⚡Ще трохи цікавих анонсів. Сьогодні у Києво-Могилянській бізнес-школі відбудеться презентація цікавої збірки інтерв'ю та дописів українського сходознавця Омеляна Пріцака, оприлюднені у ЗМІ від часу його повернення до України на початку 1990-х років.
✍"Висловлені 30 років тому погляди й роздуми вченого про проблеми української та світової науки, роль науки і вченого у суспільстві, взаємовідносини українців із сусідніми народами не втратили своєї актуальності й сьогодні. Особливістю цього видання є не лише сама книга, а й запис аудіофрагментів з неї, що дозволить вам почути думки Омеляна Пріцака...".
📌Київ, вул. Волоська, 8/5 (Києво-Могилянська бізнес школа);
📌13 травня о 18.30;
Деталі та реєстрація за посиланням:
https://www.facebook.com/events/s/%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F-%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B8-%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8F%D0%BD-%D0%BF%D1%80%D1%96%D1%86%D0%B0/981623273566582/
#анонс #книга #офлайн
✍"Висловлені 30 років тому погляди й роздуми вченого про проблеми української та світової науки, роль науки і вченого у суспільстві, взаємовідносини українців із сусідніми народами не втратили своєї актуальності й сьогодні. Особливістю цього видання є не лише сама книга, а й запис аудіофрагментів з неї, що дозволить вам почути думки Омеляна Пріцака...".
📌Київ, вул. Волоська, 8/5 (Києво-Могилянська бізнес школа);
📌13 травня о 18.30;
Деталі та реєстрація за посиланням:
https://www.facebook.com/events/s/%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F-%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B8-%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8F%D0%BD-%D0%BF%D1%80%D1%96%D1%86%D0%B0/981623273566582/
#анонс #книга #офлайн
❤7👍1🔥1
У 80-ті роковини геноциду кримськотатарського народу запрошую на кураторську екскурсію виставкою «MİRAS. Спадщина», в #Скарбниця_НМІУ. Будемо говорити про місце спадщини у збереженні ідентичності кримських татар, а також про те, що музейні предмети - це не лише про "речі та обряди", але й про людські долі. Поки виставка ще діє - раджу завітати.
https://facebook.com/events/s/%D0%BA%D1%83%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0-%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D1%96%D1%8F-%D0%B2%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%BE/852511186714983/
#анонс #музей #виставка #Крим #кримські_татари
https://facebook.com/events/s/%D0%BA%D1%83%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0-%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D1%96%D1%8F-%D0%B2%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%BE/852511186714983/
#анонс #музей #виставка #Крим #кримські_татари
❤12🔥2
Трохи поповнив свою колекцію. Дві вживані джезви для заварювання кави. Вони не антикварні й досить поширені, але все ж цікаві:
📌Невелика джезва з латуні. В середині лужена (покрита шаром олова). За формою – типові Балкани. Виготовлена в Сараєво, столиці Боснії та Герцеговини, про що свідчить клеймо «SARAJEVO. Preduzeće umjetnih zanata» (якщо приблизно: «Сараєво. Спілка художніх ремесл»). Якось пізніше напишу кілька слів про кавову традицію на Балканах та її соціальний контекст;
📌Далла (Dallah). Хоча ця назва більше асоціюється з аравійським кавником з вигнутим носиком («пташиним дзьобом»), цим словом також називають посуд, який за формою є близькосхідним поєднанням турецької «джезве» й арабського «далла» (й навіть трохи кавника «ібрик»). Кавник з ручкою і кришкою, оздоблений орнаментами. Виготовлений з латуні, в середині лужений. Клеймо фрагментарне. Можна прочитати напис латинкою: «ALI. AL-TAROUS…» (далі фрагмент нерозбірливо). Виготовлена в сирійському місті Тартус. Пошукаю більш детальніше.
📌Невелика джезва з латуні. В середині лужена (покрита шаром олова). За формою – типові Балкани. Виготовлена в Сараєво, столиці Боснії та Герцеговини, про що свідчить клеймо «SARAJEVO. Preduzeće umjetnih zanata» (якщо приблизно: «Сараєво. Спілка художніх ремесл»). Якось пізніше напишу кілька слів про кавову традицію на Балканах та її соціальний контекст;
📌Далла (Dallah). Хоча ця назва більше асоціюється з аравійським кавником з вигнутим носиком («пташиним дзьобом»), цим словом також називають посуд, який за формою є близькосхідним поєднанням турецької «джезве» й арабського «далла» (й навіть трохи кавника «ібрик»). Кавник з ручкою і кришкою, оздоблений орнаментами. Виготовлений з латуні, в середині лужений. Клеймо фрагментарне. Можна прочитати напис латинкою: «ALI. AL-TAROUS…» (далі фрагмент нерозбірливо). Виготовлена в сирійському місті Тартус. Пошукаю більш детальніше.
🔥26👍6
У ці травневі дні багато пишуть і говорять про 80-і роковини депортації кримських татар радянською владою. У цьому випуску проговорено багато важливих тем. Раджу до перегляду.
#відео #Крим #кримські_татари
https://www.youtube.com/watch?v=Y41y0mLiPfQ
#відео #Крим #кримські_татари
https://www.youtube.com/watch?v=Y41y0mLiPfQ
YouTube
Хто такі кримські татари? Депортація, стереотипи, спротив і боротьба за повернення
Що ми знаємо про кримських татар? Мало і точно недостатньо, щоб зрозуміти цей корінний народ Криму і усвідомити, що йому випало пережити. Саме тому ми вирішили виправити це і запросити історика Мартіна-Олександра Кислого, щоб поговорити про історію кримськотатарського…
❤11👍2🔥2
🖼️Ще одна цікава «книга костюмів» 16 ст. Автор невідомий. Колекція Баварської державної бібліотеки. Найвірогідніше, створена в Аугсбургі в 1580-х роках.
✍️Містить кілька сотень ілюстрацій та жанрових сцен з вбранням та звичаями різних народів «Європи, Сходу та Америки». Частина типажів зображує мешканців Османської імперії (окрім посадовців та воїнів є «турок», «вірменин», «грек», «араб», та ін. народи), Східної Європи, Африки, а також «індіанців Нового світу». Традиційно - чим далі від Європи, тим більше «екзотики».
📌Окремо варто відзначити маловідоме зображення кримського татарина (підписане на ілюстрації як «татарин»).
#мистецтво #текст #Османська_імперія #кримські_татари #Крим
✍️Містить кілька сотень ілюстрацій та жанрових сцен з вбранням та звичаями різних народів «Європи, Сходу та Америки». Частина типажів зображує мешканців Османської імперії (окрім посадовців та воїнів є «турок», «вірменин», «грек», «араб», та ін. народи), Східної Європи, Африки, а також «індіанців Нового світу». Традиційно - чим далі від Європи, тим більше «екзотики».
📌Окремо варто відзначити маловідоме зображення кримського татарина (підписане на ілюстрації як «татарин»).
#мистецтво #текст #Османська_імперія #кримські_татари #Крим
🔥10👍1
До 18 травня на "Реальна історія" вийшов випуск, присвячений депортації кримських татар 1944 року. Ведучий/продюсер (Акім Галімов) та експерти (Андрій Когут, Мартін-Олександр Кислий, Есма Аджієва) спробували розкрити й осмислити ці трагічні події через різну призму: особисту, соціальну, наукову. В т.ч. через джерела: архівні документи, артефакти, спогади. Зйомки випуску проходили також в просторі виставки «MİRAS. Спадщина», у #Скарбниця_НМІУ. Есма Аджієва, співкураторка виставки, розказала про соціальний, культурний, релігійний контекст артефактів на виставці. А також привернула увагу до одного з наслідків депортації кримських татар. А саме – долі не/матеріальної спадщини корінного народу.
Мій досвід спілкування з відвідувачами виставки підтверджує: далеко не для всіх очевидним є факт, що одним з наслідків депортації була втрата багатьох сімейних реліквій, родинних документів та фотографій. Саме тому ми на виставці й робимо акцент на тому, що музейні колекції у цьому контексті є не лише набором речей, що мають історичну чи фінансову цінність (через матеріал, з якого зроблені). Вони важливі своїм зв’язком з середовищем носіїв культури. Тими людьми, хто їх створював, роками користувався чи зберігав як сімейну цінність, а не «трофей», «інвестицію» чи «туристичний сувенір». Саме це і робить «спадщину» живою, а також дає можливість відвідувачам побачити за «предметами» людей, та їхні долі. В наші часи – це одна з найголовніших задач музею, як мені здається…
#відео #музей #виставка #Крим #кримські_татари #MIRAS_Спадщина
https://www.youtube.com/watch?v=mqX27VVE7lI
Мій досвід спілкування з відвідувачами виставки підтверджує: далеко не для всіх очевидним є факт, що одним з наслідків депортації була втрата багатьох сімейних реліквій, родинних документів та фотографій. Саме тому ми на виставці й робимо акцент на тому, що музейні колекції у цьому контексті є не лише набором речей, що мають історичну чи фінансову цінність (через матеріал, з якого зроблені). Вони важливі своїм зв’язком з середовищем носіїв культури. Тими людьми, хто їх створював, роками користувався чи зберігав як сімейну цінність, а не «трофей», «інвестицію» чи «туристичний сувенір». Саме це і робить «спадщину» живою, а також дає можливість відвідувачам побачити за «предметами» людей, та їхні долі. В наші часи – це одна з найголовніших задач музею, як мені здається…
#відео #музей #виставка #Крим #кримські_татари #MIRAS_Спадщина
https://www.youtube.com/watch?v=mqX27VVE7lI
YouTube
Реальна історія депортації кримських татар
Два дні знадобилося радянським спецслужбам, щоб повністю виселити із Криму весь його корінний народ – кримських татар. Депортація проходила в настільки нелюдських умовах, що чверть усього населення загинула найближчим часом. А з самого Криму не просто вивезли…
❤12
🍵21 травня міжнародний день чаю. Підбірка зображеннь чайхани у роботах українських митців, які жили й працювали в Узбекистані під час евакуації у 1942-1943 роках. З виставки "Самаркандська епопея українських художників: 1941-1944" (музей Київська картинна галерея):
📌"Чайхана" (1943), від Олександра Сиротенко;
📌"Біля чайхани" та 📌"У чайхані" (1942), від Леоніда Чернова;
📌"Продавчині лавашів" (1943), від Слави Лівшиця;
📌"Хлопчик, який сидить на сходах чайхани", від Володимира Яценко;
#мистецтво #виставка #музей #Узбекистан #Самарканд #Україна #чай
📌"Чайхана" (1943), від Олександра Сиротенко;
📌"Біля чайхани" та 📌"У чайхані" (1942), від Леоніда Чернова;
📌"Продавчині лавашів" (1943), від Слави Лівшиця;
📌"Хлопчик, який сидить на сходах чайхани", від Володимира Яценко;
#мистецтво #виставка #музей #Узбекистан #Самарканд #Україна #чай
❤19
Поки сидимо без світла, розбираю свої нотатки. Перечитував кілька місяців тому біографію Джона Р.Р. Толкіна (1892-1973), проф. Оксфордського університету й автора знаменитого «Гобіта», «Володаря перстнів», «Сильмаріліону». Цікавий факт, до слова:
✍️У родині Толкінів існувала легенда про походження їх прізвища, яку на Різдво любила розповідати тітка Ґрейс. За її словами, далекий предок Толкінів служив у Ґогенцолернів та воював з османами на Балканах. Під час Віденської битви 1683 року він самовільно пробрався до турецького табору й захопив там знамено. Цей подвиг був щиро оцінений, а пращур здобув прізвисько «відчайдушний» - тобто «Tollkühn». Сам професор скептично висловлювався про цю легенду, але визнавав, що його рід таки має німецькі корені.
📌Генеалогічна схема родини Толкінів з видання «Дж. Р. Р. Толкін. Біографія», від Гамфрі Карпентера (переклад українською в-ва «Астролябія», 2022).
#текст #Османська_імперії
✍️У родині Толкінів існувала легенда про походження їх прізвища, яку на Різдво любила розповідати тітка Ґрейс. За її словами, далекий предок Толкінів служив у Ґогенцолернів та воював з османами на Балканах. Під час Віденської битви 1683 року він самовільно пробрався до турецького табору й захопив там знамено. Цей подвиг був щиро оцінений, а пращур здобув прізвисько «відчайдушний» - тобто «Tollkühn». Сам професор скептично висловлювався про цю легенду, але визнавав, що його рід таки має німецькі корені.
📌Генеалогічна схема родини Толкінів з видання «Дж. Р. Р. Толкін. Біографія», від Гамфрі Карпентера (переклад українською в-ва «Астролябія», 2022).
#текст #Османська_імперії
❤22