Щойно побачив людину, образ якої в мене виникає, коли я чую слово "пані".

Пришивав ґудзик до сорочки. Директорка зачаровано:
- Як добре, коли актори самостійні, все собі самі пришиють, відремонтують.

- Чи були ви всі чемненькі?
- Так!
- А чи слухалися тата й неньки?
- Так!
- Чи весело ви з ними грали?
- Так!
- А чи бувало, що заважали?
- Ні!
- Не пиздіть.

Коротко про останню виставу.

Не думав, що колись буду радіти повідомленню, що мені на 7 треба бути на околиці міста. Бо сьогодні мав бути на 6...

Ранок добрий.
Прокинувся від стуку у вікно. Я живу НА П'ЯТОМУ поверсі.
Постукав пожежник, питає: "У вас все добре?"
Кажу: "Так."
Питає: "Все гаразд?"
Кажу: "Так-так, все гаразд.."
Відповідає: "Ну добре, гарного дня!"

Виявилось, під домом стояла бригада поліції, швидка і пожежники на машині оцій своїй, на якій вони й піднялися, бо якась бабця, з будинку навпроти, в якої зранку, видно, маршрутки не ходили і черг в аптеці не було, вирішила розважитись, і сказати, що хтось повісився.
Приходила поліція, оглянула квартиру зсередини, пожежник ззовні.

Я вражений. То на першому поверсі боїшся, що хтось у вікно залізе, а тут і на п'ятому страшно тепер.

Ні, ну весело загалом. У мене в кімнаті хтось повісився, а я і не знав. Добре, що хоч сказали, добре, що перевірили.

Хотів хрумкнути спину Дарію - стис його, а хруснуло у мене.

- ми ампутували королю ліву руку але хвора була права.

To my favorite job, to my favorite job!

Waky waky!

Світає. Край неба палає.

Та йопта. Знов тривога, як я в четвертій ранку встаю.

З вистав сьогодні зібрали 120к на ЗСУ! 🥹