🌱 Гарантії уряду та міжнародних фінансових організацій підживлюють кредитний апетит банків, пригнічений через війну.
☝️Такого висновку дійшли фахівці Національного банку під час підготовки грудневого Звіту про фінансову стабільність.
Гарантії від високоякісних платоспроможних установ є одним із інструментів пом’якшення ризиків, необхідних для розвитку кредитування в умовах невизначеності. Переваги від використання гарантій отримують і банки, і позичальники, адже в разі дефолту позичальника банк отримує відшкодування втрат від гаранта, тож наявність гарантії зменшує розмір кредитного ризику та дає
змогу знизити вартість кредиту.
🟢 Як це працює:
▪️кредитні гарантії надаються переважно на портфельній основі – банк отримує загальний ліміт гарантій, який надалі розподіляє між кредитами, що відповідають умови програми гарантування;
▪️портфельна гарантія покриває частину суми кредиту, у більшості випадків – половину, тож кожна гривня гарантії забезпечує кредитування на дві гривні;
▪️ризики втрат за портфельними гарантіями знижуються через диверсифікацію;
▪️міжнародні фінансові організації надають гарантії в іноземних валютах, однак банки використовують їх переважно для кредитів у гривні;
▪️найчастіше банки використовують портфельні гарантії для кредитів МСП.
➡️ Ліміт портфельних гарантій, що доступні українським банкам, вже перевищує 120 млрд грн, а загалом портфельними кредитними гарантіями користується 31 український банк, про що свідчить опитування, проведене Національним банком у жовтні 2024 року. Найбільше банків (30) користується гарантіями Уряду України, чотири мають гарантії від Фонду розвитку підприємництва, ще шість – від Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві, 12 отримали гарантії від міжнародних установ.
✅️ Найбільші гаранти за обсягом відкритих лімітів портфельних гарантій:
▪️Уряд України (52 млрд грн);
▪️ЄБРР (еквівалент 47 млрд грн);
▪️Європейський інвестиційний банк (12 млрд грн);
▪️Американська корпорація з фінансування міжнародного розвитку (8 млрд грн);
▪️інші міжнародні партнери (3 млрд грн);
▪️Фонд розвитку підприємництва (0,4 млрд грн);
▪️Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві (0,4 млрд грн).
Найбільші ліміти гарантій від міжнародних партнерів отримали іноземні банки, від уряду – державні. Міжнародні фінансові організації неохоче співпрацюють із приватними українськими банками, що подекуди викривлює ринкову конкуренцію, тож такий підхід потребує критичної переоцінки.
🏛 Банки використали більше половини ліміту гарантій – 68 млрд грн. У жовтні обсяг кредитів бізнесу, наданих за програмами портфельних гарантій, становив близько 97 млрд грн, тож гарантіями забезпечено вже близько чверті працюючого гривневого кредитного портфеля бізнесу.
Відшкодування за гарантіями досить низькі: за весь час дії чинних програм сплачено лише 1,4 млрд грн, адже річний рівень дефолтів за гарантованими портфелями більшості банків менший за 1%, що значно нижче, ніж загалом для кредитного портфеля.
➡️ З огляду на всі переваги гарантій їх поширення на більше коло клієнтів та банків передбачене Стратегією з розвитку кредитування, а нарощення – програмою Ukraine Facility. Тож обсяги доступних банкам гарантій зростатимуть.
📍 Детальніше – у вставці “Кредитні гарантії – дієвий інструмент підтримки кредитування” грудневого Звіту про фінансову стабільність за посиланням.
☝️Такого висновку дійшли фахівці Національного банку під час підготовки грудневого Звіту про фінансову стабільність.
Гарантії від високоякісних платоспроможних установ є одним із інструментів пом’якшення ризиків, необхідних для розвитку кредитування в умовах невизначеності. Переваги від використання гарантій отримують і банки, і позичальники, адже в разі дефолту позичальника банк отримує відшкодування втрат від гаранта, тож наявність гарантії зменшує розмір кредитного ризику та дає
змогу знизити вартість кредиту.
🟢 Як це працює:
▪️кредитні гарантії надаються переважно на портфельній основі – банк отримує загальний ліміт гарантій, який надалі розподіляє між кредитами, що відповідають умови програми гарантування;
▪️портфельна гарантія покриває частину суми кредиту, у більшості випадків – половину, тож кожна гривня гарантії забезпечує кредитування на дві гривні;
▪️ризики втрат за портфельними гарантіями знижуються через диверсифікацію;
▪️міжнародні фінансові організації надають гарантії в іноземних валютах, однак банки використовують їх переважно для кредитів у гривні;
▪️найчастіше банки використовують портфельні гарантії для кредитів МСП.
➡️ Ліміт портфельних гарантій, що доступні українським банкам, вже перевищує 120 млрд грн, а загалом портфельними кредитними гарантіями користується 31 український банк, про що свідчить опитування, проведене Національним банком у жовтні 2024 року. Найбільше банків (30) користується гарантіями Уряду України, чотири мають гарантії від Фонду розвитку підприємництва, ще шість – від Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві, 12 отримали гарантії від міжнародних установ.
✅️ Найбільші гаранти за обсягом відкритих лімітів портфельних гарантій:
▪️Уряд України (52 млрд грн);
▪️ЄБРР (еквівалент 47 млрд грн);
▪️Європейський інвестиційний банк (12 млрд грн);
▪️Американська корпорація з фінансування міжнародного розвитку (8 млрд грн);
▪️інші міжнародні партнери (3 млрд грн);
▪️Фонд розвитку підприємництва (0,4 млрд грн);
▪️Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві (0,4 млрд грн).
Найбільші ліміти гарантій від міжнародних партнерів отримали іноземні банки, від уряду – державні. Міжнародні фінансові організації неохоче співпрацюють із приватними українськими банками, що подекуди викривлює ринкову конкуренцію, тож такий підхід потребує критичної переоцінки.
🏛 Банки використали більше половини ліміту гарантій – 68 млрд грн. У жовтні обсяг кредитів бізнесу, наданих за програмами портфельних гарантій, становив близько 97 млрд грн, тож гарантіями забезпечено вже близько чверті працюючого гривневого кредитного портфеля бізнесу.
Відшкодування за гарантіями досить низькі: за весь час дії чинних програм сплачено лише 1,4 млрд грн, адже річний рівень дефолтів за гарантованими портфелями більшості банків менший за 1%, що значно нижче, ніж загалом для кредитного портфеля.
➡️ З огляду на всі переваги гарантій їх поширення на більше коло клієнтів та банків передбачене Стратегією з розвитку кредитування, а нарощення – програмою Ukraine Facility. Тож обсяги доступних банкам гарантій зростатимуть.
📍 Детальніше – у вставці “Кредитні гарантії – дієвий інструмент підтримки кредитування” грудневого Звіту про фінансову стабільність за посиланням.
#ГолосНБУ
💡Цього тижня експерти НБУ обговорювали теми монетарної політики, кредитування, залучення інвестицій в Україну, впровадження е-гривні та інші.
Детальніше читайте в дайджесті. 👇
🚩 Посилення процентної політики та оновлення макропрогнозів, міжнародна допомога, розвиток кредитування, оновлення Cтратегії НБУ, імплементація норм ЄС для фінансового сектору – такі теми обговорювалися під час першої в цьому році зустрічі Правління НБУ з керівниками 30 найбільших банків.
🚩 Про заходи Національного банку для залучення інвестицій в Україну та досвід долати виклики в умовах повномасштабної війни розповів заступник Голови НБУ Юрій Гелетій під час виступу на саміті Deutsche Börse Group "Глобальне фінансування і фондування" в Люксембургу.
🚩 Що таке е-гривня, навіщо вона потрібна, як і де її можна буде використовувати? Відповіді на ці та інші питання, які найчастіше ставлять Національному банку, надав заступник Голови НБУ Олексій Шабан у колонці для “Економічної правди”.
🚩 Як підвищення облікової ставки вплине на депозити, кредити, валютний ринок та ціни? У колонці для “РБК Україна” пояснив директор Департаменту монетарної політики та економічного аналізу Володимир Лепушинський.
💡Цього тижня експерти НБУ обговорювали теми монетарної політики, кредитування, залучення інвестицій в Україну, впровадження е-гривні та інші.
Детальніше читайте в дайджесті. 👇
🚩 Посилення процентної політики та оновлення макропрогнозів, міжнародна допомога, розвиток кредитування, оновлення Cтратегії НБУ, імплементація норм ЄС для фінансового сектору – такі теми обговорювалися під час першої в цьому році зустрічі Правління НБУ з керівниками 30 найбільших банків.
🚩 Про заходи Національного банку для залучення інвестицій в Україну та досвід долати виклики в умовах повномасштабної війни розповів заступник Голови НБУ Юрій Гелетій під час виступу на саміті Deutsche Börse Group "Глобальне фінансування і фондування" в Люксембургу.
🚩 Що таке е-гривня, навіщо вона потрібна, як і де її можна буде використовувати? Відповіді на ці та інші питання, які найчастіше ставлять Національному банку, надав заступник Голови НБУ Олексій Шабан у колонці для “Економічної правди”.
🚩 Як підвищення облікової ставки вплине на депозити, кредити, валютний ринок та ціни? У колонці для “РБК Україна” пояснив директор Департаменту монетарної політики та економічного аналізу Володимир Лепушинський.
⬆️ У січні НБУ підвищив облікову ставку до 14,5% річних, щоб зберегти стійкість валютного ринку, розвернути інфляцію до зниження та поступово її привести до цілі 5%.
💬 Сьогодні відкриваємо залаштунки дискусії Комітету з монетарної політики (КМП), що передувала цьому рішенню. Нагадаємо, що засідання КМП є дискусійним майданчиком, а рішення ухвалюється Правлінням НБУ.
Підвищення облікової ставки до 14,5% підтримали семеро з 11 членів КМП. Вони зазначили, що за поточних умов для підтримання стійкості валютного ринку, збереження інфляційних очікувань під контролем та розвороту інфляційного тренду на траєкторію сталого зниження до цілі відчутне посилення процентної політики є необхідним.
Вони погодилися, що підвищення облікової ставки на 1 в. п. підтримає реальну дохідність строкових гривневих депозитів, а також стане чітким сигналом для економічних агентів, що НБУ готовий діяти рішуче, щоб стримати інфляційний тиск.
Троє членів КМП висловилися за підвищення облікової ставки до 14% у січні. На їхню думку, НБУ варто обмежитися підвищенням облікової ставки на 0,5 в. п. з огляду на сповільнення економіки та переважно тимчасову природу поточного інфляційного сплеску.
Як зазначили ці члени КМП, підвищення облікової ставки як інструменту стримування інфляції наразі має передусім сигнальний ефект й кроку в 0,5 в. п. для цього буде достатньо. Це рішення дасть змогу підтримувати рівень реальної облікової ставки в додатній площині в наступні місяці, водночас матиме мінімальний вплив на кредитування.
Один член КМП висловився за підвищення облікової ставки до 15% у січні. Він акцентував на ризиках тривалішого закріплення інфляції на двознаковому рівні, розбалансування очікувань та втрати привабливості гривневих інструментів, що загрожують відповідними наслідками для валютного ринку та цінової динаміки.
На його думку, ураховуючи поточну динаміку вкладень у гривневі інструменти для заощаджень і значний попит на валюту, НБУ варто рішучими кроками підтримати привабливість гривневих активів.
Члени КМП припускають подальше посилення процентної політики в найближчі місяці для забезпечення належної привабливості гривневих активів, утримання інфляційних очікувань під контролем і повернення інфляції на траєкторію стійкого сповільнення.
Кілька з них зауважили, що НБУ для цього доведеться не тільки підвищувати облікову ставку, але й, можливо, змінити параметри операційного дизайну процентної політики для посилення конкуренції банків за строкові вклади населення у гривні.
📍Деталі за посиланням.
💬 Сьогодні відкриваємо залаштунки дискусії Комітету з монетарної політики (КМП), що передувала цьому рішенню. Нагадаємо, що засідання КМП є дискусійним майданчиком, а рішення ухвалюється Правлінням НБУ.
Підвищення облікової ставки до 14,5% підтримали семеро з 11 членів КМП. Вони зазначили, що за поточних умов для підтримання стійкості валютного ринку, збереження інфляційних очікувань під контролем та розвороту інфляційного тренду на траєкторію сталого зниження до цілі відчутне посилення процентної політики є необхідним.
Вони погодилися, що підвищення облікової ставки на 1 в. п. підтримає реальну дохідність строкових гривневих депозитів, а також стане чітким сигналом для економічних агентів, що НБУ готовий діяти рішуче, щоб стримати інфляційний тиск.
Троє членів КМП висловилися за підвищення облікової ставки до 14% у січні. На їхню думку, НБУ варто обмежитися підвищенням облікової ставки на 0,5 в. п. з огляду на сповільнення економіки та переважно тимчасову природу поточного інфляційного сплеску.
Як зазначили ці члени КМП, підвищення облікової ставки як інструменту стримування інфляції наразі має передусім сигнальний ефект й кроку в 0,5 в. п. для цього буде достатньо. Це рішення дасть змогу підтримувати рівень реальної облікової ставки в додатній площині в наступні місяці, водночас матиме мінімальний вплив на кредитування.
Один член КМП висловився за підвищення облікової ставки до 15% у січні. Він акцентував на ризиках тривалішого закріплення інфляції на двознаковому рівні, розбалансування очікувань та втрати привабливості гривневих інструментів, що загрожують відповідними наслідками для валютного ринку та цінової динаміки.
На його думку, ураховуючи поточну динаміку вкладень у гривневі інструменти для заощаджень і значний попит на валюту, НБУ варто рішучими кроками підтримати привабливість гривневих активів.
Члени КМП припускають подальше посилення процентної політики в найближчі місяці для забезпечення належної привабливості гривневих активів, утримання інфляційних очікувань під контролем і повернення інфляції на траєкторію стійкого сповільнення.
Кілька з них зауважили, що НБУ для цього доведеться не тільки підвищувати облікову ставку, але й, можливо, змінити параметри операційного дизайну процентної політики для посилення конкуренції банків за строкові вклади населення у гривні.
📍Деталі за посиланням.
#призначенняНБУ
🟢 Директором Департаменту закупівель Національного банку України з 03 лютого 2025 року призначено Лесю Колесан.
З серпня 2024 року вона виконувала обов’язки директора Департаменту закупівель НБУ.
Цей департамент належить до вертикалі підпорядкування "Фінансово-адміністративний та операційний блок", загальне керівництво та контроль за діяльністю якої здійснює заступник Голови Національного банку Ярослав Матузка.
💬 "Наша закупівельна команда постійно вдосконалює свої процеси, щоб зробити закупівлі регулятора ще конкурентнішими та ефективнішими навіть в умовах повномасштабної війни і водночас вчасно забезпечити потребу в критичних та планових закупівлях для безперебійного функціонування Національного банку. Як результат, упродовж останніх років команда закупівель НБУ визнана однією з найкращих серед державних замовників за даними системи Prozorro. Упевнений, що під керівництвом Лесі Колесан нам вдасться примножити ці здобутки та працювати ще дієвіше й ефективніше. Розраховуємо на її багаторічний досвід та доскональне знання системи публічних закупівель", – сказав Ярослав Матузка.
👉 Деталі – за посиланням.
🟢 Директором Департаменту закупівель Національного банку України з 03 лютого 2025 року призначено Лесю Колесан.
З серпня 2024 року вона виконувала обов’язки директора Департаменту закупівель НБУ.
Цей департамент належить до вертикалі підпорядкування "Фінансово-адміністративний та операційний блок", загальне керівництво та контроль за діяльністю якої здійснює заступник Голови Національного банку Ярослав Матузка.
💬 "Наша закупівельна команда постійно вдосконалює свої процеси, щоб зробити закупівлі регулятора ще конкурентнішими та ефективнішими навіть в умовах повномасштабної війни і водночас вчасно забезпечити потребу в критичних та планових закупівлях для безперебійного функціонування Національного банку. Як результат, упродовж останніх років команда закупівель НБУ визнана однією з найкращих серед державних замовників за даними системи Prozorro. Упевнений, що під керівництвом Лесі Колесан нам вдасться примножити ці здобутки та працювати ще дієвіше й ефективніше. Розраховуємо на її багаторічний досвід та доскональне знання системи публічних закупівель", – сказав Ярослав Матузка.
👉 Деталі – за посиланням.
📊 Індекс очікувань ділової активності (ІОДА) у січні 2025 року становив 41.0, що відповідає рівню січня 2024 року.
Традиційно в січні бізнес послаблює свої оцінки поточної ділової активності порівняно з іншими місяцями, що пов’язано з сезонними факторами.
☝️Стримували динаміку індексу такі чинники:
▪️складна безпекова ситуація;
▪️нестача інвестицій у виробничий капітал;
▪️потреби в енергоресурсах і робочій силі;
▪️зростання виробничих витрат;
▪️інфляційні і девальваційні процеси.
Водночас стійкий споживчий попит та значні обсяги надходження міжнародної фінансової допомоги позитивно впливали на очікування учасників опитування.
ℹ️ Детальніше про настрої бізнесу – за посиланням.
Традиційно в січні бізнес послаблює свої оцінки поточної ділової активності порівняно з іншими місяцями, що пов’язано з сезонними факторами.
☝️Стримували динаміку індексу такі чинники:
▪️складна безпекова ситуація;
▪️нестача інвестицій у виробничий капітал;
▪️потреби в енергоресурсах і робочій силі;
▪️зростання виробничих витрат;
▪️інфляційні і девальваційні процеси.
Водночас стійкий споживчий попит та значні обсяги надходження міжнародної фінансової допомоги позитивно впливали на очікування учасників опитування.
ℹ️ Детальніше про настрої бізнесу – за посиланням.
#призначенняНБУ
🟢 Директором Департаменту персоналу Національного банку України з 04 лютого 2025 року призначена Людмила Єропкіна.
Департамент належить до вертикалі підпорядкування “Загальний блок”, керівництво та контроль за діяльністю якої здійснює Голова НБУ Андрій Пишний.
💬 “Люди – найголовніша цінність Національного банку. Високий професіоналізм, експертність та відповідальність кожного працівника – це запорука нашої ефективності. Від рішень Національного банку здебільшого залежить майбутнє економічного розвитку країни, саме тому важливо як зберігати наш кадровий потенціал, так і залучати нові таланти, розвивати взаємодію та посилювати залученність. Маємо трансформувати нашу корпоративну культуру, що віддзеркалюватиме сучасні реалії, зокрема впровадити політику турботи та підтримки колективу. Особливу увагу ми приділимо реінтеграції і адаптації ветеранів та людей з інвалідністю. Ці базові речі є нашим пріоритетним завданням. Для цього потрібні невідворотні зміни: у середовищі, операційних процесах, кадровій політиці. Такими бачу пріоритети діяльності нового HR-керівника і сподіваюся на її лідерство та проактивністьˮ, – зазначив Андрій Пишний.
Водночас Голова НБУ подякував за сумлінну роботу Любові Писаній, яка з 2020 року очолювала Департамент персоналу та завершила багаторічну кар’єру в Національному банку у зв’язку з виходом на пенсію.
💬 “Дякую за ваш внесок у збереження високого фахового рівня команди Національного банку, особливо під час повномасштабного вторгнення. Незважаючи на складні виклики, нам разом вдавалося розвивати нашу спільноту, примножувати людський капітал центрального банку, робити працівників ще вмотивованішими та ефективнішими. Ваша людяність, величезний досвід та глибокі знання завжди були доречними та важливимиˮ, – сказав Андрій Пишний.
ℹ️ Детальніше – за посиланням.
🟢 Директором Департаменту персоналу Національного банку України з 04 лютого 2025 року призначена Людмила Єропкіна.
Департамент належить до вертикалі підпорядкування “Загальний блок”, керівництво та контроль за діяльністю якої здійснює Голова НБУ Андрій Пишний.
💬 “Люди – найголовніша цінність Національного банку. Високий професіоналізм, експертність та відповідальність кожного працівника – це запорука нашої ефективності. Від рішень Національного банку здебільшого залежить майбутнє економічного розвитку країни, саме тому важливо як зберігати наш кадровий потенціал, так і залучати нові таланти, розвивати взаємодію та посилювати залученність. Маємо трансформувати нашу корпоративну культуру, що віддзеркалюватиме сучасні реалії, зокрема впровадити політику турботи та підтримки колективу. Особливу увагу ми приділимо реінтеграції і адаптації ветеранів та людей з інвалідністю. Ці базові речі є нашим пріоритетним завданням. Для цього потрібні невідворотні зміни: у середовищі, операційних процесах, кадровій політиці. Такими бачу пріоритети діяльності нового HR-керівника і сподіваюся на її лідерство та проактивністьˮ, – зазначив Андрій Пишний.
Водночас Голова НБУ подякував за сумлінну роботу Любові Писаній, яка з 2020 року очолювала Департамент персоналу та завершила багаторічну кар’єру в Національному банку у зв’язку з виходом на пенсію.
💬 “Дякую за ваш внесок у збереження високого фахового рівня команди Національного банку, особливо під час повномасштабного вторгнення. Незважаючи на складні виклики, нам разом вдавалося розвивати нашу спільноту, примножувати людський капітал центрального банку, робити працівників ще вмотивованішими та ефективнішими. Ваша людяність, величезний досвід та глибокі знання завжди були доречними та важливимиˮ, – сказав Андрій Пишний.
ℹ️ Детальніше – за посиланням.
⚠️ Національний банк України викрив чергову спробу обходу фінансового законодавства, яка становить реальну загрозу фінансовій безпеці та правам споживачів.
Так, онлайн-сервіс "BitCapital" створив незаконну схему надання коштів у кредит, маскуючи свою діяльність під операції з криптоактивами.
📩 До Національного банку надійшли сотні звернень від громадян, які постраждали від діяльності зазначеної компанії. Поглиблений аналіз показав, що онлайн-сервіс "BitCapital" вибудував складний механізм обходу законодавства: формально надаючи позики в USDT, вони фактично видають кредити в гривні, оминаючи всі встановлені законом регуляторні механізми.
✅️ Національний банк України є гарантом дотримання фінансової дисципліни та захисту прав споживачів.
➡️ Саме тому, проаналізувавши діяльність "BitCapital", прийнято принципове рішення: визнати в правочинах, що укладаються на цьому онлайн-сервісі, наявність ознак фінансової послуги з надання коштів у кредит, що є порушенням Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії".
☝️Більше того, компанії заборонено здійснювати таку діяльність в Україні до належного виконання всіх вимог законодавства про діяльність на фінансовому ринку (без будь-яких маніпуляцій та маскувань економічної суті послуги).
Національний банк виявив системні порушення законодавства: перевищення гранично допустимих процентних ставок, маніпуляції з розкриттям інформації про реальну вартість кредиту, введення споживачів в оману щодо умов договору. Все це відбувалося на фоні повної непрозорості щодо умов надання послуги та свідомого ухилення від дотримання нормативних вимог. Через участь у цій схемі постраждали найвразливіші верстви населення, а військовослужбовці стикнулися з відвертою дискримінацією: їм безпідставно відмовляли в пільгах, передбачених законодавством, та застосовували до них агресивні методи стягнення боргів.
🇺🇦 Правове поле України чітко регламентує фінансові послуги й визначає гривню як єдиний законний платіжний засіб. Національний банк неухильно дотримується норм закону. Водночас сфера віртуальних активів перебуває в стані формування, що створює потенційні ризики для маніпуляцій з боку недобросовісних учасників ринку. Відсутність комплексного правового регулювання призводить до появи небезпечних схем, які свідомо обходять існуюче законодавство.
📑 Національний банк передав усі матеріали до Національної поліції України та Бюро економічної Безпеки з проханням вжити всіх необхідних заходів для припинення протиправної діяльності онлайн-сервісу "BitCapital".
💬 "Важливо унеможливити подальше функціонування цієї компанії та її прихованих структур, попередити будь-які спроби продовження здійснення незаконної діяльності з надання фінансових послуг або дуже схожих на такі, ‒ коментує Голова НБУ Андрій Пишний. ‒ Наша мета залишається незмінною – формування прозорого, безпечного та поважаючого закон фінансового середовища, яке гарантує захист економічних інтересів кожного українця".
📍Наполегливо попереджаємо всіх громадян бути максимально обережними під час взаємодії з онлайн-платформами, особливо тими, що позиціонують себе як інноваційні фінансові сервіси.
❗️Перед укладанням будь-яких угод обов'язково перевіряйте наявність фінансової установи в офіційних реєстрах Національного банку України.
Кожен випадок, подібний до справи "BitCapital", – це не просто окреме порушення, а системний виклик, на який НБУ відповідає максимально жорстко та принципово в межах наданих повноважень.
Більше того, було виявлено низку фінансових установ, які так чи інакше співпрацювали з цим сервісом. Наразі готуємо відповідь, яка буде такою, щоб застерегти будь-якого гравця з легального фінансового поля від такого "партнерства".
ℹ️ Детальніше.
Так, онлайн-сервіс "BitCapital" створив незаконну схему надання коштів у кредит, маскуючи свою діяльність під операції з криптоактивами.
📩 До Національного банку надійшли сотні звернень від громадян, які постраждали від діяльності зазначеної компанії. Поглиблений аналіз показав, що онлайн-сервіс "BitCapital" вибудував складний механізм обходу законодавства: формально надаючи позики в USDT, вони фактично видають кредити в гривні, оминаючи всі встановлені законом регуляторні механізми.
✅️ Національний банк України є гарантом дотримання фінансової дисципліни та захисту прав споживачів.
➡️ Саме тому, проаналізувавши діяльність "BitCapital", прийнято принципове рішення: визнати в правочинах, що укладаються на цьому онлайн-сервісі, наявність ознак фінансової послуги з надання коштів у кредит, що є порушенням Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії".
☝️Більше того, компанії заборонено здійснювати таку діяльність в Україні до належного виконання всіх вимог законодавства про діяльність на фінансовому ринку (без будь-яких маніпуляцій та маскувань економічної суті послуги).
Національний банк виявив системні порушення законодавства: перевищення гранично допустимих процентних ставок, маніпуляції з розкриттям інформації про реальну вартість кредиту, введення споживачів в оману щодо умов договору. Все це відбувалося на фоні повної непрозорості щодо умов надання послуги та свідомого ухилення від дотримання нормативних вимог. Через участь у цій схемі постраждали найвразливіші верстви населення, а військовослужбовці стикнулися з відвертою дискримінацією: їм безпідставно відмовляли в пільгах, передбачених законодавством, та застосовували до них агресивні методи стягнення боргів.
🇺🇦 Правове поле України чітко регламентує фінансові послуги й визначає гривню як єдиний законний платіжний засіб. Національний банк неухильно дотримується норм закону. Водночас сфера віртуальних активів перебуває в стані формування, що створює потенційні ризики для маніпуляцій з боку недобросовісних учасників ринку. Відсутність комплексного правового регулювання призводить до появи небезпечних схем, які свідомо обходять існуюче законодавство.
📑 Національний банк передав усі матеріали до Національної поліції України та Бюро економічної Безпеки з проханням вжити всіх необхідних заходів для припинення протиправної діяльності онлайн-сервісу "BitCapital".
💬 "Важливо унеможливити подальше функціонування цієї компанії та її прихованих структур, попередити будь-які спроби продовження здійснення незаконної діяльності з надання фінансових послуг або дуже схожих на такі, ‒ коментує Голова НБУ Андрій Пишний. ‒ Наша мета залишається незмінною – формування прозорого, безпечного та поважаючого закон фінансового середовища, яке гарантує захист економічних інтересів кожного українця".
📍Наполегливо попереджаємо всіх громадян бути максимально обережними під час взаємодії з онлайн-платформами, особливо тими, що позиціонують себе як інноваційні фінансові сервіси.
❗️Перед укладанням будь-яких угод обов'язково перевіряйте наявність фінансової установи в офіційних реєстрах Національного банку України.
Кожен випадок, подібний до справи "BitCapital", – це не просто окреме порушення, а системний виклик, на який НБУ відповідає максимально жорстко та принципово в межах наданих повноважень.
Більше того, було виявлено низку фінансових установ, які так чи інакше співпрацювали з цим сервісом. Наразі готуємо відповідь, яка буде такою, щоб застерегти будь-якого гравця з легального фінансового поля від такого "партнерства".
ℹ️ Детальніше.
📣 Інформуємо про стан спецрахунку, відкритого НБУ на потреби оборони.
Станом на 1 лютого 2025 року:
☑️ Залишок коштів на спецрахунку, який Національний банк відкрив для підтримки сил оборони 24 лютого 2022 року, становив понад 18,3 млрд грн.
☑️ За минулий місяць на нього надійшло понад 11,7 млрд грн. Усього з початку повномасштабного вторгнення на спецрахунок надійшло понад 61,8 млрд грн в еквіваленті.
☑️ На потреби оборони загалом вже перераховано майже 43,4 млрд грн, у січні 2025 року – понад 5,4 млрд грн.
👉 Переказати кошти на потреби оборони можна тут.
📎 Детальніше про стан спецрахунку – за посиланням.
Станом на 1 лютого 2025 року:
☑️ Залишок коштів на спецрахунку, який Національний банк відкрив для підтримки сил оборони 24 лютого 2022 року, становив понад 18,3 млрд грн.
☑️ За минулий місяць на нього надійшло понад 11,7 млрд грн. Усього з початку повномасштабного вторгнення на спецрахунок надійшло понад 61,8 млрд грн в еквіваленті.
☑️ На потреби оборони загалом вже перераховано майже 43,4 млрд грн, у січні 2025 року – понад 5,4 млрд грн.
👉 Переказати кошти на потреби оборони можна тут.
📎 Детальніше про стан спецрахунку – за посиланням.
📑 ✅️ За лідерства Національного банку України та за підтримки Європейського банку реконструкції та розвитку міжнародна компанія Korn Ferry розробила Рекомендації фінансовим установам-роботодавцям та інструментарій для розвитку фінансової інклюзії та реінтеграції ветеранів війни в Україні.
Офіційна презентація документів відбулася сьогодні за участі Голови НБУ Андрія Пишного та представників ЄБРР.
На зустрічі були присутні президентка ЄБРР Оділь Рено-Бассо, керуючий директор у секторі фінансових установ Франсіс Маліж, віцепрезидент з банківської діяльності Маттео Патроне та інші.
➡️ Рекомендації містять методичні та практичні матеріали для впровадження інклюзивних практик управління персоналом, підтримки та ресоціалізації ветеранів війни в Україні відповідно до Хартії з фінансової інклюзії та реінтеграції ветеранів.
☝️Нагадаємо, що Хартія реалізується в межах Меморандуму про взаєморозуміння між НБУ та ЄБРР, підписаного у квітні 2024 року.
💬 "Ми вважаємо своїм обов’язком робити все можливе для всебічного розвитку фінансової інклюзії, зокрема в напрямі реінтеграції й адаптації ветеранів війни. Це – важлива частина місії Національного банку, і ми тримаємо лідерство в цьому процесі. Адже чітко усвідомлюємо, що успішна реінтеграція ветеранів є як соціальною відповідальністю фінансового сектору, так і бізнесовою необхідністю.
Щиро вдячні ЄБРР за підтримку та розуміння нашої мети! Та закликаємо фінансові установи до активних дій щодо впровадження Рекомендацій. Маємо крок за кроком, не зупиняючись, щодня на практиці втілювати у фінансовій системі принципи рівності та безбар’єрності", ‒ наголосив Андрій Пишний.
ℹ️ Детальніше про Рекомендації за посиланням.
Офіційна презентація документів відбулася сьогодні за участі Голови НБУ Андрія Пишного та представників ЄБРР.
На зустрічі були присутні президентка ЄБРР Оділь Рено-Бассо, керуючий директор у секторі фінансових установ Франсіс Маліж, віцепрезидент з банківської діяльності Маттео Патроне та інші.
➡️ Рекомендації містять методичні та практичні матеріали для впровадження інклюзивних практик управління персоналом, підтримки та ресоціалізації ветеранів війни в Україні відповідно до Хартії з фінансової інклюзії та реінтеграції ветеранів.
☝️Нагадаємо, що Хартія реалізується в межах Меморандуму про взаєморозуміння між НБУ та ЄБРР, підписаного у квітні 2024 року.
💬 "Ми вважаємо своїм обов’язком робити все можливе для всебічного розвитку фінансової інклюзії, зокрема в напрямі реінтеграції й адаптації ветеранів війни. Це – важлива частина місії Національного банку, і ми тримаємо лідерство в цьому процесі. Адже чітко усвідомлюємо, що успішна реінтеграція ветеранів є як соціальною відповідальністю фінансового сектору, так і бізнесовою необхідністю.
Щиро вдячні ЄБРР за підтримку та розуміння нашої мети! Та закликаємо фінансові установи до активних дій щодо впровадження Рекомендацій. Маємо крок за кроком, не зупиняючись, щодня на практиці втілювати у фінансовій системі принципи рівності та безбар’єрності", ‒ наголосив Андрій Пишний.
ℹ️ Детальніше про Рекомендації за посиланням.
🍃Тепло від доторку долонь, погляд очей, які впізнаєш навіть серед натовпу, й таке просте “люблю” в повідомленнях. Маленькі радощі, що роблять нас щасливими.
Це – кохання, яке надає життю сенс та красу, особливо під час війни.
Коханню присвячено багато творів мистецтва. І ми теж не оминули його увагою. Адже про любов не лише хочеться кричати на увесь світ, а й карбувати її в металі!
☝️Тому напередодні Дня закоханих Національний банк вводить в обіг пам’ятну монету "Сила кохання".
❓Як виглядає монета
Монета виготовлена зі срібла 925 проби та має номінал 10 гривень.
На аверсі монети зображено троянду, стилізовану у вигляді серця (локальна позолота), у графічне полотно якої вписано слово “кохання” різними мовами світу. Це підкреслює універсальність та безмежність кохання, яке не знає кордонів та мовних бар’єрів.
На реверсі в центрі – золоте серце, від якого рівномірно розходяться вібрації щирого та всеосяжного кохання.
Її дизайн створила група київських художників – Володимир Таран, Олександр Харук, Сергій Харук.
❓Як придбати монету
Придбати пам’ятну монету "Сила кохання" можна з 12 лютого 2025 року в інтернет-магазині нумізматичної продукції НБУ.
Крім того, в міру відвантаження Банкнотно-монетним двором НБУ вона також реалізовуватиметься і банками-дистриб’юторами (перелік є на нашому сайті). Про початок реалізації вони повідомлять на власних сайтах.
✅ Тираж монети – до 15 000 штук.
Це – кохання, яке надає життю сенс та красу, особливо під час війни.
Коханню присвячено багато творів мистецтва. І ми теж не оминули його увагою. Адже про любов не лише хочеться кричати на увесь світ, а й карбувати її в металі!
☝️Тому напередодні Дня закоханих Національний банк вводить в обіг пам’ятну монету "Сила кохання".
❓Як виглядає монета
Монета виготовлена зі срібла 925 проби та має номінал 10 гривень.
На аверсі монети зображено троянду, стилізовану у вигляді серця (локальна позолота), у графічне полотно якої вписано слово “кохання” різними мовами світу. Це підкреслює універсальність та безмежність кохання, яке не знає кордонів та мовних бар’єрів.
На реверсі в центрі – золоте серце, від якого рівномірно розходяться вібрації щирого та всеосяжного кохання.
Її дизайн створила група київських художників – Володимир Таран, Олександр Харук, Сергій Харук.
❓Як придбати монету
Придбати пам’ятну монету "Сила кохання" можна з 12 лютого 2025 року в інтернет-магазині нумізматичної продукції НБУ.
Крім того, в міру відвантаження Банкнотно-монетним двором НБУ вона також реалізовуватиметься і банками-дистриб’юторами (перелік є на нашому сайті). Про початок реалізації вони повідомлять на власних сайтах.
✅ Тираж монети – до 15 000 штук.
🟢 Розповідаємо про роботу Системи BankID НБУ у 2024 році
Система залишалася одним із найпопулярніших способів віддаленої ідентифікації, що забезпечує користувачам доступ до широкого спектру дистанційних послуг в Україні.
☝️Про це свідчить:
✅ Зростання кількості успішних ідентифікацій через систему.
За 2024 рік попит на використання системи збільшився удвічі – загальна кількість успішних ідентифікацій з використанням Системи BankID НБУ за рік становила 87,7 млн шт.
Це перевищує минулорічний показник більш ніж удвічі (на 104%) або на 44,8 млн електронних ідентифікацій.
Як і в минулому році найбільша кількість успішних ідентифікацій з використанням
Системи BankID НБУ здійснена саме на державних порталах, зокрема:
▪️16,8 млн – для підписання петицій та звернень до органів державної влади і місцевого самоврядування, що на 36% більше, ніж у 2023 році;
▪️14,2 млн – для отримання послуг МВС, що на 73% більше, ніж у 2023 році;
▪️7,8 млн – у застосунку Дія, що на 90% більше, ніж у 2023 році.
✅ Збільшення кількості учасників системи.
Розширення переліку дистанційних послуг у державному та фінансовому секторах сприяло залученню більшої кількості учасників системи. Так, у 2024 році до Системи BankID НБУ було підключено 22 нових абонентів.
На початок 2025 року система налічувала 39 абонентів – ідентифікаторів та 110 абонентів – надавачів послуг.
💬 "Ми не зупиняємося на досягнутому та продовжуємо працювати над ефективним розвитком Системи BankID НБУ. Зокрема, у 2024 році ми зосередилися на заходах з посилення безпеки, зручності роботи в системі та розширенні сфери її використання, розуміючи важливу соціальну роль системи в державі. Відзначу, що у 2024 році система пройшла попередню оцінку на відповідність вимогам ЄС. Це дало нам змогу отримати кваліфікований експертний висновок та визначити подальші кроки, потрібні для трансформації системи в схему електронної ідентифікації та її інтеграції з європейським ринком у майбутньому.
Ми вдячні партнерам та учасникам системи за плідну співпрацю, спрямовану на розвиток Системи BankID НБУ", – підсумувала результати роботи Ольга Василєва, заступник директора Департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку НБУ.
ℹ️ Детальніше – за посиланням.
Система залишалася одним із найпопулярніших способів віддаленої ідентифікації, що забезпечує користувачам доступ до широкого спектру дистанційних послуг в Україні.
☝️Про це свідчить:
✅ Зростання кількості успішних ідентифікацій через систему.
За 2024 рік попит на використання системи збільшився удвічі – загальна кількість успішних ідентифікацій з використанням Системи BankID НБУ за рік становила 87,7 млн шт.
Це перевищує минулорічний показник більш ніж удвічі (на 104%) або на 44,8 млн електронних ідентифікацій.
Як і в минулому році найбільша кількість успішних ідентифікацій з використанням
Системи BankID НБУ здійснена саме на державних порталах, зокрема:
▪️16,8 млн – для підписання петицій та звернень до органів державної влади і місцевого самоврядування, що на 36% більше, ніж у 2023 році;
▪️14,2 млн – для отримання послуг МВС, що на 73% більше, ніж у 2023 році;
▪️7,8 млн – у застосунку Дія, що на 90% більше, ніж у 2023 році.
✅ Збільшення кількості учасників системи.
Розширення переліку дистанційних послуг у державному та фінансовому секторах сприяло залученню більшої кількості учасників системи. Так, у 2024 році до Системи BankID НБУ було підключено 22 нових абонентів.
На початок 2025 року система налічувала 39 абонентів – ідентифікаторів та 110 абонентів – надавачів послуг.
💬 "Ми не зупиняємося на досягнутому та продовжуємо працювати над ефективним розвитком Системи BankID НБУ. Зокрема, у 2024 році ми зосередилися на заходах з посилення безпеки, зручності роботи в системі та розширенні сфери її використання, розуміючи важливу соціальну роль системи в державі. Відзначу, що у 2024 році система пройшла попередню оцінку на відповідність вимогам ЄС. Це дало нам змогу отримати кваліфікований експертний висновок та визначити подальші кроки, потрібні для трансформації системи в схему електронної ідентифікації та її інтеграції з європейським ринком у майбутньому.
Ми вдячні партнерам та учасникам системи за плідну співпрацю, спрямовану на розвиток Системи BankID НБУ", – підсумувала результати роботи Ольга Василєва, заступник директора Департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку НБУ.
ℹ️ Детальніше – за посиланням.
📊 Статистика Депозитарію НБУ щодо продажу та погашення ОВДП.
✅️ Уряд протягом воєнного стану залучив 1 487 млрд грн в еквіваленті від продажу ОВДП на аукціонах.
➡️ У січні 2025 року Міністерство фінансів:
▪️залучило від розміщення облігацій внутрішньої державної позики на аукціонах 29 478,9 млн грн;
▪️спрямувало на погашення за ОВДП 19 401,8 млн грн та 353,3 млн дол. США.
Максимальна дохідність ОВДП у січні, що розміщувались на аукціонах, становила у гривні 16,70% річних.
Загальний портфель військових облігацій у власності фізичних та юридичних осіб на 1 лютого 2025 року становив 168,2 млрд грн в еквіваленті порівняно з 92,1 млрд грн в еквіваленті на 1 лютого 2024 року. За останній рік він зріс більш ніж у 1,8 раза.
ℹ️ Детальніше.
✅️ Уряд протягом воєнного стану залучив 1 487 млрд грн в еквіваленті від продажу ОВДП на аукціонах.
➡️ У січні 2025 року Міністерство фінансів:
▪️залучило від розміщення облігацій внутрішньої державної позики на аукціонах 29 478,9 млн грн;
▪️спрямувало на погашення за ОВДП 19 401,8 млн грн та 353,3 млн дол. США.
Максимальна дохідність ОВДП у січні, що розміщувались на аукціонах, становила у гривні 16,70% річних.
Загальний портфель військових облігацій у власності фізичних та юридичних осіб на 1 лютого 2025 року становив 168,2 млрд грн в еквіваленті порівняно з 92,1 млрд грн в еквіваленті на 1 лютого 2024 року. За останній рік він зріс більш ніж у 1,8 раза.
ℹ️ Детальніше.
📊 Міжнародні резерви станом на 1 лютого 2025 року за попередніми даними становили 43 млрд дол. США.
У січні вони зменшилися на 1,8%, але залишаються близькими до рекордного рівня.
Загалом динаміку резервів визначала низка чинників.
☝️Серед них: валютні інтервенції НБУ, надходження на користь уряду, виплати за обслуговування й погашення державного боргу, а також переоцінка фінансових інструментів.
Так, у січні 2025 року:
▪️відповідно до балансових даних чистий продаж валюти Національним банком зменшився на 29,4% порівняно з груднем 2024 року – до 3 749,70 млн дол. США;
▪️на валютні рахунки уряду надійшло 3 000 млн євро від Європейського союзу;
▪️виплати за обслуговування та погашення державного боргу уряду в іноземній валюті становили 535,8 млн дол. США, з яких 373,3 млн дол. США – за валютними ОВДП;
▪️завдяки переоцінці вартість фінансових інструментів збільшилася на 401,7 млн дол. США.
ℹ️ Детальніше – за посиланням.
У січні вони зменшилися на 1,8%, але залишаються близькими до рекордного рівня.
Загалом динаміку резервів визначала низка чинників.
☝️Серед них: валютні інтервенції НБУ, надходження на користь уряду, виплати за обслуговування й погашення державного боргу, а також переоцінка фінансових інструментів.
Так, у січні 2025 року:
▪️відповідно до балансових даних чистий продаж валюти Національним банком зменшився на 29,4% порівняно з груднем 2024 року – до 3 749,70 млн дол. США;
▪️на валютні рахунки уряду надійшло 3 000 млн євро від Європейського союзу;
▪️виплати за обслуговування та погашення державного боргу уряду в іноземній валюті становили 535,8 млн дол. США, з яких 373,3 млн дол. США – за валютними ОВДП;
▪️завдяки переоцінці вартість фінансових інструментів збільшилася на 401,7 млн дол. США.
ℹ️ Детальніше – за посиланням.
❓Як змінився обсяг NPL за 2024 рік?
Частка непрацюючих кредитів у банках скоротилася до 30,3% станом на 1 січня 2025 року або на 7,1 відсоткових пункта.
⬇️ Обсяг NPL за 2024 рік скоротився на 29,1 млрд грн до 393,2 млрд грн. Тенденція його поступового зменшення триває з початку 2023 року.
Скорочення частки непрацюючих кредитів зафіксовано в усіх групах банків:
▪️у приватних українських банках – до 12,6%;
▪️у банках з іноземним капіталом – до 10,9%;
▪️у державних – до 43%.
Без урахування боргів колишніх власників ПриватБанку та старих боргів часів до оздоровлення банківської системи частка NPL у банківській системі становить 18,6%.
ℹ️ Детальніше – за посиланням.
Частка непрацюючих кредитів у банках скоротилася до 30,3% станом на 1 січня 2025 року або на 7,1 відсоткових пункта.
⬇️ Обсяг NPL за 2024 рік скоротився на 29,1 млрд грн до 393,2 млрд грн. Тенденція його поступового зменшення триває з початку 2023 року.
Скорочення частки непрацюючих кредитів зафіксовано в усіх групах банків:
▪️у приватних українських банках – до 12,6%;
▪️у банках з іноземним капіталом – до 10,9%;
▪️у державних – до 43%.
Без урахування боргів колишніх власників ПриватБанку та старих боргів часів до оздоровлення банківської системи частка NPL у банківській системі становить 18,6%.
ℹ️ Детальніше – за посиланням.
🔄 💵 Тема обміну так званих "старих" доларів знову з’явилася на радарах.
🟢 Національний банк влітку 2023 року комплексно підійшов до вирішення цієї проблеми:
▪️було уточнено нормативно-правову базу, зокрема скасовано перелік ознак незначного зношення банкнот іноземної валюти;
▪️проведено інформаційну кампанію для громадян, щоб пояснити їхні права під час здійснення валютно-обмінних операцій;
▪️банкам та небанківським фінансовим установам надано всі необхідні роз’яснення;
▪️проведено відповідні перевірки. Зокрема, у 2024 році відбулося 150 перевірок пунктів обміну 17 небанківських фінустанов, за результатами яких НБУ застосував штрафи на загальну суму 5,65 млн грн.
✅️❗️Як результат, кількість звернень громадян зі скаргами на банки та небанківські установи, що здійснюють обмін валют, знизилася щонайменше у п’ять разів.
Наразі НБУ отримує в середньому за місяць не більше 10 звернень зі скаргами, пов’язаними з відмовою чи обмеженнями в обміні банкнот іноземної валюти через рік їхньої емісії.
☝️Це дає підстави констатувати, що легальні пункти обміну, які мають ліцензію НБУ на здійснення валютно-обмінних операцій, не зловживають у цій сфері.
➡️ Водночас проблема, яка знову з'явилася на шпальтах медіа, може критися в тіньовому секторі, де працюють установи, що не мають ліцензії НБУ. Єдиним методом боротьби з такими нелегальними обмінниками є залучення правоохоронців.
❗️Закликаємо громадян повідомляти Національному банку про всі факти порушень у сфері обміну валют, зокрема зазначаючи найменування і адресу установи.
Принципова позиція регулятора незмінна:
▪️за фактами порушень до піднаглядних фінансових установ ми вживатимемо адекватні заходи впливу, включно з накладенням значних штрафів;
▪️у разі виявлення нелегальних пунктів обміну – обмінюватимемося інформацією з правоохоронцями, щоб зупиняти таку протиправну діяльність.
🚩 Водночас хочемо нагадати про п’ять правил, які варто знати, якщо ви хочете обміняти банкноти іноземної валюти.
1️⃣ Усі банкноти іноземної валюти, справжність яких підтверджена з використанням лічильників та детекторів, повинні без винятку прийматися до обміну.
2️⃣ Банкам та небанківським установам ЗАБОРОНЕНО відмовляти клієнтам у обміні іноземної валюти, яка за дизайном і елементами захисту повністю відповідає зразкам та описам іноземних центробанків та справжність якої підтверджена з використанням відповідного обладнання.
3️⃣ Банкам та небанківським установам під час обміну валют ЗАБОРОНЕНО встановлювати обмеження щодо номіналу та року емісії банкнот іноземної валюти, які є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави.
4️⃣ З банкнотами, які мають ознаки значного зношення, мають здійснюватися операції інкасо. Банки та небанківські установи, які проводять такі операції, повинні обов’язково розмістити в касі в доступному для клієнтів місці чіткий перелік ознак значного зношення банкнот, тарифи інкасо.
5️⃣ У разі відмови приймати на обмін валюту, яка за дизайном і елементами захисту повністю відповідає зразкам та описам іноземних центральних банків і справжність якої підтверджена з використанням відповідного обладнання, споживачі можуть звернутися зі скаргою до НБУ.
🟢 Національний банк влітку 2023 року комплексно підійшов до вирішення цієї проблеми:
▪️було уточнено нормативно-правову базу, зокрема скасовано перелік ознак незначного зношення банкнот іноземної валюти;
▪️проведено інформаційну кампанію для громадян, щоб пояснити їхні права під час здійснення валютно-обмінних операцій;
▪️банкам та небанківським фінансовим установам надано всі необхідні роз’яснення;
▪️проведено відповідні перевірки. Зокрема, у 2024 році відбулося 150 перевірок пунктів обміну 17 небанківських фінустанов, за результатами яких НБУ застосував штрафи на загальну суму 5,65 млн грн.
✅️❗️Як результат, кількість звернень громадян зі скаргами на банки та небанківські установи, що здійснюють обмін валют, знизилася щонайменше у п’ять разів.
Наразі НБУ отримує в середньому за місяць не більше 10 звернень зі скаргами, пов’язаними з відмовою чи обмеженнями в обміні банкнот іноземної валюти через рік їхньої емісії.
☝️Це дає підстави констатувати, що легальні пункти обміну, які мають ліцензію НБУ на здійснення валютно-обмінних операцій, не зловживають у цій сфері.
➡️ Водночас проблема, яка знову з'явилася на шпальтах медіа, може критися в тіньовому секторі, де працюють установи, що не мають ліцензії НБУ. Єдиним методом боротьби з такими нелегальними обмінниками є залучення правоохоронців.
❗️Закликаємо громадян повідомляти Національному банку про всі факти порушень у сфері обміну валют, зокрема зазначаючи найменування і адресу установи.
Принципова позиція регулятора незмінна:
▪️за фактами порушень до піднаглядних фінансових установ ми вживатимемо адекватні заходи впливу, включно з накладенням значних штрафів;
▪️у разі виявлення нелегальних пунктів обміну – обмінюватимемося інформацією з правоохоронцями, щоб зупиняти таку протиправну діяльність.
🚩 Водночас хочемо нагадати про п’ять правил, які варто знати, якщо ви хочете обміняти банкноти іноземної валюти.
1️⃣ Усі банкноти іноземної валюти, справжність яких підтверджена з використанням лічильників та детекторів, повинні без винятку прийматися до обміну.
2️⃣ Банкам та небанківським установам ЗАБОРОНЕНО відмовляти клієнтам у обміні іноземної валюти, яка за дизайном і елементами захисту повністю відповідає зразкам та описам іноземних центробанків та справжність якої підтверджена з використанням відповідного обладнання.
3️⃣ Банкам та небанківським установам під час обміну валют ЗАБОРОНЕНО встановлювати обмеження щодо номіналу та року емісії банкнот іноземної валюти, які є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави.
4️⃣ З банкнотами, які мають ознаки значного зношення, мають здійснюватися операції інкасо. Банки та небанківські установи, які проводять такі операції, повинні обов’язково розмістити в касі в доступному для клієнтів місці чіткий перелік ознак значного зношення банкнот, тарифи інкасо.
5️⃣ У разі відмови приймати на обмін валюту, яка за дизайном і елементами захисту повністю відповідає зразкам та описам іноземних центральних банків і справжність якої підтверджена з використанням відповідного обладнання, споживачі можуть звернутися зі скаргою до НБУ.
#ГолосНБУ
У черговому суботньому дайджесті розповідаємо, які теми обговорювали експерти НБУ минулого тижня.
👇👇👇
🚩 Поточну співпрацю та перспективні проєкти, що дадуть змогу підсилити фінансовий сектор та економіку, обговорили члени Правління НБУ з представниками делегації ЄБРР на чолі з його президенткою Оділь Рено-Бассо під час зустрічі в Києві.
🚩 Посилення плідної співпраці між державними органами та банківською спільнотою в напрямі імплементації принципів сталого розвитку та управління ESG-ризиками обговорила перший заступник Голови НБУ Катерина Рожкова під час зустрічі команди експертів Незалежної асоціації банків України з представниками Міністерства економіки України та Офісу зеленого переходу.
У черговому суботньому дайджесті розповідаємо, які теми обговорювали експерти НБУ минулого тижня.
👇👇👇
🚩 Поточну співпрацю та перспективні проєкти, що дадуть змогу підсилити фінансовий сектор та економіку, обговорили члени Правління НБУ з представниками делегації ЄБРР на чолі з його президенткою Оділь Рено-Бассо під час зустрічі в Києві.
🚩 Посилення плідної співпраці між державними органами та банківською спільнотою в напрямі імплементації принципів сталого розвитку та управління ESG-ризиками обговорила перший заступник Голови НБУ Катерина Рожкова під час зустрічі команди експертів Незалежної асоціації банків України з представниками Міністерства економіки України та Офісу зеленого переходу.
Монетарна політика, економічні й фінансові процеси часто бувають складними для розуміння. А там, де щось не зрозуміло, виникає поле для маніпуляцій.
💡Вирішили додатково роз’яснити політику НБУ в окремій серії дописів за тегом #нам_є_що_сказати.
📈 Почнемо з нещодавніх рішень стосовно підвищення облікової ставки. Нагадаємо, що в грудні вона зросла до 13,5%, а в січні – до 14,5%.
1️⃣ На що вплинуть рішення?
Це спонукатиме банки збільшити ставки за гривневими депозитами для населення, що забезпечить кращий захист гривневих заощаджень від інфляції. Це також допоможе зберегти контроль за інфляційними очікуваннями та частково переорієнтує витрати населення зі споживання та купівлі валюти на заощадження в гривні. Таким чином, знизиться тиск на валютний ринок і ціни.
Ми вже побачили першу реакцію ставок за гривневими депозитами на грудневе збільшення облікової ставки – низка приватних банків їх підвищила. Поки реакція є незначною, однак за такий короткий проміжок часу еквівалентного зростання годі й було очікувати, ураховуючи суттєві “вливання” ліквідності в систему наприкінці року через значні видатки бюджету.
До того ж облікова ставка не впливає на ставки за депозитами миттєво, банкам потрібен певний час, щоб оновити процентну політику, і не лише в Україні.
2️⃣ Як облікова ставка може вплинути на інфляцію, якщо вона прискорилася через гірші врожаї?
Облікова ставка не може збільшити врожайність чи змінити погодні умови. Натомість вона прямо впливає на очікування та певним чином на рішення про заощадження та споживання.
Наприклад, якщо відбувається інфляційний сплеск, а центробанк на нього не реагує, то формуються очікування, що ціни і далі зростатимуть швидше. Ці очікування закладаються в рівні зарплат, обсяги споживання, прагнення купити іноземну валюту та в ціни. Зрештою інфляція починає сама себе підживлювати через вищі виробничі витрати бізнесу та тиск на обмінний курс. А це створює ризик тривалого збереження високої інфляції.
Яскравий приклад – післяковідне зростання інфляції у світі, коли пасивна реакція центробанків призвела до тривалого сплеску цін. Недавній приклад – кейс Туреччини, в якій інфляція без війни у 2023 році перевищувала 50%. З наслідками інфляційного сплеску довелося боротися значним підвищенням ставки, що зрештою вартувало значно більших втрат для економіки, ніж у випадку своєчасної реакції.
3️⃣ Чи призведе підвищення облікової ставки до втрат бюджету?
Вища ставка означає більші витрати НБУ за депозитними сертифікатами, адже ставки за цим традиційним монетарним інструментом до неї прив’язані. Але причиною зростання таких витрат є не бажання НБУ витрачати більше, а необхідність зберегти контроль за очікуваннями та стримати інфляцію. По суті, витрати за інструментами абсорбції ліквідності (в Україні це депозитні сертифікати) є ціною, яку сплачують центробанки, щоб забезпечити цінову та фінансову стабільність у державі.
До того ж зменшення або взагалі відсутність таких витрат не можна ототожнювати з доходами країни. Скоріш за все, за пасивної реакції центробанку на сплеск інфляції збитки і для економіки, і для держави будуть набагато більшими, оскільки ціна вчасної реакції є нижчою за вартість подолання криз.
Для державного бюджету показник інфляції теж важливий. Якщо інфляція закріпиться на високому рівні, це зменшить попит на гривневі ОВДП. Уряд не зможе залучати достатньо ресурсів на внутрішньому борговому ринку для покриття оборонних видатків, на якому від початку великої війни він акумулював 1,5 трлн грн. Якщо цих коштів не буде, то їх доведеться займати деінде (ймовірно, за вищими ставками) або ж підіймати ставки за ОВДП (що і є додатковими витратами бюджету).
Якщо українці не вкладатимуть кошти в гривневі депозити та ОВДП, то вони опиняться на валютному ринку, куди ж підуть гривневі кошти з поточних рахунків. Це виснажуватиме міжнародні резерви, завдяки яким НБУ не лише втримує стійкість валютного ринку, а й покриває різницю між експортом та імпортом, у тому числі для оборонних потреб.
(продовження)⤵️
💡Вирішили додатково роз’яснити політику НБУ в окремій серії дописів за тегом #нам_є_що_сказати.
📈 Почнемо з нещодавніх рішень стосовно підвищення облікової ставки. Нагадаємо, що в грудні вона зросла до 13,5%, а в січні – до 14,5%.
1️⃣ На що вплинуть рішення?
Це спонукатиме банки збільшити ставки за гривневими депозитами для населення, що забезпечить кращий захист гривневих заощаджень від інфляції. Це також допоможе зберегти контроль за інфляційними очікуваннями та частково переорієнтує витрати населення зі споживання та купівлі валюти на заощадження в гривні. Таким чином, знизиться тиск на валютний ринок і ціни.
Ми вже побачили першу реакцію ставок за гривневими депозитами на грудневе збільшення облікової ставки – низка приватних банків їх підвищила. Поки реакція є незначною, однак за такий короткий проміжок часу еквівалентного зростання годі й було очікувати, ураховуючи суттєві “вливання” ліквідності в систему наприкінці року через значні видатки бюджету.
До того ж облікова ставка не впливає на ставки за депозитами миттєво, банкам потрібен певний час, щоб оновити процентну політику, і не лише в Україні.
2️⃣ Як облікова ставка може вплинути на інфляцію, якщо вона прискорилася через гірші врожаї?
Облікова ставка не може збільшити врожайність чи змінити погодні умови. Натомість вона прямо впливає на очікування та певним чином на рішення про заощадження та споживання.
Наприклад, якщо відбувається інфляційний сплеск, а центробанк на нього не реагує, то формуються очікування, що ціни і далі зростатимуть швидше. Ці очікування закладаються в рівні зарплат, обсяги споживання, прагнення купити іноземну валюту та в ціни. Зрештою інфляція починає сама себе підживлювати через вищі виробничі витрати бізнесу та тиск на обмінний курс. А це створює ризик тривалого збереження високої інфляції.
Яскравий приклад – післяковідне зростання інфляції у світі, коли пасивна реакція центробанків призвела до тривалого сплеску цін. Недавній приклад – кейс Туреччини, в якій інфляція без війни у 2023 році перевищувала 50%. З наслідками інфляційного сплеску довелося боротися значним підвищенням ставки, що зрештою вартувало значно більших втрат для економіки, ніж у випадку своєчасної реакції.
3️⃣ Чи призведе підвищення облікової ставки до втрат бюджету?
Вища ставка означає більші витрати НБУ за депозитними сертифікатами, адже ставки за цим традиційним монетарним інструментом до неї прив’язані. Але причиною зростання таких витрат є не бажання НБУ витрачати більше, а необхідність зберегти контроль за очікуваннями та стримати інфляцію. По суті, витрати за інструментами абсорбції ліквідності (в Україні це депозитні сертифікати) є ціною, яку сплачують центробанки, щоб забезпечити цінову та фінансову стабільність у державі.
До того ж зменшення або взагалі відсутність таких витрат не можна ототожнювати з доходами країни. Скоріш за все, за пасивної реакції центробанку на сплеск інфляції збитки і для економіки, і для держави будуть набагато більшими, оскільки ціна вчасної реакції є нижчою за вартість подолання криз.
Для державного бюджету показник інфляції теж важливий. Якщо інфляція закріпиться на високому рівні, це зменшить попит на гривневі ОВДП. Уряд не зможе залучати достатньо ресурсів на внутрішньому борговому ринку для покриття оборонних видатків, на якому від початку великої війни він акумулював 1,5 трлн грн. Якщо цих коштів не буде, то їх доведеться займати деінде (ймовірно, за вищими ставками) або ж підіймати ставки за ОВДП (що і є додатковими витратами бюджету).
Якщо українці не вкладатимуть кошти в гривневі депозити та ОВДП, то вони опиняться на валютному ринку, куди ж підуть гривневі кошти з поточних рахунків. Це виснажуватиме міжнародні резерви, завдяки яким НБУ не лише втримує стійкість валютного ринку, а й покриває різницю між експортом та імпортом, у тому числі для оборонних потреб.
(продовження)⤵️
☝️Отже, те, що політика НБУ націлена на приборкання інфляції, є важливим не лише для населення та бізнесу, а і для держави.
➡️ Натомість за допомогою "бухгалтерського" підходу (вищі витрати на депозитні сертифікати та частину ОВДП у портфелі НБУ = втрати бюджету) оцінити ефективність будь-якої політики неможливо. Він виключає той факт, що в економіці все взаємопов’язано та не буває так, що якійсь економічний чинник впливає лише на щось одне і взагалі не має впливу на інше.
➡️ Натомість за допомогою "бухгалтерського" підходу (вищі витрати на депозитні сертифікати та частину ОВДП у портфелі НБУ = втрати бюджету) оцінити ефективність будь-якої політики неможливо. Він виключає той факт, що в економіці все взаємопов’язано та не буває так, що якійсь економічний чинник впливає лише на щось одне і взагалі не має впливу на інше.
🟢 Про зміни на фінансовому ринку в січні.
🔸Кількість учасників небанківського фінансового ринку за минулий місяць зменшилася до 872 (з 876).
🔸Кількість банків залишилася незмінною – 62.
☑️ Станом на 01 лютого 2025 року на ринку небанківських фінансових послуг працювали:
▪️478 фінансових компаній (було 479);
▪️55 страховиків non-life (без змін), 10 life-страховиків (без змін), один страховик зі спеціальним статусом;
▪️109 ломбардів (без змін);
▪️102 кредитних спілки (було 104);
▪️1 лізингодавець (без змін),
▪️43 страхових брокери (було 44);
▪️73 колекторських компанії (без змін).
Кількість банківських груп та небанківських фінансових груп на ринку не змінилася – 15 та 40.
На платіжному ринку діє 15 платіжних систем, створених резидентами, ураховуючи державні (без змін), та 14 міжнародних платіжних систем, створених нерезидентами (без змін).
☝️Також не змінилась кількість надавачів фінансових платіжних послуг. Працюють:
▪️18 платіжних установ;
▪️12 фінансових установ, що мають право на надання платіжних послуг;
▪️один банк ‒ емітент електронних грошей;
▪️один оператор поштового зв’язку.
📎 Детальніше – за посиланням.
🔸Кількість учасників небанківського фінансового ринку за минулий місяць зменшилася до 872 (з 876).
🔸Кількість банків залишилася незмінною – 62.
☑️ Станом на 01 лютого 2025 року на ринку небанківських фінансових послуг працювали:
▪️478 фінансових компаній (було 479);
▪️55 страховиків non-life (без змін), 10 life-страховиків (без змін), один страховик зі спеціальним статусом;
▪️109 ломбардів (без змін);
▪️102 кредитних спілки (було 104);
▪️1 лізингодавець (без змін),
▪️43 страхових брокери (було 44);
▪️73 колекторських компанії (без змін).
Кількість банківських груп та небанківських фінансових груп на ринку не змінилася – 15 та 40.
На платіжному ринку діє 15 платіжних систем, створених резидентами, ураховуючи державні (без змін), та 14 міжнародних платіжних систем, створених нерезидентами (без змін).
☝️Також не змінилась кількість надавачів фінансових платіжних послуг. Працюють:
▪️18 платіжних установ;
▪️12 фінансових установ, що мають право на надання платіжних послуг;
▪️один банк ‒ емітент електронних грошей;
▪️один оператор поштового зв’язку.
📎 Детальніше – за посиланням.
❓Чому перехід до керованої гнучкості обмінного курсу був необхідним?
❓Чому НБУ обрав саме такий курсовий режим?
❓Чому важливо зберегти довіру до національної валюти?
💬 Відповіді на ці та інші питання у колонці директора Департаменту монетарної політики та економічного аналізу НБУ Володимира Лепушинського для видання “24 канал”.
У ній детально про те, що робив Національний банк з початку повномасштабної війни в розрізі валютно-курсової та процентної політики.
👉 Читайте колонку за посиланням.
❓Чому НБУ обрав саме такий курсовий режим?
❓Чому важливо зберегти довіру до національної валюти?
💬 Відповіді на ці та інші питання у колонці директора Департаменту монетарної політики та економічного аналізу НБУ Володимира Лепушинського для видання “24 канал”.
У ній детально про те, що робив Національний банк з початку повномасштабної війни в розрізі валютно-курсової та процентної політики.
👉 Читайте колонку за посиланням.
24 Канал
Економіка України під час війни - які заходи запроваджував НБУ за ці 3 роки - 24 Канал
Останнім часом активізувалася інформаційна кампанія з метою дискредитації НБУ як інституції: буцімто НБУ нічого не робить та лише заважає кредитуванню. Маніпуляції доходять до того, що політика Нацбанку стає ледь не головною причиною міграції та втрат на…