропетровщини:

▪️Грушівська сільська громада (Криворізький район) – найвищий рівень дотацій (53,73%) при прибутках 45,61 млн грн. Має значну залежність від державного фінансування.

▪️Нивотрудівська сільська громада (Криворізький район) – дотації становлять майже половину прибутків (49,24% при 36,58 млн грн), має низьку фінансову самодостатність.

▪️Ляшківська сільська громада (Дніпровський район) – залежність від дотацій 47,79% при рівні прибутків 19,39 млн грн. Має слабку економічну базу.

▪️Сурсько-Литовська сільська громада (Дніпровський район) – 45,55% дотацій при доходах 49,10 млн грн, має недостатній рівень самозабезпечення.

▪️Брагинівська сільська громада (Синельниківський район) – дотації складають 39,32% при рівні прибутків 39,85 млн грн, має помірний рівень залежності.

▪️Роздорська сільська громада (Синельниківський район) – дотації на рівні 38,04% при доходах 28,07 млн грн, це середній показник серед громад.

▪️Китайгородська сільська громада (Дніпровський район) – 37,26% дотацій при прибутках 31,90 млн грн, має потребу у покращенні економічних показників.

▪️Вишнівська селищна громада (Кам'янський район) – рівень дотацій 37,23% з прибутками 39,62 млн грн, має певну залежність від зовнішнього фінансування.

▪️Вакулівська сільська громада (Криворізький район) – дотації складають 33,75% при прибутках 35,47 млн грн, має один з найнижчих рівнів залежності серед цього списку.

▪️Українська сільська громада (Синельниківський район) – дотації 30,54% з прибутками 36,73 млн грн, завершує перелік найбільш дотаційних громад.

Що це означає простою мовою?

Високий рівень дотаційності через відсутність великих підприємств, низька податкова база, а в деяких випадках – близькість до лінії фронту.

Уявіть собі велику родину, де значна частина доходів – це допомога від держави. Це дозволяє забезпечувати базові потреби, але ускладнює довгострокове планування та розвиток.

Чим більша громада, тим більше можливостей: більше людей працюють, більше бізнесів відкриваються, більше податків у бюджет. Це запускає ланцюжок: робочі місця → зарплати → витрати → податки → розвиток громади → задоволення потреб населення громади.

Важливо розуміти: навіть маленька громада може знайти свою сильну сферу. Це може бути розвиток малого і середнього бізнесу,
створення переробних підприємств, вирощування нішевих культур. Головне – правильно оцінити свої ресурси та можливості.

Місцева влада має діяти активно: рекламувати громаду, залучати інвесторів, створювати умови для бізнесу. І головне – не чекати допомоги від держави, а розвиватися самостійно. Це єдиний шлях до сильних шкіл, сучасних лікарень і якісних доріг.

Ми повинні враховувати, що Дніпропетровщина стала прифронтовим регіоном. Приватний бізнес зараз обережний з інвестиціями, і тут ми всі повинні бути реалістами – їх не буде в умовах війни. Горизонт планування у приватного бізнесу – щонайменше на 5 років.

Без створення умов для інвестицій, пошуку нових джерел доходу та планування на перспективу багато громад залишаться просто споживачами бюджету.

Це реальність, і без змін вона не стане іншою.

Але закінчення війни відкриє нові можливості: програми міжнародної допомоги на відбудову, інвестиції та відновлення економіки.
До цього треба готуватися вже зараз.

Реформа шкільної освіти 2027: чому відмова від точних та природничих наук – це стратегічна помилка.

Сьогодні у пресі зʼявилася інформація про те, що з 2027 року в українських школах хімія, фізика, біологія, географія перестануть бути обов’язковими предметами для учнів 10–12 класів. Міністерство освіти і науки планує поступово реалізувати відповідну реформу: у 2025 році запустити пілотний проєкт, у 2027-му впровадити повністю, у 2030 році – перший випуск учнів за новою системою.

На перший погляд, це прогресивний підхід: індивідуальні вектори навчання, можливості для учнів обирати те, що їх справді цікавить, більше мотивації в навчанні.

Але якщо подивитися глибше, виникають питання, на які МОН не дає чітких відповідей.

Світ, у якому ми живемо, розвивається з шаленою швидкістю. Штучний інтелект, відновлювальна енергетика, біотехнології, генетика, біоінженерія, вирощування органів, фармацевтика, нанотехнології, космічні технології, Старлінки, дрони стають частиною нашого сьогодення. Відмова від обов’язкового вивчення точних наук у старшій школі – це не просто зміна навчального плану, це стратегічне рішення. Воно визначить, чи зможе Україна залишатися конкурентною у глобальному світі.

Як наслідок – ми ризикуємо отримати вагомі негативні наслідки.

По-перше, зниження загального рівня освіти.

Наукова грамотність є базою для розвитку критичного мислення, аналізу даних і розуміння законів природи. Без фундаментальних знань про навколишній світ молодь може втратити здатність адаптуватися до технологічних змін.

По-друге, виникне ще більший освітній дисбаланс між містами й селами.

У великих містах учні мають можливість обирати профілі, займатися з репетиторами чи на додаткових курсах. Але що робити школярам із сіл та маленьких міст, де може бути доступний лише один профіль? Різниця в якості освіти між селом і містом лише поглибиться.

По-третє, втрата кваліфікованих кадрів.

Що буде з учителями фізики, хімії та біології, географії, якщо їхні предмети стануть необов’язковими? Уже зараз є дефіцит педагогів у цих дисциплінах. Шляхом оптимізації та звільнень за кілька років ми втратимо тисячі фахівців, які більше не знайдуть себе в системі освіти.

Наостанок – ризик для наукового та технологічного потенціалу країни.

Наука і технології – це стратегічна перевага будь-якої держави. Ослаблення уваги до точних наук може стати ударом по національній безпеці в довгостроковій перспективі. Адже технологічний потенціал напряму повʼязаний з ВПК, оборонною сферою.

Так, є деякі переваги. Реформа передбачає створення профільних ліцеїв із поглибленим вивченням предметів. Це дасть можливість талановитим дітям отримати якісну освіту в обраному напрямку. Але чи достатньо цього, щоб компенсувати втрачені базові знання для більшості?

І вся ця реформа – під час шаленої міграції населення, війни, браку фахівців, низьких заробітних плат у педагогів.

Українська освіта має великий потенціал.

Але кожен міністр освіти намагається реалізувати свою «найкращу реформу», не завжди враховуючи довгострокові наслідки. Реформи заради реформ – це шлях у нікуди. Нинішнього міністра, напевно, в 2027 році на цій посаді вже не буде.

Освіта – це основа, фундамент майбутнього нації. Відмова від обов’язкового вивчення ряду предметів буде мати серйозні наслідки для цілого покоління. Через 10 років ми побачимо результат, але чи буде він позитивним?

Маємо мислити стратегічно, брати до уваги реалії часу та забезпечувати можливість кожній дитині отримати якісні знання, незалежно від місця проживання.

Ця реформа – лакмусовий папірець. Як батько трьох дітей, я хочу, щоб мої діти були освіченими. Бо від цього залежить їхнє майбутнє. І цього ж хочуть усі батьки.

За підтвердженими даними ресурсу Deep State, відстань від лінії фронту до кордонів Дніпропетровщини скоротилася до менш ніж 7 км (від тимчасово окупованого села Солоне Донецької області).

Це означає, що ворог вже може завдавати ударів керованими авіабомбами (КАБ) та артилерією по наших прикордонних громадах з території Донеччини.

У зоні підвищеної небезпеки опиняються наступні громади:

• Великомихайлівська;
• Маломихайлівська;
• Новопавлівська;
• Межівська;
• Покровська;
• Петропавлівська;
• Васильківська.

Небезпека поширюється не лише на східну частину Синельниківського району, а й на сусідні території, зокрема прикордоння Павлоградського району зі сторони Покровського напрямку.

‼️Мешканцям зазначених громад важливо серйозно ставитися до сигналів повітряної тривоги та неухильно дотримуватися правил безпеки.

Бережіть себе та своїх близьких!

❗️«Мінус» ворожий БпЛА. Оборонці неба з ПвК «Схід» збили його над областю.

Дякую за захист!