І ось тепер – дует із Тарасом Петриненком. Хоча повноцінним дуетом це назвати важко. У своїй піднесеній манері Тарас Гаринальдович наспівує написаний паном Олександром приспів. Фраза «Прилетіти може будь-коли» ще ніколи не звучала так патетично. Хоч зараз став замість сигналу про «підвищену небезпеку».

Скажу відверто: мені шкода, що сучасники сприймають Петриненка лише таким. Зрозуміло, що після хайпу «України» у 1987-му за ним закріпився імідж такого собі естрадного трибуна, і позбутися його співак не може/не хоче донині.

Але ж Тарас Петриненко – це ще й психоделічний «Камінь сонця», і етнофанкова «Коло млина калина», і лірична «Весна і ти», і багато іншої музичної крутоти, яку він подарував нам у складі «Енею», «Візерунків шляхів», «Чарівних гітар» та інших естрадних ансамблів, про які я писав тут не раз. Втім, нам «дороги іншої не треба…», та й по всьому.

Ну і сам Олександр Положинський, як на мене, вже десь на підході до такого ж забронзовілого статусу. Він вже давно не Сашко і вже давно співає про те, що болить, але не про те, що хочеться.

Та чи хотілося б пану Олександру, щоб ми запам’ятали його за піснею «Час», але забули про «100%-й плагіат», «Наше літо», «Понад хмарами», «Стільникове кохання»? Не думаю.

https://www.youtube.com/watch?v=wZNt8ktrgc8

А для порівняння ось вам приклад, як можна круто і сучасно переосмислити нетипового Петриненка. Тільки й треба, що накласти мелодію шлягера «Я люблю твої тихі затоки» у виконанні «Візерунки шляхів» на хіп-хоп-біт, як це зробив Alexjazz.

https://www.youtube.com/watch?v=Ma-fgIsrhlU

Уявіть собі альтернативний таймлайн, в якому чернівецька “Червона Рута”-1989 проходить без “Братів Гадюкіних”, “Сестрички Віки”, “Кому Вниз”. Замість них виступають “ансамбль львівського пожежного товариства”, “фольклорний колектив райвідділу внутрішніх справ Чернівецької області”, а в жюрі сидить представник ЦК комсомолу.

Уявили? А не треба й уявляти! Бо все це було насправді, у березні того ж 89-го. Саме тоді в чернівецькому будинку офіцерів пройшов «обласний конкурс української естрадної пісні “Червона Рута”».

«Це ще що за покемон?» – подумав я, коли натрапив на запис івенту в архіві Суспільне Медіатека. Поліз гуглити, але ані на сайті пам’яті Володимира Івасюка, ані деінде нічого про цю “Червону Руту” не знайшов. Довелося розбиратися самотужки.

Відео розпочинається таким текстом: “Було багато сумнівів і побоювань: чи знайде Івасюкова пісня своє місце у вирі сучасних мелодій у час, коли навіть не зірки, а просто рок-ансамблі збирають багатотисячні аудиторії молоді?”. Тобто, своє місце поряд із легендарним фестом ця “Червона Рута” оцінює начебто адекватно. При тому, що єлейним радянським вайбом у ній вже пашить із кожної літерки.

Жіночий голос за кадром уточнює, що в конкурсі взяли участь “самодіяльні колективи” Чернівецької, Тернопільської, Івано-Франківської та Львівської областей. І це той випадок, коли йдеться про самодіяльність курця. Якщо в часи Івасюка, “Смерічки”, Ротару та інших естрадних легенд цим словом здебільшого “обзивали” тих, чия музика не вписувалася у картину “совєцької дійсності”, то тут, – в останні роки радянського комунізму, – маємо справу вже із недолугим аматорством, до якого здувся колись величний радянський укрпоп.

Слухаєш поп-джазовий кавер на “Пісня буде поміж нас” у виконанні новоселицького ВІА “Тембр”, і чуєш меметичний оркестр із урочистостей Петра Олексійовича. Потім на сцену виходить “Смерічка” – але не та, про яку ви подумали, а з вижницького будинку культури (де “та” якраз починала). Горланять на всі голоси, ще й фальшиво. Ну а що ви хотіли від непрофесіоналів?

Ковтком свіжого повітря у цьому бутафорському карнавалі стає ансамбль “Заграва” із села Турка Коломийського району Івано-Франківської області. Спасибі, що хоч наживо грати вміють, та ще й на народних інструментах. Ну і кавер на пісню “Над морем” із раннього Івасюка не без претензій на прогресив-рок – з пивом, але покатить.

Насамкінець залишили хедлайнерів: Павла Дворського, Назарія Яремчука та Василя Зінкевича. Двоє останніх ще й вперше за мільйон років співають разом “Червону руту” під одиноке пілікання синтезатора в унісон із публікою. Публіка, до речі, так само офіціозна – при костюмах з краватками. Хіба за винятком пана у крінжових зелених окулярах.

“Сподіваємося, у майбутньому наш конкурс вийде на республіканський рівень”, – говорить у заключному слові голова журі. На щастя, його сподівання не справдилися. За два роки совок сконає остаточно, а Україною ширитиметься зовсім інший фест “Червона Рута”. Той, про який ми із вами добре знаємо.

https://mediateka.suspilne.media/media/4447

Всім привіт!

Як ви знаєте, усі новини на цьому каналі - це зовсім не новини, а суцільні "старини". Ось і тепер...

Видавництво "Лабораторія" відкрило передзамовлення на книгу Філа Пухарєва "Це вам не естрада. Крутими стежками української поп-музики ХХ століття". У ній автор розповідає про те, як величний укрпоп став частиною радянського шоу-бізу в 50-60-х, чому в нього (не) вийшло в 70-80-х, і у що велична українська естрада мутувала в незалежні 90-ті.

Якщо ви просунуті користувачі ПК, то про все це маєте бути в курсі. Але є ще дещо, про що автору цього каналу треба серйозно із вами поговорити.

Нещодавно автор мобілізувався до Сил оборони України. За автора не хвилюйтеся - він на своєму місці і якраз завершує базовий курс молодого бійця. Тому і вийшов на зв'язок тільки тепер.

Нюанс в іншому. За умовами служби, відтепер автору забороняється вести будь-яку медійну комунікацію. Тобто, відсвічувати в онлайні, давати коментарі ЗМІ і ось це ось все.

Та чи варто це робити взагалі? Ось у чому запитання. "Це вам не естрада" - логічне продовження того, чим жив і дихав ПЛАЙ протягом чотирьох років. Або, якщо хочете, логічний підсумок. Звісно, тема ще не вичерпана, але, за великим рахунком, вже розкрита.

Яким буде майбутнє цього каналу? Автор не знає. Але, можливо, ви йому підкажете.

Прикрити лавочку до кращих часів? Міняти підхід/формат? Лупату сю скелю далі, що б там не було? Залишайте свої ідеї, скарги та пропозиції в коментах.

Ну а книжку замовляйте на сайті видавництва. До грудня це можна зробити за акційною ціною.

P. S. Чи буде презентація? Автор щиро вірить, що буде. Тільки вже після Перемоги.

https://laboratory.ua/products/tse-vam-ne-estrada-krutymy-stezhkamy-radyanskogo-ukrpopu

Володимир Івасюк - Майкл Корлеоне: 1 - 0 😎

https://laboratory.ua/blog/hity-prodazhiv-laboratorii-u-lystopadi

Христина Соловій і Володимир Дантес зводили "вусатий фанк" до барбершопу. В сенсі, переспівали трек 1977 року "Дівчина мила" з репертуару ВІА "Водограй".

Такий кавер мені нравиця! Нічого особливого, але і нічого зайвого. Трохи брейкбіту, трохи семплів під Panjabi MC, аби не пересрати вайб оригіналу. Вийшло точно краще, ніж нещодавній кавер на Яремчука того ж Дантеса. Та й Христі в триб'юті Назарію Назаровичу не вистачало.

Колись хайп довкола "Дівчина мила" підняло одне русняве ютуб-шоу, у заставці якого вона звучала. Назву не згадуватиму, щоб не рекламувати лайно. А ось тепер пісня повертається в український контекст. Не пройшло і n років!

Нагадаю, що "Водограй"-бенд зібрали у 1974-му музиканти із джазової тусовки Дніпра. Попереду на них чекав саундтрек до руснявого фільму, одна велика платівка+три маленькі та, зрештою, спопсіння і розпад наприкінці 80-х. Фронтмен бенду Олександр Шаповал не засмутився, зібрав власний секстет і зафігачив із ним офігенний психоделік-джазовий проєкт "Кобзарева дума" на вірші Шевченка, який нещодавно перевидав лейбл Shukai. Загугліть.

А порівняти з пісню з оригіналом (і написати що раніше було краще) можна в коментах.

https://youtu.be/V3F7I7Ex31Y?si=bZT_LbhgecjZJStE

НУ НАРЕЕЕШТІ!!! 😍
Сподіваюся, всі ви вже отримали книжку. Хтось, можливо, вже навіть її прочитав. І ось черга дійшла до її автора - що символічно, у день його народження.
Я так довго чекав цього моменту, що навіть не знаю, що ще додати. Тому краще кажіть ви 😉 Пишіть у коментах, як вам, що сподобалося, а що ні, діліться враженнями, фотками з гарнезною обкладинкою від @odarka_lu і всім, чим не шкода.
Я ж дякую команді Лабораторії і всім причетним до появи цього видання на світ. Вірю, що далі - буде ☺️

Вітаю Циферів із заслуженою перемогою на нацвідборі, і все ж найкрутішим виступом вчорашнього шоу вважаю ось цей 🖤
Десь на хмарці усміхнувся (?) один Назарій Назарович

https://youtu.be/u7KfhReQM4Y?si=mDu4D6CFmXBIKM-i

А ще у Іво Бобула з'явилася нова книжка для жбурляння 🙃

Маю дивні відчуття щодо цього відосу. З одного боку, круто, що про українську естраду роблять контент у відеоформаті - це справді цікаво, пізнавально і сприймається легше, ніж талмуди на стопіцот літер. Та й колегу Альберта Цукренка aka "Бородань із ХЗВ" завжди приємно слухати і дивитися (шкода, що сукня пана Альберта не потрапила в кадр у всій красі 😔)
З іншого, враження таке, що переказали частину моєї книги, але першоджерело не зазначили і жодним словом не згадали. Телебачення Торонто, не треба так 🙈
І все ж, якщо не маєте часу/бажання читати про укрпоп 60-х - гляньте

АПД. Автор сценарію до відео пояснив, що він писався таки на основі відкритих джерел. Я знаю автора, довіряю йому і не збираюся монополізувати фактаж - тим більше, що з використанням тих таки джерел книга і писалася. Тому все ок, питання знято.

https://youtu.be/Jla3iqsidZY?si=tb-7X79cqIBvvHoE

Дівчата зробили симпатичний DIY-буктрейлер до книжки. Презентують його на всеукраїнському фестивалі буктрейлерів, тож побажаємо дівчатам успіхів 🙌
А там, дивись, з'явиться бюджет на повноцінну екранізацію 😉😅

https://youtu.be/fNisB9mgE84?si=hfTh4LkGtiiRYbQW

У мене часто запитують: "Тойво, так презентація книжки взагалі буде?".

Тепер я можу з упевненістю сказати: буде! Це хороша новина. Погана: буде вона, на жаль, без автора (вимбачте, служба). Хочааа...Ну ок, давайте без спойлерів ;)

А поки познайомлю вас із крутезними учасниками:

🔥Дзвінка Завалій, випускова редакторка видавництва "Лабораторія" і модераторка презентації. Натхненниця "Це вам не естрада", без якої моя писанина так і лишилася б телеграмною графоманією 😬

🔥Едуард Андрющенко, історик, страшний сон КДБістів і науковий редактор книжки. Якби не фактчекінг Едуарда, кілька дат я б точно переплутав 😅

🔥Олексій Кириченко aka Alexjazz. Інді-музикант, репер, бос лейблу "Грай". Його кавер на "Я люблю твої тихі затоки" від "Візерунки шляхів" я щиро вважаю одним із найкращих переосмислень естради в сучукрмузі. А ще Алекс був одним із перших музикантів, з яким я зробив інтерв'ю, хоч він це навряд пам'ятає 🙄

📍Отже, 27.04, Книжкова Країна (ВДНГ, Павільйон 1, Зал 1), 19:00

Сходіть там за мене, чи що 🙏

Тим часом Суспільне Культура дропнули ще один фільм зі знайомою вам мармизою в кадрі. Та ще й у такій потужній компанії! Але неймдропити не буду - самі глянете.

"Вальс із системою" розповідає про 50-60-ті - менш хайповий і буцімто менш цікавий період української естради, ніж розкручений "вусатий фанк" 70-х. Але чим більше досліджуєш цей період, тим краще перед тобою розкривається вся його краса, захована у протиріччях. Коли ти ніби комуніст, а насправді націоналіст. Коли вмієш і у душі партійні гімни, і у колоритні балади, від яких душа співає. Коли сидиш на золотому ланцюгу режиму, але можеш і вкусити. Ключові теги: Майборода, Малишко, Білаш, Павличко, Ткач, Гнатюк, Прохорова, Купріна, Огнєвий...Name it.

"Вальс..." я раджу глянути перш за все своїм хейтерам. Тобто тим, кому книжка НЕ сподобалася. Бо якщо вам і тут сленг недоречний, момент не відчувається, а гумор якийсь "псевдо", - тоді питання вже до вас.

Шоуранер проекту - Юрій Макаров. Журналіст, на документалках якого я ріс і формувався. Пану Юрію бажаю швидкого видужання, а вам - приємного перегляду!

https://youtu.be/Pt9Y9Kb-DDg?si=-PlHHtjbMtwfB35J

Якщо ви саме зараз шукаєте, що б такого послухати з українського не олдскульного, то я наполегливо раджу новий альбом The Maneken.

Nova Era - це все, що батя українського саундпродакшену 2010-х Євген Філатов тримав у собі останні сім років і ніяк не міг випустити в світ, бо був зайнятий створенням "бітів як у Бейонсе" для інших (з цього приводу музикант сам себе вдало тролить у пісні "Своє").

Тут повно і суто американської мотаунсівщини, і питомо української вусатофанківщини. Трек "Зупинись" - так взагалі наче втрачений шедевр наших 70-х з репертуару умовного ВІА "Водограй".

Сподіваюся, пан Євген надалі частіше співатиме українською, і ми ще почуємо від нього такий вайб.

P. S. Користуючись нагодою у відповідь на численні звернення повідомляю: цей канал не про сучукрмуз. Однак я часом пишу тут про нього, коли вважаю це доречним в естрадному контексті.
І ні, за цей допис мені не платили.

https://youtu.be/UIvD6VkkWTA?si=_QfawEZnKb5DEuB5

Заходять якось бородань у сукні, історик та фронтмен гурту "Фіолет" у бар, а бармен їм і каже: "Вам презентацію книжки повторити? Як завжди, без автора?".

Як завжди, бо автор займатиметься чимось #згідновідповідно. Але ви приходьте, буде цікаво 😉

АПД. Альберт прихворів, тож подія переноситься 😓
Бажаємо здоров'я пану Альберту і очікуємо на анонс нової дати 🙌