Водночас📍Україна відрізняється від інших країн за розподілом витрат за процедурами:

- майже однакові витрати на  процедури пов’язані з управлінням персоналом (40%)

- значно менші витрати на операційне управління (22%порівняно з 39%-50% у більшості країн),

- великі витрати на «інші» дії (зокрема подання статистичної звітності до державних органів статистики ) та на пристосування до законодавчих змін( 39%, в інших кранах не перевищують 15%).

Адміністративні витрати на  пристосування до змін законодавства включає аналіз трьох регулювань– оподаткування прибутку, трудовий і господарський кодекси. 

У 2024 році в Україні було зафіксовано найбільше законодавчих змін – 35, що значно збільшило бюрократичний тягар ведення бізнесу.

В загальному рейтингу показник України (267) значно гірший за показник Польщі (173) та трохи кращий за показники інших країн (Чехія - 275, Грузія – 282,  Угорщина – 299,  Словаччина – 328).  

Але якщо влада продовжить постійно змінювати законодавство, ускладнювати процедури та посилювати регуляторний тиск на бізнес, наступного разу Україна може опинитись на останньому місці не тільки стосовно започаткування бізнесу.

2/2

ℹ️Мінфін повідомив, що у січні 2025 року залучено від випуску державних облігацій 29,5 млрд грн.

Станом на 31 січня, в обігу перебувають ОВДП на понад 1,85 трлн гривень.

Найбільша частка знаходиться у комерційних банків (47,4%) та НБУ (36,6%).

Частка юридичних осіб та фізичних осіб – 9,6% та 4,2% відповідно.

Частка нерезидентів складає 1,1%, страхових компаній – 1,1%, а територіальних громад – 0,02%.
 
Середньозважена дохідність ОВДП номінованих у гривні у січні дорівнювала 14,89%. 

Загалом упродовж воєнного стану від розміщення ОВДП на аукціонах Міністерство фінансів України залучило майже 1,5 трлн грн в еквіваленті.

Безпека і оборона є головним напрямом для спрямування коштів, що залучені від випуску ОВДП.

Так мало б бути, та досі так вважають НЕ всі 🤷‍♀️, навіть державні органи.

І досі ⛔не створений спеціальний фонд з метою використання всіх залучених коштів виключно на фінансування сектору оборони!

Імітація бурхливої діяльності стає пріоритетом влади.
 
Рішенням РНБО щодо гарантування економічної стійкості держави, уведене в дію 5 лютого 2025 року Указом Зеленського, надано доручення Уряду:
 
«

ужити додаткових заходів для забезпечення фінансування в повному обсязі видатків на освіту, охорону здоров'я, соціальний захист, встановлених у Державному бюджеті України на 2025 рік»

 
Що трапилось? Адже з фінансуванням цих видатків немає проблем.

Держбюджет на 2025 рік прийнятий і він збалансований щодо доходів та видатків.

Згідно Бюджетного кодексу – ці видатки є захищеними і будуть точно профінансовані.

Тобто РНБО вимагає зробити те, що і так щороку робиться.
 
А Мінфін за результатами січня 2025 року переможно заявив про перевиконання місячного розпису доходів на 10,2 млрд грн податковою та митною службами.

Тож, які ще треба додаткові заходи для фінансування?

Елементарно ⤵️
"Додаткові заходи" на робочому столі у Зеленського – це НЕ підписаний ним вжепротягом 60 днів закон №11090 про підвищення акцизів на тютюнові вироби!
Додатковий ресурс 13 млрд гривень на 2025 рік, з яких 1,3 млрд гривень вже втрачено через відсутність його підпису 📍
 

Продовжу ще і сьогодні, незважаючи на вихідний, аналізувати Рішення РНБО щодо гарантування економічної стійкості держави, уведене в дію 5 лютого 2025 року Указом Зеленського.

"Чим би дитя не тішилось, або не плакало"⚙️
 
Це про дії влади щодо постійного збільшення пільг та бюджетного фінансування для індустріальних парків.
 
ℹ️За останні 5 років вже передбачено:
- звільнення від сплати ввізного мита та ПДВ для устаткування та обладнання;
- звільнення на 10 років від сплати податку на прибуток;
- компенсацію з бюджету до 50% витрат на облаштування інфраструктури (до 150 млн грн);
- розширення видів діяльності.
 
Тільки у 2024 році з державного бюджету за програмою "Державне стимулювання створення індустріальних парків" виділено 925 мільйонів⚠️ гривень.
 
Але цього знову недостатньо❓
 
Отже, Рішенням надано доручення Уряду:

"визначити додаткові інструменти для активізації розвитку індустріальних парків

А у ВРУ вже третій місяць🤔 не можуть набрати голоси для розгляду проекту №12117, яким до видів діяльності в індустріальних парках додаються ЗБЕРІГАННЯ енергії, а також вироблення енергії з будь-яких джерел (сьогодні тільки з альтернативних джерел енергії) –бо все ж ЗРОЗУМІЛО🙈
 
Для ОБРАНИХ – податкові пільги та бюджетне фінансування, а для решти бізнесу – податкові перевірки, штрафи та кримінальні справи.
Настав час переглянути вибірковість, НАМ потрібен новий підхід для всіх.

"Виробляти не треба імпортувати".
 
Здавалося б, що кОму в цьому виразі необхідно поставити після слова "Виробляти", що відображало б пріоритети державної політики. Але по факту все не так, і український виробник не відчуває державної підтримки.
 
А рішення РНБО щодо гарантування економічної стійкості держави, уведене в дію 5 лютого 2025 року Указом Зеленського, яким надано доручення Уряду:

"ужити невідкладних заходів, спрямованих на реалізацію політики імпортозаміщення та посилення підтримки національного товаровиробника"

навряд чи збільшить таку підтримку.
 
І особливий цинізм ⚠️такого доручення полягає у тому, що через БЕЗДІЯЛЬНІСТЬ Мінекономіки українські товаровиробники знищуються неконтрольованим демпінговим імпортом.
 
Всі інструменти для протидії демпінгу іноземним товарам у виконавчої влади Є, про те рішень від Мінекономіки та спеціальної Міжвідомчої комісії щодо запровадження антидемпінгового митана іноземні товари доводиться чекати роками😡
 
А вже прийняті рішення, наприклад щодо окремих товарів з Китаю, повністю нівелюються, бо такі товари миттєво починають імпортувати з Малайзії – а Мінекономіки робить вигляд, що цього не бачить.
 
Тож не треба доручень РНБО – треба ПРОСТО НАРЕШТІ почати Уряду виконувати свою роботу, від якості якої залежать національні економічні інтереси.

Ризикові платники ПДВ
 
На початок 2024 року в переліку ризикових було 29,5 тис платників і на кінець року їх кількість зменшилась на 1,7 тис.
 
11 тис. платників були виключені з ризикових за рішенням комісій, а майже 700 – за рішенням суду.
 
Більше 16 тис. платників отримали рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості.
 
Лише 280 платників або 1,8% тих платників, кому встановили ризиковість, оскаржили  рішення про ризиковість платника податку в адміністративному порядку і 175 платників були виключені з переліку ризикових.
 
Звертаю увагу: за 2024 рік з переліку ризикових за рішенням суду виключено  у 4‼️ рази більше платників, ніж в порядку адміноскарження!
 
Чому не працює процедура адміноскарження в ДПС щодо рішень про ризиковість платника?
 
Може пора щось змінити?
 
2/5

Щодо блокування ПН/РК
 
У 2024 році в середньому податкова ‼️щомісяця блокувала реєстрацію ПН/РК 24 тис. платникам або 15% до тих, хто подавав ПН/РК на реєстрацію.

Всього у 2024 році  було заблоковано 2,33 млн ПН/РК і загальна сума заблокованого ПДВ склала майже 54 млрд грн, при цьому в подальшому платники довели (комісії ДПС + суди) право на реєстрацію 1,75 млн ПН/РК (71% від заблокованих ПН/РК) на суму ПДВ майже 40 млрд грн (74% від заблокованої суми ПДВ).

94% платникам, які подали документи на розблокування 1,75 млн ПН/РК, комісії розблокували 1,66 млн РН/РК або 95%.
 
3/5

То що з системою зупинки реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань ⁉️
 
На кожній ітерації СМКОР  порушуються права платників і ніхто з податківців ще реально не поніс відповідальність за створені проблеми бізнесу.
 
А хто порахував,  скільки податків не отримав бюджет  у зв’язку з повним  або частковим зупиненням господарської діяльності суб’єктів господарювання?
 
Новий Голова ДПС взявся допомогти бізнесу з безпідставним блокуванням ПН/РК та віднесенням платників до ризикових.

Це і добре, і сумно, бо має бути «не роль особистості в історії», а системна визначеність.

Тому питання:
❓ "Чи зміниться Порядок зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН (№1165)? Чи запропонує ДПС необхідні зміни?
❓Чи піде на них (погодиться/підтримає) Мінфін, щоби привести норми Порядку у відповідність до Податкового кодексу?"

Чи будуть зроблені ці важливі кроки.⚙️

І, звісно, далі щомісячно буду інформувати про роботу СМКОР і зміни в системі, яких ми чекаємо! А там..і підсумки за 2025 рік проведемо😜

 
5/5

Надпотужна аналітика від податкової 🤦‍♀️

Читаю новину від податкової:
«

Протягом минулого року сумлінні платники податків додатково зареєстрували понад 101 тисячу РРО/ПРРО. ... Загалом вже зареєстровано понад 953 тисячі РРО/ПРРО»

В кого спитати?– «І що?»

Кількість РРО/ПРРО це ж не самоціль‼️

Хоч би якісь цифри в підтвердження тези податкової, що «для держави це збільшення податків для фінансування важливих потреб».

Нічого.⛔

Це такі результати аналітичної складової СОД РРО, яку відповідно до Нацстратегії доходів мали впровадити у 2024 році)⁉️

Робота громад щодо сплати місцевих податків і зборів повинна бути оптимізована.
 
🗣️Таке завдання від Зеленського озвучив заступник голови Офісу президента Віктор Микита агентству "Інтерфакс-Україна" в кулуарах форуму "Стратегічне планування на регіональному рівні: від відновлення до розвитку".

Коли бізнес буде розуміти, що голова громади для них старається, тоді вони розуміють, що треба платити більше, тому що кошти будуть витрачатися на туристичну інфраструктуру: на стежки, на дороги, на ще щось, що ставатиме магнітом для туристів"

– зазначив В.Микита.
 
Відчуваєте МАСШТАБ стратегічного планування!!!
 
Хоча 🫢відомий факт, що податкова служба адмініструє місцеві податки за залишковим принципом, бо основна увага податківців на ПДВ, акцизі, податку на прибуток ))).

Але ж громади не спроможні замінити собою, зокрема, законодавчу гілку влади.

І цього чомусь не бачать в Офісі президента.

А що потрібно було б:
⚡️Наприклад, вже понад 5 років податковий комітет не може прийняти зміни щодо спрямування частини коштів від сплати ПДФО до місцевих бюджетів за місцем проживання працівників (кошти зараховують за місцем реєстрації юридичної особи),

⚡️а ще доходи громадян від надання в оренду житла оподатковується за ставкою 18%, що призводить до тінізації цього ринку на 90%.
 
Тому, ❓в що обернуться подібні завдання для платників податків без лібералізації та спрощення податкового законодавства, можна лише здогадуватися.

Отже, в січні 2025 р. продовжилася тенденція з підвищення рівня інфляції.

В річному вимірі споживчі ціни зросли на 12,0%, а до грудня 2024 р. – на 1,2%.

🫢ЦІНИ РОСТУТЬ ІЗ-ЗА РОСТУ ВИТРАТ, А НЕ ПОПИТУ; висока залежність від девальвації курсу гривні, гігантська варіація інфляції в розрізі окремих категорій товарів та послуг; воєнний шлейф інфляції- це характерні риси української інфляції.

Ріст витрат (тарифів, собівартості, додаткових логістичних затрат, девальвації курсу) – змушує виробників переносити їх на ціни.
 
До речі, ріст середніх зарплат в Україні не вплинув на динаміку інфляції в 2024 році. Бо, «зарплатний тиск» формується в результаті добутку «середніх зарплат» на кількість зайнятих, а кількість зайнятих в українській економіці не 100%. Більше того, в 2024 р. 20% з отриманих зарплат населення витратило на купівлю іноземної валюти. Тобто ці кошти були виключені із споживчого гривневого ринку товарів та послуг.

І наостанок, чи буде ефективною боротьба з інфляцією, яку проводить НБУ -❓

Економічні настрої переважної кількості українських підприємств та споживачів залишаються песимістичними.
 
ℹ️За даними Державної служби статистики України частка суб'єктів господарювання у сферах промисловості, будівництва та сфери послуг, які НЕГАТИВНО оцінюють свою ділову впевненість на наступні 3 місяці, переважає позитивно налаштованих суб'єктів:
- у будівництві – на 38,8% (на початку 2020 року було 24,8%);
- у промисловості – на 8,6% (було 11,9%);
- у сфері послуг – на 6,2% (було 2,1%).

Більше оптимістів лише у сфері роздрібної торгівлі – вони переважають песимістично налаштованих суб'єктів на 10,3%.
 
Не краща ситуація щодо індексу споживчої впевненості.

У першому кварталі 2025 року він має від'ємне значення -31,2% (на початку 2020 року було -7,7%).
При його розрахунку враховуються зміни особистого матеріального становища, очікуваний розвиток економіки країни, поточне матеріальне становище, доцільність робити великі покупки.
 
Іншими словами 65,6% споживачів негативно оцінюють своє матеріальне становище та розвиток економіки країни.
 
А дієвих шляхів покращення економічних настроїв влада, нажаль, не пропонує.