Дуже приємно, коли можна наводити Київ та інші українські міста як позитивний приклад для інших міст. Чекаємо на більшу кількість таких нагод!

Повний запис ефіру "Київ за 11 років Кличка: що змінилося у столиці?" доступний за посиланням.

#про_Київ

Підписуйтесь на ПроМобільність | Задонатити транспортним планувальникам у лаваx Сил оборони України

Яким міг би бути Київ у 2025-му році? Швидкісний трамвай з Борщагівки продовжено до Палацу спорту, мешканці Троєщини мають метробус, а ще в столиці розвинена велоінфраструктура.

Таким і не тільки міг би бути альтернативний Київ-2025 на думку Дмитра Беспалова, директора компанії "ПроМобільність".

У коментарях пропонуємо вам долучитися до ідей щодо того, яким міг би бути Київ-2025, якби хороші ідеї підтримувалися б і реалізовувалися. 👇

Повний запис ефіру "Київ за 11 років Кличка: що змінилося у столиці?" доступний за посиланням.

#про_Київ

Підписуйтесь на ПроМобільність | Задонатити транспортним планувальникам у лаваx Сил оборони України

🚌 10 червня для Київської транспортної спільноти могло стати знаковою датою. Саме тоді заступник голови КМДА Костянтин Усов повідомив про намір створити Департамент міської мобільності та пасажирських перевезень. Задекларована мета звучала чудово і більш ніж логічно – функціонально відділити мобільність та пасажирські перевезення від будівництва доріг, мостів, розвʼязок тощо, а також зробити мобільність пріоритетом.

Тоді ми випустили великий матеріал на тему того, що повинен виправити такий департамент та як ця ініціатива зможе повпливати на транспортну ситуацію в Києві, якщо правильно використовувати доступні інструменти. Більше того, ми, і не тільки ми, як активні учасники транспортної дискусії, висловлювали готовність допомагати у створенні, реалізації ідей, привносити компетентність по доказовому транспортному плануванню.

12 червня Транспортна комісія Київради підтримала проєкт рішення про створення Департаменту міської мобільності КМДА. І навіть з правками, які були внесені представниками "ПроМобільності", зокрема щодо передачі КП "Київський метрополітен" і "Київпастранс" у сферу відповідальності Департаменту міської мобільності.

13 червня проєкт рішення про створення Департаменту підтримали і депутати, щоправда в першому читанні. Костянтин Усов тоді зазначив, що "впливова внутрішня бюрократія мерії чинить колосальний спротив".

А далі... Власне на цьому історія не отримала продовження. Другого читання просто не відбулося, і вже рік замість того, щоб у Києві функціонував Департамент міської мобільності, його просто не існує. Ми чесно не бачили жодних коментарів у медіа щодо цього ми не бачили. Наступним постом ми просто нагадаємо, яким міг би розподіл обов'язків між двома Департаментами – транспортної інфраструктури (ДТІ) та міської мобільності (ДММ). А висновку, як і підсумку, ця історія, на жаль, не має.

#про_Київ

Підписуйтесь на ПроМобільність | Задонатити транспортним планувальникам у лаваx Сил оборони України

🚲 Якщо вам розповідатимуть, що велоінфраструктура не потрібна в Україні, то можна поглянути на статистику Державної митної служби. За п’ять місяців 2025 року в Україну ввезено 223,4 тисячі велосипедів – це на 20% більше, ніж за аналогічний період торік. Загальна вартість двоколісних склала майже 12 млн доларів США.

Основним постачальником велосипедів залишається Китай – з цієї країни імпортовано 98,7% усіх ввезених двоколісників.

Слід розуміти, що такий попит є навіть попри відсутність якісної інфраструктури в більшості міст (хоча деякі міста активно працюють над її створенням та покращенням). Тож цілком можна очікувати, що велоінфраструктура та, наприклад, субсидії для мешканців на придбання електровелосипедів, навчання тому, як керувати та обслуговувати їх, як це зробили в Парижі, призведе до збільшення кількості велосипедистів. А якщо пощастить, то й до велосипедного буму (хоча зараз це більше схоже на мрії).

#про_UA

Підписуйтесь на ПроМобільність | Задонатити транспортним планувальникам у лаваx Сил оборони України

🚦 На Кільцевій дорозі на повороті з Вишневого має з'явититись новий світлофорний об'єкт

Ніщо не зупинить ідею, час якої настав! Більше року тому в межах Київської майстерні міста було презентовано моделювання світлофорного регулювання виїзду з Вишневого (дорога Т-10-12). Автор - Кирило Кучерявенко.

Тоді представники Київавтодору, що є замовником капітального ремонту Кільцевої дороги, виступали категорично проти і заявляли, що ситуацію врятує тільки багаторівнева розв'язка-"підкова" (як біля мосту Метро).

Пройшов рік - і тепер Департамент транспортної інфраструктури КМДА, Київавтодор і Центр організації дорожнього руху всерйоз розглядають можливість світлофорного регулювання.

Основна проблема вузла полягає у перелаштувані автомобілів через 4 смуги руху у щільному потоці для можливості виїзду з Вишневого в бік Академістечка і проїзду до Вишневого зі сторони Голосієва.

🟢 Які переваги світлофорного регулювання?
1. Зменшення середнього часу затримки на 70%!
2. Зменшення кількості конфліктних точок на 86%! З них точок перетину - на 100%, зміни руху - на 78%, послідового гальмування - на 87%.
3. Облаштування регульованого наземного переходу перед виїздом з Вишневого.
4. Можливість облаштування наземних переходів, як цього вимагає ДБН*.

🔴 Які недоліки?
1. Несприйняття Київавтодором світлофорного регулювання в принципі, небажання впроваджувати нове світлофорне регулювання в своїх проектах (в тому числі Харківське шосе).

Світлофорне регулювання це єдиний спосіб управління транспортними потоками у реальному часі. Іншого не існує!

Зараз же нерегульований перетин 4 смуг руху зумовлює як затримки, так і ДТП. Як зауважує транспортний планувальник @pro_mobility Лев Іванець:
"Такі розвороти, які є на Кільцевій дорозі, при настільки насичених потоках не мають існувати. Тобто у Києві вони майже ніде не є доцільними."

Ми підтримуємо пропозицію облаштування світфорного об'єкту на виїзді з Вишневого і закликаємо розглянути аналогічні рішення і для інших ділянок Кільцевої дороги.

Світлофорним регулюванням можна вирішити проблему в сотні(!) разів дешевше за розвʼязки. А ще - швидше.

* Відповідно до затветвердженої проектної документації на капітальний ремонт Кільцевої дороги її категорія визначена як "магістральна вулиця регульованого руху". Відповідно до ДБН це передбачає облаштування перехресть в одному рівні та регульованих наземних переходів. Звісно це потребує зміни геометрії вулиці для заспокоєння трафіку, що якраз можливо зробити в рамках капітального ремонту.

Фото: ПроМобільність

🚦Понад 2 роки тому Кирило Кучерявенко спеціально для "ПроМобільності" зробив велике дослідження на тему того, як можна оптимізувати вузол перетину Кільцевої і Т-10-12.

Тоді було запропоновано як короткостроковий, так і довгостроковий варіант. Додатково ми провели моделювання кожного з варіантів, які показали, що середній час затримки з тодішніх 88,12 секунд зменшувався б до 25,61 секунд у короткостроковому варіанті та до 4,49 секунд в довгостроковому. Середня швидкість збільшувалася б майже на 20 км/год. Зокрема, у блозі можна подивитися і результати моделювання на відео (як воно має працювати).

Зараз можна провести повторне моделювання на основі даних Центру організації дорожнього руху, утім навряд результати сильно зміняться.

Тож світлофор був і залишається єдиним правильним короткостроковим рішенням для економії часу поїздок мешканців з передмістя в місто. Про тодішнє обґрунтування читайте за посиланням – https://pro-mobility.org/doslidzhennya/yak-mozhna-optymizuvaty-vuzol-peretynu-kilczevoyi-i-t-10-12-vyshneve-boyarka-v-kyyevi-rezultaty-doslidzhennya/.

#про_Київ

Підписуйтесь на ПроМобільність | Задонатити транспортним планувальникам у лаваx Сил оборони України

🤔 У Міністерстві розвитку громад та територій випустили гайд про те, як правильно облаштовувати безбар'єрні маршрути. Це черговий крок в рамках ініціативи "Рух без бар'єрів". Гайд викладений на 30 сторінках і складається з 4 розділів.

Також там пообіцяли, що першу чергу безбар'єрних маршрутів буде впроваджено до кінця 2025 року у 15 пілотних громадах, після чого досвід масштабують по всій Україні. Які саме громади і де прокладуть маршрути – ми писали тут. Дуже цікаво буде подивитися на те, чи дотримуватимуться усіх рекомендацій там, зокрема щодо моніторингу та визначення об’єктів та вулиць, що є пріоритетними для створення безбар’єрного середовища у населеному пункті.

У коментарях пропонуємо обговорити запропонований гайд, зокрема те, наскільки практичними можуть бути такі поради.

#про_UA

Підписуйтесь на ПроМобільність | Задонатити транспортним планувальникам у лаваx Сил оборони України

🇨🇭У Цюриху відкрили тунель під залізничним вокзалом, яким користуватися можуть тільки велосипедисти, а також водії електромопедів та електромотоциклів, якщо швидкість їхнього руху складатиме до 20 км/год.

Історія тунелю досить довга. Близько 70 років тому там захотіли прокласти автомагістраль. Утім зараз місцеві депутати відзначають, що подібне перепрофілювання свідчить про наміри міста запроваджувати стратегію розвитку мобільності.

Довжина тунелю – 440 метрів, а ширина – 6 метрів. Вартість будівництва склала трохи менше 50 млн доларів.

Окремою окрасою можна вважати велопарковку на 1240 місць, яка обладнана для всіх типів велосипедів, зокрема для вантажних.

😍 На відео можна насолодитися короткою поїздкою цим велотунелем, який сполучає два райони міста, і має поліпшити мобільність у місті.

#про_світ

Підписуйтесь на ПроМобільність | Задонатити транспортним планувальникам у лаваx Сил оборони України

🌉9 років будівництва, 6 тендерів, 500 витрачених мільйонів. Сьогодні ділимося матеріалом "Суспільного" про ще одну типову історію для українського мостобудівництва – міст на Пасічну в Івано-Франківську, який будують довше, ніж міст "Золоті Ворота" у Сан-Франциско. Почнемо банально з історичного екскурсу: як вартість моста зросла більш як в 7!!! разів.

У 2016-му році було закладено камінь для будівництва моста, який отримав назву – "Галицький". Того ж року провели перший тендер – ціна будівництва мала скласти 120 млн грн (запам'ятайте цю цифру). Начальник управління капітального будівництва Івано-Франківської міськради Роман Галіпчак відзначав, що "у захваті від того, за які низькі ціни можна зробити міст". Нині цей коментар викликає лише істеричний сміх.

У 2017-му році – на місце будівництва заїхала техніка, було розпочато роботу. І вже станом на листопад 2018-го міст було збудовано на 45%. Щоправда, "за такі низькі ціни" зробити міст вже не вдавалося: вартість зросла до 178 млн грн. Тоді ж змінилися акценти: це вартість лише самого моста, а от розв'язка на вулиці Надрічній обійдеться ще в 330 млн грн.

⛔️ Утім влітку 2019-го будівництво призупинили через брак коштів. У серпні міський голова Івано-Франківська Руслан Марцинків попросив додаткові 150 млн грн з держбюджету, щоб "здати міст до кінця наступного року". За декілька днів Роман Галіпчак назвав нові цифри – міст коштуватиме 220 млн, а розв'язка – 330 млн гривень. Загалом – 550 мільйонів гривень. Утім невідомою була вартість під'їзної дороги з вулиці Хіміків. А у вересні в запиті народної депутатки Оксани Савчук вартість моста складала 594,6 млн грн. Такий ціновий стрибок пояснювали здорожченням металу, а також підвищенням оплати праці будівельників.

Новий поворот в історії з'явився у листопаді 2019-го, коли об'єкт оглянули досвідчені польські інженери. Вони оглянули переправу, ознайомилися з документацією і дійшли до висновку, що вартість проєкту моста на Пасічну завищена та не відповідає безпеці руху. Навіть вони не могли зрозуміти концепцію руху, яка була зображена на кресленнях.

💸 У червні 2020 року будівництво таки відновили, і тоді ж почалося будівництво розв'язки. Утім щодо неї основні роботи почалися аж восени 2021. При чому під час торгів була запропонована найнижча ціна – 219 млн грн. Тоді з'явився ще один дедлайн – кінець 2022 року.

Але вже у вересні 2021 Руслан Марцінків заявив, що міст внесли до програми "Велике будівництво". І додав, що місто очікує на 100 мільйонів гривень з держбюджету на будівництво розв'язки моста. Ще раз будівництво моста відновили в листопаді 2022-го.

🤯 У 2024 році у бюджеті Івано-Франківської громади заклали 240 мільйонів гривень на будівництво моста на Пасічну. А у 2025 році – 400 мільйонів гривень. Станом на 2 червня 2025 року на всі три етапи будівництва моста витратили понад 535 млн грн. Водночас прогнозована вартість переправи – майже 870 млн грн. Це в 7,25 разів більше, ніж та "низька ціна", про яку говорили в 2016-му році. Нині роботи виконані на 65%, а міст обіцяють відкрити у жовтні-листопаді 2025-го року.