🌹 Я досі не зовсім усвідомлюю, що "Беладона" вже нарешті вийшла, але ми обрали її на липневий клуб у Рівному, і це нагадало мені, що книжка реальна і люди вже її читають. Тому настав час поділитися якоюсь цікавинкою з перекладу, правда?

🕯 Якщо хтось читав "Беладону" в оригіналі, то ви знаєте, що там досить вигадлива мова, стилізована під епоху, у якій відбуваються події. Але найбільшим викликом особисто для мене в перекладі стала проблема звертання на "ти" і на "ви" в аристократичному суспільстві, бо в англійській цієї проблеми немає, зате в нас це породжує цілу купу питань.

🎀Можна було б дослідити, як ці звертання вживалися в нашому суспільстві на той час, але Сіґна все-таки перебуває в суспільстві, натхненному вікторіанською Англією. Тому я вирішила вписувати ці переходи з "ти" на "ви" на власний розсуд, а контекст мені подекуди дуже допомагав.

🍷Найлегше було, коли Сіґна спілкувалася зі старшими людьми або з іншими аристократами. Вона звертається на "ви" до Байрона й Елайджі, які старші за неї, але навіть зі своїми ровесницями під час чаювання вони звертаються одна до одної на "ви". Вона звертається на "ви" до лорда Вейкфілда й до всіх, кого зустрічає на балу.

🪶 Але от з родичами було складніше. Я не уявляла собі, що Сіґна буде "викати" Блайз чи Персі, бо стосунки між ними швидко стали приязніші й ближчі. Тому з Персі вони поступово перейшли на "ти", а от з Блайз вони майже одразу почали "тикати" одна одній, адже Блайз не здається людиною, яку сильно бентежать правила суспільства. В кінці книги на балу Блайз звертається до лорда Вейкфілда на ім'я, що викликало в нього подив, бо це порушує певні норми. Тому мені здавалося цілком логічним одразу перевести їх із Сіґною на "ти".

🪞 Також важко було з Марджорі, гувернанткою Сіґни. З одного боку її суспільне становище зобов'язує звертатися до Сіґни на "ви", а з іншого — вона так часто її повчає, що подекуди аж просилося "ти". Тому в неформальних ситуаціях я "дозволяла" їй "тикати" Сіґні, хоча Сіґна зверталася до Марджорі винятково на "ви".

⚗Певними вказівниками можна також вважати те, коли персонажі звертаються одне до одного на ім'я, а коли використовують форму містер/міс і прізвище. Тому коли та сама Марджорі або Персі починали звертатися до Сіґни на ім'я, а не казати "міс Ферроу", я це розцінювала як знак того, що тут стосунки вже можуть бути неформальніші. А от Сайлас із Сіґною постійно зверталися одне до одного на "ви", бо вони не лише називали одне одного "міс Ферроу" і "містер Торлі", а й їхнє становище не дозволяло б їм "тикати" одне одному — це було б неввічливо.

💀У книзі був чудовий момент, коли персонажів можна було офіційно перевести на "ти", але це добрячий спойлер, тому раджу читати тільки тим, хто вже прочитав книжку.
Перед тим, як ми дізнаємося, що Сайлас увесь час був Смертю, він звертається до Сіґни не "міс Ферроу", а саме "Сіґна". Тому коли в саду почалася пожежа і Сайлас благає Сіґну тікати, він звертається до неї на "ти" і на ім'я, а пізніше ми дізнаємося, ким він був насправді. І саме зі Смертю Сіґна увесь час спілкувалася на "ти".

А чи стикався хтось із вас із подібними труднощами перекладу, і як ви їх вирішували?
#omc_translation

❤️ Ще одну сторінку незабаром відкриють передзамовлення на «Хочу» Джилліан Андерсон!!
Дуже чекаю цю книжку, і не лише тому, що Джилліан богиня, а й тому, що це має бути щось ну дуже цікаве. Я просто процитую цей пост:

Це колекція секс-фантазій жінок з усього світу, яка є сенсаційним та революційним дослідженням жіночої сексуальності.

Анонс вже був, тому це не новина, але дівчата сказали, що там дууууже гаряче та буде щось про Педро Паскаля 👀👀👀

Але й без знання про те, що там буде щось про Педро, я вже чекала цю книжку з моменту анонсу, який був давненько, тому вже готую гроші!!

Мій секрет — я ледь вивожу і не знаю, що роблю!

А якщо чесно, то з таким темпом певна сфера обов’язково буде страждати. Більше подій — менше часу на відпочинок і читання. Більше перекладу — менше часу на події і відпочинок. Більше роботи — менше відпочинку (як ви вже можете зрозуміти, відпочинок страждає).

Я би порадила таке:

⏺знайдіть собі зручний метод планування і обов’язково все плануйте і записуйте. Я не можу жити без гугл календаря, планера в Notion і постійних нагадувань на телефоні.

⏺навчіться казати «ні». Можуть бути супер класні пропозиції перекладу / подій, але якщо ви вже не вивозите, то дайте собі час перепочити. Краще відмовитися, ніж потім бути на абсолютному нулі.

⏺не набирайте на себе більше, ніж можете витримати, і плануйте час на відпочинок. Без перезавантаження ви вигорите на раз-два.

Особисто я також мушу активно змушувати себе заспокоїтися, жити в моменті й не гнатися. З попереднім перекладом я дуже тиснула на саму себе, що я ні чорта не встигаю, і тому зараз щодня я роблю свідомі зусилля і нагадую собі, що в мене все вийде, що я не мушу поспішати, що в мене вистачає часу на свою денну норму, і я все встигатиму.

До речі, іронічно, що ви питаєте про читання, бо якраз із цим в мене цього року проблеми. Читаю я останнім часом не так багато, як раніше — колись для мене було нормою 5-10 книг на місяць, а зараз аби три прочитати. Але я на себе не тисну, не трекаю читання, не ставлю цілі і не змушую себе гнатися за чимось. Тому також порадила би ставитися до себе лагідніше і створювати менше стресу для самої себе.
#omc_qa