❌ Сьогодні на своєму засіданні ВРУ відхилила 13 постанов про скасування рішення ВРУ про прийняття «ресурсного» закону про підвищення податків (реєстр. №11416-д від 30.08.2024).
 
✍️ Отже, тепер цей закон після підписання головою ВРУ та Президентом набере чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
 
За розрахунком Мінфіну від запровадження положень цього закону очікувані додаткові надходження ТІЛЬКИ від військового збору у 2025 році:
 
🔸 за рахунок підвищення ставки ВЗ з 1,5% до 5% — 100 млрд грн;

🔸 встановлення ВЗ для ФОП – платників єдиного податку І, ІІ та IV групи (10% від МЗП на місяць) – 8 млрд грн;

🔸 встановлення ВЗ  для платників єдиного податку ІІІ групи (ФОП та ЮО) (1% від доходу) – 7 млрд грн (ФОП – 6 млрд грн, ЮО – 1 млрд грн).
 
Всі ці ВАШІ гроші будуть спрямовані до загального фонду державного бюджету, а значить підуть на підвищення зарплат чиновників, прокурорів, суддів, марафони, «інвестиційні» проєкти, різноманітні програми «по роздачі» бюджетних коштів та інші забаганки влади.
 
❗️Тому важлива наша пропозиція до законопроекту "Про Державний бюджет України на 2025 рік" стосується ЗАРАХУВАННЯ військового збору в повному обсязі до СПЕЦІАЛЬНОГО фонду Державного бюджету України та спрямування Міністерству оборони України на розвиток, закупівлю, модернізацію та ремонт озброєння, військової техніки, засобів та обладнання.

👥 Коротко про результат першого дня з розгляду пропозицій до державного бюджету на 2025 рік.
 
🪖 Пропозиція щодо спрямування 25 млрд грн на оборону замість корупційних індустріальних парків, інвестнянь і т.д., про що писала раніше, ⤴️ – відхилена робочою групою.

Основний лейтмотив: а як же зробимо без Мінекономіки, яке відповідальне за підтримку бізнесу❓
Як же бізнес без цього❓
 
🛣 Щодо коштів на дороги:
так, голова комітету пані Підласа подала поправку про те, щоб усі кошти дорожнього фонду спрямувати до загального фонду держбюджету.

Що це означає – я вже писала.
 
Наша пропозиція: чітко визначити програму Міноборони, сформувати спецфонд і профінансувати частину видатків за ці кошти, ЩО ГАРАНТУВАТИМЕ КОЖНОМУ, ЩО ЙОГО ПОДАТКИ СПРЯМОВАНІ НА ФІНАНСУВАННЯ ЗБРОЙНИХ СИЛ, — знову НІ‼️
 
Отак і далі буде відбуватися.
Сумно. ☹️

🥷📈 Влада намагається збільшити у 2025 році чисельність працівників БЕБ більш ніж на 40% і відповідно фонд оплати праці на майже +600 мільйонів гривень❗️❗️❗️
 
Відповідна норма, якою гранична чисельність працівників БЕБ збільшується з 1400 до 2000 штатних одиниць (на 600 шт. одиниць) передбачена проєктом держбюджету на 2025 рік.
 
📃 Це в умовах, коли вже прийнято закон «про перезавантаження БЕБ», яким визначені нові порядки та умови створення та роботи кадрових комісій і передбачена переатестація працівників БЕБ, що проводитиметься 18 місяців після  обрання нового директора БЕБ.
 
То хто і за якими процедурами буде набирати у 2025 році цих нових працівників❓
Старі комісії❓
Яких самих атестувати треба❓🙄
 
Вважаю, що піднімати питання про збільшення кількості працівників БЕБ можна тільки після призначення нового очільника цього органу, створення ним кадрових комісій та проведення переатестації.
 
Може, тоді і збільшувати не буде потреби, бо з’являться вакансії і більш ніж півмільярда гривень можна спрямувати на військових.
 
🗣 Під час обговорення з’ясувалося, що дехто зі «слуг» дбає про розширення цього органу: треба дати йому можливість розвиватися, треба дати шанс на нормальне забезпечення…

У процес перезапуску БЕБ вірять, виявляється.
Отакої❗️
 
Хоча всі строки щодо перезавантаження вже порушуються.
Але про це ніхто і не знає.
 
У результаті пропозиції відхилено. 😕

❗️ПДФО з доходів військових має спрямовуватися виключно на потреби самих військових.

Проєктом держбюджету-2025 передбачено, що тільки 1️⃣0️⃣% від ПДФО з доходів військовослужбовців, що вилучаються з місцевих бюджетів, повертатимуться назад до військових частин, інші 9️⃣0️⃣% розподілятимуться порівну між Адміністрацією  Держспецзв’язку та Міністерством з питань стратегічних галузей промисловості України.

😒 Мало кому цей розподіл зрозумілий, а те, що він неефективний, побачили вже майже всі (нещодавно прийнятими змінами з 1 жовтня і до кінця 2024 року вже 18% буде спрямовуватись військовим частинам).

Але цього недостатньо.

✍️ Подали поправку, якою передбачено, що до військових частин має повертатись 3️⃣0️⃣% від ПДФО (за розрахунками це додаткові 20,8 млрд грн) з доходів військовослужбовців, що вилучаються з місцевих бюджетів, а інші 7️⃣0️⃣% — спрямовуватись Міністерству оборони на закупівлю спеціальної техніки та обладнання.

❗️І ці закупівлі, як і решта закупівель озброєння,  повинні здійснюватися  Агенцією оборонних закупівель (Міноборони),  а не Адміністрацією  Держспецзв’язку, аби всі наші військові отримували необхідну їм кількість якісного озброєння, а не  нашвидкуруч зроблені FPV-дрони чи спецтехніку тільки для військових частин «з високим рейтингом».

У результаті довгого обговорення Кабміну дали доручення переглянути 👀 пропорцію розподілу розподілу військового ПДФО між військовими частинами та міністерствами.

Якою вона буде – побачимо згодом.

📈 Наступного року влада продовжить збільшувати видатки на своє утримання.
 
В тому числі не обділить працівників різних державних органів у питанні підвищення зарплат.
 
💳 Загалом на оплату праці ЦОВВ у 2025 році планується виділити додатково 10,1 млрд грн.
 
Також додатково зростуть видатки розвитку — на 13,3 млрд грн, видатки споживання — на 7,5 млрд грн.
 
✍️ Саме тому частина пропозицій до проєкту закону про бюджет-2025 стосується зменшення видатків на ці 30 мільярдів і приведення їх у відповідність до видатків 2024 року.
 
⏭️ За результатами розгляду пропозицій у бюджетному комітеті є сподівання, що будуть враховані поправки про зменшення витрат на оплату праці прокурорів і суддів.

Хоча вже є супротив з боку інших нардепів.

🤥 💳 Пам’ятаєте про пункт у Національній стратегії доходів про те, що податкова служба отримає доступ до даних про банківські рахунки українців❓
 
Там ще Є ЗАСТЕРЕЖЕННЯ, що ЦЕ СТАНЕТЬСЯ після вжиття дієвих заходів, спрямованих на ВІДНОВЛЕННЯ ДОВІРИ ДО РОБОТИ ПОДАТКОВИХ ОРГАНІВ (особливо в частині роботи з персональними даними платників податків) та надання суспільству гарантій щодо унеможливлення використання цих розширених повноважень для тиску 🥷 на окремих платників податків та перешкоджання 🚧 їх роботі.
 
Тільки тоді можна буде говорити про розширення повноважень податкових органів щодо доступу до інформації про рух коштів на банківських рахунках платників податків. 🔬
 
Про якісь кроки, що спонукали б до збільшення рівня довіри платників до дій податкової наразі не йдеться.
 
📃 Тоді як пропозиції законодавчих змін щодо розкриття банками та Національним банком на запит ДПС інформації, яка становить банківську таємницю, податківці розробили вже.
 
ℹ️ До такої інформації ДПС пропонує віднести, зокрема, відомості щодо операцій за рахунками конкретної юридичної особи, ФОП або звичайного громадянина за певний проміжок часу із зазначенням контрагентів та призначень платежів.
 
🏦 При цьому таку інформацію банки повинні будуть надавати з метою проведення податковою документальних перевірок БАНКІВ та їх відокремлених підрозділів.
 
😮 Тобто ДПС має намір отримувати інформацію, що становить банківську таємницю, про клієнтів банків, які не є суб’єктами відповідних податкових перевірок.

1/2 ⤵️

📗 Національний банк ці пропозиції опрацював і дійшов висновку, що норми Податкового кодексу дають податківцям достатньо підстав для отримання необхідних даних.
 
⚖️ А за рішенням суду податкові органи можуть отримати доступ до інформації, яка містить банківську таємницю, у значно більшому обсязі, ніж пропонує ДПС, але для цього їй потрібно навести обґрунтування щодо доцільності та наявності підстав для отримання такої інформації.
 
⏪🇪🇺 Крім того, розширення чинних законодавчих вимог щодо розкриття банківської таємниці Нацбанком без обґрунтованої потреби (як це пропонується ДПС) може стати кроком назад у питанні імплементації законодавства ЄС.
 
У 2016 році було отримано негативний висновок European Banking Authority (EBA) в частині еквівалентності режиму конфіденційності / професійної таємниці в українському банківському законодавстві вимогам європейського законодавства, і це досі має наслідком отримання відмов щодо обміну інформацією з центральними банками та регуляторами держав – членів ЄС.
 
❗️З огляду на це Національний банк вважає, що законодавчі пропозиції ДПС перед їх внесенням на розгляд парламенту потребують суттєвого доопрацювання з метою визначення оптимально потрібного обсягу інформації, що становить банківську таємницю, яку банки розкриватимуть на запит ДПС.
 
P.S. Про пропозиції ДПС, які розглядаються в податковому комітеті для подальшого внесення на розгляд парламенту, особисто я дізналася з листа НБУ.
 
Вкотре утаємничено розробляють норми, спрямовані виключно проти бізнесу і громадян.
Хто ж є ідеологом знищення української економіки❓🤔

2/2

Більше чверті бізнесу сприймає державу як «ворога» чи «перешкоду».

📊 Такі невтішні дані отримані за результатами щомісячного опитування New Monthly Enterprises Survey (#NRES) від Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД). 

Для мікро та малого бізнесу частка тих, хто сприймає державу як «ворога» або «перешкоду», сягає 35%.
І мало хто з цієї категорії вважає державу «партнером».

В цілому ж частка бізнесу, яка оцінює державу як «ворога» для них, зросла з 3% у червні до 5% у вересні.

А частка тих, хто назвав державу «перешкодою»,збільшилася з 20% до 23%.

🫂 Ніхто не назвав державу «другом».

🤝 Лише 10% бачать в ній «партнера».

Для 40% держава все ще залишається«регулятором».
При цьому чим менший бізнес, тим гірше сприймається держава.

Але навряд чи влада визнає, що таке ставлення є зворотною реакцією на її дії, особливо її ставлення до мікро та малого бізнесу як до ухилянтів та учасників схем.