якщо у когось виникне питання, чим я займаюсь — перечитую трилогію «Жорстокий принц», готуючи відгук по ній повністю.

спойлер: моє враження від трилогії не змінилось

ну, я не встигла дочитати «Королеву порожнечі», бо займаюсь переїздом, тому книги віддала на тимчасове зберігання🙌

але я і так можу сказати, що ця трилогія неймовірна і «база, ґрунт, фундамент» у фентезі від ненависті до кохання. ще мені дуже сильно подобається, що це фентезі не романтичне (тобто книга не зосереджується на коханні і воно не рухає сюжет), а більше з політичними іграми і ростом головної героїні Джуд як особистості і власне «від вбивці до Верховної Королеви Ельфгейму»

єдина книга, яка в мене залишилась, це «Четверте крило» в м'якій палітурці...

як то кажуть, вайбово сидіти в кав'ярні і читати, ну то я працюю в кав'ярні (раз диплом юриста, два і ти бариста💔)

а ще донатьте, бо ранок знову тривожний, сподіваюсь, всі цілі

до речі, тут оновила звіт, є відео машинки з військовим

як тільки у романтичному фентезі пишуть щось типу «це найгарніший чоловік, якого я бачила», то вже ясно, шо це любовний інтерес ✨

поповнення

за п'ять хвилин до того:

я використовую друзів і їхні гроші з ЄКниги

друг купив мангу!!!
«Темний дворецький» + я сама купила перший том «Кривавий марс» (ось відгук на перший том, є на всі три).

я намагаюсь домучати «Четверте крило», бо повторно його читати важко. помічаю сюжетні дірки, є купа питань. атмосфера все одно є і дуже файна — дракони, напруженість від військового коледжу, але все ж таки хотілось чогось більш глибокого.

плюс дуже сильно намагаюсь дописати вірш, але тут різко з'явилось продовження ідеї, завдяки одній пісні туди-сюди і смерть «Там, де зникають сліди» (Я НЕ МОЖУ ЇЇ НЕ ЗАСЛУХОВУВАТИ ДО ДІРОК)
#бабусяпише

here we go again

В тобі було все, а не тільки старе сміття.

моєму місту
за те, що воно моє

Я могла ненавидіти грім,
Це сяйво блискавок в середині квітня.
Це місто — мій рідний дім.
Можливо, тут себе я і зустріла.

Можливо, минуло тут все не дарма.
Щасливе, хороше, погане...
Життя... це все не наша вина.
Наше серце ніколи не бездоганне.

І навіть залишивши тебе, моє місто,
навіть кажучи те, яке ти жахливе,
я буду згадувати те літо,
буду згадувати, яке все було брехливим,

як я брехала всім, що тебе я ненавиджу,
як хтось брехав мені, про те, що дружба може бути до кінця,
як хтось казав, що я і ти не бажані,
як хтось казав, що в тобі немає нічого, окрім старого сміття,

але ж ти невинне в тому, що маєш цей бруд,
це лише відбитки тих людей, які обрали тебе своїм життям,
це просто порожній звук,
коли люди обирали мовчати
замість того, аби кричати тисячі слів,
замість того, аби кохати,
замість того, аби святкувати кожну мить,
замість того, аби припинити брехати,
замість того, аби не накладати шви
на те,
що не треба ховати.

Я всім брехала, що за тобою не сумую,
брехала, що ти мені не потрібне,
брехала, про що я шкодую,
брехала, бо я знала, що від тебе не зможу піти.

І насправді я хочу повернутись,
побачити нитки, якими зв'язана моя пам'ять,
через стукіт колій я не можу заснути,
думаючи про те, що було, коли мені було п'ятнадцять.

Я б хотіла зазирнути в майбутнє,
дізнатись, чи буде у нас з тобою час,
чи життя в тобі присутнє,
чи буде це останній раз.

Останній раз, як я приїхала до тебе,
останній раз, як я зустріла тут своїх,
останній раз, бо тут мені розірвали серце,
як розривались снаряди під час боїв.

Якщо не захоплять, то знищать,
таке відбувалось вже сотні разів,
історія, всі знають, циклічна,
у нас, на жаль, достатньо ворогів,

аби люди продовжували писати громадянські вірші,
які насправді містили в собі набагато більше думок
про те, що ділитись цим інтимніше,
коли ти перебуваєш серед рідних гілок.

І, моє місто, брехати я про тебе відмовляюсь,
я відмовляюсь казати, що немає вороття,
бо тобою я зараз надихаюсь,
в тобі було все, а не тільки старе сміття.

ідея: 15.04.2024
закінчено: 08.02.2025
#поезія

пам'ятайте ціну того, що ви зараз можете робити, що ви читаєте книжки, бачитесь з родиною, навчаєтесь, живете, бо хтось цього не може робити або ніколи вже не зможе. 3 роки повномасштабного вторгнення, 11 рік війни.

мій знайомий військовий створив свій канал для відсвітлювання життя, війни, громадської діяльності - ба, простого висловлювання ідей, роздумів.

долучіться, підтримайте