📝 Допоки чекаємо на появу постанови уряду щодо «тисячі всім», ой, «зимової еПідтримки», на сайті Президента з’явилася петиція про перегляд цієї програми.
 
Її ініціатори виступають проти роздавання грошей всім підряд.
 
Головні аргументи:
 
🔻 нерозуміння джерела фінансування і дисонанс із паралельним підняттям податків;
 
🔻 відсутність адресності — спрямування коштів тим, хто цього потребує (пенсіонерам, малозабезпеченим сім’ям, внутрішньо переміщеним особам та ін.).
 
А найголовніший аргумент такий:

«У цей складний час держава змушена шукати баланс між підвищенням податкового навантаження на бізнес і громадян та фінансуванням оборонних видатків».

 
Тобто НЕ МОЖЕ бути в держави, яка до того ж відмовляється збільшувати бюджетну підтримку військових частин, ЗАЙВИХ ГРОШЕЙ❗️
 
АНІ СВОЇХ, АНІ ПОЗИЧЕНИХ, в тому числі в українських же платників податків.
 
Петицію зареєстровано лише 14 листопада, а її вже підписали 8,5 тисяч громадян.
 
Це позиція небайдужих людей, на відміну від тих, хто мислить категорією «якщо дають — то чому б і не взяти❓»
 
Для охочих підтримати ділюся посиланням: https://petition.president.gov.ua/petition/237068

Різне на думку спадає, допоки чекаємо на появу постанови уряду щодо «тисячі всім».
 
💳 Зокрема, цікаво, а чому тисяча буде надходити на картку Нацкешбеку, а не на картку єПідтримки❓🤔
 
Було б логічніше, якщо вже програму назвали «Зимова єПідтримка».
Тим більше, що багато в кого ці картки відкриті ще з минулих разів.
 
Напевно, щоб умови використання цих грошей були такими ж, як за кешбеком.

❗️Тобто людина надаватиме дозвіл на обробку персональних даних, згоду на передачу даних про транзакції при купівлі товарів чи оплаті послуг та дозвіл на розкриття банківської таємниці.
 
Надалі ж ця інформація в режимі реального часу потраплятиме прямісінько до податкової. 🤥
 
Що ДПС робитиме з даними про те, яку книгу людина придбала, яку суму задонатила на військо чи скільки ковбаси з’їла на цю тисячу — не відомо. 🤷‍♀️
 
Але для  чогось же служба не полишає спроб отримати доступ до даних про банківські рахунки українців (писала про це тут), причому робить це зараз, а не після відновлення довіри до податкових органів, як записано в їхній же (урядовій) Національній стратегії доходів.
 
Тому це ще один підводний камінь «тисячі всім», хоча поки — лише моє припущення.
 
Думаю, багато чого про справжні наміри влади ми ще не знаємо.

🛜❎ Через півтора місяці підприємці, у яких не буде доступу до інтернету, змушені будуть  припинити роботу.

Це є наслідком постанови Кабміну від 29 липня 2022 року №894, відповідно до якої з 1 січня 2025 року всі підприємці в усіх населених пунктах мають забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (крім спрощенців І групи, виїзної торгівлі та тих, хто торгує в районі проведення воєнних (бойових) дій).

📢 І податкова не забуває нагадувати про суворе дотримання цих вимог.

От тільки без інтернету проведення безготівкових розрахунків неможливе.

ℹ️ Доступ до фіксованого інтернету має не більше 60-65% населених пунктів  (за даними звіту Нацкомісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, за 2023 рік).

В цей же час податкова вичавлює зі спрощеної системи провайдерів, які надавали послуги з доступу до інтернету в сільській місцевості.

Вважаю:

❗️ терміново потрібно вносити зміни до зазначеної постанови щоби не наражати підприємців на штрафи;

❗️ слід розібратися нарешті з роботою провайдерів у сільській місцевості і робити все можливе, аби інтернет там, де він був, залишався.

Мінфін інформує:
 
💰 30% із зовнішнього фінансування з лютого 2022 року – гранти. 
 
З початку повномасштабної війни зовнішня бюджетна підтримка сягає понад 100 млрд доларів США:
🔹 31,1 млрд доларів США у 2022 році;
🔹 42,5 млрд доларів США у 2023 році;
🔹 27,2 млрд доларів США у 2024 році (станом на 14 листопада).
 
Найбільшими надавачами бюджетної допомоги (90% від усіх залучених коштів) за цей період є:
🔸 ЄС – 40,5 млрд доларів США;
🔸 США – 28,2 млрд доларів США;
🔸 МВФ – 11,4 млрд доларів США;
🔸 Японія – 6,3 млрд доларів США;
🔸 Канада – 5,4 млрд доларів США.
 
33,7 млрд доларів США, або понад 33% від загального обсягу, Мінфін України залучив до державного бюджету у грантовій формі. 

💲 Тобто кожен третій долар партнери надали на безповоротній основі.

Це дозволило підтримати бюджетну ліквідність, не збільшуючи боргове навантаження. 
 
💸 Інша частина зовнішнього фінансування була надана Україні на пільгових умовах. 

Зокрема, фінансова допомога від ЄС, отримана у 2023 році, передбачає компенсацію видатків на обслуговування за позикою країнами ЄС.

Інструмент Ukraine Facility обсягом 50 млрд євро на 2024-2027 роки включає близько 2 млрд євро на покриття відсотків кредиту від ЄС.

💶 Банк Розвитку Ради Європи надасть 200 млн євро позики на підтримку ВПО в Україні, про це йдеться на сайті Мінфіну.
 
Кошти підуть  на фінансування  бюджетних видатків для виплат внутрішньо переміщеним особам, зокрема забезпечення тимчасовим проживанням, фізичною реабілітацією, безкоштовним харчуванням дітей ВПО у дошкільних, шкільних та професійно-технічних навчальних закладах, а також на допомогу в працевлаштуванні у нових регіонах.
 
ℹ️ Проєкт є вже третьою операцією БРРЄ в Україні з моменту офіційного приєднання країни до Банку у червні 2023 році.

Так, загальний обсяг схваленого для України фінансування  сягає 400 млн євро.
 
🎒 Важливо, щоб від безнадії ВПО не повертались на окуповані території.

🇵🇱🤝 Польща допомогла Україні на майже 5% свого ВВП, 85% з цього пішло на біженців.
 
Про це йдеться на сайті finance.ua з посиланням на  серію дописів канцелярії польського президента у соцмережі X (Twitter).

«Польща виділила на допомогу Україні еквівалент 4,91% свого ВВП, з яких 0,71% ВВП було виділено на пряму підтримку країни, а 4,2% ВВП — на витрати, пов’язані з наданням допомоги українським біженцям», —

зазначається в одному з повідомлень.
 
Таким чином, на допомогу українським біженцям у Польщі пішло приблизно 85% виділеної Варшавою допомоги.

Загалом, як уточнили, Польща надала Україні військову допомогу на суму 3,23 млрд євро, або понад 14 млрд злотих.

Переважна більшість польської громадськості була залучена до допомоги біженцям з України.

📊 Згідно з опитуванням Польського економічного інституту таких 77% поляків.

Було також підкреслено, що Польща має найвищий зафіксований відсоток українських біженців, які працевлаштувалися, — 65%.

Отже, Польща посідає перше місце серед країн, які підтримують Україну, за обсягом витрат у відсотках від ВВП. 

📑 Почався розгляд бюджету-2025.

Доповідає пан Марченко.
Все те ж саме:
▪️ все збалансовано,
▪️ пріоритети бюджету не змінилися і т. д.

Чому вони дозволяють собі обдурювати українців під час таких важких випробувань❓

Чому навіть частково не врахували реальні кроки задля реалізації «плану стійкості», щойно проголошеного в залі ВР Зеленським❓

📣 Навіщо тоді ці голосні слова⁉️

Ще годину будуть ритуальні обговорення (обовʼязкова процедура при розгляді бюджету).

Але в цьому бюджеті головну роль будуть відігравати силовики, Рахункова палата (у них оплата праці виросла на 242%)❗️

Натомість Збройні Сили — наші захисники — без жодного підвищення 😡

👩‍💻 Опендата повідомляє, що майже 155 тисяч ФОПів створили жінки цьогоріч в Україні.  

Загалом це 61% від усіх нових ФОПів у 2024 році.  

📈 Кількість ФОПів, які відкривають жінки, більшає рік до року.

Так, минулоріч їх частка складала 57%, а до початку повномасштабної цей показник не перевищував 51%.

❗️Цього року зросла не тільки частка жінок-ФОПів, а й жінок - директорів новостворених компаній — 34%.
У жовтні цей показник сягнув рекордних 39%.

Ситуація зрозуміла.
Та жінки в Україні завжди були і є відповідальними, підприємливими, і їх активність сьогодні не випадковість.
ЦЕ ДІЯ❗️

➕Пакет податкових заходів, схвалений Радою, додасть близько 1,6% до українського ВВП у 2025 році.
 
Про це йдеться на сайті МВФ у релізі за результатами досягнутої з українською владою домовленості на рівні персоналу щодо шостого перегляду механізму розширеного фінансування (EFF).

«Прийняття податкового пакету є обов’язковою вимогою для перегляду та допоможе забезпечити наявність ресурсів уряду, необхідних для задоволення критичних потреб у витратах».

 
Проте

«Ризики для бюджету залишаються високими, і органи влади повинні продовжувати бути готовими реагувати на фіскальні шоки компенсуючими заходами, зокрема широкомасштабними, тривалими та ефективними заходами надходження доходів, такими як підвищення основної ставки ПДВ».

 
⏩️ Крім того, в повідомленні МВФ зазначається, що влада повинна прискорити реформи Державної митної служби та Бюро економічної безпеки, зокрема призначити нових керівників двох установ.
 
Без коментарів.
Єдине – ДУМАЙТЕ.

💸 У 2025 році сплата ЄСВ ФОПами знов стане обов’язковою.
Добровільною вона була з 1 березня 2022 року.
 
Згідно із Законом №2120 підприємці мають право не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний внесок за себе до припинення або скасування воєнного стану в Україні та ще протягом 12 місяців.
 
❎ Але в прийнятому законі про Держбюджет-2025 дію цієї норми Закону про ЄСВ на 2025 рік зупинили.
 
У парламенті обіцяли, що таку пропозицію уряду будуть обговорювати, але жодних дискусій на цю тему ні в податковому, ні в соціальному, ні в головному бюджетному комітеті не було.
 
А голова податкового комітету взагалі назвав рішення про повернення обов’язкової сплати ЄСВ ФОПами логічним,

«тому що пройшло вже достатньо багато часу в контексті відновлення всіх податків, які були раніше, до повномасштабної війни».

 
ℹ️ Ще одна норма щодо ЄСВ, яка залишилася незмінною з першої редакції бюджету-2025, — збільшення розміру максимальної бази для нарахування ЄСВ з нинішніх 15 (26400 грн) до 20 мінімальних зарплат (35200 грн).
 
❗️Вона стосуватиметься великих зарплат до 160 тис. грн, тоді як дію скасування пільги зі сплати ЄСВ відчують усі підприємці, крім тих, що знаходяться на тимчасово окупованих територіях.

🔖 З початку повномасштабної війни інвестиції громадян в облігації внутрішньої державної позики збільшились у 2,8 раза –
з 25,5 млрд грн в обігу на 24 лютого 2022 року до 72,61 млрд грн на 19 листопада 2024 року (1,9 млрд доларів США)
 
📈 А з 2014 року, за час війни росії проти України, обсяги придбання громадянами ОВДП зросли більш ніж у 600 разів.
 
Загалом за 1000 днів повномасштабного вторгнення через випуск ОВДП до державного бюджету залучено 1,36 трлн грн (36,8 млрд доларів США) в еквіваленті.
 
🤝 Зовнішня бюджетна підтримка з початку повномасштабної війни сягає 100,8 млрд доларів США, писала тут.
 
У Мінфіні наголошують:

«Сьогодні кожен може долучитися до купівлі військових облігацій та підтримати Збройні Сили України».

 
Проте щось тут НЕ ТАК.

Досі залучені кошти від розміщення ОВДП витрачаються НЕ тільки на ЗСУ.
 
Отже, це  питання не вирішене, хоча неодноразово необхідні зміни до Бюджетного кодексу і бюджету подавалися❗️

💲 НБУ скоригував низку валютних обмежень, які набрали чинності з 20 листопада 2024 року.
 
Зміни, що стосуються пом’якшення:
 
✔️ Переказ коштів для виконання зобов’язань за імпортними контрактами
 
Тепер можна розраховуватися за імпорт товарів без обмеження терміну їхньої поставки в Україну за умови, ЯКЩО кошти переказуються на користь:  
 
🔻 іноземного експортно-кредитного агентства (ЕКА) / іноземної держави;
 
🔻 інших нерезидентів, за умови участі в імпортних операціях (шляхом кредитування, страхування, гарантування, поручительства) іноземного ЕКА / іноземної держави.
 
Наразі український бізнес може розраховуватися за імпорт будь-якої продукції лише за умови, якщо поставка товару здійснюється після 23 лютого 2021 року.
 
Щомісячний ліміт для таких переказів встановлено на рівні 10% від суми простроченої заборгованості за договором щодо імпорту товарів.
 
✔️ Розрахунки за проєктами міжнародної технічної допомоги
 
Дозволено переказувати іноземну валюту за кордон для проведення розрахунків за проєктами міжнародної технічної допомоги 🤝 незалежно від того, якою державою чи організацією фінансується проєкт.
 
Нині передбачена можливість переказу іноземної валюти з України для розрахунків у межах проєктів, що фінансуються ЄС.
 
1/2

Зміни, що стосуються посилення дисципліни дотримання валютних обмежень:
 
✔️ Репатріація дивідендів за кордон
 
Для таких операцій встановлено додаткові критерії, що унеможливлять спроби обійти ліміти.
 
💸 Так, українські компанії можуть здійснювати часткову репатріацію дивідендів за корпоративними правами чи акціями лише за одночасного дотримання таких умов:
 
🔻 період діяльності емітента з дати державної реєстрації до дати здійснення відповідної операції становить не менше 12 місяців;
 
🔻 з моменту набуття іноземним інвестором/нерезидентом права власності на корпоративні права/акції емітента, що здійснює виплату дивідендів, до дати здійснення відповідної операції минуло не менше 6 місяців.
 
✔️ Використання валютних кредитів для придбання цінних паперів, номінованих у валюті
 
Для мінімізації ризиків обходження діючих валютних обмежень встановлено заборону на використання валютних кредитів для придбання цінних паперів, номінованих в іноземній валюті.
 
2/2

80 мільярдів гривень з державного бюджету буде витрачено на програми Мінекономіки та різноманітні публічні інвестиційні проєкти до кінця поточного року і в 2025 році. 😱
 
Крім видатків на так званий Єдиний проєктний портфель від уряду (36 млрд грн, писала про це тут), кошти виділятимуться на:
▪️ інвестняні,
▪️ індустріальні парки,
▪️ Нацкешбек,
▪️ Зимову єПідтримку/«тисячу всім»,
▪️ Державний фонд регіонального розвитку,
▪️ Фонд розвитку підприємництва (кредити 5-7-9)
 
та інші напрями чи то під грифом «Зроблено в Україні», чи то під гаслом збереження «підтримки українського бізнесу».
 
‼️ Звертаю на це особливу увагу, оскільки більша частина цих коштів мала б бути спрямована на зброю для нашого війська та фортифікації.
 
Пріоритети, на жаль, зроблено зовсім інші.

НЕПРИПУСТИМО ГОЛОСУВАТИ ЗА ТАКІ БЮДЖЕТИ ПІД ЧАС ВІЙНИ.