Друзі, потрібна ваша підтримка для друку видання про Хотинську війну 1621 року, у підготовці якого я також взяв активну участь:
⚡Зараз триває громадське голосування за випуск нових видань Українським інститутом книги. Велике прохання проголосувати за проєкт «Хотинська війна 1621 р. Козацька звитяга, османські амбіції та європейське майбутнє». Його номер 01-008.
Це видання, яке ми з колегами підготували за результатами партнерської виставки, що з 2021 р. проходила в Національному музеї історії України й була перервана російським вторгненням 2022 р. Через це підготовка видання була сильна затримана.
Ми спробували переосмислити відомі події Хотинської війни 1621 р. й повноцінно представити кожну зі сторін учасниць. Серед іншого, тут розкритий погляд на Хотинську війну з точки зору Османської імперії й Кримського ханства, представлені особливості політичного устрою, військового мистецтва, писемної традиції цих держав, тощо. Увага також приділена візуальним образам (типажам) та уявленню про «турка» й «татарина» в Європі 17 ст. Презентовано сучасні історичні реконструкції воїнів - учасниць битви (Речі Посполитої, українських козаків, османів і кримських татар). У виданні можна буде побачити багато фото музейних артефактів і документів епохи, що репрезентують погляд на Хотинську битву через призму кожної зі сторін.
📌Голосування відкрите до 17.00 понеділка (8 квітня). Тож поспішіть проголосувати за посиланням:
https://ubi.org.ua/uk/news/kategoriya-2/gromadske-golosuvannya-misteckiy-konkurs-kulturno-misteckih-pro-ktiv-spryamovanih-na-vipusk-knizhkovo-produkci

🎙️Разом з другом і колегою Ярославом завітали на «Громадське радіо». Говорили з ведучим Василем Шандро про виставку «Битва під Хотином 1621 року та доля Центрально-Східної Європи», що зараз проходить в Національному музеї історії України.
Через оригінальні артефакти й документи ми намагались показати суб’єктивний погляд та мотивацію кожного з учасників цих подій, а також зрозуміти те, як Хотинська битва переосмислювалась у історичних традиціях наступних поколінь: мемуарах її учасників, козацьких літописах Величка й Грабянки чи османській хроніці Мустафи Наїми.
📌Запис ефіру можна прослухати за посиланням.
#Хотин_1621 #МІСТ #НМІУ #виставка #інтервю #радіо

✍"Однак пацифізм не означає стояти осторонь, поки інша країна зазнає вторгнення. Настав час серйозно подумати про те, що може зробити Японія, щоб не дати Росії досягти успіху (в Україні)".
📝Ессе від Ю Коїдзумі, японського фахівця з "російськиї справ", який ділиться роздумами з проводу причин повномасштабного вторгнення в Україну, безперспективності "умиротворення агресора" та "японського контексту" цих подій.
https://www.japantimes.co.jp/commentary/2024/04/03/japan/ukraine-putin-goals-japan-role/?fbclid=iwar3ahqjwz5t7ulhhl9xdqoxh2dygy3rcfq6tolmru-ct-y4mhezsby73aje_aem_aamq8efokcmmckt3m5voknyqvqnpm-t2qtly7ry9zs9xzgcaxj8j8ky_e_flfe-ver8
#стаття #текст #Японія #Україна

✍“Ми не проти співпраці між Індією та Росією як такої — ви суверенні країни, самі робите свій вибір. Але ми проти всього, що допомагає Росії заробляти гроші, які вона інвестує у свою військову машину. Як ми розуміємо, угода була структурована таким чином, що Росія не може інвестувати гроші, які вона отримує від продажу нафти в Індію, у виробництво танків, ракет і зброї” - зазначив Дмитро Кулеба під час нещодавнього візиту до Індії.
#стаття #новини #Індія #Україна
https://www.holosameryky.com/a/india-kuleba/7555619.html?fbclid=IwAR1ZkYfoDPeb04zDh6Utl1DCEhrKP_8XyQuSkZw1GyRMalP2S01XQT-sKlk_aem_AcexDYM6VsrWTpj_AdNWnE-oiuUfReX_hbK8I1YBK0ZiOCHEs3uRvfBQWFGEzquOUxc

⚡Цієї неділі запрошую на кураторську екскурсію виставкою «MİRAS. Спадщина», в #Скарбниця_НМІУ.
📌14 квітня о 13.00;
📌Київ, вул. Лаврська 9;
#анонс #Крим #кримські_татари
https://facebook.com/events/s/%D0%BA%D1%83%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0-%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D1%96%D1%8F-%D0%B2%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%BE/6774861102613659/

Єрусалим, у "Атласі міст земного світу" (Civitates orbis terrarvm) - одному з перших друкованих атласів міст в історії. Альбом містить 6 томів, які видавались протягом 1572-1618 років. 552 ілюстрації (гравюри на міді, розфарбовані аквареллю) з супровідним текстом про історію й топографію міста. Автори видання: Георг Бун, теолог і картограф, а також Франц Хогенберг, гравер-видавець.
#мистецтво #Єрусалим

Анонс цікавої виставки, яка відкривається сьогодні:
⚡«Самаркандська епопея українських художників (1941–1944)». Виставка робіт викладачів та студентів українських закладів вищої освіти (переважно Києва та Харкова), що були евакуйовані в Узбекистан у роки Другої світової війни. Величезний пласт створених ними робіт сьогодні майже невідомий навіть фахівцям (в тому числі й тому, що зберігається у сімейних колекціях) а тому ця виставка відкриє перед незнаний досі світ Узбекистану середини минулого століття у творчості наших митців. Супутня виставка «Самарканд 80 років по тому» гармонійно доповнить ваші враження художніми «щоденниками» сучасних українських художників, які нещодавно відвідали міста Узбекистану.
https://www.facebook.com/events/449039074159869/449039124159864/?active_tab=about&rdid=3NqeHMKNup3YgtoA
#Анонс #музей #виставка #Узбекистан #Самарканд #Україна

Цікавий факт: У 1970-80-х роках сучасні єменські митці їздили на стажування в Київ. Близько 80 скульпторів, художників і плакатистів отримали від СРСР стипендії, відвідавши в т.ч. мистецькі установи в УРСР. Вони працювали не лише в традиційних жанрах (каліграфія, килимарство, кераміка), але й займались фотографією, кіно, тощо.
📷На фото: єменський митець Абд Аллах Убайд в Києві, 1988 р. Нажаль не знаю де саме. Можливо хтось впізнає виставку чи картину? Буду дуже вдячний.
#мистецтво #фото #Ємен #Україна