🖼"Еволюція котів", від Мацумото Рьохея, сучасного японського художника. Трохи більше робіт у його профілі в інстаграмі:
https://www.instagram.com/r.matsumoto60?igsh=eHY5YTNldHI2aWtn
#мистецтво #Японія #кіт

✍️«Музейні колекції й артефакти нерозривно пов’язані людьми та їхніми долями. Як і «Спадщина» в цілому. Із тими, хто в різний час створював, використовував, досліджував та зберігав подібні речі. Ми намагались створювати видання й виставку так, щоб за речами історичної чи мистецької вартості завжди можна було побачити людей. Розказати про їхні долі. Саме цей контекст і відрізняє живу спадщину від, так би мовити, «археологічних культур», які залишились лише на сторінках історії…».
📝Дякую команді «Кримськотатарський ресурсний центр» за інтервʼю. Говорили про виставку, видання та їх концепцію. Читайте за посиланням:
#інтервю #Крим #кримські_татари #музей #Miras
https://ctrcenter.org/uk/vydannya-miras-spadshhyna-the-heritage?fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTEAAR00UQ_NsI0Xq6fCF-cjpfjx4hMnpPpmissWJaJPgkqDKclkWn20Ns_LR8I_aem_EFX__4y15C75kRMV8ixbag

Орієнталізм вихідного дня:
🖼«Автопортрет з люлькою», від Еміля Жана Горація (Ораса) Верне (1789-1863), знаменитого французького орієнталіста, мандрівника, дипломата, бонапартиста, а також автора картина «Іван Мазепа серед вовків», створеної на основі однойменної поеми Байрона. Горацій Верне також бував в Криму. Під час "Східної війни" у 1855 р. він супроводжував французьку армію на півострові й навіть намалював декілька картин з батальними сценами (Альма, Малахів Курган), менш відомих у його творчості.
#мистецтво #настрій #Крим

🎥"Як українці жили та воювали в Китаї?":
Новий випуск на каналі "Історичної правди" про українців у північно-східному Китаї: історія переселення на Далекий Схід, суспільне й політичне життя громади в Харбіні в 1920-х роках та інші цікаві процеси:
https://www.youtube.com/watch?v=KEIfPbk_aFs
#Китай

21 листопада о 16.00 запрошуємо взяти участь у семінарі з історії гуманітаристики, присвяченому дослідженню та осмисленню спадщини кримських татар у музеї. В межах семінару відбудеться презентація видання «MİRAS. Спадщина. The Heritage», що демонструє світ живої спадщини корінного народу України.

Обговоримо цікаві питання:
🔹 що таке «Спадщина» та які сенси куратори й автори видання вкладають у поняття деколонізація;
🔹що таке нематеріальна культурна спадщина, та як вона пов’язана з ідентичністю носіїв культури корінного народу;
🔹чому музейні колекції – це не лише набір предметів історичної, мистецької чи матеріальної цінності, але й щось набагато більше;
🔹 як через музейні артефакти можна говорити про людей та їхні долі?
Деталі за посиланням:
#анонс #Крим #кримські_татари
https://facebook.com/events/s/%D1%81%D0%B5%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D1%80-%D0%B4%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4-%D0%B4%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D1%82%D0%B0-/957807839548082/

⚡️Останнім часом мало дописів, але багато анонсів. Цієї неділі буде ще одна кураторська екскурсія виставкою. Приєднуйтесь!
#Крим #кримські_татари #анонс
https://facebook.com/events/s/%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D1%96%D1%8F-%D0%B2%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%BE%D1%8E-miras-%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%B4/956119479690490/

Книга про османську кавʼярню в Камʼянці-Подільському зʼявилась у вільному доступі:
https://www.academia.edu/125773223/%D0%9D%D0%B5%D1%87%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE_%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%BE_%D0%9E%D1%81%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BA%D0%B0%D0%B2_%D1%8F%D1%80%D0%BD%D1%8F_%D0%B2_%D0%9A%D0%B0%D0%BC_%D1%8F%D0%BD%D1%86%D1%96_%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%A2%D0%BE%D0%BC_%D0%86_%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%D0%B8_%D0%BA%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BC%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B4_%D0%BB%D1%8E%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D0%B8_%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2_%D0%9A%D0%B0%D0%BC_%D1%8F%D0%BD%D0%B5%D1%86%D1%8C_%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9E%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D0%B0%D1%80%D1%85%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%B0_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8_2022_296_%D1%81

✍"Я трохи здригнув, мимоволі очі потяглися ще більш на північ. По взгір’ю розкинулася Алупка… Вона ще спить… Куняє прехороша мечеть зі своїм високим мінаретом: мені здається, що він вип’явся вгору, аби зазирнути в очі Ай-Петрі, глянути на сніги білі в широких щілинах високої гори скелястої, але, побачивши, яка темна гнобительська хмара суне з півночі на Ай-Петрі, мінарет злякався, принишк, доки мулла, кличучи «правовірних» на молитву, не зрушить його спокою…".
📚З оповідання "Ранком в Алупці" (1895), Олександа Кониського (1836-1900), відомого українського літературного та громадського діяча. Мечеть в Алупці була збудована у 1834 р. за проєктом Філіппа Ельсона (1793-1867). У 1927 р. пам'ятка сильно постраждала від землетрусу й була розібрана на будівельні матеріали радянською владою. Її купол і мінатер, якы описуэ Кониський, можна побачити на літографії від видавництва Еміля Берндта (Verlag v. Emil Berndt).
#Крим #Алупка #текст #мистецтво

-Чи чули ви про Україну? – питаю його нарешті.
-Чув, - відповідає Саті, - це на півдні росії така країна, що хоче волі так, як і ми, араби.
З моєї черги розказую Саті історію українського відродження. Історію великого пробудження і кривавого хрещення України, що коштувало життя найкращих синів народу. Мій учений араб слухає уважно, похитуючи головою, а потім додає як би у відповідь власним моїм думкам:
-Що значить життя одиниці супроти величності ідеалу?
Потім виходимо на чердак по кладу. Із сивих глибин світу непомітно встає день. Він відзначує межі моря і гасить зоряні світла. Згодом з’являються на покладі перші сірі шинелі французьких колоніальних вояків… Але я не можу позбутися думок про Саті і його останні слова… Хто так думає, той побідити мусить. Це для вас встає нині день – Народи Сходу.
Степан Левинський, «Паризькі настрої» (1926).

📝На поч. 1920-х років на пароплаві з Єгипту до Сирії український письменник, сходознавець та дипломат Степан Левинський (1897-194) познайомився з Саті Єль Ґієрі, або ж Саті аль-Ґусрі (1879-1968), відомим сирійським та іракським політиком, письменником, просвітником, а також одним з найвпливовіших ідеологів панарабізму. Коли у жовтні 1918 р. було створено Арабське королівство Сирія, Саті аль-Ґусрі став міністром освіти в уряді короля Фейсала. Оголошення французького мандату на ці території, а також поразка під Майсалуном від армії генерала Анрі Гуро поклали край цій короткій незалежності. Фейсал зайнявся розбудовою держави в Іраку, а разом з ним у цій країні осів і Саті аль-Ґусрі, виховавши кілька поколінь сирійських та іракських політиків. Він вважав, що головними умовами для формування нації є рідна мова та спільна культура. Саме ці чинники можуть відродити політичну націю, навіть після втрати державності в минулому.

У розмові між Степаном Левинським та Саті аль-Ґусрі відчувається емпатія, адже обидва інтелектуали належали до народів, що у фіналі Великої війни вимушені були відстоювати своє право на самовизначення та незалежність у важкій боротьбі. Деколоніалізм, модернізація, просвітництво, національне відродження та право на суб’єктність – це ті теми, які найбільше турбували співрозмовників.
#Сирія #Ірак #Україна #текст

Деколоніальний цитатник:
✍"Більшість істориків бачать азійський світ з палуби корабля, валу фортеці чи високої галереї торгового дому" (1934). Цитата Якоба Корнеліуса ван Леура, або ж Дж. С. ван Леура (1908-1942), впливового інтелектуала, який запропонував погляд на історію Південно-Східної Азії, орієнтований на корінне населення. Сам автор загинув досить рано, під час Тихоокеанської військової кампанії 1942 р. Але його ідеї мали великий вплив на концепції заморської історії та деколонізації, що набули популярності після Другої світової війни. У своїй праці "Індонезійське суспільноство: нариси соціальної та економічної історії" він писав в т.ч. про те, що історію країн, народів і регіонів не можна починати лише з часу їх завоювання і включення до колоніальних імперій. Ця теза зараз сприймається як щось очевидне, але для тих часів вважалась навіть дуже категоричною. І вона актуальна не лише для переосмислення "заморських колоній", але й інших регіонів. Зокрема Східної Європи.
https://archive.org/details/indonesiantrades0000jcva/page/n7/mode/2up
#цитата #деколонізація #погляд