витерла найменшій соплі руками.старша дивиться і така:
-фуууу боже як ти можеш це робити🤢
- нічо шо я їй голими руками попу мию?
- 🤢я більше не хочу бути нянею коли виросту…

висловлю непопулярну думку(можливо,принаймні я не чула такої):
несподівано,але дереалізація дала мені ше більш відчуття свободи бути собою.
якшо допускати шо все навколо і всі навколо і я також— вигадка/симуляція,то мене прям щиро не єбе реакції і думки навколишніх коли я наспівую пісні в трамваї,пританцьовую на вулиці,стрибаю по бордюру йдучи на роботу,чухаю жопу,мені не соромно за активну міміку і жестикуляцію коли я веду внутрішні діалоги,єтк
(я все ще не хочу завдавати нікому шкоди,але не через страх бути засудженою)

файнелі)

я мрію про профспілку нянь/бебісітерок де ми також зможем підкидувати одна одній дружні сім’ї і створювати блек-листи з подібними кадрами

відписуються хейтери і класові вороги
ok,bye 💅🏼

я просто хочу жити в гідеборівській Франції,чілово пити вино,сваритись з філософами-графоманами і нервувати містян урбаністично-мистецькими витівками,а не бути розчавленою,паралізованою страхом жахом відчаєм,з розвалом особистості людиною

народилась нова робота🦭💕

-твоя бабуся це мама твоєї мами.
- вау!я не знала що у мами теж є мама!

діти(3 і 9 років)за столом точать ляси:
-ооо бележись,наближаються монстлиии!
- що ти кажеш!Ніяких монстрів не існує!
- та вони в головііііі!

старша підопічна намалювала стікер-пак для бару «травень» ^_^

«читала» мені стласну казочку👼🏻
дуже угараю шо в неї під подушкою завжди лежить «книжечка» (насправді інструкція від хз чого) з якої вона важно «читає» тищутриста казочок висадженим в рядок іграшкам