Творець «Гри престолів» Джордж Мартін вирішив поговорити про наболіле:
Знаю, що багатьох з вас дратує все, що я роблю, якщо це не пов'язано з Вестеросом або «Вітрами зими». Ви розчарувалися в мені і моїх книгах. Я ніколи не закінчу «Вітри», а навіть якщо закінчу, то точно не впораюся з «Мріями про весну». А якщо все-таки впораюся, то вийде так собі. Давно варто було попросити іншого письменника підмінити мене, вважаєте ви. Все одно вже пора помирати, адже я такий старий. До того ж я втратив інтерес до «Пісні льоду і полум'я» десятки років тому. Та й взагалі я вже давно забив на письменництво, тільки даремно просиджую штани і витрачаю гроші. Іноді редагую «Дикі карти», які вас, втім, теж дратують. Як і все інше, що я коли-небудь писав – все, що отримувало або тільки претендувало на премії Г'юго, на кшталт «A Song for Lya», «Dying of the Light», «Sandkings», «This Tower of Ashes», «The Stone City», сценарію «Beauty and The Beast», антологій «Old Mars», «Old Venus», «Rogues», «Warriors», «Dangerous Women» та інші, що ми робили разом з моїм старим другом Ґарднером Дозуа. Вам на все це наплювати. Знаю, як не знати. Вам немає діла ні до чого, крім «Вітрів зими». І ви мені це говорили безліч разів.
Проблема в тому, що до всього цього є діло мені.
Втім, до Вестероса і «Вітрів зими» мені теж є діло. Старки, Ланістери, Таргарієни, Тіріон, Аша, Дені і Дейнеріс [чомусь Мартін вказав обидва імена героїні], дракони і лютововки – всі вони для мене важливі. Більше, ніж ви можете собі уявити.
———
#цікаве | Підписатись на БУКС
Знаю, що багатьох з вас дратує все, що я роблю, якщо це не пов'язано з Вестеросом або «Вітрами зими». Ви розчарувалися в мені і моїх книгах. Я ніколи не закінчу «Вітри», а навіть якщо закінчу, то точно не впораюся з «Мріями про весну». А якщо все-таки впораюся, то вийде так собі. Давно варто було попросити іншого письменника підмінити мене, вважаєте ви. Все одно вже пора помирати, адже я такий старий. До того ж я втратив інтерес до «Пісні льоду і полум'я» десятки років тому. Та й взагалі я вже давно забив на письменництво, тільки даремно просиджую штани і витрачаю гроші. Іноді редагую «Дикі карти», які вас, втім, теж дратують. Як і все інше, що я коли-небудь писав – все, що отримувало або тільки претендувало на премії Г'юго, на кшталт «A Song for Lya», «Dying of the Light», «Sandkings», «This Tower of Ashes», «The Stone City», сценарію «Beauty and The Beast», антологій «Old Mars», «Old Venus», «Rogues», «Warriors», «Dangerous Women» та інші, що ми робили разом з моїм старим другом Ґарднером Дозуа. Вам на все це наплювати. Знаю, як не знати. Вам немає діла ні до чого, крім «Вітрів зими». І ви мені це говорили безліч разів.
Проблема в тому, що до всього цього є діло мені.
Втім, до Вестероса і «Вітрів зими» мені теж є діло. Старки, Ланістери, Таргарієни, Тіріон, Аша, Дені і Дейнеріс [чомусь Мартін вказав обидва імена героїні], дракони і лютововки – всі вони для мене важливі. Більше, ніж ви можете собі уявити.
———
#цікаве | Підписатись на БУКС
За що «посадили» енциклопедію?
Французька «Енциклопедія» – монументальна праця Дідро і Д'Аламбера, що включала 35 томів, понад 70 тисяч статей і 3 тисячі ілюстрацій – опинилася за ґратами після виходу першого тому в 1751 році. Книгу звинуватили в підриві релігії та суспільної моралі і... відправили до Бастилії.
І це не метафора. У фортеці дійсно існував архів для забороненої літератури. Туди потрапляли книги, з якими не знали, що робити: не спалювати ж відразу. Так ідеї, визнані небезпечними, опинялися по той бік ґрат – часом разом з їх авторами.
Але попри заборони, робота над «Енциклопедією» не зупинилася. Її укладачі продовжували працювати в підпіллі, заручившись підтримкою впливових покровителів та використовуючи фіктивні ліцензії на друк. Завдяки цьому останній, 35-й том побачив світ у 1772 році – майже через два десятиліття після початку проєкту. Утім, переслідування тільки додало їй популярності: заборонене, як відомо, завжди приваблює більше.
———
#цікаве | Підписатись на БУКС
Французька «Енциклопедія» – монументальна праця Дідро і Д'Аламбера, що включала 35 томів, понад 70 тисяч статей і 3 тисячі ілюстрацій – опинилася за ґратами після виходу першого тому в 1751 році. Книгу звинуватили в підриві релігії та суспільної моралі і... відправили до Бастилії.
І це не метафора. У фортеці дійсно існував архів для забороненої літератури. Туди потрапляли книги, з якими не знали, що робити: не спалювати ж відразу. Так ідеї, визнані небезпечними, опинялися по той бік ґрат – часом разом з їх авторами.
Але попри заборони, робота над «Енциклопедією» не зупинилася. Її укладачі продовжували працювати в підпіллі, заручившись підтримкою впливових покровителів та використовуючи фіктивні ліцензії на друк. Завдяки цьому останній, 35-й том побачив світ у 1772 році – майже через два десятиліття після початку проєкту. Утім, переслідування тільки додало їй популярності: заборонене, як відомо, завжди приваблює більше.
———
#цікаве | Підписатись на БУКС
Про що насправді «Гидке каченя»?
Казка Ганса Крістіана Андерсена – не просто про внутрішню красу. Це глибоко особиста історія, у якій письменник описав власне дитинство, самотність і шлях до визнання.
Андерсен народився в бідній родині шевця і прачки. Із самого дитинства відчував себе чужим серед однолітків – його дражнили, не сприймали всерйоз, навіть вчителі ставилися зневажливо. Але він вірив у свою відмінність – хоч і не міг ще сформулювати, в чому вона.
«Гидке каченя» – це метафора його болючого становлення: лебідь, який випадково опинився серед качок і курей, – це він сам. Після багатьох років знущань і відчуження Андерсен здобув успіх як письменник. І ті, хто його колись принижував, так і залишилися на узбіччі – «качками і курками», що не злетіли.
Його талант оцінили не лише читачі, а й вищі кола: він став бажаним гостем у королівських маєтках Данії та Європи (але не в домі Діккенса😅). А коли Андерсен помер, на його похороні були присутні члени королівської родини – як знак визнання не лише його літературного дару, а й пройденого шляху.
———
#цікаве | Підписатись на БУКС
Казка Ганса Крістіана Андерсена – не просто про внутрішню красу. Це глибоко особиста історія, у якій письменник описав власне дитинство, самотність і шлях до визнання.
Андерсен народився в бідній родині шевця і прачки. Із самого дитинства відчував себе чужим серед однолітків – його дражнили, не сприймали всерйоз, навіть вчителі ставилися зневажливо. Але він вірив у свою відмінність – хоч і не міг ще сформулювати, в чому вона.
«Гидке каченя» – це метафора його болючого становлення: лебідь, який випадково опинився серед качок і курей, – це він сам. Після багатьох років знущань і відчуження Андерсен здобув успіх як письменник. І ті, хто його колись принижував, так і залишилися на узбіччі – «качками і курками», що не злетіли.
Його талант оцінили не лише читачі, а й вищі кола: він став бажаним гостем у королівських маєтках Данії та Європи (але не в домі Діккенса😅). А коли Андерсен помер, на його похороні були присутні члени королівської родини – як знак визнання не лише його літературного дару, а й пройденого шляху.
———
#цікаве | Підписатись на БУКС
Натрапив я значить на книгу про Голодомор. Від Віхоли, з анотацією, що повністю відповідає моїм очікуванням, та і з ціною адекватною. Висновок напросився сам по собі – треба брати.
Лежить вона значить вже кілька днів. Думаю, треба розповісти вам про новеньке поповнення. Але тут в пошуках якоїсь цікавої інформації натрапляю на купу статей, де автора звинувачують в плагіаті. Там взагалі скандал був, після чого книгу зняли з продажів (хоча, як бачите, в книгарнях її ще допродують).
Ситуація – крінж. Мораль – гугліть хоча б базову інформацію (про книгу або автора) перед покупкою, щоб не опинитися в подібній ситуації. Бо толерувати плагіат – це не ок.
Але все ж бажання поглибити знання в цій темі досі залишились. Порекомендуєте якусь літературну базу про Голодомор?
———
#блог | Підписатись на БУКС
Лежить вона значить вже кілька днів. Думаю, треба розповісти вам про новеньке поповнення. Але тут в пошуках якоїсь цікавої інформації натрапляю на купу статей, де автора звинувачують в плагіаті. Там взагалі скандал був, після чого книгу зняли з продажів (хоча, як бачите, в книгарнях її ще допродують).
Ситуація – крінж. Мораль – гугліть хоча б базову інформацію (про книгу або автора) перед покупкою, щоб не опинитися в подібній ситуації. Бо толерувати плагіат – це не ок.
Але все ж бажання поглибити знання в цій темі досі залишились. Порекомендуєте якусь літературну базу про Голодомор?
———
#блог | Підписатись на БУКС
Наша постійна рубрика:
#що_читають_підписники_БУКС❤️
Пишіть в коментарях – що читали нещодавно / що читаєте саме зараз / плануєте на вихідних / в цьому місяці (можна робити фото та залишати невеличкі відгуки).
Традиційно почну з себе:
Цього разу в мене місяць фентезі✨
▪️ Спершу взявся за роман пані Марії Косян, який обіцяв прочитати вже бозна-скільки часу. До речі, після 100+ сторінок однозначно можу відмітити насичений стиль авторки (її прям приємно читати) та інтригуючий сюжет. Сподіваюсь, що розв'язка буде не менш захопливою, аніж початок.
▪️ Нарешті планую дочитати останню книгу про Відьмака (хоча я був впевнений, що минулого року прочитав весь цикл😅). «Сезон гроз» – це по суті приквел. Нічого б не втратив, якби не прочитав, але треба закрити вже для себе цю історію.
▪️ Павло Дерев'янко – це мій фентезі мастхев на цей рік. Вже руки чешуться почати читати.
▪️ Цьогомісячна аудіокнига – «Хіба ревуть воли...» Панаса Мирного. Зовсім не фентезі, але якраз ідеально, щоб змінювати обстановку час від часу протягом місяця. Це, звичайно, якщо кількість вільного часу буде дозволяти це робити.
———
#блог | Підписатись на БУКС
#що_читають_підписники_БУКС
Пишіть в коментарях – що читали нещодавно / що читаєте саме зараз / плануєте на вихідних / в цьому місяці (можна робити фото та залишати невеличкі відгуки).
Традиційно почну з себе:
Цього разу в мене місяць фентезі
———
#блог | Підписатись на БУКС
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Я ще не дивився, але кілька бажанок звідти маю.
https://apriori-publishing.com/catalog
———
#знижки | Підписатись на БУКС
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Чи знаєте ви, де вперше з'явилися назви факультетів Гоґвортсу?
Легендарна історія про те, як Джоан Ролінґ написала перші рядки «Гаррі Поттера» на серветці в поїзді, відома багатьом. Але ось що мало хто знає: назви факультетів, на які мріють потрапити діти з усього світу, вперше були записані прямо на борту літака – на звичайному гігієнічному пакетику.
Джоан Ролінґ розповідала, що перші назви факультетів Гоґвортсу – Ґрифіндор, Слизерин, Рейвенклов і Гафелпаф – вона вигадала під час перельоту і поспішно записала їх на… пакетику для блювоти, який зазвичай знаходиться у кишені сидіння літака. Саме він став тимчасовим «щоденником» для імен, які згодом увійдуть в історію дитячої літератури.
———
#цікаве | Підписатись на БУКС
Легендарна історія про те, як Джоан Ролінґ написала перші рядки «Гаррі Поттера» на серветці в поїзді, відома багатьом. Але ось що мало хто знає: назви факультетів, на які мріють потрапити діти з усього світу, вперше були записані прямо на борту літака – на звичайному гігієнічному пакетику.
Джоан Ролінґ розповідала, що перші назви факультетів Гоґвортсу – Ґрифіндор, Слизерин, Рейвенклов і Гафелпаф – вона вигадала під час перельоту і поспішно записала їх на… пакетику для блювоти, який зазвичай знаходиться у кишені сидіння літака. Саме він став тимчасовим «щоденником» для імен, які згодом увійдуть в історію дитячої літератури.
———
#цікаве | Підписатись на БУКС
Із книги «Про свободу» Тімоті Снайдера
І це тільки передмова... третя сторінка...
💔💔💔
Боюсь навіть уявити, яку базу в цій книзі видасть пан Тімоті.
———
#цитата | Підписатись на БУКС
І це тільки передмова... третя сторінка...
💔💔💔
Боюсь навіть уявити, яку базу в цій книзі видасть пан Тімоті.
———
#цитата | Підписатись на БУКС
Тижні читання без сну – навіщо люди на таке йдуть?
Чи знаєте ви, що в світі регулярно встановлюються рекорди з найдовшого марафону читання вголос? І це зовсім не жарт – люди читають цілодобово і навіть тижнями!
Ось три найцікавіші рекорди останніх років – і кожен має свою родзинку:
– 2011, Домініканська Республіка (365+ годин)
Майже 16 діб п'ять ентузіастів читали вголос тексти домініканського історика Хуана Боша. Підтримати їх прийшли, зокрема, президент з першою леді.
– 2012, Домініканська Республіка (1000+ годин)
Вже через рік та ж Домінікана встановила рекорд національного масштабу: майже 1000 читачів, 155 міст і понад 1000 годин читання нон-стоп.
– 2019, Німеччина (457+ годин)
У німецькому Реклінггаузені цифри хоча і скромніші, але для одного майданчика теж рекордні: майже 19 діб поспіль тут читали виключно казки.
———
#цікаве | Підписатись на БУКС
Чи знаєте ви, що в світі регулярно встановлюються рекорди з найдовшого марафону читання вголос? І це зовсім не жарт – люди читають цілодобово і навіть тижнями!
Ось три найцікавіші рекорди останніх років – і кожен має свою родзинку:
– 2011, Домініканська Республіка (365+ годин)
Майже 16 діб п'ять ентузіастів читали вголос тексти домініканського історика Хуана Боша. Підтримати їх прийшли, зокрема, президент з першою леді.
– 2012, Домініканська Республіка (1000+ годин)
Вже через рік та ж Домінікана встановила рекорд національного масштабу: майже 1000 читачів, 155 міст і понад 1000 годин читання нон-стоп.
– 2019, Німеччина (457+ годин)
У німецькому Реклінггаузені цифри хоча і скромніші, але для одного майданчика теж рекордні: майже 19 діб поспіль тут читали виключно казки.
———
#цікаве | Підписатись на БУКС
Становлення космічного жаху
Говард Філіпс Лавкрафт відомий у всьому світі як письменник жахів і автор власної складної міфології, в основі якої лежать інфернальні істоти, що не піддаються опису. Багато хто вважає, що жахи Лавкрафта – це про чудовиськ, які беруть свій початок десь глибоко під водою. Частково це вірно, але все ж на першому місці стоїть космос, який сам письменник порівнював із зачаровуючими глибинами океану. До того ж, ця міфологія не раз доповнювалася і навіть видозмінювалася.
Лавкрафт у своїх роботах посилається на космічний пантеон божеств, які колись правили Землею, а потім покинули її або впали в подібний до смерті сон... але одного разу вони повернуться і настане Кінець світу.
Цикл міфів починається з оповідання «Дагон» 1917 року. Там вперше з'являються характерні для жанру елементи. Свою філософію письменник сформулював у 1921 році, а вперше застосував у 1926, в оповіданні «Поклик Ктулху». Тоді ж з'являється опис інопланетян, які і є Стародавніми богами.
В оповіданні 1928 року, «Жах Данвіча», пояснюється зв'язок магії і космосу. У «Горах божевілля» 1931 року Лавкрафт підводить теорію древніх космонавтів під свою концепцію, і міфологія нарешті набуває остаточного вигляду.
Звичайно ж, всесвіт ще не раз розширювався і доповнювався, але ніяких істотних змін у ньому більше не відбувалося, і Лавкрафт не відходив від концепції, що склалася з 1926 по 1931 рік.
Після смерті письменника розширенням його всесвіту зайнялося так зване «Коло Лавкрафта», а незакінчені твори дописав Август Дерлет, поклавши початок «Міфам Дерлета». Але це вже окрема тема.
———
#цікаве | Підписатись на БУКС
Говард Філіпс Лавкрафт відомий у всьому світі як письменник жахів і автор власної складної міфології, в основі якої лежать інфернальні істоти, що не піддаються опису. Багато хто вважає, що жахи Лавкрафта – це про чудовиськ, які беруть свій початок десь глибоко під водою. Частково це вірно, але все ж на першому місці стоїть космос, який сам письменник порівнював із зачаровуючими глибинами океану. До того ж, ця міфологія не раз доповнювалася і навіть видозмінювалася.
Лавкрафт у своїх роботах посилається на космічний пантеон божеств, які колись правили Землею, а потім покинули її або впали в подібний до смерті сон... але одного разу вони повернуться і настане Кінець світу.
Цикл міфів починається з оповідання «Дагон» 1917 року. Там вперше з'являються характерні для жанру елементи. Свою філософію письменник сформулював у 1921 році, а вперше застосував у 1926, в оповіданні «Поклик Ктулху». Тоді ж з'являється опис інопланетян, які і є Стародавніми богами.
В оповіданні 1928 року, «Жах Данвіча», пояснюється зв'язок магії і космосу. У «Горах божевілля» 1931 року Лавкрафт підводить теорію древніх космонавтів під свою концепцію, і міфологія нарешті набуває остаточного вигляду.
Звичайно ж, всесвіт ще не раз розширювався і доповнювався, але ніяких істотних змін у ньому більше не відбувалося, і Лавкрафт не відходив від концепції, що склалася з 1926 по 1931 рік.
Після смерті письменника розширенням його всесвіту зайнялося так зване «Коло Лавкрафта», а незакінчені твори дописав Август Дерлет, поклавши початок «Міфам Дерлета». Але це вже окрема тема.
———
#цікаве | Підписатись на БУКС
Поповнення бібліотеки БУКС
7️⃣ Після розпродажу від @Apriori_lviv моя нонфік поличка поповнилась трьома цікавими виданнями:
🇩🇪 Коли я впала з неба – Юліана Кепке
Реальна історія Юліани Кепке, єдиної, хто вижив після авіакатастрофи над амазонськими джунглями у 1971 році. Із зламаною ключицею без їжі 17-річна дівчина опинилась у тропічному лісі, що кишів зміями і хижими звірами, і одинадцять днів добиралася до людей. У книзі вона не лише розповідає про боротьбу за виживання, а й осмислює своє дитинство, стосунки з батьками та силу природи.
🇺🇦 Дослідження Голодомору та геноцидні студії – Андрій Козицький
Науковий збірник від українського історика, присвячений аналізу Голодомору 1932–33 років як акту геноциду. Автор розглядає демографічні втрати, механізми заперечення трагедії та порівнює Голодомор із іншими масовими злочинами ХХ століття.
🇺🇦 Україна: війни, битви, персони – Ярослав Трінчук
Історико-соціологічний нарис про ключові воєнні події та видатних особистостей в історії України. Автор відходить від традиційних штампів і спотворених наративів, аналізуючи мотиви дій учасників, хід битв та їхню мету – включно з маловідомими епізодами, які радянська й російська історіографія намагалася замовчати.
До речі, сьогодні останній день розпродажу. Тож поспішіть, якщо маєте бажанки від видавництва «Апріорі».
https://apriori-publishing.com
———
#блог | Підписатись на БУКС
Реальна історія Юліани Кепке, єдиної, хто вижив після авіакатастрофи над амазонськими джунглями у 1971 році. Із зламаною ключицею без їжі 17-річна дівчина опинилась у тропічному лісі, що кишів зміями і хижими звірами, і одинадцять днів добиралася до людей. У книзі вона не лише розповідає про боротьбу за виживання, а й осмислює своє дитинство, стосунки з батьками та силу природи.
Науковий збірник від українського історика, присвячений аналізу Голодомору 1932–33 років як акту геноциду. Автор розглядає демографічні втрати, механізми заперечення трагедії та порівнює Голодомор із іншими масовими злочинами ХХ століття.
Історико-соціологічний нарис про ключові воєнні події та видатних особистостей в історії України. Автор відходить від традиційних штампів і спотворених наративів, аналізуючи мотиви дій учасників, хід битв та їхню мету – включно з маловідомими епізодами, які радянська й російська історіографія намагалася замовчати.
До речі, сьогодні останній день розпродажу. Тож поспішіть, якщо маєте бажанки від видавництва «Апріорі».
https://apriori-publishing.com
———
#блог | Підписатись на БУКС
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM