Warning: Undefined array key 0 in /var/www/tgoop/function.php on line 65

Warning: Trying to access array offset on value of type null in /var/www/tgoop/function.php on line 65
1174 - Telegram Web
Telegram Web
В Києві пройшов круглий стіл за підсумками виставки Esxence 2024. Дякую @jannicheconcept за запрошення!

Всі хочуть бачити тренди, але я зробив для себе такий висновок: трендів цього року немає.

Чому? Бо ринок настільки перенасичений, що всі хто завгодно роблять все що завгодно.

Єдиний метатренд — це копії комерційні аромати на відомі нішеві та не дуже теми: бакара, ерба пура, чоловічі неофужери, деліна і далі за списом. Якщо це не пряма копія та не адаптація під стилістику бренду, а умовний парфумерний машап двох-трьох ароматів — це хоч трошки цікавіше нюхати.

Мої фаворити:
• Nicolaï Saint Honore — фундук, мускатний горіх та ваніль. Унікально, цікава гурманіка. Я б носив!
• Musicology Close to Midnight — сінабон з мигдалем та кавою. Красиво, приємно, повсякденно. Теж не пряма гурманіка.
• Musicology White is Wight — зелене стебло та жовтий пилок тюльпанів, крижана вода та сяюча чистота. Весна.
• Urban Scent Vegan Musk — гель для душу з селерою. Дуже дивно, але приємно.
Але що дійсно гарно, не для критики чи парфумерних маніяків, а для кінцевого споживача — всі аромати дуже носибельні.

Оце, моя повага, як консультанта та тренінг-менеджера.

Більшість ароматів продаватимуться самі.

Понюхав, наніс, купив — парфумерний аналог “veni, vidi, vici”.
Наскільки незламний Харків?

Навіть без світла, під обстрілами , можна знайти де випити безалкогольний негроні.
Хоч якась втіха. А ви як, розкажіть? Що носите? Як себе почуваєте?



Швілі-Швілі, Харків, провулок Короленка 1.
авжеж там є і алкогольне, то я збочинець
Три роки мріяв про Ex Nihilo Cuir Céleste (Quentin Bisch, 2018).

Пахне наразі недоступними для мене насолодами:
чайним пилом та теплою парою над чашкою з квітами жасмину та османтусу,
сріблястим папірцем та фільтром цигарок,
квітами абрикосів та глянцевими ірисами.

З одного боку — класичний косметичний спокійний азійський профіль floral-woody-musk, але з того ж живоданівського протобульйону, з якого народилися Ганімед та Буа Імперіаль.

На мою думку, це найцікавіший аромат бренду, який, доречі, ніколи не бачив офлайн. Квентін Біш каже, що це найулюбленіший з парфумів, які він створив, в цьому наші смаки збігаються 😅
Ex Nihilo Cuir Céleste ідеально стоїть на одній поличці з усім що носив цього тижня:
•EdPFM Eau de Magnolia (Carlos Benaïm, 2014) — кришталеві, майже шанелівскі, квіти під дощем.
•Aedes de Venustas Œillet Bengale (Rodrigo Flores-Roux, 2014) — айстри та солодкі гвоздики.
•Cartier Rivières de Cartier Insousiance (Mathilde Laurent, 2021) — аквадрінк з лісовими ягодами, без цукру, 0 калорій.
•Hermès Concentrée de Pamplemousse Rose (Jean-Claude Ellena, 2011) — грейпфрут, герань та ветивер, ніби 16-бітна деконструкція Terre d’Hermes.
•Parfum d’Empire Osmanthus Interdite (Marc-Antoine Corticchiato, 2007) — ще один чай з османтусом, але з анімалікою та теплом.
Вирішив оновити свій wishlist. В буремні часи це допомагає мені знайти мотивацію долати перешкоди.

Мої відносини з брендом Cartier виходять на новий рівень любові, тому мені дуже кортить Cartier La Troisième Heure XIII та крижаний уд Cartier Oud & Menthe.

Хочеться хоч мініатюру нового видання культових хризантем Estee Lauder Legacy Private Collection під редакцією Фредеріка Маля. Ще з мініатюр — Astier de Villatte Le Dieu Bleu: густа воскова мірра та майже персиковий майже османтус.

Також кортить гірких трав: сухий цмін з сірою амброю на узбережжі Les Indémodables Ambre Suprême, та розпечений
дим пало санто з шавлією Thomas de Monaco Fuego Futuro. Не трави, але гіркий шоколад з рожевим перцем та зеленню туберози Perris Monte Carlo Cacao Azteque.
За останні роки полюбив легкі води, тому хочу ще один ермесівський колонь Hermès Eau de Basilic Pourpre та ще одну річку Картьє Cartier Allégresse — квіти календули. Помріяти — Guerlain Aqua Allegoria Gentiane, знятість, що пахне сліпучими цитрусами та ртутною ранковою росою на польових травах.

Але хочеться не тільки зелене та невагоме: брутальний шкіряний фужер Céline Reptile та проксі ночі Маля (ви бачили ті ціни?!!?!!)
Pana Dora Grand Musk. Помріяти — YSL M7 в старому дизайні, бо пахне дійсно тендітно нагрітою деревиною уду.

Точно щось забув.
А чого кортить вам?
Швидкі нотатки:

1. Форзиція, родич бузку, оливи, османтуса та жасмина, відквітає та тихо пахне пʼянким басовим ілангом та конячою жопкою нарцисів (крезоли). Якщо закрити очі та абстрагуватися від жовтого кольору — чайною гіркотою конвалій (індол). Колір має значення.

2. Магонія пахне кисло-зеленими конваліями, але не має їхнього темного тваринного забарвлення. Зате має ілангово-магнолієві відтінки.Тепер розумію чому один з конвалієвих каптивів Givaudan має назву Mahonial!

3. Перші квіти білого бузку пахнуть анісом та гарячими мускусними прасками (прям габанолідом). Абсолютно парфумерний, не природній аромат. З закритими очима я б ніколи не здогадався що це а) запах квітки, б) запах бузку. Із задоволенням б носив.

4. Відквітаючі магнолії, окрім кавуневої шкірки, гнилих цитрусів та гірких загниваючих конвалій, пахнуть косметично — абстрактним жіночим кремом. Це не схоже на жоден з парфумерних симулякрів, але одразу згадав Hermes Muguet Porcelaine та Penhaligons Peoneve.
Новина що Фредерік Маль покидає свій бренд мене не дивує.

EdPFM належить Estée Lauder. А знаєте що ще належить їм?
Tom Ford (без Тома Форда), Jo Malone (без Джо Малон), та й Kilian теж викликає сумніви.

Бачили як зросли ціни на офіційному сайті Маля? Новинка в колабі з Acne Studio коштує ≈290$ за 50мл. І так не дешевий бренд став зовсім дорогим.

Нічого особистого, чергове нагадування, що парфумерія — це не мистецтво, а просто бізнес та гроші. Великі гроші.

А наші з вами нішеві забаганки — не більше ніж статистична похибка в продажах.

Можливо, Маль піде креативним в якийсь інший бренд, можливо створить свій, як Джо Малон створила Jo Loves.
Не хотів нічого писати про Marc-Antoine Barrois Tilia. бо…

Тілія — це попурі парфумів Біша: мильні мускусні неролі з CdG Marcelle, цинкове відерце, зелена суниця та фльордоранж з Ex Nihilo Fleur Narcotique, ревінь з PdM Delina, ветивер з MAB Encelade, багато амбродеревини та прального порошку. Липою, авжеж, не пахне.

Воно не погане, воно на тій самій поличці що й PdM Valaya та Amouage Guidance: абстрактні, сучасні, умовно жіночні парфуми з живоданівського протобульйону від шеф-кухаря Квентіна Біша.

Умовний LLI Âme du Coeur, на тій самій палітрі Givaudan, теж з червоними візуальними акцентами, мені зрозуміти набагато легше — червоний флакон там про соковиті ягоди, імбир та цитруси.

Але чому перший кольоровий акцент в MABarrois— саме червоний і саме для липи?
До чого липа в космічній тематиці бренду (Ganymede, Encelade, B683 — бо на честь B-612, астероїду на якому жив Маленький Принц А.С. Екзюпері, вже зробили парфум Nishane)?

Я не розумію 🤷🏻‍♂️

Квентін Біш — дуже крутий та сильний парфумер. І, певно, саме через це, йому в партнери потрібен не менш крутий та сильний креативний директор.
А інакше виходить черговий бульйон.
2024/11/11 20:00:45
Back to Top
HTML Embed Code: