КПІшники — призери великого хакатону від defense-tech кластеру Brave1 та інвестиційного фонду D3!
Студенти факультету електроніки КПІ ім. Ігоря Сікорського стали одними з переможців Jammer Hackathon, у межах якого українські розробники створювали радіоелектронні рішення для боротьби з ворожими дронами.
🥉 КПІшна команда Phantom Defense зайняла 3 місце з 70+ учасників, об’єднаних у 25+ команд!
Розробка студентів
Алгоритм виявлення та подавлення каналів керування та відео БпЛА.
Склад команди
Студенти факультету електроніки (ФЕЛ):
• Васютяк Денис (ДС-41мп);
• Аліфонов Дмитро (ДП-41мн);
• Крупник Нікіта (ДС-41мн);
• Кривець Олексій (ДП-31мн).
Учасники хакатону протягом трьох днів шукали рішення за такими напрямками:
📌 унеможливлення та/або перешкоджання роботі найбільш використовуваних ворогом комерційних дронів на кшталт Dji Mavic 3 або Autel 4T шляхом здійснення кібервпливу, впливу на протоколи керування та компоненти БпЛА;
📌 автоматизація виявлення FPV та анонімізованих комерційних дронів, визначення напрямку та автоматичне супроводження.
Наша команда отримала винагороду 7 000$ на подальший розвиток та зможуть претендувати на додатковий призовий фонд у розмірі 50 000$.
Вітаємо та пишаємося нашими студентами і бажаємо подальших успіхів у реалізації ідей та проєктів!
👍 КПІ ім. Ігоря Сікорського у соцмережах
Студенти факультету електроніки КПІ ім. Ігоря Сікорського стали одними з переможців Jammer Hackathon, у межах якого українські розробники створювали радіоелектронні рішення для боротьби з ворожими дронами.
🥉 КПІшна команда Phantom Defense зайняла 3 місце з 70+ учасників, об’єднаних у 25+ команд!
Розробка студентів
Алгоритм виявлення та подавлення каналів керування та відео БпЛА.
Склад команди
Студенти факультету електроніки (ФЕЛ):
• Васютяк Денис (ДС-41мп);
• Аліфонов Дмитро (ДП-41мн);
• Крупник Нікіта (ДС-41мн);
• Кривець Олексій (ДП-31мн).
Учасники хакатону протягом трьох днів шукали рішення за такими напрямками:
📌 унеможливлення та/або перешкоджання роботі найбільш використовуваних ворогом комерційних дронів на кшталт Dji Mavic 3 або Autel 4T шляхом здійснення кібервпливу, впливу на протоколи керування та компоненти БпЛА;
📌 автоматизація виявлення FPV та анонімізованих комерційних дронів, визначення напрямку та автоматичне супроводження.
Наша команда отримала винагороду 7 000$ на подальший розвиток та зможуть претендувати на додатковий призовий фонд у розмірі 50 000$.
Вітаємо та пишаємося нашими студентами і бажаємо подальших успіхів у реалізації ідей та проєктів!
👍 КПІ ім. Ігоря Сікорського у соцмережах
Ще один КПІшник віддав своє життя за Україну..
Отрошок Станіслав Васильович
17.06.1977–01.12.2024, 47 років
Народився Станіслав в селі Андріяшівка Роменського району Сумської області в родині військовослужбовця. В дитинстві жив у м.Конотоп, навчався у Конотопській середній школі №1.
У 1994 році вступив до Київського політехнічного університету імені Ігоря Сікорського. З того часу своє життя він поєднав з Києвом, але не забував Андріяшівку, де провів найкращі роки свого життя.
Закінчив Інститут енергозбереження та енергоменеджменту Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» за спеціальністю «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка».
З 2014 року Станіслав став активним учасником боротьби за територіальну цілісність і незалежність нашої держави та активно займався волонтерською діяльністю.
Після повномасштабного вторгнення російської федерації у лютому 2022 року добровільно вступив до лав територіальної оборони Пірнівської територіальної громади та обороняв Київщину.
З вересня 2022 року долучився до лав Збройних Сил України та поступив на навчання інженерно-саперній справі. По закінченню навчання вступив в 95-ту окрему десантно-штурмову бригаду ЗСУ.
Під час виконання бойового завдання в березні 2023 року отримав поранення та контузію. Після лікування відмовився комісуватися та повернувся до побратимів і продовжив службу, працюючи над виготовленням засобів ураження та боєприпасів в тісній співпраці з різними підрозділами сил оборони України. Пізніше служив у складі Окремого інженерно-технічного батальйону 48-ї Кам'янець-Подільської інженерної бригади ЗСУ.
За час своєї служби Станіслав приклав максимум зусиль для налагодження виробництва засобів ураження: постійно запроваджував інновації, шукав матеріали, організовував процеси для оптимізації роботи батальйону. Завжди об’єднував навколо себе велику кількість волонтерів та військових.
У жовтні 2024 року перевівся до складу 80-ї окремої десантно-штурмової Галицької бригади у складі Десантно-штурмових військ ЗСУ, де служив на посаді оператора-сапера 2 відділення взводу інженерних загороджень інженерно-саперної роти групи інженерного забезпечення.
1 грудня 2024 року, при виконанні бойового завдання, загинув на курському напрямку, захищаючи рідну Сумщину. І навіть після його загибелі виготовлені ним засоби ураження знищували ворогів та рятували життя побратимів.
Станіслав мав надзвичайну силу волі, незупинну працьовитість, стійкий вольовий характер, величезний патріотизм та жагу до боротьби за рідну землю. Був добрим і вірним другом, завжди висловлював велику вдячність односельцям та друзям, які надавали необхідну допомогу для боротьби з ворогом.
Багато років Станіслав був донором крові в НДСЛ «Охматдит» та з 2014 року у військовому шпиталі. Він допомагав рятувати життя багатьом онкохворим дітям, які лікувалися в відділенні онкогематології лікарні Охматдит та нашим пораненим бійцям. Отримав відзнаку Почесний Донор України.
Однією з мрій Стаса було будівництво власного будинку, де могли б збиратися всі його друзі та рідні. Він йшов до втілення своєї мрії: побудував будинок, посадив сад в с. Вища Дубечня Київської області та став активним учасником сільської громади.
У Воїна залишились син Гліб та донька Софія.
Вічна пам'ять та слава Герою!
Отрошок Станіслав Васильович
17.06.1977–01.12.2024, 47 років
Народився Станіслав в селі Андріяшівка Роменського району Сумської області в родині військовослужбовця. В дитинстві жив у м.Конотоп, навчався у Конотопській середній школі №1.
У 1994 році вступив до Київського політехнічного університету імені Ігоря Сікорського. З того часу своє життя він поєднав з Києвом, але не забував Андріяшівку, де провів найкращі роки свого життя.
Закінчив Інститут енергозбереження та енергоменеджменту Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» за спеціальністю «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка».
З 2014 року Станіслав став активним учасником боротьби за територіальну цілісність і незалежність нашої держави та активно займався волонтерською діяльністю.
Після повномасштабного вторгнення російської федерації у лютому 2022 року добровільно вступив до лав територіальної оборони Пірнівської територіальної громади та обороняв Київщину.
З вересня 2022 року долучився до лав Збройних Сил України та поступив на навчання інженерно-саперній справі. По закінченню навчання вступив в 95-ту окрему десантно-штурмову бригаду ЗСУ.
Під час виконання бойового завдання в березні 2023 року отримав поранення та контузію. Після лікування відмовився комісуватися та повернувся до побратимів і продовжив службу, працюючи над виготовленням засобів ураження та боєприпасів в тісній співпраці з різними підрозділами сил оборони України. Пізніше служив у складі Окремого інженерно-технічного батальйону 48-ї Кам'янець-Подільської інженерної бригади ЗСУ.
За час своєї служби Станіслав приклав максимум зусиль для налагодження виробництва засобів ураження: постійно запроваджував інновації, шукав матеріали, організовував процеси для оптимізації роботи батальйону. Завжди об’єднував навколо себе велику кількість волонтерів та військових.
У жовтні 2024 року перевівся до складу 80-ї окремої десантно-штурмової Галицької бригади у складі Десантно-штурмових військ ЗСУ, де служив на посаді оператора-сапера 2 відділення взводу інженерних загороджень інженерно-саперної роти групи інженерного забезпечення.
1 грудня 2024 року, при виконанні бойового завдання, загинув на курському напрямку, захищаючи рідну Сумщину. І навіть після його загибелі виготовлені ним засоби ураження знищували ворогів та рятували життя побратимів.
Станіслав мав надзвичайну силу волі, незупинну працьовитість, стійкий вольовий характер, величезний патріотизм та жагу до боротьби за рідну землю. Був добрим і вірним другом, завжди висловлював велику вдячність односельцям та друзям, які надавали необхідну допомогу для боротьби з ворогом.
Багато років Станіслав був донором крові в НДСЛ «Охматдит» та з 2014 року у військовому шпиталі. Він допомагав рятувати життя багатьом онкохворим дітям, які лікувалися в відділенні онкогематології лікарні Охматдит та нашим пораненим бійцям. Отримав відзнаку Почесний Донор України.
Однією з мрій Стаса було будівництво власного будинку, де могли б збиратися всі його друзі та рідні. Він йшов до втілення своєї мрії: побудував будинок, посадив сад в с. Вища Дубечня Київської області та став активним учасником сільської громади.
У Воїна залишились син Гліб та донька Софія.
Вічна пам'ять та слава Герою!
🏆 Акредитація освітніх програм КПІ ім. Ігоря Сікорського
10 грудня 2024 року відбулося чергове засідання Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО). За результатами засідання було прийняте рішення про акредитацію двох освітніх програм (ОП) нашого університету за повною процедурою терміном на 5 років!
Серед них:
• Реклама і зв'язки з громадськістю
Освітньо-наукова програма другого (магістерського) рівня вищої освіти
Спеціальність 061 Журналістика
Навчально-науковий видавничо-поліграфічний інститут (НН ВПІ)
• Видавнича справа та редагування
Освітньо-наукова програма другого (магістерського) рівня вищої освіти
Спеціальність 061 Журналістика
Навчально-науковий видавничо-поліграфічний інститут (НН ВПІ)
Адміністрація університету дякує всім учасникам акредитаційних процедур за плідну й віддану роботу в надскладних умовах!
👍 КПІ ім. Ігоря Сікорського у соцмережах
10 грудня 2024 року відбулося чергове засідання Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО). За результатами засідання було прийняте рішення про акредитацію двох освітніх програм (ОП) нашого університету за повною процедурою терміном на 5 років!
Серед них:
• Реклама і зв'язки з громадськістю
Освітньо-наукова програма другого (магістерського) рівня вищої освіти
Спеціальність 061 Журналістика
Навчально-науковий видавничо-поліграфічний інститут (НН ВПІ)
• Видавнича справа та редагування
Освітньо-наукова програма другого (магістерського) рівня вищої освіти
Спеціальність 061 Журналістика
Навчально-науковий видавничо-поліграфічний інститут (НН ВПІ)
Адміністрація університету дякує всім учасникам акредитаційних процедур за плідну й віддану роботу в надскладних умовах!
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
На війні загинув випускник нашого університету Олександр Ляхов (07.02.2002 – 04.12.2024)..
Родом з Маріуполя. У 2019 році вступив на спеціальність 122 «Комп'ютерні науки» і закінчив Навчально-науковий інститут атомної та теплової енергетики (НН ІАТЕ, кафедра цифрових технологій в енергетиці) у 2023 році.
Під час навчання у КПІ ім. Ігоря Сікорського Олександр брав активну участь у діяльності відділу якості освіти Студентської ради КПІ, був активним учасником різних конкурсів та заходів. Згодом очолював секцію НТСА «Бєлка» в бібліотеці.
З початком повномасштабного вторгнення Олександр активно займався волонтерською діяльністю. Наприкінці літа 2024 року підписав контракт із Збройними силами України та встав на захист нашої країни у складі 110-ї окремої механізованої бригади імені генерал-хорунжого Марка Безручка.
Загинув 4 грудня 2024 року під час виконання службового завдання на Курщині.
У пам'яті друзів Олександр залишиться життєрадісним та завжди готовим прийти на допомогу.
Вічна пам'ять та слава Герою!
Родом з Маріуполя. У 2019 році вступив на спеціальність 122 «Комп'ютерні науки» і закінчив Навчально-науковий інститут атомної та теплової енергетики (НН ІАТЕ, кафедра цифрових технологій в енергетиці) у 2023 році.
Під час навчання у КПІ ім. Ігоря Сікорського Олександр брав активну участь у діяльності відділу якості освіти Студентської ради КПІ, був активним учасником різних конкурсів та заходів. Згодом очолював секцію НТСА «Бєлка» в бібліотеці.
З початком повномасштабного вторгнення Олександр активно займався волонтерською діяльністю. Наприкінці літа 2024 року підписав контракт із Збройними силами України та встав на захист нашої країни у складі 110-ї окремої механізованої бригади імені генерал-хорунжого Марка Безручка.
Загинув 4 грудня 2024 року під час виконання службового завдання на Курщині.
У пам'яті друзів Олександр залишиться життєрадісним та завжди готовим прийти на допомогу.
Вічна пам'ять та слава Герою!