⚡Побачив анонс цікавої лекції про жіночі божества Стародавнього Єгипту:
✍️«Бастет, Маат, Нуанет, Нехбет... У єгипетській міфології величезна кількість цікавих жіночих божеств, одначе історія Єгипту сягає більше трьох тисячоліть, і не всі божества існували одночасно в усі епохи...». На лекції від сходознавця й лінгвіста Микити Самсоненка можна дізнаєтесь: Ким ставали єгипетські цариці після смерті? Якими були особливості іконографії у різних богинь Стародавнього Єгипту? Звідки походить і як розшифровують їх імена? А також які таємниці ховають давні фрески та стели?.
📌П’ятниця, 16 лютого. О 19:00 (Київський час);
Організатори: спільнота «Київська Школа Сходознавства».
Формат: онлайн; Вартість: 500 грн;
📌Детальніше про подію за посиланням:
#анонс #лекція #онлайн #Єгипет
https://www.instagram.com/p/C2SODPAtFE2/?igsh=N2QzbTB6dW1lOHp4
✍️«Бастет, Маат, Нуанет, Нехбет... У єгипетській міфології величезна кількість цікавих жіночих божеств, одначе історія Єгипту сягає більше трьох тисячоліть, і не всі божества існували одночасно в усі епохи...». На лекції від сходознавця й лінгвіста Микити Самсоненка можна дізнаєтесь: Ким ставали єгипетські цариці після смерті? Якими були особливості іконографії у різних богинь Стародавнього Єгипту? Звідки походить і як розшифровують їх імена? А також які таємниці ховають давні фрески та стели?.
📌П’ятниця, 16 лютого. О 19:00 (Київський час);
Організатори: спільнота «Київська Школа Сходознавства».
Формат: онлайн; Вартість: 500 грн;
📌Детальніше про подію за посиланням:
#анонс #лекція #онлайн #Єгипет
https://www.instagram.com/p/C2SODPAtFE2/?igsh=N2QzbTB6dW1lOHp4
👍12
Вітаю колег з чудовим виданням!
📚«Мистецтво країн Азії та ісламського світу» - каталог Музею Ханенків, в якому підібрано близько 150 яскравих експонатів із великої колекції. За останні роки музейники не лише уточнили атрибуцію відомих артефактів, але й переосмислили концепцію репрезентації «Сходу» в музеї:
✍«В українських музеях донині називають «східними» культури та артефакти, які географічно не завжди походять зі сходу щодо України. Наприклад турецькі, кримськотатарські, сирійські, єгипетські, балканські колекції. «Схід» позначав не так географічну, як культурну належність цих колекцій до «інших» - чужих, неєвропейських – культур… У 2000-х роках музей здійснив дрейф від визначення «східна колекція» до поняття «азійська колекція»… У цьому виданні... ми відійшли від традиції бінарного протиставлення «Захід» - «Схід», «європейське» - «азійське». Ми розглядаємо музейні артефакти як складові великих цивілізаційних комплексів – «Азії» та «ісламського світу...».
#музей #текст #книга
📚«Мистецтво країн Азії та ісламського світу» - каталог Музею Ханенків, в якому підібрано близько 150 яскравих експонатів із великої колекції. За останні роки музейники не лише уточнили атрибуцію відомих артефактів, але й переосмислили концепцію репрезентації «Сходу» в музеї:
✍«В українських музеях донині називають «східними» культури та артефакти, які географічно не завжди походять зі сходу щодо України. Наприклад турецькі, кримськотатарські, сирійські, єгипетські, балканські колекції. «Схід» позначав не так географічну, як культурну належність цих колекцій до «інших» - чужих, неєвропейських – культур… У 2000-х роках музей здійснив дрейф від визначення «східна колекція» до поняття «азійська колекція»… У цьому виданні... ми відійшли від традиції бінарного протиставлення «Захід» - «Схід», «європейське» - «азійське». Ми розглядаємо музейні артефакти як складові великих цивілізаційних комплексів – «Азії» та «ісламського світу...».
#музей #текст #книга
❤44
🖼Орієнтальні типажі у творчості французького художника Жозефа-Марі Вієна (1716-1809). Вони виконані в т.з. античному стилі, або ж «на давньогрецький манер». У цій серії різноманітних народів та їх костюмів є також відоме зображення «татарського принца» (кримськотатарського аристократа) початку 18 століття.
#мистецтво #кримські_татари
#мистецтво #кримські_татари
❤23
🖼«Алупка», літографія від видавництва Еміля Берндта (Verlag v. Emil Berndt), Одесса-Лейпциг.
✍Еміль Берндт (помер у 1908 р.) – видавець німецького походження, який працював у Одесі. Він володів відомою книжковою крамницею в місті, але гравюри, літографії й ілюстрації для книжок друкував в Лейпцигу. На літографії з видом Алупки можна помітити купол і мінарет вже неіснуючої мечеті, яка була збудована у 1834 р. за проєктом Філіппа Ельсона (1793-1867), відомого англійського архітектора на російській службі (він дуже багато чого будував в Криму у цей час). За стилістикою мечеть відрізнялась від традиційної кримськотатарської й була більш подібною до Поволзьких. Олекса Гайворонський писав, що мечеть припинали існувати у 1927 р. – вона сильно постраждала від землетрусу й була розібрана на будівельні матеріали радянською владою.
#Крим #Україна #мистецтво
✍Еміль Берндт (помер у 1908 р.) – видавець німецького походження, який працював у Одесі. Він володів відомою книжковою крамницею в місті, але гравюри, літографії й ілюстрації для книжок друкував в Лейпцигу. На літографії з видом Алупки можна помітити купол і мінарет вже неіснуючої мечеті, яка була збудована у 1834 р. за проєктом Філіппа Ельсона (1793-1867), відомого англійського архітектора на російській службі (він дуже багато чого будував в Криму у цей час). За стилістикою мечеть відрізнялась від традиційної кримськотатарської й була більш подібною до Поволзьких. Олекса Гайворонський писав, що мечеть припинали існувати у 1927 р. – вона сильно постраждала від землетрусу й була розібрана на будівельні матеріали радянською владою.
#Крим #Україна #мистецтво
👍13❤5🔥5
📷«Кинджал Топкапи» 18 ст., зі скарбниці османських султанів. Подарунок для перського шаха, який так і не презентували. Фото з моїх подорожей Туреччиною.
✍У 1746 р. на замовлення султана Махмуда І стамбульські майстри виготовили коштовний кинджал, який відправили володарю Персії Надір-шаху на знак примирення. На шляху до Персії османське посольство отримало звістку про те, що Надір-шах загинув від рук заколотників в Хорасані. Тож їм нічого не залишалось, як повернутись до Стамбулу. Кинджал вкритий діамантами та крупними смарагдами з Колумбії. Оздоблений емаллю, золотом, композиціями з троянд та фруктів. Ручка кинджала має вбудований англійський годинник. Цей статусний і символічний подарунок є одним з найцінніших у скарбниці палацу Топкапи. Він став дуже популярним після виходу фільму «Топкапи» (1964), головні герої якого планували пограбування палацу заради цього скарбу.
#фото #музей #експонат #Османська_імперія #Стамбул #Персія
✍У 1746 р. на замовлення султана Махмуда І стамбульські майстри виготовили коштовний кинджал, який відправили володарю Персії Надір-шаху на знак примирення. На шляху до Персії османське посольство отримало звістку про те, що Надір-шах загинув від рук заколотників в Хорасані. Тож їм нічого не залишалось, як повернутись до Стамбулу. Кинджал вкритий діамантами та крупними смарагдами з Колумбії. Оздоблений емаллю, золотом, композиціями з троянд та фруктів. Ручка кинджала має вбудований англійський годинник. Цей статусний і символічний подарунок є одним з найцінніших у скарбниці палацу Топкапи. Він став дуже популярним після виходу фільму «Топкапи» (1964), головні герої якого планували пограбування палацу заради цього скарбу.
#фото #музей #експонат #Османська_імперія #Стамбул #Персія
👍12❤11
🗺Крим на карті «Північні території Османської імперії». Стамбул, поч.19 ст. Це одна з перших османських карт, які Порта підготувала на основі новітніх методів картографування.
✍Наприкінці 18 ст. посилюється інтерес до картографування володінь Османської держави серед «західних» імперій. Безперечно, на це впливало їх суперництво у «східному питанні». Саме тому, найперші сучасні карти володінь султана були створені на замовлення російського, французького, британського уряду, з метою оновити існуючу інформацію про регіон, його ландшафт, населення, господарство, тощо. Від цього залажало й планування та стратегія на випадок війни (з османами, або ж між собою).Османи не стояли осторонь процесу модернізації. Саме так і з’явилась ця карта, надрукована в районі Ускюдар (Стамбул). Найближчі місяці буду більше писати про картографування Криму у 19 ст. в контексті Кримської війни 1853 р. Плануємо з колегами виставку в #НМІУ, тож слідкуйте за тегом #Кримська_війна_1853
#карта #Османська_імперія #Крим
✍Наприкінці 18 ст. посилюється інтерес до картографування володінь Османської держави серед «західних» імперій. Безперечно, на це впливало їх суперництво у «східному питанні». Саме тому, найперші сучасні карти володінь султана були створені на замовлення російського, французького, британського уряду, з метою оновити існуючу інформацію про регіон, його ландшафт, населення, господарство, тощо. Від цього залажало й планування та стратегія на випадок війни (з османами, або ж між собою).Османи не стояли осторонь процесу модернізації. Саме так і з’явилась ця карта, надрукована в районі Ускюдар (Стамбул). Найближчі місяці буду більше писати про картографування Криму у 19 ст. в контексті Кримської війни 1853 р. Плануємо з колегами виставку в #НМІУ, тож слідкуйте за тегом #Кримська_війна_1853
#карта #Османська_імперія #Крим
👍16❤10
📕«Антологія літератур Сходу» (1961). Українські переклади з азербайджанської, турецької, арабської, китайської, корейської, індонезійської, перської, бенгальської, гінді та інших «східних» мов, зроблені або видані у Харкові.
✍️Упорядником, автором вступної статті та приміток був знаковий український сходознавець Андрій Ковалівський (1885-1965), про якого вже згадував у контексті перекладу подорожі Агмеда Ібн-Фадлана до Волзької Булгарії у 10 ст. Вступна стаття до видання цінна навіть сама по собі, як нарис про історію українського осередку орієнтальних досліджень у Харкові в імперський та радянський час. Окремі твори (зокрема деякі «сучасні пісні народів Сходу») очевидно містять ідеологічну складову, яка вимагалась для того, щоб видання побачило світ. Зокрема – це т.з. корейська «народна пісня», яка прославляє Л. Толстого, Маркса і комунізм. Але в цілому видання цінне й знакове, адже зібрало антологію українських перекладів зі «східних мов» класичних творів і фольклору.
#книга #текст #чтиво
✍️Упорядником, автором вступної статті та приміток був знаковий український сходознавець Андрій Ковалівський (1885-1965), про якого вже згадував у контексті перекладу подорожі Агмеда Ібн-Фадлана до Волзької Булгарії у 10 ст. Вступна стаття до видання цінна навіть сама по собі, як нарис про історію українського осередку орієнтальних досліджень у Харкові в імперський та радянський час. Окремі твори (зокрема деякі «сучасні пісні народів Сходу») очевидно містять ідеологічну складову, яка вимагалась для того, щоб видання побачило світ. Зокрема – це т.з. корейська «народна пісня», яка прославляє Л. Толстого, Маркса і комунізм. Але в цілому видання цінне й знакове, адже зібрало антологію українських перекладів зі «східних мов» класичних творів і фольклору.
#книга #текст #чтиво
❤22🔥4👍3