-Скрудж Макдак вже не той.
- тепер він в удоні.

Поштівки в Києві цифровому такі милі...

Йопта. Сталось те, чого ми так не любим, коли один виступ зранку і додому. - Тривога)

Колись я звідси вийду, але поки незрозуміло, коли.

Я зрозумів свою любов до низьких білявок з блакитними очима. Вони схожі на мою молодшу сестричку, тому мені хочеться про них піклуватися... Я навіть не знаю, яку реакцію тепер юзанути. При чому це не те щоб типаж, але вони однозначно в мене викликають хвилю платонічної любові та змушують усміхатися.
Я це зрозумів, бо сьогодні ми виступали в садочку і там була міні-мікро дівчинка ззовні схожа на мою молодшу сестричку, білява, пухкенька і з величезними блакитними оченятами. Вона як пороблено дуже швидко втрачала концентрацію уваги, тому я мав її включати у всі колективні флешмоби окремо. Була б це будь-яка інша дитина, я б роздратувався так носитися з нею, але це дитятко таке було хорошеньке... І ім'я дуже гарне - Мері.
Мене страшенно розчулюють біляві, блакитноокі дівчата, тому що в мене сестричка така, а я її обожнював ще тоді, як у підлітковому віці був у періоді "фу, ці діти, які вони кошмарні, які вони дибільні!"

Мені треба повний чекап організму. Мені здається, що в мене щось страшне, а я про це не знаю.

А ще надзвичайно приємний кейс, коли з мене сміються за мої переживання.

- Запускаєм дітей. Ховайтеся!

My december be like:

Вечеряю.

14:14