ℹ️Висновки та прогнози на 2025

• За даними дослідження OLX Робота, 65% роботодавців повідомили, що криза лише 📉погіршуватиметься.

• Середній розмір заробітної плати в Україні значно нижчий😪, ніж серед наших найближчих сусідів з ЄС (зарплата в Польщі вчетверо вище, ніж в Україні). 

• Кількість вакансій зросла більше, ніж кількість відгуків пошукачів. Це один з прямих показників кризи 📍на ринку праці — загального дефіциту кадрів та регіональної диспропорції.

• За даними ЄБА, 71% роботодавців зазначили, що відчули значний дефіцит кваліфікованих кадрів.

• Віддалена робота стає популярнішою.
 
5/6

Серед цілей на 2025 рік — і держава, і роботодавці повинні посилено працювати над інтеграцією у ринок праці ветеранів та осіб з інвалідністю.
 
За даними OLX Робота, ℹ️12% ветеранів мали складнощі при працевлаштуванні цього року.

При цьому 🔥17% роботодавців мали у штаті працівників зі статусом УБД.

Очевидно, що їхня кількість зростатиме. 
  В умовах війни та глобальних змін економіка України потребує гнучкості та готовності до зміни робочої сили.
 
У 2025 році основними будуть два тренди – Diversity and Inclusion (Різноманітність та Інклюзія) та Reskilling (перекваліфікація) і Upskilling (підвищення кваліфікації).
 
6/6🔚

ℹ️DW повідомляє, що у Берліні незабаром відкриється перший у ФРН "Хаб єдності".
 
Німеччина 🇩🇪 та Україна 🇺🇦 домовилися про започаткування мережі "Хаб єдності" (Unity Hub) - центрів допомоги українським біженцям у пошуку роботи у ФРН або в їх добровільному поверненні на батьківщину.
 
Глава МВС ФРН Ненсі Фезер заявила, що центри мережі Unity Hub :
 
"

покликані служити точкою контакту для українських біженців у Німеччині, надавати культурні можливості, пропонувати уроки мови та культури, надавати підтримку у пошуку роботи в Україні та Німеччині".

 
За словами Фезер, одночасно "Хаби єдності" "

консультуватимуть з питань добровільного повернення в Україну

"

, а також участі у відновленні країни, що постраждала від російської військової агресії.
🔽

ℹ️За даними МВС Німеччини, наразі в країні проживає близько 1,24 млн українських біженців, у тому числі 350 тисяч дітей та підлітків молодших 18 років. Понад 60% дорослих українських біженців – жінки.

У жовтні 2024 року 240 тисяч громадян України були повністю працевлаштовані – на 74 тисячі більше, ніж того ж місяця 2023 року. Ще близько 50,5 тисяч українців зайняті на так званих міні-роботах.

Як бачимо, і без «Хабів» (та зайвих видатків на їх утримання) наші люди працевлаштовуються. Та й до мовних курсів Німеччина надала доступ всім бажаючим українцям.

Тож основне завдання «Хабів» – повернення українців додому🤔
🔽

Нагадаю ⚙️, що в Україні нещодавно створено Міністерство національної єдності України, яке утворили шляхом перейменування Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.

Однак, як виявилося, новостворене відомство не буде опікуватися внутрішніми переселенцями.

А прем'єр-міністр під час засідання уряду 3 січня сказав, що «Міністерство єдності має представити напрацювання зі створення сприятливих умов для повернення українців додому».

То це вже і є «напрацювання» новостворенного міністерства щодо "Хабів єдності"📍?

ℹ️НБУ повідомив, що за підсумками 2024 року інфляція становила 12%.

Фактична споживча інфляція в грудні 2024 року була вище прогнозу НБУ.
 
Основними причинами зростання цін є:
🔼стрімке подорожчання продуктів харчування через нижчі врожаї,
🔼подальше збільшення витрат бізнесу на енергозабезпечення
й 🔼оплату праці.

Певний вплив мали й ефекти від послаблення обмінного курсу гривні.

Сирі продукти харчування у 2024 році подорожчали на 13,2%

Дещо повільніше зростали ціни на курятину й яйця на тлі розширення пропозиції, зокрема через потепління. Дещо повільніше зростали ціни на овочі та фрукти завдяки активізації імпорту. Натомість зростання цін на борошно, крупи та молоко пришвидшилося під впливом підвищення вартості сировини та виробничих витрат.  А зниження цін на цукор і свинину сповільнилося.

Темпи зростання цін на пальне за підсумками 2024 року становили 4,8%

У грудні зростання цін на пальне помірно пришвидшилося порівняно з листопадом. Крім вартості сировини та динаміки обмінного курсу, ціни на паливо визначали податкові й законодавчі зміни, а також активізація імпорту палива для накопичення запасів перед черговим підвищенням акцизів з 1 січня 2025 року

.

Чого очікувати далі?⤵️

Ще трохи ℹ️ за підсумками 2024 року:
 
Подорожчання оброблених продовольчих товарів  становило 14,7%
 
Ціни на непродовольчі товари зросли на 4,1%
 
Темпи зростання вартості послуг становили 12,5%
 
Адміністративно-регульовані ціни зросли на 16,3%

У грудні 2024 року стрімкіше дорожчали тютюнові вироби, ймовірно через те, що виробники та імпортери завчасно піднімали ціни з огляду на очікуване підвищення акцизів у 2025 році.
Зростали й ціни на окрему алкогольну продукцію внаслідок збільшення з грудня ставки акцизного податку для проміжних алкогольних продуктів та розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін для виноробної продукції.
На динаміку цін на підакцизну продукцію впливали також курсові ефекти та заходи боротьби з тінню

Тож чого очікувати?
У перші місяці 2025 року інфляція, вірогідно, продовжить зростати.
 
Водночас НБУ очікує, що інфляція у другій половині 2025 року буде знижуватись до цілі НБУ – 5%.
 
Оновлений макропрогноз, зокрема прогноз інфляції на 2025–2027 роки, буде оприлюднений 23 січня 2025 року.

Міністр аграрної політики Віталій Коваль неабияк переймається розвитком внутрішньої переробки аграрної продукції (але нажаль тільки на словах).
 
За ℹ️ міністра, наданою під час інтерв’ю виданню delo.ua, Україна у 2024 році експортувала 78,3 млн тон продовольчих продуктів на 24,5 млрд дол. США (зерно, борошно, олія, курятина тощо).

Середня вартість 1 тони експортованої продукції склала 😢315 дол. США, тоді як в Польщі цей показник складає 🔥1560 дол.США, в Італії – 💪2670 дол. США.
 
І Україна має працювати над збільшенням цього показника.
"

Ми орієнтуємось на розвинуті країни, де переробляють половину врожаю: Німеччину, Іспанію, Італію. Мінагрополітики підрахувало, що для переробки 50% зібраного врожаю, включаючи глибоку переробку, нам потрібно 14,4 млрд грн прямих інвестицій"

– говорить міністр В.Коваль.
 
ЩО ??? 🙆‍♀️Міністр аграрної політики – член Уряду шукає 14,4 млрд гривень для розвитку нашої ключової аграрної галузі !!!
 
Для підвищення у 2025 році зарплат чиновників та прокурорів 10 млрд гривень влада в бюджеті знайшла, для "Кешбеку", інвестНЯНЬ, індустріальних парків – 15 млрд гривень знайшла, для якихось публічних інвестиційних проектів – 25 млрд гривень знайшла.

А для виведення української аграрної галузі на рівень Німеччини, Іспанії чи Італії НЕМАЄ.

 Так не пройде, хоча б трохи намагайтеся відстоювати галузь...

Отже, на 1 січня поточного року міжнародні резерви складаЛИ - 43,8 млрд дол США.💪
До відома:

"Минулого року Україна отримала потужну світову фінансову підтримку – відповідно до балансових даних близько 42 млрд дол. США.
Крім того, країна отримала понад 3,5 млрд дол. США завдяки розміщенню валютних ОВДП.

Чисті інтервенції НБУ з продажу валюти , що здійснювалися для компенсації структурного дефіциту на валютному ринку та згладжування надмірних курсових коливань в умовах керованої гнучкості обмінного курсу -34,8 млрд дол. США."

, за даними НБУ
Цікава ситуація складається на валютному ринку в січні 2025 року🫢

ℹ️За 20 днів січня НБУ провів чистих валютних інтервенцій на суму 2,5 млрд.дол. США. Кожного тижня з валютних резервів країни витрачається😕 понад 1 млрд. дол. на підтримку гривні.
Основну частину попиту на іноземну валюту формує населення.
За 20 днів січня населення викупило понад 930 млн. дол. США готівкової та безготівкової іноземної валюти (нетто), що становить 39% від усіх інтервенцій НБУ.

У 2024 р. покупки валюти населенням склали 35% від валютних інтервенцій НБУ.

В 2023 р. – 17%, а в 2022 р. – лише 4%.

Припускаю, що на ажіотажний попит, впливають в тому числі, не продумані заяви урядовців -від податкової політики до розкриття банківської таємниці.

ℹ️

Прямо зараз податковий комітет формує на 2025 рік план співпраці з Програмою USAID "РАДА: наступне покоління" в межах проекту "Модельний комітет"

– повідомив голова податкового комітету у себе в Телеграм.
 
В рамках цієї програми хочуть провести оцінку ефективності окремих статей Податкового кодексу із залученням експертів Вестмінстерської фундації за демократію.
 
Для визначення найбільш актуальних для платників податків тем для пост-законодавчого контролю голова податкового комітету навіть розмістив опитування.

АЛЕ є одне "АЛЕ" – теми звичайно голова податкового комітету обрав самостійно.

І це чергова маніпуляція.
 
🚨А яких же тем для оцінки ефективності податкового законодавства НЕ вистачає?

Що ще найбільш турбує платників податків?
 
Пропоную додати наступні:

1 – блокування реєстрації податкових накладних

2 – виконання податковими органами рішень суду

3 – складність та обтяжливість податкового обліку та звітності

4 – процедури контролю за обігом підакцизних товарів

5 – процедури зняття з обліку в податкових органах
 
Про все це голова податкового комітету ПРОМОВЧАВ.
 
Ще раз нагадаю:
Його думка– це НЕ рішення/пропозиція податкового комітету!

🚨

Українські аграрії втрачають конкурентоспроможність на зовнішніх ринках через підвищення акцизів на пальне.

Про це застерігають провідні аграрні асоціації.

Питання стосується дизелю та скрапленого газу, який використовується для виробництва та зберігання аграрної продукції.

Відповідно до прийнятого у минулому році закону ‼️ставка акцизу на дизель у січні 2025 року збільшилася на 54% порівняно із січнем минулого року, а ставка ‼️акцизу на скраплений збільшилася на 332%.

До 2028 року ставки акцизу на дизель та скраплений газ зростуть на 236% та 480% відповідно порівняно із 2024 роком.

Акциз на пальне повністю включається у собівартість продукції, його неможливо відшкодувати як ПДВ – в результаті ціна української с/г продукції на міжнародних ринках зростає, що призводить до втрати конкурентоспроможності.

Нажаль, під час голосування закону не були враховані поправки щодо збереження знижених ставок акцизу на пальне для аграрної галузі, видобувної промисловості та населення, що дозволяє Директива ЄС 96/2003.
📣
А доручення Уряду, надане в законі, розробити та подати до 1 грудня 2024 року до ВРУ законопроект про встановлення понижених ставок акцизу для пального, що використовується с/г товаровиробниками, проігноровано Урядом.

Мінфін традиційно ПРОТИ встановлення понижених ставок.

Необхідно терміново виправляти ситуацію допоки провідна українська експортна галузь не втратила зовнішні ринки збуту 🙁

Клуб білого бізнесу - зовсім не білий‼️
Таку інформацію надав ОПЕНДАТАБОТ.

Майже 8 тис. платників податків потрапили до Клубу білого бізнесу, з них 98% - це юридичні особи.

Ці підприємства повинні демонструвати відкритість, сумлінно сплачувати податки, подавати звітність та не мати зв’язків з рф.

Проте на момент початку повномасштабного вторгненняℹ️ у 24 компаній з клубу були російські власники.

Наразі в жодному з цих бізнесів офіційно немає російського сліду.😜🫢

Опендатабот направив звернення✍️ до Мінюсту задля перевірки реєстраційних змін у таких бізнесах.

🤡«Білими» виявились компанії, які  мають представників, пов’язаних з підсанкційними особами спільним бізнесом.

Скільки в рік заробляють компанії з Клубу білого бізнесу:
• понад 1 мільярд грн - 177 компаній (2,2%),
• від 100 млн грн до 1 млрд грн – 1271 компаній (15,9%),
• від 10  млн грн до 100 млн грн – 3354 компаній (41,9%),
• до 10  млн грн – 2987 компаній (37,4%).

Тобто більше 60% членів клубу білого  бізнесу – це компанії з доходом більше 10 млн грн.
208 учасників Клубу не подали звітність до Держстату за 2023 рік, відповідно, оцінити їх фінансові показники наразі неможливо.
Отакий він клуб білого бізнесу.

ℹ️Організатори азартних ігор недоплачують в бюджет щонайменше 10 млрд. грн.

Якщо на поповнення рахунків для азартних ігор громадянами щомісячно перераховується 12,7 млрд грн.,

про це написав член податкового комітету.

‼️То за діючим законодавством тільки відрахування податку на прибуток (в тому числі податку на дохід) та ПДФО у 2024 році мали складати понад 27 млрд. грн.

Натомість податки, сплачені організаторами, становлять всього близько 17 млрд. грн.

Різниця, щонайменше, у 10 млрд. грн або 37%.  

Дійсно від таких втрат «навіть північне сяйво тьмяніє».

Мінфін повідомляє ℹ️, що у 2025 році ЄС передбачає 30,6 млрд євро бюджетної підтримки для України 🔥:

✅18,1 млрд євро – кошти, що є частиною ініціативи країн G7 ERA за рахунок доходів від заморожених активів рф;

✅12,5 млрд євро – фінансова допомога у межах Інструменту Ukraine Facility.

Залучені кошти буде спрямовано на забезпечення потреб держбюджету у 2025 та 2026 роках.
У 2024 році бюджетна допомога ЄС становить понад 40% усіх зовнішніх надходжень – 16,1 млрд євро ( 3 млрд євро у вигляді грантів, решта - пільгові кредити).

Отже, ЄС– найбільший донор прямої бюджетної допомоги з лютого 2022 року.

45 млрд євро було залучено за цей період на фінансування пріоритетних видатків держбюджету. 

Звісно, ця інформація таке собі «заспокійливе»🤔

А щодо раціональності витрачання коштів донорів -❔залишається відкритим❗️

ℹ️Правління НБУ підвищило облікову ставку до 14,5% річних.
 
Це рішення спрямовується на :
✅підтримання стійкості валютного ринку, ✅збереження інфляційних очікувань під контролем, ✅розворот інфляційного тренду та поступове сповільнення інфляції до цілі 5%.
 
Чому?
 
У грудні 2024 року інфляція пришвидшилася до 12% р/р, що перевищило жовтневий прогноз НБУ.

За оцінками НБУ, прискорення інфляції тривало й у січні.

Також посилювався фундаментальний ціновий тиск.


Це зумовлює й зниження реальної дохідності гривневих інструментів для заощаджень.
⤵️

Імпорт е/е в 2024 році став найбільшим з 2014 року - майже в 4,5 млн МВт*год, а експорт знизився до історично мінімального рівня за цей час – майже до 350 тис. МВт*год, передає Енергореформа за даними DiXi Group.

За 2024 рік Україна отримала імпортованої електроенергії з:
🇭🇺Угорщини - 1705 тис. МВт*год (38,4%),
🇸🇰Словаччини - 1036,5 тис. МВт*год (23,4%),
🇷🇴Румунії – 819,6 тис. МВт*год (18,5%),
🇵🇱Польщі – 636,6 тис. МВт*год (14,3%).
🇲🇩Молдови – 238,9 тис. МВт*год (5,4%).

Найбільше електроенергії експортували до:
🇵🇱Польщі - 88,4 тис. МВт*год (25,4%),
🇭🇺Угорщини - 76,6 тис. МВт*год (22%),
🇷🇴Румунії – 71,2 тис. МВт*год (20,4%),
🇲🇩Молдови – 56,8 тис. МВт*год (16,3%)
🇸🇰Словаччини – 55,5 тис. МВт*год (15,9%).

Загалом експорт здійснювався протягом 151 дня (41% року), тоді як впродовж 215 днів (59%) був нульовий.

Натомість імпорт практично не припинявся – повна його відсутність була зафіксована лише у два дні року.
⬇️

Основною причиною АНОМАЛЬНИХ ПОКАЗНИКІВ ⤴️стали російські удари по українській енергетичній інфраструктурі, а також додалася аномальна спека (в червні та липні),  традиційні планові ремонти частини енергоблоків для їхньої підготовки до осінньо-зимового періоду.
 Індекс очікувань ділової активності (ІОДА) від НБУ у грудні 2024 рокузменшився до листопада і становив 45.9.

На таку оцінку бізнесу вплинуло, у тому числі збільшення обстрілів енергетичних об’єктів та їх тривале відновлення.

Про те, ще влітку основними перешкодами для ведення діяльності, бізнес вважав перебої з електроенергією.

Отже, імпорт електроенергії є критично важливим для стабільності енергосистеми в умовах дефіциту через постійні обстріли енергетичної інфраструктури.