Звісно, перший допис у 🎄новому році продовжить сталий контент мого тг-каналу.

Отже, на своє депутатське звернення отримала інформацію з ДПС щодо окремих питань роботи СМКОР у листопаді 2024 року.

ℹ️В Україні кількість платників ПДВ станом на 01.12.2024 становить 248,4 тис., у листопаді їх кількість збільшилась на 608.

У листопаді 2024 року 159 тис. платників (64% від загальної кількості)  подали ПН/РК на реєстрацію в ЄРПН, при цьому:
порівняно з минулим місяцем кількість ПН/РКзбільшилась на 4%
та сума ПДВ у ПН/РК на 6%, тоді як кількість платників - на рівні жовтня.
⬇️

Всього за січень-листопад  було ⛔заблоковано майже 2 млн 153 тис. ПН/РК і загальна сума ⛔заблокованого ПДВ склала майже 49 млрд 127 тис. грн, при цьому в подальшому платники 💪довели (комісії ДПС + суди) право на реєстрацію 🎯1 млн540 тис. ПН/РК майже (72% від заблокованих ПН/РК) на 🎯35 млрд 885 млн грн (73% від заблокованої суми ПДВ), тобто похибка у роботі СМКОР складає мінімум 72%‼️

Висновки можливо зробить вже новий голова ДПС?!
 

Ризикові платники ПДВ

ℹ️Станом  на 01.12.2024 ризикових платників – 27 752, що становить  17% до всіх платників, які реєстрували ПН/РК.

Перелік  ризикових платників скоротився ➖до минулого місяця на 5129 платників: своїми рішеннями податкова зняла статус ризиковості з 5844 платників🤔

Що ж трапилось🤔, що податкова вивела з ризикових більше 5 тис. підприємств?

Схоже 🧹«почистили» Перелік.

Останній раз така акція відбулась у липні 2023 року, коли  «ризиковість» зняли з 18,4 тис. платників.

От тільки на позитивну тенденцію, нажаль  це не схоже, бо до Переліку ризикових додалось нових 🤷777 платників ПДВ і комісіями ДПС регіонального рівня було прийнято 1122 рішень 🤷про залишення платнику статусу ризикового.

🚨Отже у листопаді до минулого місяця:
• кількість заблокованих ПН/РК зросла на 8%;
• заблокована сума ПДВ зросла на 15%;
• перелік ризикових платників скоротився на 5129 платників.
🔚🎄

Тютюновий акцизний детективний СЕРІАЛ триває 🚨
 
В головних ролях 🎭: тютюнові компанії, Мінфін, податковий комітет та Президент.
 
Короткий опис минулих 📽️серій:

Березень 2024 року – уряд реєструє проект Мінфіну№11090 про переведення ставок акцизу на тютюнові вироби в євро та поступове їх підвищення до 90 євро за директивою ЄС, одночасно заморожуючи ставку акцизу на ТВЕНи у розмірі 72 євро. Тютюнові компанії ЗА.

Квітень 2024 року – реєструється 4 альтернативні проекти, які пропонують ставку акцизу на ТВЕНи збільшити до 90 євро та підвищити адвалорну ставку з 12% до 25%.Тютюнові компанії та Мінфін проти.

Травень 2024 року – на робочих групах в податковому комітеті Мінфін підтримує підвищити адвалор до 25% - додаткові доходи бюджету майже 80 млрд гривень за 4 роки. Тютюнові компанії проти.

Початок червня 2024 року – податковий комітет та ВРУ приймає урядовий проект №11090 у першому читанні. Тютюнові компанії та Мінфін ЗА.

Червень 2024 року – до проекту подано понад 400 поправок про збільшення ставки на ТВЕНи до 90 євро та адвалорної ставки до 25% (в тому числі і головою податкового комітету). Тютюнові компанії та Мінфін проти.

Липень, серпень, вересень, жовтень 2024 року – голова податкового комітету НЕ виносить на розгляд проект №11090. Тютюнові компанії ЗА, Мінфін мовчить.

Листопад 2024 року – податковий комітет схвалює урядовий проект БЕЗ збільшення ставок на ТВЕНи та адвалору. Тютюнові компанії та Мінфін ЗА.

4 грудня 2024 року – ВРУ приймає Закон №11090, який повинен набрати чинності з 1 січня 2025 року.

9 грудня 2024 року – проект надається на підпис Президенту.
 
Сьогодні вже 2 січня 2025 року. Закон про підвищення акцизів на тютюнові вироби мав набрати чинності ЩЕ вчора, але триває 25 день його підписання Президентом, хоча за Конституцією України він зобов'язаний був підписати закон або застосувати право ВЕТО протягом 14 днів.
Тютюнові компанії ЗА. Мінфін мовчить. Податковий комітет мовчить.
 
Додаткові доходи від збільшення акцизів ВЖЕ передбачені у Бюджеті-2025.
Щоденне зволікання – ВЕЛИЧЕЗНІ втрати бюджету.

Створюється правове підґрунтя для судового оскарження тютюновими компаніями підвищених ставок акцизу, які при підписанні Президентом закону вже точно наберуть чинність заднім числом.
 
Схоже, що тютюнові компанії ЗА. Мінфін та податковий комітет мовчать.

Висновки очевидні 🤷

Парадокс❓
Точно вже ні - закономірність❗️

Недолуге рішення Мінфіну запровадити нову форму фіскальних чеків НЕ набрало чинності з 1 січня 2025 року.

Бізнесу давали ОДИН тиждень до нового року для перепрограмування майже 1 мільйона касових апаратів – в іншому випадку всіх чекали величезні штрафи від податкової.

Як і не набрали чинності зміни до цього наказу, якими Мінфін переносив строки набрання чинності змін до 1 березня 2025 року.

Стверджую, що і цього строку буде НЕДОСТАТНЬО.

Неодноразово наголошувала, що необхідно передбачити мінімум ШІСТЬ місяців перехідного періоду для адаптації бізнесу до нових вимог – ЦЕ ні на що не вплине.

Але влада вчергове ГЛУХА.
Боюсь навіть спрогнозувати що буде далі…🤔🤷😡

📢 Визначено спеціальний порядок закриття ФОП.

❗️В останній день 2024 року урядом затверджено постанову №1546, якою визначено, що ℹ️ в умовах тимчасового обмеження доступу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань державна реєстрація зміни відомостей про місцезнаходження або припинення підприємницької діяльності ФОП здійснюється шляхом :

📍1️⃣особистого подання відповідної заяви в паперовій формі до будь-якого податкового органу;

2️⃣подання заяви в електронній формі через Портал Дія (тільки щодо закриття ФОП).

📭Датою державної реєстрації зміни відомостей про місцезнаходження ФОП, закриття ФОП буде дата подання відповідної заяви.

І звісно, на сайті податкової – жодного роз’яснення чи просто повідомлення з цього приводу 🤷 Така от «сервісна служба»🤬

🚨Благодійні внески стають ПРИМУСОВИМИ😡
 
Державна "Укрпошта" під час оплати послуг з доставки посилок ДОДАТКОВО стягує 1 гривню (на фото) як благодійний внесок на потреби ЗСУ до Благодійного фонду "Київська школа економіки" (код 35133288).
Відмовитися від цього неможливо – стягнення внесено у програмне забезпечення "Укрпошти".
А засновником цього благодійного фонду є Корпорація "Київська школа економіки" Милованова ТимофіяСергійовича, який одночасно є Головою правління цього благодійного фонду.
Саме той Милованов Тимофій – міністр економіки першого уряду Зеленського.
Саме той Милованов Тимофій – діючий позаштатний радник керівника Офісу президента Андрія Єрмака.
 
І ця схема принесе благодійному фонду Милованова не менше 50 мільйонів гривень в рік (кількість прийнятих посилок "Укрпоштою" у 2023 році).
 
А дії генерального директора "Укрпошти" мають оцінити відповідні правоохоронні органи на предмет їх законності, якого, до речі, нещодавно призначено Урядовим уповноваженим з питань реформування митних органів.
 
Вже відчуваю, ЯК і ПІД КОГО буде проведено реформу митниці🤔

За ℹ️НБУ у 2024 році уряд залучив від продажу ОВДП на аукціонах майже 640 млрд грн в еквіваленті, а загалом упродовж воєнного стану – майже 1 трлн 458 млрд грн в еквіваленті.
 
Протягом минулого року Мінфін:
 
➕залучив від розміщення ОВДП на аукціонах 497млрд 807 млн грн, 2 млрд 728 млн дол. США та 755млн євро;
 
➖спрямував на погашення за внутрішніми борговими державними цінними паперами 245 млрд 438 млн грн, 2 млрд 477 млн дол. США та 918 млн євро.
 
Роловер (➕)вкладень у ОВДП за підсумками 2024 року становить 155% за номіналом у всіх валютах за поточним офіційним курсом.
 
Портфель військових облігацій у власності фізичних та юридичних осіб на 1 січня 2025 року становив ❗️171 млрд грн в еквіваленті порівняно з 85 млрд грн в еквіваленті на 1 січня 2024 року – зростання удвічі 👏
 
Обсяг військових облігацій внутрішньої державної позики у власності нерезидентів станом на 1 січня року ❗становив 7 млрд 473 млн грн, 30 млн дол. США та 0,1 млн євро.

Майже 200 млрд. грн в рік витрачається платниками податків на податкові процедури

Державна податкова служба на своєму сайті розмістила ℹ️звіт за результатами проведеного у 2024 році дослідження витрат на дотримання податкового законодавства (податковий комплаєнс) (TCCS) .

🙇‍♂️В середньому 74,4 дня та 100 тис. грн 🤷 на рік витрачається одним суб’єктом господарювання на процедури дотримання податкового законодавства.

Середні витрати суб’єкта господарювання залежно від обороту складали:

📍з оборотом менше 1 млн. грн - 35,7 днів та 31,7 тис. грн. на рік ;

📍з оборотом від 1 млн. грн до 8 млн. грн - 53,6 дні та 74,8 тис. грн на рік;

📍з оборотом від 8 млн. грн до 80 млн грн млн. грн - 253
дні та 383,6 тис. грн  на рік;

📍з оборотом більше ніж 80 млн. грн - 369 днів та 643,5 тис. грн на рік .

І це витрати без урахування останніх нововведень із запровадження військового збору для платників єдиного податку та щомісячної (замість квартальної) звітності з ПДФО та ЄСВ.

І хоча в абсолютних цифрах витрати бізнесу з великими оборотами значно вищі, найбільше навантаження припадає саме на малий бізнес, у якого вони складають щонайменше 3% від обороту.

З урахуванням податкового навантаження (про яке писала тут) загальні витрати ФОП (включаючи сплату податків, зборів та ЄСВ) можуть складати і 10% від обороту🏋️

Ще трохиℹ️
За даними звіту ⤴️у структурі витрат на податкові процедури найбільшу частину складають:

📝📃діловодство, пов’язане із податковим обліком – 43% коштів та 44,5% часу;

📑📃подання податкових документів – 21% коштів та 21,5 % часу;

🧑‍💻👨‍💻податкові перевірки 12% коштів та 8% часу;

📖📚інша діяльність, пов'язана з оподаткуванням (витрати на податкову літературу, програмне забезпечення для податкового обліку, РРО/ПРРО, навчання, ліцензії тощо) - 12% коштів та 11% часу;

👩‍🏫👨‍🏫електронний банкінг - 10% коштів та 12% часу.

Структура витрат трохи відрізняється залежно від оборотів підприємства та кількості найманих працівників, але частка витрат, пов’язаних із діловодством та поданням податкових документів завжди складає більше 50% усіх витрат, а у бізнесу з великими оборотами чи великою кількістю працівників перевищує 70% від усіх витрат як коштів так і часу.

В середньому, підприємство з кількістю працюючих більше 50 осіб щорічно витрачає на діловодство та подання податкових документів близько 700 тис. грн. та більше 60 тис. грн на податкові перевірки.

Ще раз, дані зі звіту, розміщеного на сайті ДПС. На скільки правдиві дані, 🤷

Повернусь до📃 звіту ДПС ⤴️ щодо витрат 🪙на дотримання податкового законодавства в грошовому еквіваленті платниками ПДВ.

Дослідження показало, що ПДВ виявився найдорожчим податком з точки зору комплаєнсу - в середньому українські підприємства, зареєстровані платниками ПДВ, витрачали близько 120 тис. грн на виконання вимог щодо сплати ПДВ (податок на прибуток – 44 тис. грн, єдиний податок -12 тис. грн) .

ℹ️В Україні кількість платників ПДВ станом на 01.12.2024 становила 248 тис., при цьому щомісячно 64% платників реєструють РН/РК.

Отже, річні витрати на виконання вимог щодо сплати ПДВ такими платниками становили щонайменше 19,2 млрд грн.

Крім того, ❗️📣 понад 10% платників ПДВ визнали, що знають про неофіційні платежі, які здійснюються для отримання відшкодування ПДВ.

До відома
*- Методологія дослідження ґрунтувалась на стандартизованій методології дослідження витрат платників податків на дотримання податкового законодавства, розробленій Світовим банком
Дослідження проводилося у формі веб-опитування. Відповіді було отримано від 3 169 респондентів.

Питання в мене: а навіщо всі ці дослідження, якщо висновків 0️⃣❓

Мінфін ℹ️повідомив, що за даними Держказначейства, за 2024 рік до загального фонду державного бюджету надійшло 2 трлн 177 млрд гривень.

Серед платежів, справляння яких контролюють податкові та митні органи, отримано такі основні надходження:

❗466,1 млрд грн – ПДВ з ввезених на митну територію України товарів;
❗271,1 млрд грн – податок на прибуток підприємств;
❗268,3 млрд грн – ПДВ з вироблених в Україні товарів, з яких:

зібрано ➕425,5 млрд,
відшкодовано ➖157,2 млрд грн;

❗234,1 млрд грн – ПДФО та військовий збір;

❗210,4 млрд грн – акцизний податок;

❗69,3 млрд грн – дивіденди та частина чистого прибутку;

❗47,9 млрд грн – ввізне та вивізне мито;

❗47,7 млрд грн – рентна плата за користування надрами.
 
При цьому виконання розпису доходів Державною податковою службою становило 100,2%, Державною митною службою – 93,9%.
⬇️

Ще одним важливим джерелом доходів держбюджету стали кошти, отримані Україною у вигляді міжнародної допомоги (грантів) – 453,6 млрд гривень. 

В цілому, за підсумками 2024 року, до загального і спеціального фондів державного бюджету (➕) надійшло 3 трлн 120,5 млрд грн податків, зборів та інших платежів.

Касові видатки (➖) державного бюджету становили 4 трлн 479,3 млрд грн, у тому числі загального фонду –  3 трлн 488,8 млрд гривень. 

Надходження ЄСВ до фондів пенсійного та соціального страхування у 2024 році склали 548,8 млрд гривень.

Маємо підсумкові цифри, можемо аналізувати і робити висновки😉