Чому радянській, а зараз й російській владі не вигідно, щоб люди знали правду про УПА?

Українська повстанська армія (УПА) — один із найнебезпечніших образів для радянської, а нині й російської політики. Адже це історичний доказ, що українці здатні боротися, захищатися й обʼєднуватися навколо своєї державності.

Саме тому ворожа пропаганда досі поширює міфи як про бандерівців-нацистів, що були союзниками Гітлера, допомагали реалізовувати політику нацизму та брали участь в Голокості, так і про сучасних кривавих бандерівців, які розпинають дітей.

Підміна понять — класична тактика, щоб заплутати людей. І це ще один спосіб, яким користується пропаганда. Так росіяни змішують до купи УПА, дивізію "Галичина", поліційні батальйони, охоронців концтаборів, щоб пересічній людині було складно дійти до істини.

Як розібрати правду серед міфів? Хто з ким воював і хто кого зрадив?

Випуск «Все, що ви боялися спитати про УПА: Волинська трагедія, співпраця з німцями, стосунки з євреями» з Анною Ніколаєвою та істориком Ярославом Коретчуком — ваш шанс відрізнити реальні факти від маніпуляцій та пропаганди.

Вмикайте, щоб дізнатися більше:
https://www.youtube.com/watch?v=WTTLWPAVZXc

Слухати в аудіоформаті та підтримати нашу роботу:
https://linktr.ee/porobleno

Вітаємо з Днем вишиванки (або вишитої сорочки, якщо ви у когорті справжніх традиціоналістів-пуристів!😉)

За ці два роки в "Пороблено" встигло назбиратися стільки випусків, дотичних до теми свята, що вже час презентувати підбірку. Буде гарний привід освіжити чудові розмови на тему вишивки та одягу в нашій культурі:

1. "Постоли за день станцюєш": українське традиційне вбрання, колекціонування та етика зберігання з Володимиром Щибрею.

2. Від льону й конопель до тканини: ткацтво і знайомство з традиційним текстильним промислом з Наталею Телегей.

3. Вірування, пов'язані з ткацтвом: пута покійника, нитки-обереги, прядіння до перших півнів з Наталею Телегей.

4. Традиційне вбрання: стилізація, переосмислення й закодовані символи у вишивці з Яриною Сізик.

5. Символи кримськотатарської культури: кава, одяг, прикраси, аромати та ритуали з Олексієм Савченком.

6. Світ українських прикрас: від ґерданів і дукачів до алюмінієвих перснів та венеційських пацьорків з Володимиром Щибрею.

Поширюйте, дивіться, коментуйте, відмічайте нас у сторіз і дописах і діліться Вашими вишиванками! А вже за кілька годин приходьте дивитися наш новий четверговий епізод 🫶🏻

З початку повномасштабного вторгнення українська культура, зокрема театральне мистецтво, переживають ренесанс. Про феномен українського театру сьогодні говоритимемо з Ростиславом Держипільським – відомим режисером, актором, народним артистом України, генеральним директором-художнім керівником Франківського драмтеатру та лауреатом Шевченківської премії.

🎭 Що змушує людей утворювати довжелезні черги до театрів у часи війни?
🎭 Які віхи розвитку пройшов український театр?
🎭 Як він позбувається колоніального спадку сьогодні?
🎭 У чому секрет популярності етнографічних вистав?

Вмикайте 110-й епізод “Пороблено”, щоб прослухати найкоротший і при цьому найцікавіший екскурс в історію українського театру, розібратися, чому нас так тягне передивлятися українську класику та як ставити такі речі, щоб усі полювали за квитками.

Дивитися епізод на YouTube:
https://youtu.be/3WCw1vTfIwg

Слухати в аудіоформаті та підтримати нашу роботу:
https://linktr.ee/porobleno

До Дня пам'яті жертв геноциду кримських татар робимо підбірку наших випусків, присвячених киримлар і Криму:


1. "Хто такі кримські татари? Депортація, стереотипи, спротив і боротьба за повернення" з Мартином-Олександром Кислим:
https://youtu.be/Y41y0mLiPfQ

2. "Символи кримськотатарської культури: кава, одяг, прикраси, аромати та ритуали" з Олексієм Савченком:
https://youtu.be/H3XDUQx11Q8

3. "Привласнення Криму. Реалії колоніальної політики росіян та справжня ціна туристичного раю" з Олексієм Савченком:
https://youtu.be/IJQikanOsI0

4. Павло Казарін про пошук ідентичності, міфи про Крим, кримських татар та війну:
https://youtu.be/UsJEUzgxeMA

Пам'ятаємо про ціну, яку наші народи мають платити за те, щоб жити на своїй землі.

Як гуцульське весілля, давній гуцульський плєс та Галаганівський вертеп отримали змогу опинилися на сцені сучасного театру і збирають аншлаги?

«Якщо говорити про гуцулів, то в них у смерті, весіллі, коляді — все наповнене глибиною. Одна з моїх найулюбленіших фраз Станіслава Вінценза: “У гуцулів не було театрів, не було філармоній — тому театр приходив до них у хату. Вони з усього робили театр”. Тому наші вистави “Коляда та й плєс … Ізпрежди віка…” та “Гуцульське весілє” — це не просто вистави. Це відновлення памʼяті», — розповідає Ростислав Держипільський, народний артист України, актор, режисер і художній керівник Франківського драмтеатру.

Спектаклі поставлені на основі монументальної праці Володимира Шухевича “Гуцульщина” та текстів Вінценза. Гуцульські традиції органічно доповнює реконструкція найдавнішого лялькового вертепу — Галаганівський (Сокиринський) вертеп бере свій початок ще з XVII століття. Першими його акторами були представники Київського та Львівського братств, а також студенти Києво-Могилянського колегіуму.

У виставах усе автентичне: діалект, обряди, співи й навіть той самий гумор.

Дивіться повний випуск «Крізь терни до глядачів: театр як новий тренд і колективна терапія. Пояснює Ростислав Держипільський» і дізнавайтесь більше:

🎭 Чому гуцульське весілля, похорон та інші давні традиції наших предків зараз стають театральними хітами.
🎭 Як зароджувався та виживав український театр.
🎭 У чому феномен Леся Курбаса.

Дивитися епізод на YouTube:
https://youtu.be/3WCw1vTfIwg

Слухати в аудіоформаті та підтримати нашу роботу:
https://linktr.ee/porobleno

Характерники існували насправді, сережку у вусі проколював останній живий чоловік у родині, козаки ніколи не одружувалися, а жінкам не було місця на Січі. Що з цього правда, а що вигадка? Навколо українських козацтва сила-силенна міфів, розібратися з якими ми запросили відомого історика Олексія Сокирка.

Вмикайте наш випуск, щоб дізнатися:
🗝️ Які міфи тягнуться ще зі школи?
🗝️ З кого змальовували образ козака Мамая?
🗝️ Чи можемо наших козаків називати піратами та лицарями?
🗝️ Навіщо потрібен міф і яку він виконує функцію у суспільстві сьогодні?

Не забувайте ставити вподобайки 👍 і писати коментарі в підтримку якісного україномовного контенту:

https://youtu.be/LlISV-yS4fk

Слухати в аудіоформаті та підтримати нашу роботу:
https://linktr.ee/porobleno

В чому небезпека міфів?

Усталені міфи — це як GPS для нашої свідомості. Вони допомагають орієнтуватися в складному світі, повному різноманітної інформації.

Найчастіше міфи дають нам готову, просту, зрозумілу відповідь на складні питання. І це дуже зручно, бо не потрібно напружуватися, думати, аналізувати. І саме тому — небезпечно.

А тепер згадайте, чи чули ви, що козаки носили тільки шаровари чи що характерники були елітою Січі? У це зручно вірити. Але чи це правда?
Небезпека міфів №1 — вони блокують мислення.
«Міф пропонує готові відповіді. І замість того, щоб думати, людина просто вірить», — каже історик Олексій Сокирко.

Небезпека міфів №2 — їх використовують як інструмент маніпуляції.

Пан Олексій пояснює: «Усі тоталітарні режими будували власні міфології. Вони підміняли реальність легендами, простими істинами, які не потребували доведень. І в цьому — справжня загроза».

Небезпека міфів №3 — міф паралізує розвиток.

«Коли людина повністю покладається на міф, вона перестає прагнути більшого. Суспільство заспокоюється в ілюзії «все стабільно і зрозуміло». Особливо якщо реальні знання — незручні або неприємні. І ось тоді міф стає отрутою, яка не вбиває миттєво, але поступово послаблює критичну свідомість».

А чи може міф бути корисним?

Так, коли міф — не клітка, а компас. Коли він дає напрямок, але не забороняє шукати нові маршрути. І таке можливо лише у вільному суспільстві, де дозволено сумніватися, сперечатися, думати.

Як і будь-яке суспільство, ми приречені на міфи. Але які з них варто берегти, а які — переглядати?

Козаки-пірати, характерники-відлюдники, тільки шаровари й інші стереотипи про козацтво. Що з цього правда, а що — романтична вигадка?

Вмикайте випуск «Лицарі, вічні парубки, пірати та характерники. Який козацький міф нам потрібен?» з Олексієм Сокирком та Анною Ніколаєвою і дізнавайтеся більше:

https://youtu.be/LlISV-yS4fk

Слухати в аудіоформаті та підтримати нашу роботу:
https://linktr.ee/porobleno

Сьогодні нам складно уявити свої життя без котів, собак та інших домашніх улюбленців. Вони займають особливе місце у нашому серці, тому прощання з ними теж стало своєрідним ритуалом і набуло символічних значень. Ми запросили доктора біологічних наук Леоніда Горобця з каналу @stromata поговорити про кладовища домашніх тварин і розпитати:

🐈 Що можуть розповісти рештки домашніх тварин?
🐕 Кого заводили в часи Київської Русі?
🐩 Коли з’являються кладовища домашніх улюбленців?
🦮 Які відмінності між українськими та західними похованнями?
🐈‍⬛ Які слова ми вживаємо, коли говоримо про смерть улюбленців, та як обираємо пам’ятати їх?

https://youtu.be/vN66QaLiC94

Слухати в аудіоформаті та підтримати нашу роботу:
https://linktr.ee/porobleno

Навіщо досліджувати рештки тварин?

«Археологи копають або могили, або смітники. А поховання тварин — це обидва в одному», — каже зооархеолог Леонід Горобець з каналу @stromata .

І це не жарт. Рештки тварин — це не лише відповідь на запитання «чия це кістка?», а й ціла історія про стосунки з людьми. Була тварина домашньою чи священною? Їжею чи другом? Де жила і чим її годували?

Кого приручили раніше — кота чи собаку? Звідки взялися кури? А журавлі на подвір’ї — це правда чи міф? Як і коли індики потрапили до українців?

Відповіді на всі ці питання — у землі. Зооархеологи розкопують не просто кістки, а людські історії: у тому, як, з ким і чому поховали кота, курку чи собаку, захована не тільки доля тварини, а й світ людей.

А як ховають тварин сьогодні? І як на поховання впливають діти?

Про це — у новому випуску подкасту «Більше ніж члени сім’ї: що можуть розповісти місця поховання домашніх улюбленців». Там і про цвинтарі, і про кота Тіму, і про дітей, і хомʼяків, і подорожі котів-мореплавців, і про археологів, які все це вивчають:

https://youtu.be/vN66QaLiC94

Слухати в аудіоформаті та підтримати нашу роботу:
https://linktr.ee/porobleno

Рослини займають особливе місце в українській традиційній культурі, а період Трійці – найкращий час про це собі нагадати. У цьому випуску Пороблено Анна і Дар’я розбирають міфи, обряди та народномедичні практики, пов’язані з культовими деревами.

🌳 Яким постає універсальний образ світового дерева?
🌳 Чому шептухи ходять обніматися з дубами?
🍎 Як яблука пов’язані з родом?
🌿 Від чого захищає верба?
🍎 Чому калина стала символом дівоцтва?
🌿 Як і навіщо водити тополю?
🌳 У якому дереві оселився чортик і до чого тут сопілки?

Дивитися епізод на YouTube:
https://www.youtube.com/watch?v=Js4ryj_Cx38

Слухати в аудіоформаті та підтримати нашу роботу:
https://linktr.ee/porobleno

🌿Вітаємо з Трійцею всіх, хто святкує!
За час нашого існування ми вже неодноразово говорили про різні аспекти цього надзвичайно важливого для українців свята.
Пропонуємо вашій увазі нашу 🌱клечальну підбірку, щоб розривати шаблони з запійними переглядами Нетфлікса локальним просвітництвом:

1. Троїцький тиждень: фестиваль для мерців, русалки, жито, лоскіт, дерматит
Традиції й вірування довкола Русального тижня.
Чим особливий цей період у нашій культурі? Як раніше ховали самогубців? Якими були стосунки русалок з людьми і про що обряд “водіння куста”?

2. Мавка, нявка і русалка – що це за нечисть?
Де жили русалки, чим харчувалися, коли й навіщо являлися людям, чи були в нас діснеївські русалоньки, хто такі потерчата й чугайстер та звідки з’явилася “берегиня” як хранителька домашнього вогнища.

3. Жаби, колодязі, могили, борщі: Олександр Васянович про традиції викликати дощ
Від того, яка погода буде влітку, буквально залежить врожай. Тож коли дощ не йшов "добровільно", раніше вдавалися до магічних дії. Хто вважався "крадієм дощів"? Кого поливали, кого піддавали тортурам і що їстівного приносили в жертву, щоб прикликати дощ?

4. Ламати калину, дати дуба, стати тополею: що символізують дерева в українській традиції
Рослини займають особливе місце в українській традиційній культурі, а період Трійці – найкращий час про це собі нагадати. У цьому випуску Пороблено Анна і Дар’я розбирають міфи, обряди та народномедичні практики, пов’язані з культовими деревами.

5. "Каша на стіл - душа під стіл": поминальна обрядовість українців
Розмова з етнологинею Оленою Боряк про традиції поминання. Як саме прощались з померлими? Скільки днів за традиційними уявленнями душа покійника перебуває на цьому світі? В які дні поминають покійних і як?

А також у нас є окремий випуск, присвячений Трійці та гонінню шуляка, який доступний нашим благочин(ни)цям. Якщо Ви також хочете долучитися до нашої "поробленої" спільноти, вибрати зручний спосіб можна тут: https://linktr.ee/porobleno

Що спільного у Гаррі Поттера та вашої прапрабабці?

Обоє знали, що бузина — не просто красивий кущик біля паркана. Але в той час, як європейці ставилися до бузини прихильно, українці обходили її стороною.

В Європі бузиною ворожили на судженого та лікували хворих, наші ж предки її боялись настільки, що навіть шептухи з нею поводились обережно.

«Біля бузини не можна було спати, ламати її, палити чи навіть просто наближатися, особливо в темну пору доби», — зазначає Дарʼя Анцибор.

Все тому, що вірили, начебто бузина — це «квартира» для нечистого.

«Там, де вітер шарудить,
Бузиновий цар сидить.
Брови в нього волохаті,
Сиві косми пелехаті.
Очі різні, брови грізні,
Кігті в нього як залізні,
Руки в нього хапуни —
Так і схопить з бузини!»

— писала Ліна Костенко.

Хочете дізнатися більше про магічні дерева українців — дуб, калину, тополю й вербу?
Дивіться повний випуск з Анною Ніколаєвою та Дарʼєю Анцибор:
«Ламати калину, дати дуба, стати тополею: що символізують дерева в українській традиції»:
https://www.youtube.com/watch?v=Js4ryj_Cx38

Слухати в аудіоформаті та підтримати нашу роботу:
https://linktr.ee/porobleno

Малина, чорниця, журавлина, лохина та інші ягоди посідають важливе місце не лише на наших тарілках, але й у традиційній культурі. Сезонний збір ягід має свої особливості. Він оповитий специфічними ритуалами й віруваннями, а ягоди здавна відомі своїми лікарськими властивостями.

Про секрети ягід сьогодні розповість дослідниця традиційного збиральництва, кандидатка історичних наук Алла Дмитренко:

🫐 Коли і як саме починали збирати ягоди?
🍓 Як їх заготовлювали та споживали?
🫐 Які вірування були довкола першої ягоди?
🍓 Чи були пожертви лісу?
🫐 Як звучать ягідні пісні?
🍓 Хто така перейма?

Вмикайте ягідний випуск “Пороблено”, щоб дізнатися більше про культуру збиральництва, унікальні обряди завершення сезону і найнезвичайніші гастрономічні поєднання. Ви точно захочете спробувати ці нові страви.

За найкращий коментар ви можете виграти книгу Алли Дмитренко “Збирання лісових ягід в етнокультурній спадщині Пpaвoбеpежнoгo Пoлiccя Укpaїни”.
Ходіть дивитися і коментувати сюди:
https://www.youtube.com/watch?v=qW_kTlpKyTI

Слухати в аудіоформаті та підтримати нашу роботу:
https://linktr.ee/porobleno

Купальські ягоди: що з ними не так?

Здавна ягоди, які збирали на свято Івана Купала, вважали найбільш помічними, цілющими. Чому ж зараз відійшли від цієї практики? Бо церква заборонила.

Практично в кожному селі знайдеться історія, як хтось наважувався порушити заборону і зіткнувся з наслідками: то копицю спалило. то хату, то грім убив.

Дослідниця традиційного збиральництва, кандидатка історичних наук Алла Дмитренко у своїх експедиціях записувала, що людям снилося, як вони лягали на ягодах, приходив високий чоловік у білому і казав: «Ви що, не знаєте, яке сьогодні свято?».

В одному селі розповідали, що матушка (дружина священника) заявляла: якщо підете по чорниці у цей день, то хай вам руки повсихають.

А як було раніше?

Наші прапрапра намагалися назбирати якнайбільше купальських ягід, щоб забезпечити сім’ю природними ліками на всі випадки життя.

«Кожна жінка, особливо молода мама, намагалася назбирати цілющих ягід. Адже коли дитинка захворіє, або животик турбуватиме, то ці ягоди ставали першими дитячими ліками», — розповідає пані Алла.

Які ягоди наші прапрапра вважали цілющими, а від яких відверталися? Чи справді лохина могла сп’янити, а журавлина допомагала прясти? Як захищалися від змій у лісі та що готували з ягід замість варення?
Усе це — у повному випуску«Таємні знання про ягоди: журавлина у вуха, королева чорниця, пожертви, плетіння дерев, пологи у лісі» з Анною Ніколаєвою та дослідницею традиційного збиральництва, кандидаткою історичних наук Аллою Дмитренко.

Не забудьте залишити коментар під відео — і матимете шанс виграти книгу Алли Дмитренко «Збирання лісових ягід в етнокультурній спадщині Правобережного Полісся України»:

https://www.youtube.com/watch?v=qW_kTlpKyTI

Слухати в аудіоформаті та підтримати нашу роботу:
https://linktr.ee/porobleno

Чи помічаємо ми красу навколо себе? Чи завжди усвідомлюємо важливість тієї чи іншої споруди чи її деталей? Навіщо взагалі перейматися збереженням дерев’яних дверей чи радянських мозаїк? Чому історична спадщина – це про інвестицію в майбутнє та у власну самобутність? Про те, як ініціатива небайдужої людини може вплинути на місто і підхопитися, щоб перерости у справу життя, ми поговорили з громадською активісткою Івано-Франківська Марією Козакевич. Вмикайте наш новий випуск, щоб дізнатися про те:
🚪 чому “за кожними дверима справді стоїть порятунок”?
🪟 з чого починається любов до міста?
🚪 як комунікувати про доцільність збереження культурної спадщини і популяризувати свою діяльність?
🪟 як рятувати простір самому і з чого почати?
🚪 де шукати однодумців і фінансову підтримку своїх ініціатив?

Дивитися випуск тут:
https://www.youtube.com/watch?v=N3h3dR5bWX8

Слухати в аудіоформаті та підтримати нашу роботу:
https://linktr.ee/porobleno

Підтримайте проєкт “Франківськ, який треба берегти”: https://berehty.if.ua/
/ berehty.if.ua

Дякуємо всім, хто долучився!