До 18 травня на "Реальна історія" вийшов випуск, присвячений депортації кримських татар 1944 року. Ведучий/продюсер (Акім Галімов) та експерти (Андрій Когут, Мартін-Олександр Кислий, Есма Аджієва) спробували розкрити й осмислити ці трагічні події через різну призму: особисту, соціальну, наукову. В т.ч. через джерела: архівні документи, артефакти, спогади. Зйомки випуску проходили також в просторі виставки «MİRAS. Спадщина», у #Скарбниця_НМІУ. Есма Аджієва, співкураторка виставки, розказала про соціальний, культурний, релігійний контекст артефактів на виставці. А також привернула увагу до одного з наслідків депортації кримських татар. А саме – долі не/матеріальної спадщини корінного народу.
Мій досвід спілкування з відвідувачами виставки підтверджує: далеко не для всіх очевидним є факт, що одним з наслідків депортації була втрата багатьох сімейних реліквій, родинних документів та фотографій. Саме тому ми на виставці й робимо акцент на тому, що музейні колекції у цьому контексті є не лише набором речей, що мають історичну чи фінансову цінність (через матеріал, з якого зроблені). Вони важливі своїм зв’язком з середовищем носіїв культури. Тими людьми, хто їх створював, роками користувався чи зберігав як сімейну цінність, а не «трофей», «інвестицію» чи «туристичний сувенір». Саме це і робить «спадщину» живою, а також дає можливість відвідувачам побачити за «предметами» людей, та їхні долі. В наші часи – це одна з найголовніших задач музею, як мені здається…
#відео #музей #виставка #Крим #кримські_татари #MIRAS_Спадщина
https://www.youtube.com/watch?v=mqX27VVE7lI

Поки сидимо без світла, розбираю свої нотатки. Перечитував кілька місяців тому біографію Джона Р.Р. Толкіна (1892-1973), проф. Оксфордського університету й автора знаменитого «Гобіта», «Володаря перстнів», «Сильмаріліону». Цікавий факт, до слова:
✍️У родині Толкінів існувала легенда про походження їх прізвища, яку на Різдво любила розповідати тітка Ґрейс. За її словами, далекий предок Толкінів служив у Ґогенцолернів та воював з османами на Балканах. Під час Віденської битви 1683 року він самовільно пробрався до турецького табору й захопив там знамено. Цей подвиг був щиро оцінений, а пращур здобув прізвисько «відчайдушний» - тобто «Tollkühn». Сам професор скептично висловлювався про цю легенду, але визнавав, що його рід таки має німецькі корені.
📌Генеалогічна схема родини Толкінів з видання «Дж. Р. Р. Толкін. Біографія», від Гамфрі Карпентера (переклад українською в-ва «Астролябія», 2022).
#текст #Османська_імперії

🎥"У пошуках ідентичності" тепер доступний у широкому прокаті на ресурсі MEGOGO. Поруч з дуже цікавими спікерами, у серії міні-лекцій я ділюсь своїми думками про Крим, деколонізацію, ідентичність та кримськотатарську спадщину. Звісно ж, натхненний досвідом втілення виставки «MİRAS. Спадщина», в #Скарбниця_НМІУ. Хто ще не дивився на ютубі, запошую до перегляду.
#відео #музей #деколонізація #постколоніалізм #виставка #Крим #кримські_татари #MIRAS_Спадщина
https://megogo.net/ua/view/23913586-pro-identichnist-vid-oleksiya-savchenka.html?

Трохи весняних орієнталізмів:
🖼Весняні піони (1889), від американського імпресіоніста Вільяма Мерріта Чейза (1849-1919).
#мистецтво #настрій #орієнталізм

⚡Цієї п’ятниці запрошую на семінар з історії Криму та Північного Причорномор’я, який колеги втілюють на регулярній основі. Будемо говорити про кримськотатарську спадщину та її репрезентацію на виставці «MİRAS. Спадщина», яка вже більше ніж півтора роки діє в #Скарбниця_НМІУ. Приєднуйтесь! Спілкуватись будемо онлайн;
📌31 травня о 18.00.
https://us02web.zoom.us/j/73330657487?pwd=djFTREVPcHRwSCtEUkFqSjJLV1liUT09
Ідентифікатор конференції: 733 3065 7487
Код доступу: 7AWnmh
🎥Записи попередніх лекторів можна подивитись на ютубі:
https://www.youtube.com/@HistoryOfTheBlackSeaRegion/videos
#онлайн #музей #виставка #Крим #кримські_татари #MIRAS_Спадщина

🎥Ще одне змістовне інтерв'ю від Владислава Грибовського, присвячене історії ногаців:
📝Хто такі ногайці та що про них згадують у джерелах; Життя, побут та етапи розселення цієї спільноти на Півдні України; Політика примусового "осадження" кочівників, взаємини з Ґереями та Османами; Ну і на останок - чи потрібно повернути Примоську (у Запорізькій області) історичну назву Ногайськ?;
#інтервю #відео #ногайці #Крим #номадизм #Османська_імперія
https://youtu.be/beWqTMVftzw?si=jpL4tarDNfV2pYjt

📕Книга – один з найважливіших винаходів, що змінив світ. Мішель Фуко у знаменитій розмові з Жаном-Клодом Карр’єром говорили про те, що книги подібні до писемних приладів, молотка, колеса чи інших предметів, які за тисячі років мало змінили свій функціонал: «допоки вони виконують свою функцію, їх важко покращити». Минулий тиждень мав можливість трохи зануритись у книгу «Подорож книги: від папірусу до кіндла», від Ірене Вальєхо. Іспанської дослідниці, яка через власний досвід роботи з давніми рукописами ділиться «історією писаного тексту». На прикладі знаменитої Александрійськї бібліотеки в Єгипті вона розповідає про давню мрію Птолемеїв – зібрати книжки та їх переклади з усіх куточків відомого світу. Книга сповнена багатьма практичними деталями про те, як створювались стародавні тексти? Як працювали давні писарі, бібліотекарі й чиновники? Цікавими фактами про давніх правителів і книги. Але головне у ній – увага до сили писаного слова, а також його впливу на поширення ідей у просторі й часі.

📝«Пристрасть колекціонера книжок схожа на завзяття мандрівника. Кожна бібліотека – це подорож; кожна книжка – паспорт без терміну дії. Александр Македонський пройшов шляхами Африки та Азії, не розлучаючись зі своїм томом «Іліади», у якому він, за словами істориків, шукав поради та поживи для прагнення вищості. Читання, ніби компас, відкривало йому шляхи до невідомого… Александрійська бібліотека відбивала широту зовнішнього світу. Там були найважливіші іншомовні праці, перекладені грецькою. Один візантійський автор пише про ті часи: «З кожного народу запросили мудреців, які знали не лише свою мову, а й досконало володіли грецькою; кожній групі доручили відповідні тексти…». Так з’явилася відома грекомовна версія юдейської Тори, яку знають під назвою Септуагінта (зібрання перекладів Старого Заповіту давньогрецькою – авт.). Переклад іранських текстів, автором яких вважають Заратустру – згадували ще кілька століть як видатний проєкт. Єгипетський жрець Манетон уклав для Бібліотеки (Александрійської - авт.) перелік династій фараонів і їхні подвиги – від міфічних часів і до завоювання Александром. Пишучи хрестоматію з історії Єгипту грецькою мовою, він шукав, читав і запозичував уривки з оригінальних документів, які зберігалися в десятках храмів. Берос, також двомовний жрець і знавець клинописних текстів, відтворив грецькою вавилонські традиції. У Бібліотеці не могло не бути й трактату про Індію, який, спираючись на місцеві джерела написав грецький придворний посол у Паталіпутрі, місті на північному заході Індії, на берегах Ганзу. То був перший перекладацький проєкт такого розмаху… У Бібліотеці здійснилось найкраще з того, про що мріяв Александр: всеосяжність, жага до пізнання, його дивовижний потяг до злиття. На полицях Александрійської бібліотеки кордони було скасовано…».
#текст #чтиво #книга

📷Поповнив свою колекцію чудовим вінтажним кавником 1970\80-х років. Цього разу це «далла» - арабський кавник з видовженим «пташиним» носиком. Виготовлений з латуні, в середині лужений. Має потертості, які свідчать про те, що кавник використовували за призначенням. Ручка маркована арабською цифрою «30». Ззовні посуд оздоблений чудовими рослинними й геометричними візерунками:
🌴Фінікова пальма, арабський символ життя, процвітання, благополуччя, достатку та гостинності;
🌸Квіти «арфадж» («Asteriscus arabicus»), пустельна рослина з роду айстрових, що широко розповсюджена на Аравійському півострові. Вважається одним з національних символів Кувейту та Саудівської Аравії. Дуже цінується за здатність виживати в засушливому кліматі. Бедуїни нею годують худобу й верблюдів, а також використовують для розведення вогнища (ночі в пустелі холодні, а з дровами там не дуже). Є навіть згадки про лікувальні та антисептичні властивості квітів арфадж;
⚒️Далла має два клейма – ззовні (на денці) та в середині (під кришкою):
📌Велике заводське клеймо з позначенням якості виробу та складу металу: містить національний герб Королівства Саудівської Аравії (дві перехрещені шаблі) й написи англійською та арабською мовами: PATENT No. 86710, «Відмінно/ Далла засвідчує справжність металу» (дуже приблизний переклад з арабської).
📌В середині під кришкою: Знову герб Королівства та напис арабською. Поки не встиг знайти переклад, але скоріше за все це клеймо виробника й маркетинговий напис (запрошення скуштувати каву). Якщо хтось прочитає – буду вдячний за коментар.
☕️Далла поширені по всьому арабському світу, де цей посуд має власні регіональні особливості форми й оздоблення. Сьогодні далла є важливим символом гостинності, туристичним брендом, частиною національної спадщини країн Затоки. На відміну від джезве, у далла каву саме «варять», а не «заварюють» (не доводячи до кипіння).
Цікаво, що словом «кахфа», «ахве» або ж «хава» першочергово називали напій з кислого молока, а вже згодом – кавовий напій. В арабській культурі
ввічливим вважається, коли гість випиває не більше трьох філіжанок цього напою: "Перша - втамувати спрагу, друга - для гостинності, а третя - для задоволення". Арабська кава буває «чорною» (міцна класична) та «рудою»\«коричневою» (слабко обсмажені зерна зі спеціями). Можна помітити, що іноді у носик далла вставляють пальмові листочки, перш ніж налити каву. Це робиться для того, щоб спеції чи кавова гуща з кавника не потрапили у філіжанку.
#кава #Саудівська_Аравія #текст