Очікувано зламали цю тенденцію)

Обов'зково розпишу вам детально тактичну сторону, але згодом.

Україна була прекрасною. Мало того, що ми об'єктивно майстерніші за шотландців, та ще й взяли та й переїхали їх у всіх дуелях. Ні, я не прибільшую, ось так в плані інтенсивності, пресингу, реакціїї на втрату, ведення єдиноборств Україна ще не грала. Просто кайф, весь матч.

А ви і далі не вірте, що психологія якось впливає.

💛💙

Є канали, підписка на які є ознакаю гарного смаку. Один із таких – канал про італійський футбол Джанлука Лападула.

Якість поданого контенту може зробити вас фанатом Серії А, навіть якщо ви до цього нею не дуже цікавились.

Автор – український журналіст Юрій Шевченко, який створює унікальний контент завдяки найцікавішим викладкам з італійської преси.

Там ви знайдете аналітику, подкаст та переклади кращих частин відомих автобіографій.

Це, як кажуть, класика. Тож обов'язково підписуйтесь, якщо ще не зробили цього:

https://www.tgoop.com/GianlucaLapadula

Ярмоленко показав взірець футбольного інтелекту

Україна навпрочуд вміло використовувала слабкі стороні Шотландії.
При білд-апі наші ротації з підійманням фулбеку і опусканням на фланг інсайду створювали труднощі для пресингу шотландів: зустрічати вінгбек вже не міг, а один з трійки ЦПЗ часто не наважувався йти, або робив це невчасно. Так Зінченко, та особливо Маліновський отримували можливість просувати атаки. Це було актуальним в перші хвилин 15.

Далі шотландці поступово ставали менш агресивними, через виникаючі проблеми. Але все ще частково намагалися зустрічати гравця з м'ячем. Був пресинг у середньому блоці. В схемі 5-3-2 шотландців, при такому тиску в купі з не дуже мобільними ЦЗ, завжди є шанс отримати меншість у центрі поля (по суті лише три гравці покривають і центр і фланги).
Ми, навпаки, максимально насичували цю центральну зону – три цпз + вузькі вінгери + рухливий Яремчук.
Перші два приклади відео саме про це. У Шотландії дири в центрі поля при спробах пресингувати. Ці дири заповнювали Ярмоленко та Циганков, діючи між лініями.

Потім розпочався другий етап матчу, де Шотландія все ще мала високу лінію, але вже не тиснула.
І, скажіть, ви взагалі часто бачите як Ярмоленко біжить за спину? Я – ні. Здається, в цьому матчі таке було раз. І це було максимально своєчасно.

Маліновський має простір і час для підготовки пасу (дивись відео). Шотландці залишають багато простору за спинами своїх захисників. Ярмоленко розпізнає ситуацію і зміну в грі швидше за суперника і замість непотрібного в цій ситуації відкривання між лініями рве за спину.
Зверніть увагу, що простору між лініями було вдосталь. Але його ніхто не намагається використати. Тому що навіщо, якщо умови для атаки вже люб'язно створені самими шотландцями?

Це в тактичних розборах матчі чітко розбиваються на етапи, які займають круглі 15-20 хвилин. На полі цієї межі немає. Перевагою володіє той, хто швидше збагне в який бік хитнулась гра. Ярмоленко в гольовому епізоді був найкмітливішим гравцем на полі.

#Висновок45хвилин

З поганих новин:
- Вельс – не Шотландія. Хоча концептуально різниця не така значна, але за якістю гравці тут значно кращі
- Як наслідок, так само затискати, як 4 дні тому не виходить. Вельс має відрізки, де він змушує нас грати нижче і оборонятися проти лонгболів та кросів
- Ще один наслідок: сьогодні гірше з підбираннями
- Вельс, навідмінно від Шотландії, не намагається пресингувати та витрумає компактність, в нас менше простору між лініями

З гарних новин:
- Ми все одно майстерніші за суперника
- Так, інколи Вельс затискає, але поки що істотної загрози вони не створюють
- Україна дуже різноманітна при позиційних атаках. Через постійні зміни позицій в центрі нас дуже важко контролювати навіть при такоу щільному обороннму блоці
- Ми стабільно створюємо моменти, багато завдяки грі Яремчука в підіграші
- Забарний все ще топ

Загалом, нічого катастрофічного поки не має. Гра нам дається, хоча і тяжче, ніж з Шотладією.

Боляче, бо ми всі розуміємо як ця перемога була необхідна.

Але закликаю втриматись від розмов про пенальті, заміни, схеми, кількість спарингів і все інше.

По-перше, тому що результат не відповідає змісту. Україна була в цих матчах справді класною командою. Відверто захоплювався ними.
По-друге, тому що такі розмови зараз – негатив та ниття на пустому місці.

Треба лише подякувати збірній, тому що вони дійсно билися заради нас. Наврядче вони могли дати більше.

І звісно дякуюмо ЗСУ за те, що ми можемо розчаровуватися саме з таких приводів.

Слава Україні 💙💛

Ігор Циганик:

🗣 Команда Руслана Ротаня має шанси поїхати на Євро. Можливо, треба їх підсилити перед французами. Мудрик, Сирота, Забарний, Сікан.

***

Сам ледь не купився. І справді, з першого погляду виглядає ідеально: є декілька молодих гравців, які дійсно можуть зробити збірну U-21 значно сильніше на папері.

Але це абсолютно неправильно. Треба тільки подумати трошки глибше.

Молодіжна збірна існує не для результату, а як остання сходинка до національної команди. І якщо ти пройшов цю сходинку, тобі немає ніякого сенсу повертатись.

Це проти основного принципу, навіщо взагалі молодіжний футбол. Тренуючись з дорослою збірною та маючі хвилини в Лізі націй молоді гравці отримають набагато більше, ніж граючи з однолітками. Навіть за вихід на ЧЄ, навіть проти Франції.

Гіпотетичне повернення до U-21 - шкода для всіх. Гравці виступатимуть на рівні, який переросли, команда отримує людей, які з нею не тренувались та не готувались до суперника.

Це нонсенс. Який виглядає красиво тільки з першого погляду.

@overtime_sazhko

#Висновок45хвилин

Дивіться, Петраков неоднаразово казав, що йому дуже подобається схема з трьома ЦЗ. Так Україна грала перші матчі відбору.
Але фінальні матчі ми вже грали в більш звичні 4-3-3.
У спарингах перед Шотландією при відносно оптимальному складі ми грали 4-3-3. З Рієкою, де був резерв, ми грали в 3 ЦЗ.
Проти Шотландіїї та Вельсу – 4-3-3.
Сьогодні, де, окрім Миколенка, лідерів нема, ми бачимо 3 ЦЗ.

Це може бути вагомим аргументом на користь теоріїї, що саме лідери команди наполягли на повернені принципів, які були при Шевченко. Ми бачили ті ж самі ротаціїї, взаємодії. Але як тільки Петраков має можливість ставити молодь, він повертається саме до своїх поглядів.

Сьогодні ми бачимо збірну Петракова і це зовсім інша команда. Справа не в складі, а в структурі та принципах. Нема того руху в центрі поля, ми стали дуже передпачувані і вразливі навіть для пресингу Ірландії. Використовуємо персональні орієнтування в пресингу, хоча вони з цим суперником зовсім ні до чого.

Цей контраст – зайвий привід згадати прекрасну роботу Мальдери та усього італійського штабу.

А якщо відмовитись від мантри "тренер відповідає за результат" і дати людині на цій посаді займатись своїми прямими обов'язками?

Витискати результат – це привілея менеджера, який має певний ресурс і витискає з нього все, що може дати результат (прибуток). Це цілком бізнес-модель, очевидним недоліком якої є зневажання усім, що напряму, тут і зараз, результату не дасть.

А тепер подумайте, чи дійсно головною метою національної збірної України має бути результат? Тобто, на що розраховують люди, які вимагають результату? Наврядче мова йде про перемоги на Євро, ЧС, чи навіть у Лізі Націй.
На даному етапі такі результати для нас недосяжні. Вважаєте, що результат – це 1/4 Євро чи вихід на ЧС? А якщо 1/8 Євро? А якщо вихід на ЧС та останнє місце у групі? А якщо третє? Виявляється, якогось певного результату ми на увазі не маємо. То, може, мова не про результат у нашому випадку?

Може, під 1/4 Євро чи виходом на ЧС ми маємо на увазі якесь гідне предствлення нашої країни на міжнародній арені? Тож, якщо мова про гідність виступів, то і критерії мають бути трохи іншими ніж "0-0 і без травм"?

Вважаєте, що без мантри результату ми не зможемо оцінити роботу тренера і він позбудеться відповідальності? Якщо ви так вважаєте, то вітаю – ви є прямим адептом совкових цінностей.

Якщо мова йде про гідні виступи збірної, то тренер має бути відповідальним за якість гри. Вибачте, але тренер має тренувати, а не бути менеджером. Критерії якості гри можуть бути різними, але є дещо цілком осяжне.
Якість гри, стиль, принципи, спадковість, послідовність так чи інакше приведуть нас до атакувального футболу. Може, іноді авантюрного. Іноді, невиправданого. Іноді, це сім м'ячів від Франції.

Але в той же час атакуючий стиль вимагає відповідних гравців. Гравців високої якості, які приїзджаючи до лав збірної будуть мати можливість показати та продати себе у кращий чемпіонат. Для мене гідні виступи збірної, це коли скаути та прості вболівальники з інших країн кажуть: це ж Україна, там топ футбол і купа цікавих гравців та тренерів, треба брати приклад та вивчати їх досвід!

В такій парадигмі ми зможемо отримати не 2,5 гравці в АПЛ, а 8. І так в кожному топ-чемпіонаті. Тоді і якість збірної в цілому зросте. І шанси на, прости господи, результат (справжній результат) теж значно зростуть.

Але для цього треба забути про цю абсолютно потворну, штучно нав'язану мантру про святість результату національної збірної.

Звісно, для змін потрібен підхід не лише на рівні збірної, а й усієї системи. До речі, умови для таких змін краще ніж зараз важко уявити.

Вірменія грала низько. Грала у 5-3-2.
Навярдче може бути простір за спинами лінії захисту. Наврядче простір буде у центрі. Тож для атаки вкрай необхідно використовувати усю ширину поля, особливо на флангах, де буде більше всього часу для просування м'яча. Терпляче розтягувати та шукати момент, щоб зіграти вперед, або підготувати момент для кросу.

Що робила Україна:
- шульга Циганков грає зправа (постійно робить поле вужче, ідучи з флангу в центр);
- шульга Маліновський грає правіше і постійно лізе у центр, шукаючи момент для удару;
- правша Шапаренко грає лівіше;
- правша Мудрик грає зліва і відповідає за ширину всього флангу;
- саме Мудрик відвовідає за ширину, тому що єдиний шульга у лівій частині поля чомусь вирішив грати, ніби він в Сіті (Зінченко постійно був вузько);
- Яремчук відкривався виключно в недодачу і приводив додаткового гравця суперника в центр, на якого згодом натикався черговий наш герой, який йшов з флангу в центр.

Ми грали без глибини та без ширини. Скріни нижче – найяскравіший приклад того хаосу, який відбувався із середини першого тайму, коли ще й Мудрик плюнув на свої обов'язки і пішов теж тусити у центр. Караваєв у цей час піднаївся і не завжди встигав добігати. Тож ми отримали поле із шириною з карний майданчик (просто подивіться скрін).

Забили ми тоді, коли Маліновський та Шапаренко помінялись місцями. І в мене є сумніви, що це була ідея Петракова.

Залазьте в коменти під постом. Кину відео цього пекла. Можете накидати питань/думок для розвитку теми.

Судячи з реакції, аргументи про жахливу структуру (її відсутність) на фоні 3:0 не дуже вас вражають.

Тож скажу більш прямо. Щоб ви не читали, як би Лукомський (а я поважажаю його думки) не хвалив збірну, те що відбувається – повзуча катастрофа та деградація.

Моя думка про те, що провідні гравці самі обирають стиль гри повністю підтверджується іграми в Лізі Націй. З Вірменією було дуже добре видно як гравці роблять тільки те, що їм хочеться. Можна порадіти, що ми легко виграємо свою групу, але в довгостроковій перспективі ті процеси, що відбуваються всередині команди так чи інакше призведуть до катастрофи, яку побачать навіть ті, кого заспокоює перемога над Вірменією та Ірландією.

Влада, яку зараз мають гравці невідворотньо розбещує.

Декілька індикаторів:
1. Передивіться матч с Вірменією з точки зору реакції на втрату м'яча. Якщо проти Шотландії та Вельсу ми гризли той м'яч, то тут, незважаючи на всі розмови про те, що треба битися не гірше наших козаків на фронті, ми знову дивимося гру. Знову зупиняємось, машемо руками, думаємо, що Сидорчук та центральні захисники впораються. Вірменія мала безліч передумов для контратак, справа лише в класі виконавців (не полінуйтеся та порівняйте статистику відборів Маліновського в першому матчі та зараз).
2. Той цирк, що влаштували наші у другій половині першого тайму, коли, окрім тих же Сидорчука та центральних захисників з Караваєвим, всі просто грали так, як їм подобається.
3. Зінченко. Можна сміятися з того, що він приніс конспекти Гвардіоли, але. В цих матчах відбору, окрім звичних для часів Шевченка взаємодій та ротацій, додалася нава деталь – Зінченко став інколи, по ходу атаки, грати як 10-ка. Такого раніше не було. Можна розглядати, як модернізовану версію Петракова. Але в мене є привід вважати, що з ідеями головного тренера це ні як не пов'язано. Так само як і його роль зліва проти Вірменії. Зінченку за розуміння ідей Пепа по цьому матчу можна сміливо ставити двійку.

Ну, і найголовніше. Це не нормальна ситуація, коли головний тренер прямо каже, що не розуміє всіх цих 4-3-3 та пустого катання м'ча, а при першій нагоді повертає свої 3-4-3. В той час коли лідери збірної не розуміють його 3-4-3.

(не забудьте виправдати все це тим, що просто втомилися грати четверту гру за такий короткий проміжок, фізичний стан він, безумовно, все пояснює)

#Висновок45хвилин

Пропустив перший тайм. Пропоную вам в коментах мене сьогодні підмінити. Діліться враженнями)

Я не приховую, що полюбляю фразу "а я ж казав"

Але сьогодні дійсно мало значення те, що це був п'ятий матч за два тижні. Ми не можемо вимагати від гравців тієї ж інтенсивності.

Проте, була можливість з таким суперником значною мірою замаскувати це. Весь секрет в цій загадковій "структурі".

Ми могли грамотно розподілити простір на полі, регулярно заповнювати простір між лініями, не приносячи в жертву кількість гравців в передній лініїї. Тоді ми могли би хоч і пішки, але контролювати гру. Структура також допомогла би якісніше реагувати на втрату м'яча (з цим сьогодні знову були великі проблеми).

Структура – це не лише трикутники та кількісна чи позиційна перевага. Перш за все, це дисципліна. Дисципліна, яка проявляється у тому, що ти не приходиш до м'яча по 5-6 гравців тільки тому, що кожен хоче торкнутися його і байдуже чи є в нас хтось між лініями, чи готовий хтось окрім Довбика атакувати простір в глибині.

Це і є ті наслідки, про які я попереджав.

https://www.tgoop.com/smolovyi/6089

🚨ПІДПИСНИКИ КОНСТРУКТОРА, АКТИВІЗОВУЄМОСЯ🚨

Дуже потрібна допомога для наших друзів та захисників із Жмеринки. Для виконання завдань на передовій їм критично необхідна машина, яку мають купити за кілька днів в Польщі.

Наразі потрібно швидко дозбирати 50 тисяч гривень. Гадаємо, для такої банди яка сформувалася в нас не є великою проблемою покрити хоча б частину цих затрат. Особливо якщо всі знають, що ці гроші підуть на смерть клятої русні

💳Карта ПриватБанк для збору коштів:
5168752014929338
Отримувач платежу: Назарінський Руслан Олегович
📌Перерахувати на рахунок:
✔️ІBAN:
503052990262066400932803260
✔️Рахунок отримувача:
262066400932803260
✔️ЄДРПОУ: 3423011833
Призначення платежу: На авто для ЗСУ

Разом ми — сила 💪