👩‍💻 Податкова взялася за онлайн-торгівлю.
 
У ДПС повідомили, що на постійній основі моніторять 🔬 інформацію, розміщену на доступних сайтах, інтернет-майданчиках, платформах, та встановлюють факти МОЖЛИВОГО порушення порядку проведення розрахункових операцій.
 
🧮 Тільки протягом листопада 2024 року співробітниками територіальних органів ДПС проведено близько 50 контрольно-перевірочних заходів, під час яких встановлені факти продажу дороговартісної техніки та електроніки без застосування РРО/ПРРО та належного ведення обліку товарних запасів.
 
Суб’єктів господарювання притягнуто до фінансової відповідальності на суму майже 1,4 млн гривень.
 
ℹ️ Нагадаю, що штрафи за незастосування РРО відновлено з 1 жовтня 2023 року.
 
Зокрема, це 100% (150% при повторному порушенні) вартості товарів/послуг у разі невикористання РРО або невидачі фіскального чека.
 
❗️Для підприємців на єдиному податку, які не є платниками ПДВ та не продають підакцизні товари, технічно складні побутові товари, медичні засоби чи ювелірні вироби, з 1 жовтня 2023 року до 31 липня 2025 року передбачено знижені штрафи за відсутність РРО — 25% (50%) вартості товарів/послуг, проданих із порушеннями.

Дуже хотілося б, аби новий склад РГК дійсно забезпечив громадський контроль за діяльністю БЕБ, сприяв врахуванню БЕБ громадської думки.

⛔️ До речі, щодо впливу РГК на призначення на посади в БЕБ, то його законом «про перезавантаження БЕБ» навіть обмежили – тепер у кадрових комісіях буде тільки один представник РГК (замість трьох, як було раніше).

Але треба зазначити, що цей склад РГК, який затверджено (строк повноважень члена РГК — 2 роки), не матиме жодного відношення ні до призначення нових працівників БЕБ, ні до проведення атестації працюючих зараз.

📑 Бо відповідно до  п. 3 та п. 4 розділу ІІ закону «про перезавантаження БЕБ» (3840-IX) і склад кадрових комісій, що працюватимуть протягом 3 років з дня призначення нового директора, і склад атестаційних комісій не передбачають участі в них представників РГК (6 осіб, визначених директором БЕБ, та 6 осіб, визначених міжнародними та іноземними організаціями).

Як у 2025—2027 роках члени РГК зможуть здійснювати контроль за конкурсами на посади в БЕБ — невідомо. 🤷‍♀️

Ну, хіба що Директор БЕБ призначить їх за своєю квотою. 😉

2/2

💳 Українці продовжують віддавати перевагу безготівковим операціям з платіжними картками – такими є тенденції карткового ринку за 9 місяців2024 року.
 
Понад 94% операцій з платіжними картками були безготівковими.
 
📲 Найбільше операцій із використанням карток за сумою та за кількістю припадало на розрахунки в торговельній мережі (73,6% та 46,2% відповідно) — 4 443,8 млн операції на суму 1 432,7 млрд грн.
 
🙌 Перекази з картки на картку за три квартали 2024 року становили третину за сумою (31,8%) та майже десятину за кількістю (8,3%).
 
🛜 Оплата товарів і послуг в інтернеті – 14,4% за сумою та 13,4% за кількістю. 
 
З місяця в місяць динаміка карткових розрахунків є стійкою, коливається лише в межах 0,1-0,2%.
 
❗️Тобто тенденція руху України до cashless-економіки залишається незмінною навіть попри відключення електроенергії.

✅ Експортно-кредитне агентство (ЕКА) застрахувало від воєнних ризиків другий інвестпроєкт, нещодавно повідомили в Мінекономіки.
 
🍝 Проєкт реалізує приватне підприємство «Віліс», яке виготовляє макаронні вироби та яблучне повидло.
 
Перший договір страхування від воєнних ризиків інвестиційного кредиту було підписано з компанією «Флексорес» у вересні.
 
Після того, як минулого року ЕКА було наділено невластивими йому функціями зі страхування воєнних і політичних ризиків (Закон 3497, про це писала тут) — тільки два випадки, хоча приймати відповідні заявки від бізнесу агентство розпочало ще в травні 2024 року.
 
Очевидно, що попит мав бути більший, бо з ризиками у воєнний час бізнес стикається ледь не 24/7.
 
ℹ️ Але навіть якщо по такий вид страхування вибудується черга, то уряд заздалегідь себе перестрахував від нестачі коштів, включивши до переліку політичних ризиків невиконання державою зобов'язань за інвестиційними договорами.

Чи не це є причиною млявого застосування бізнесом цього інструменту❓
 

🏦 Скорочення частки непрацюючих кредитів (NPL) — це актив, за яким прострочення погашення боргу перевищує 90 днів (30 днів для банків-боржників), — у банківському секторі зупинилося.
 
Попри активну роботу банків із врегулювання непрацюючих кредитів, їхня частка залишається досить високою.

💰Станом на 1 листопада 2024 року, за даними НБУ, вона становила 32,43%.
 
Низка банків у жовтні продовжувала скорочувати обсяги NPL, але в деяких банках обсяг проблемних кредитів, навпаки, зріс — на 2 млрд грн на місяць.
 
За 10 місяців 2024 року обсяг NPL у банківській системі скоротився на 7,2 млрд грн.
 
Наразі він становить 415 млрд грн, в тому числі:
▪️ майже 50 млрд грн, або 12%, — фізичних осіб;
▪️ понад 365 млрд грн, або 88%, — корпоративного сектору.
 
ℹ️ До повномасштабного вторгнення частка NPL в українських банках стала скорочувалася з 2018 року (з 55% до 27% станом на 1 березня 2022 року), але надалі проблема NPL суттєво загострилася.

Вагомою причиною цього є повномасштабна війна, яка спричинила нову хвилю дефолтів клієнтів, як зазначив НБУ.

💪 До речі, у 2025 році банки перевірять на стійкість.
 
Оцінка стійкості банків та банківської системи здійснюватиметься за стандартною процедурою із залученням зовнішніх аудиторів і включатиме такі етапи:
 
✔️ Етап І "Оцінка якості активів (AQR)".
Якщо аудитори виявлять значну кількість помилок в оцінці кредитного ризику (понад порогові значення), вони мають провести поглиблену перевірку більшої вибірки активів.
 
✔️ Етап ІІ "Екстраполяція" — здійснюватиметься Національним банком лише для банків, для активів яких було проведено поглиблену перевірку.
 
✔️ Етап ІІІ  "Стрес-тестування" — здійснюватиметься НБУ за базовим та несприятливим сценаріями за даними фінансової звітності банків з горизонтом прогнозування три роки.
 
За попередніми оцінками стрес-тестуванню підлягатимуть близько 20 банків.
 
🗓 Оцінка стійкості здійснюватиметься станом на 1 січня 2025 року.
 
ℹ️ До відома. Попередню оцінку стійкості банків і банківської системи в умовах воєнного часу НБУ проведено у квітні 2023 року після майже дворічної перерви, спричиненої повномасштабною війною.
 
За її результатами регулятор дійшов висновку, що більшість банків в Україні мають достатній капітал, а банківська система в цілому – високий запас міцності.

📈 В 1,7 раза (до понад 16,02 млрд грн) зросли борги українців за мікрокредитами від початку року, повідомляє Опендатабот.
 
При цьому кількість мікрозаймів майже не змінюється, проте зростає сума позики: середня сума мікропозики в 2024 році збільшилась на 28% порівняно з минулим роком — з 4 830 грн до 6190грн.
 
90% мікропозик цього року беруться онлайн, а більшість договорів укладаються на строк від 3 місяців до 1 року. 
 
За даними Асоціації українських банків, найчастіше люди позичають «швидкі гроші», щоб:
▪️ мати гроші до зарплати,
▪️ придбати ліки,
▪️ оплатити комунальні послуги,
▪️ купити одяг чи взуття.
 
❗️ Більшість цих цілей — якраз ті, якими маніпулюють при роздачі тисячі та анонсуючи нові програми з так званої підтримки українців.
 
Так званої, адже такі акції разові, для піару, а через підвищення ставки військового збору з 1,5 до 5% дохід «на руки» громадян буде зменшуватися щомісяця.
 
І оскільки грошей стане менше, потреба в мікрокредитах зросте.

Якесь замкнуте боргове коло виходить. 😒

💰 Майже 1 397 млрд грн від продажу ОВДП на аукціонах залучено упродовж воєнного стану.
 
За даними Депозитарію НБУ, тільки впродовж 11 місяців 2024 року уряд України залучив від розміщення ОВДП на аукціонах майже 579 млрд грн в еквіваленті:
➕ 436,9 млрд грн,
➕ 2,7 млрд дол. США,
➕ 0,8 млрд євро.
 
❗️За 11 місяців 2024 році частка фінансування загального фонду держбюджету за рахунок ОВДП збільшилась до 36,2%, тоді як у 2023 році становила 32,8%. 
 
За 11 місяців на погашення за ОВДП спрямовано:
➖ 223,6 млрд грн,
➖ 2,4 млрд дол. США
➖ 0,9 млрд євро.

🎒 Одним із завдань новоствореного Міністерства національної єдності (на яке перейменували Мінреінтеграції) є формування стратегії повернення українців жити і працювати в Україну.
 
Наразі за кордоном перебуває близько 7,7 мільйона громадян України, більшість з яких проживають у країнах Європейського Союзу (дані МЗС станом на середину листопада 2024 року).
 
💸 У бюджеті-2025 окремо передбачено 150 млн грн для підтримки українців за кордоном та сприяння їх поверненню в Україну (щоправда, цим займатиметься не Мін’єднання, а Агенція єдності українців при Мінекономіки).
 
Чи досяжною є поставлена мета❓
 
З плином часу,
в міру продовження повномасштабної війни,
а також доки уряд зволікає з реальними кроками, продовжуючи розробляти стратегії,
кількість охочих повертатися назад в Україну поступово зменшується.
 
📉 Порівняно з 2023 роком їх частка впала з 77 до 65%.
 
Звісно, головний фактор, що впливає на рішення наших біженців, – це безпека, але:
🔸 на рішення 40% може вплинути підвищення рівня життя в Україні,
🔸 для 35% важливою є можливість знайти в Україні добре оплачувану роботу.
 
1/2 ⤵️

🛒 Останнім часом в етерах часто звучить питання: чому ціни на товари зростають❓
 
Маємо таку відповідь у Макроекономічному та монетарному огляді НБУ (про економічні результати жовтня-листопада поточного року):
 
1️⃣. Інфляція в жовтні пришвидшилася до 9,7% у річному вимірі та, за оцінками НБУ, надалі зростала в листопаді.

Причини:

🔻 менша пропозиція продовольчих товарів,

🪫 збільшення витрат бізнесу на забезпечення енергоавтономності,

💳 збільшення витрат бізнесу на оплату праці,

💲 ефекти послаблення обмінного курсу в попередні періоди.
 
2️⃣. На тлі зростання енергодефіциту, збереження браку кадрів та обмеженої пропозиції якісної с/г сировини економічна активність низки секторів уповільнилася.

Водночас:

🔸 на тлі надходження нового врожаю надалі пожвавлювалася транспортна галузь,

🔸 інвестиції в енергетичну галузь і попит на добрива підтримували окремі види промисловості,

🔸 на тлі сезонних розпродажів зросла активність у торгівлі.

1/2 ⤵️