​16 лютого 1946 року піднявся у повітря перший у світі серійний цивільний вертоліт. Певна річ, що сталося це у США, а його творцями була команда Ігоря Сікорського. Представляємо до вашої уваги Sikorsky S-51!
Дуже цікаво, що він одразу виявився дуже успішним та широко застосовувався не лише у пасажирських та вантажних перевезеннях, а й у медичній швидкій допомозі, сільськогосподарських та пошуково-рятувальних роботах, у поліції, митній службі та багатьох інших сферах.

Як так вийшло та чи було це тільки вдалою випадковістю?
Ось наша розповідь про це!

​Зустрічайте новий цікавий конкурс, що присвячено дуже рідкісному зараз напрямку технічної творчості молоді та який саме тому відбуватиметься за нашої участі!
Будь ласка, не полінуйтеся дочитати це оголошення до кінця, адже від дій кожного з вас, спрямованих на максимальну популяризацію цього заходу, залежить його результат!

Отже, про що ми бажаємо з великим задоволенням повідомити?
Наша активна увага до покращення якості викладання нового шкільного предмета STEM регулярно дає найцікавіші кумулятивні ефекти. Адже ми робимо це не «взагалі», а у конкретній школі (це ліцей №153 міста Київ) та за конкретною програмою, що розроблена в осередку впровадження STEM-освіти у нашій країні – Дніпровській академії неперервної освіти, та яка нам дуже подобається своїм наповненням. Одним з її авторів є Оксана Бутурліна. Пані Оксана не тільки гарний фахівець, а ще й дуже енергійна людина, тому у цей раз черговим результатом співпраці з її установою та нею особисто є конкурс, у якому вона головує.
Цей конкурс створено для активного залучення якнайбільшої кількості українських школярів до глибокого самостійного вивчення природничих та інженерно-технічних дисциплін шляхом створення власних реальних проектів у сфері STEM.

Конкурс полягає у тому, що школярі чи команди з них розробляють, виконують та презентують свої STEM проекти. Важливо, що кожен такий проект має вирішувати реальну проблему, яка існує в Україні, покращуючи життя її мешканців. Причому у такі способи, які сьогодні вже можливо реалізувати на практиці з технічного погляду, а також включати економічне обґрунтування саме такого способу вирішення.

Для конкурсу приймаються проекти за такими напрямами:
⚙️ Енергетика та енергетична незалежність.
⚙️ Робототехніка та автоматизація технологічних процесів.
⚙️ Інженерний дизайн та 3D моделювання прототипів машин та технічних пристроїв.
⚙️ Штучний інтелект.
⚙️ Екологія.
⚙️ Порівняльні дослідження та математичне моделювання.
⚙️ Медіа творчість (відео, анімація, геймдизайн тощо).

Щоб взяти участь у конкурсі індивідуально або командою (до 5 осіб), потрібно мати вік до 18 років та подати на конкурс опис проекту у встановлений термін.
Такий опис має включати:
1️⃣ Напрямок проекту та назву.
2️⃣ Опис учасників проекту та їх керівника.
3️⃣ Актуальність проблеми, яку вирішує запропонована технологія.
4️⃣ Обґрунтування використаних технологій та загальної вартості реалізації проекту.

УВАГА: заявки приймаються лише до 24 лютого (включно)!
Будь ласка, уважно прочитайте всі формальні вимоги до проектів перед тим, як ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ.

P.S. Якщо вам цікаво, які матеріали готують наші спеціалісти з навчання у тісній співпраці з вчителями київського ліцею №153, з якими ми спільно впроваджуємо STEM у їхнє шкільне навчання та намагаємося поширити на всі інші освітні заклади нашої України, підпишіться на нашу спеціальну групу Основи STEM та вивчайте там всі наші освітні матеріали. Тільки разом ми зробимо нашу країну сильнішою, багатшою та безпечнішою!
P.P.S. Зазвичай ми не просимо ділитися нашими публікаціями з вашими друзями, залишаючи це на розсуд наших читачів. Однак зробимо виключення у цьому випадку, адже «пропаганда» таких дитячих конкурсів має дуже важливе значення для покращення життя у нашій країні.
Тож ми будемо дуже вдячні, якщо кожен з наших читачів не полінується зробити репост аналогічного допису про цей конкурс у Фейсбуці та відправити це оголошення усім знайомим, що мають дітей шкільного віку та усім вчителям природничих наук тут, у Телеграмі!

​18 лютого 1977 року у повітря вперше піднялася американська «мрія» – Boeing 747 SCA з елементом новітньої космічної системи – кораблем «Shuttle orbiter» на спині, що стала прообразом радянських ВМ-Т «Атлант» та Ан-225 «Мрія».

У процесі остаточного пропрацювання програми «Space Shuttle» перед її розробниками серед іншого постали дві проблеми.
⚙️ Перша – як робити льотні випробування її орбітальної системи – власне самого космольоту «Shuttle orbiter»? Адже цей ступінь не мав своєї окремої силової установки, що дозволяла їй самостійно злітати!
⚙️ Друга – як транспортувати «човники» від місця будівництва / посадок у центрі Кеннеді до їхніх стартових майданчиків на мисі Канаверал?
та
Після серйозних економічних розрахунків було ухвалено рішення підіймати «човник» до висоти 6 км на важкому носії, там скидати та розпочинати його вільний плануючий політ. Цей же носій повинен був надалі використовуватися також для «регулярних» перевезень космольотів під час їх експлуатації. Причому для економії коштів було вирішено застосувати для цього літак, що вже існував.

Тож у якості такого носія було запропоновано військово-транспортний літак Lockheed C-5 «Galaxy». Як ми всі вже знаємо, саме таким шляхом пізніше підуть інженери у СРСР під час розробки аналогічної програми «Енергія-Буран», що виллється у створення Ан-225 «Мрія».

«Що ж пішло не так» (с) (тм) у цьому випадку та чому носієм замість брутальної армійської вантажівки став витончений авіалайнер?
Читайте про це у нашому «лонгріді» на сторінці у FB!
Нагадуємо, що для цього вам необов'язково бути користувачем FB. Розумний Телеграм покаже вам наші пости й так – у власному вбудованому браузері.

​У наших постах ми регулярно зауважуємо: інженер може досягати успіху у своєму ремеслі тільки тоді, коли має не тільки «hard skills», а ще й широку ерудицію, що виходить далеко за його професійні рамки.
Не менш важливою для нас є ідея про те, що кожен висококваліфікований фахівець повинен не просто займатися своєю справою, а й нести помітну соціальну відповідальність: докладати систематичних зусиль до того, щоб переконати суспільство йти тим же шляхом.

Саме тому ми з задоволенням презентуємо вам чергову відкриту онлайн-лекцію від наших інженерних співробітників у рамках нової ініціативи у цьому напрямку!

Зустрічайте виступ на тему «Роль 3D-друку у розвитку авіаційної галузі».
Автор: інженер з експлуатаційної підтримки 3 категорії Владислав Поляков.

⏰ КОЛИ: 27 лютого (вже завтра!), початок: 11:00
🗺 ДЕ: конференція у Google Meet
Щоб отримати посилання на зустріч, треба зареєструватися у формі.

Підключайтеся самі, кличте друзів, пишіть відгуки про вже почуте та побачене раніше у коментарі до цієї публікації!)

​У той час як американська корпорація Boeing продовжувала стикатися з наслідками минулих невдалих управлінських рішень, що викликали кризу у виробництві одразу двох літаків їхньої лінійки – B737MAX та В787, їх єдиний конкурент – європейський концерн Airbus Industry продовжував без поспіху, але впевнено набирати обертів. Якими ж конкретно результатами роботи за 2024 рік він може похвалитися? Зараз дізнаєтесь!

Отже, у 2024 році Airbus продав 86 авіакомпаніям 766 літаків, що на 31 одиницю (5%) більше, ніж за попередній рік, попри складності з постачаннями комплектуючих, що ніяк не вдавалося побороти. Всі лайнери належали до трьох класів: 89 широкофюзеляжних (А350 та А330), 602 вузькофюзеляжних (А320neo) та 75 близькомагістральних (А220 - колишніх канадських Bombardier CSeries).
Порівняно з позаминулим роком обсяги виробництва за типами змінилися так:
А350: 57 штук (64 у 23-му)
А330: 32 штуки (32 у 23-му)
А320: 602 штуки (571 у 23-му)
А220: 75 штук (68 у 23-му)

Крім цього, Airbus зміг отримати за минулий рік ще 878 нових замовлень (це вдвічі більше, ніж у Boeing), збільшивши таким чином їхню загальну кількість до вражаючих 8658 лайнерів.
Таким чином Airbus з великим відривом утримує лідерство у світовій авіапромисловості вже 6 рік поспіль!

​Наша традиційна навчальна програма «Основи конструювання авіаційної техніки» зазнала значних оновлень та стала ще більш привітною до слухачів! Швидше читайте деталі цієї приємної новини, адже у вас є лише 2️⃣ тижні на реєстрацію перед стартом нового навчання!

Що ж було покращено?
⚙️ По-перше, було поглиблено наповнення програми навчання.
⚙️ По-друге, тепер найвправніші слухачі першої частини курсів (кращі за результатами тестування та попередньої співбесіди) зможуть пройти інженерне стажування під керівництвом наших досвідчених менторів та інтенсив з вивчення англійської мови технічного спрямування, та ще й отримуватимуть за усе це гроші!
Так, ви все правильно зрозуміли: ВИ добре навчаєтеся, а МИ вам за це платимо!

Що залишилося незмінним?
Як і завжди, усім випускникам курсів, що вдало завершили наше навчання, буде запропоновано пройти співбесіду на вакантні інженерні посади у Progresstech-Ukraine.

Цікаво?
Тоді дізнайтеся ще трошки подробиць!
Отже, тепер курс підготовки складається з наступних частин.
☑️ Модуль 1 – Базова підготовка (4 тижні):
🎯 Будова пасажирських авіалайнерів: ознайомлення з основами аеродинаміки та типовою конструкцією агрегатів, вузлів та деталей сучасних літаків.
🎯 Авіаційне матеріалознавство: знайомство з типовими сплавами металів, полімерів та композиційних матеріалів, що використовуються у пасажирському авіабудуванні, їх основними характеристиками та методами оброблення.
☑️ Проміжне оцінювання та зарахування на стажування:
🎯 Оцінювання якості засвоєних знань та практичних вмінь за Модулем 1.
Слухачам, які за результатами цього оцінювання продемонструють знання та навички, рівень яких перевищує наперед визначений, буде запропоновано пройти ОПЛАЧУВАНЕ СТАЖУВАННЯ у нашій компанії.
☑️ Модуль 2 – Стажування (7 тижнів):
🎯 Технології літакобудування: вивчення основних заготівельних операцій, методів пластичного деформування, механічного оброблення, виготовлення деталей з полімерів та композиційних матеріалів, складання авіаційних вузлів та агрегатів, автоматизація робіт.
🎯 Інженерна англійська.
🎯 Індивідуальна робота з менторами.

Заняття починатимуться після 16:00 та проходитимуть 4-5 разів на тиждень.
Форма навчання – онлайн (або у змішаному форматі – для мешканців Києва).
Ми запрошуємо до співпраці студентів останнього курсу бакалаврату, магістрантів та всіх зацікавлених випускників технічних спеціальностей закладів вищої освіти.

Отже, якщо ви бажаєте опановувати нові знання під керівництвом наших досвідчених інженерів та корпоративних тренерів, мрієте побудувати кар’єру в кращій інжиніринговій компанії нашої країни, то вам потрібно:
▶️ Подати заявку: до 11 березня.
▶️ Пройти конкурсний відбір (тестування*): 12 березня.
▶️ Розпочати навчання: з 17 березня.
Усі організаційні деталі будуть надіслані вам на пошту, котру ви вкажете у реєстраційній формі.

* Тест включатиме питання з матеріалознавства, технології машинобудування, інженерної графіки та англійської мови.

​2 березня 1949 року вдало завершився перший безпосадковий переліт навколо Землі!
Його здійснив екіпаж стратегічного бомбардувальника Boeing B-50 Superfortress «Lucky Lady II» з 43-ї бомбардувальної групи ВПС армії США, що складався з 14 осіб.

Політ почався 26 лютого, коли В-50 злетів з авіабази Касвелл (Форт-Уерт, штат Техас) та закінчився 2 березня, коли екіпаж повернувся на той самий аеродром.
Переліт тривав 94 години, впродовж яких літак подолав відстань 37 742 км. Середня швидкість польоту склала 401 км/год.
Попри те, що літак був оснащений величезним додатковим паливним баком у бомбовідсіку, потрібно було чотири рази поповнювати у польоті запаси його палива за допомогою літаків-заправників. Керування польотом В-50 покладалося на два екіпажі котрі змінювалися кожні 4-6 годин.

Детальніше про В-50 – найдосконалішу версію знаменитого «вбивці міст» В-29, можна прочитати тут.

​Запрошуємо усіх охочих: як студентів та практикуючих інженерів з досвідом, так і вмотивованих школярів, на ON / OFline-зустріч, з якої ви дізнаєтесь, як долучитися до розробки новітніх рішень для світових лідерів аерокосмічного інжинірингу, зокрема американського концерну Boeing!

Ми – сучасний український приватний інженерний центр, який вже 1️⃣5️⃣ років розробляє технічні рішення для підприємств високотехнологічних секторів економіки та весь цей час швидко зростає. Тож ми розраховуємо на активний діалог між потенційними співробітниками та роботодавцем!

У ході зустрічі «Кар'єра у Прогрестех-Україна» ми розповімо про:
⚙️ діяльність компанії;
⚙️ можливості працевлаштування, вимоги до претендентів та умови праці;
⚙️ рівень доходів наших інженерів;
⚙️ корпоративні програми розвитку, що забезпечують перспективи кар’єрного та професійного зростання;
⚙️ оновлену програму підготовки до працевлаштування «Основи конструювання авіаційної техніки», що передбачає ОПЛАЧУВАНЕ СТАЖУВАННЯ (📝 реєстрацію вже відкрито!).

📣 Наш спікер: заступник директора Максим Гладський.

📌 Кожен учасник зможе поставити будь-які питання стосовно діяльності компанії та отримати вичерпні відповіді!

🎁 Перші 50 зареєстрованих учасників зможуть взяти участь у заході в офлайн форматі!

⏰ КОЛИ: 07.03 ( вже ця П’ЯТНИЦЯ!) з 16:00 до 17:30
🗺 ДЕ: Київ, КПІ ім. Ігоря Сікорського, Smart Shelter CLUST Space
або
online by Zoom Meetings

Щоб долучитися до зустрічі, не забудьте зареєструватися тут!

P.S. Якщо, раптом, вам ще жодного разу не доводилося користуватися Зумом, не впадайте у відчай! Спеціально для вас існує коротка зрозуміла інструкція про те, як все ж таки з нами зустрітися!

​#STEM Урок №4
В абревіатурі STEM немає компонента «економіка». Тим паче там докладно не розглядають особливостей господарства тих чи інших областей нашої країни та їх потреб у конкретних спеціалістах, які необхідні для нашого сталого розвитку. Проте ми, а також укладачі однієї з найгарніших навчальних програм STEM-освіти для 6-9 класу, вважаємо, що без вивчення регіональних особливостей української економіки та ключових фахівців, без яких вона не в змозі розвиватися, у цьому навчанні діла не буде!
Бажаєте дізнатися, чому ми так вважаємо та як збираємося пояснювати це школярам? Відповідь нижче!

Відмінною рисою цієї програми, яку ми допомагаємо впроваджувати у ліцеї №153, є саме те, що 6 клас розпочинає вивчення STEMу якраз з теми «Українська держава у світовій економіці. Драйвери української економіки». Таким чином учням відразу пояснюють: практичне значення STEM, тобто інженерії та створюваних нею за допомогою науки технологій, полягає головним чином саме у спрощенні ведення реального господарства та збільшенні його ефективності!

Тому у першій темі ми розповідали не про завдання дисциплін, що входять до STEMу, а про загальну роль науки та техніки у розвитку суспільства та його господарської діяльності протягом історії людства. Друга тема присвячена базовим поняттям економіки, незнання яких робить людину неспроможною зрозуміти будову будь-якого сучасного суспільства, а також особливості теперішнього господарства України: імпорту та експорту, торгівельному балансу та ВВП. Третя тема продовжувала знайомити учнів з важливими економічними та математичними поняттями, які оживали, коли ми демонстрували їх користь на прикладах економік наших регіонів. Це: купівельна спроможність, додана вартість, Валовий Регіональний Продукт та відносні показники.

Четверта тема ще детальніше знайомить з особливостями економічного життя нашої країни на прикладі однієї з областей: київської. Цього разу ми не навчали новим поняттям, але активно використовували ті, які були введені нами раніше, щоб закріпити навички їх застосування для аналізу реальної економіки.
Це дозволяє ще раз продемонструвати, що:
⚙️ Для отримання правильних оцінок ефективності господарювання, треба використовувати одночасно як абсолютні, так і відносні характеристики.
⚙️ Неможливо отримати великі значення ВРП на одного жителя області, коли вона не має розвинутої складної промисловості, яка генерує велику додану вартість.
⚙️ Неможливо мати промисловість, не маючи великої кількості висококваліфікованих фахівців складних виробничих професій, техніків та інженерів.
⚙️ Треба глибоко вивчати всі предмети зі сфери STEM для цілісного розуміння проблем економіки та розробки дієвих способів їх вирішення.
Докладніше про все це – у нашій презентації!

Віримо, що вивчення цих матеріалів, які ми публікуємо у нашій спеціальній групі Фейсбуку Основи STEM (та сподіваємось широко розповсюджувати з вашою допомогою), допоможе жителям України швидше згадати, що всі природничі та гуманітарні науки створювалися насамперед як інструмент вирішення найнагальніших та життєво важливих побутових проблем. Це замотивує українців почати енергійно їх вивчати та за їх допомогою знову зробити нашу країну безпечною та зручною для життя та розвитку кожного. Тож, будь ласка, вивчайте наші ідеї, що викладаються в наших постах, а також на прикріплених картинках, не забувайте репостити матеріали, що вам сподобалися, і не лінуйтеся висловлювати конструктивну критику!

Насамкінець похвалимося, що четверта наша доповідь викликала не меншу цікавість у кожному класі, де ми її демонстрували, ніж перші три. Про те, що школярі уважно її слухали, свідчать різноманітні питання, які вони не посоромилися нам поставити. Ось деякі з них:
☑️ Як збільшити додану вартість?
☑️ Чому лише у Києва такі великі доходи?
☑️ Хто такі геологи та геодезисти та чим вони займаються?
☑️ Навіщо на АЕС IT-шники?
Чи зможуть наші читачі дати зрозумілі дітям та при цьому лаконічні відповіді на них у коментарях до цієї публікації?)

​Нещодавно ми розповіли вам про результати роботи цивільних секторів світової авіаційної дуополії: американського Boeing та європейського Airbus у 2024 році. Значить, настав час поділитися підсумками року третього найбільшого виробника пасажирських літаків у світі - бразильської авіабудівної компанії Embraer!

Отже, минулого року Embraer передала замовникам загалом 206 літаків (на 14% більше, ніж у 2023): 73 близькомагістральні авіалайнери, 130 бізнес-джетів та 3 військово-транспортні літаки C-390 «Millennium».
Авіакомпанії отримали 73 літаків сімейства E-Jet: 26 - E175, 8 - E190-E2 та 39 - E195-E2. Для порівняння: роком раніше Embraer поставила 25 E175, 1 E190-E2 та 38 E195-E2.
У результаті компанія досягла всіх своїх поставлених цілей у надзвичайно важкий для індустрії рік, зумовлений глобальними проблемами з логістичними ланцюжками. Ці проблеми змусили багатьох виробників аерокосмічної продукції минулого року переглянути свої амбіції у бік їх суттєвого зменшення.
Іншим важливим досягненням бразильців стало подолання порогу у 1800 проданих літаків сімейства E-Jet, до якого вони йшли два десятиліття.

​Зустрічайте дуже цікавий конкурс, присвячений технічній творчості молоді, що відбудеться за підтримки нашої компанії!
У цьому змаганні школярі старших класів, зібрані в команди, перевірять свою здатність разом побудувати планер та запустити його якнайдалі за допомогою створеної ними ж пускової установки!

Конкурс «Збудуй свою МРІЮ» створено для активного залучення якнайбільшої кількості українських школярів 8-11 класів до глибокого самостійного вивчення природничих та інженерно-технічних дисциплін та буде проводитися на базі нашого надійного партнера – КПІ ім. Ігоря Сікорського. Ми завжди докладаємося до практичного та виховного складників усякого молодіжного заходу, в якому беремо участь. Тож ці творчі технічно-виробничі змагання не є винятком – завдяки їм усі учасники перевірять якомога більше своїх технічних навичок: як «хард», так і «софт»!
Конкурс буде проходити у два етапи:
1️⃣ етап: усі учасники слухають онлайн лекції від експертів з авіаційної інженерної справи (серед яких будуть й інженери нашої компанії!) та проходять тести, що на них базуються.
2️⃣ етап: відібрані за результатами I етапу учасники приїжджають до Києва та виконують завдання з конструювання, виготовлення й випробування літального апарату та пускової установки для його запуску.
УВАГА:
реєстрація відбуватиметься до 20 березня (включно);
1️⃣ етап проходитиме з 21 по 25 березня;
2️⃣ етап - 29 та 30 березня.

Як ви бачите, залишилося вже небагато часу, тож саме від вашої активності у розповсюдженні інформації про цей дуже потрібний нашій країні захід залежить те, як багато наших українських дітлахів візьмуть у ньому участь. Тож, будь ласка, відправте це повідомлення усім своїм знайомим школярам, їх батькам та вчителям шкіл, не полінуйтеся зробити репост цього ж оголошення у Фейсбуці, поставте йому вподобайку та напишіть до нього коментарі – адже алгоритми Фейсбуку показують іншим користувачам те, що має багато взаємодії з читачами!
Залишилися сумніви?
Тоді обов’язково прочитайте нашу розповідь про те, як проходив перший подібний конкурс з фотодоповіддю про нього.

Якщо ж ви самі є батьками або вчителями, то уважно прочитайте всі формальні умови конкурсу перед тим, як почати реєстрацією.

Є питання?
Вам з задоволенням наддадуть відповідь координатори заходу:
Пурденко Євгеній: +380 63 378 81 76, e-mail: [email protected]
Холявік Ольга: +380 97 928 20 44, e-mail: [email protected]

P.S. Якщо вам цікаво, як ще ми допомагаємо нашій шкільній освіті покращувати викладання та застосування природничих та технічних дисциплін за допомогою впровадження нового предмету – STEM та намагаємося поширити це починання на всі освітні заклади України, підпишіться на нашу спеціальну групу у Фейсбуці Основи STEM та вивчайте там всі наші освітні матеріали. Тільки разом ми зробимо нашу країну сильнішою, багатшою та безпечнішою!

​21 березня 1921 року народився «батько» дивовижного Boeing 747 Джо Саттер (Joseph Frederick «Joe» Sutter).
Якби не його принципова позиція у питанні про скорочення інженерів-розробників цього проекту, 747-й міг би ніколи не з’явитись!
Бажаєте дізнатися, як сильно іноді можуть помилятися економічні аналітики та чому для інженера важливо не просто мати високу кваліфікацію у своїй справі, а ще й не боятися відстоювати свої погляди перед «великим» керівництвом навіть під загрозою звільнення? Тоді читайте нашу розповідь про цього унікального фахівця!

Щоб зрозуміти суть проблеми, слід зануритися в оптимістичну атмосферу першої половини 60-х, коли здавалося, що вже до початку наступного десятиліття всі пасажирські перевезення стануть надзвуковими, а ще років через 20 (не пізніше!) земляни почнуть колонізувати найближчі планети.

Саме у цій ситуації європейський «Concorde» кидає виклик пануванню американської авіації. Перед Боїнгом постає складна дилема: вплутуватися у перегони та починати будівництво шалено дорогого футуристичного надзвукового авіалайнера або вибрати асиметричну відповідь, враховуючи, що за запевненнями бізнес-аналітиків, ринку навряд чи знадобиться більше пари сотень великих повільних аеропланів «учорашнього дня»?
Після деяких коливань Боїнг вирішує ризикнути: всі фінанси компанії мобілізовані на створення безпрецедентно великого, важкого широкофюзеляжного Boeing 747 під керівництвом Джо Саттора.
Нова машина являє собою черговий букет інновацій: 747-й стає першим універсальним вантажно-пасажирським авіалайнером, вперше отримує дві палуби, відкидний ніс та інші передові рішення.
Величезні витрати на розробку та створення В747 ставлять компанію на межу банкрутства. Інвестори вимагають звільнення значної частини зайнятого у роботі інженерного персоналу для зниження витрат. Саттор вступає з ними в небезпечну сутичку та виграє, захистивши всіх своїх підлеглих.
Концепція 747-го перемагає!
Хоча на момент запуску виробництва передбачалося, що авіакомпаніям буде потрібно не більше 400 таких літаків, у 1993 році Боїнг викочує тисячний В747, а загальне число проданих машин перевалило за 1️⃣5️⃣0️⃣0️⃣❗️

Ось так 747-й з тимчасової машини, яка була потрібна тільки для того, щоб дочекатися появи надзвукового красеня з крилом змінної геометрії, перетворився на лайнер, який висунув Boeing у лідери світової авіаіндустрії.

P.S. В одному зі своїх інтерв'ю Джо Саттор досить буденно зауважив: «Іноді настає момент, коли професіоналові не можна мовчати, якими б смертельними не виглядали наслідки. Я вирішив не лукавити, тож йшов на нараду з думкою про те, що це мій останній день у Боїнгу».
Наскільки ж це суперечить нашим побутовим уявленням про капіталізм - ідеям про те, що «клієнт / начальник завжди правий», «людина людині вовк» та «своя шкура дорожче», яких, на жаль, дотримуються дуже багато вітчизняних кваліфікованих фахівців!

​Якщо ви знову бачите велосипед у пості від авіаційної інжинірингової компанії, значить на вас чекає нова розповідь, як ефективно навчати студентів та школярів сучасної інженерної справи! Не думаємо, що ви часто з таким стикаєтеся, тож дочитаєте наш допис до кінця.
Отже, яке відношення до авіації має велосипед? Якщо відверто - жодного. Натомість має пряме відношення до результативного навчання технічних фахівців, яким вже понад 10 років займається наша навчальна команда! І, як ви вже здогадалися, сьогодні настав день, коли ми знайшли хвилинку, щоб продовжити оповідання про це. Відразу зауважимо, що більшість наших дослідів цікаві не тільки студентам, а й школярам (тому вони теж є на наших фото)!

Тож чому на цей раз для серії дослідів ми вибрали саме велосипед?
З одного боку, він зібрав у собі чимало різноманітних механічних завдань, для вирішення яких потрібні хороші комплексні знання як статики, так і кінематики.
З іншого боку, ці завдання все-таки порівняно прості, щоб методи їх вирішення наші учні встигли усвідомити вже за пару місяців нашого навчання.

Оскільки у нашому плані занять «базова» кінематика йде поперед статикою, то й перший наш «велосипедний» дослід був присвячений практичному застосуванню «кінематичних» знань.
Тепер же ми розповімо вам, як використовувати велосипед для тренування практичних навичок з врівноваження різних деталей конструкції силами, що діють на них, тобто статики. Якщо вам не сподобався наш раптовий академічний тон, то не бійтеся: з нашими учнями ми спілкуємося набагато більш наближеною до життя мовою і зараз ви самі це побачите!

⚙️ Отже, що змушує велосипед рухатися вперед?
Описаний нами нижче дослід дає можливість отримати відповідь на це питання!
Однак перед тим, як його описувати, швиденько розберемося з базовою «теорією». Щоб велосипед рухався вперед, його колеса необхідно обертати. Своєю чергою, щоб змусити обертатися будь-який предмет, до нього потрібно докласти пару сил, однакових за величиною, але протилежних за напрямком (так званий момент сил). Залишилася цілковита «дрібниця» - зрозуміти, звідки вони беруться та чому дорівнюють!
Щоб розібратися у цьому цікавому питанні, доведеться пройтися по всьому «ланцюжку» дій усіх сил - від педалі до заднього колеса.

Отже, перша сила, що запускає процес руху, виникає під час натискання ногою на педаль. Опускаючись під її дією, педаль тягне за собою важіль, на якому вона шарнірно закріплена. Важіль намагається рушити вниз, але не може, оскільки закріплений на осі у підшипниковому вузлі корпусу велосипеда. Тому важіль намагається повернутися разом із цією віссю, на якій, окрім нього, жорстко закріплена ведуча шестерня. На шестерню за її зуби зверху своїми отворами накинуто ланцюг, який, натягуючись, прагне почати поступальний рух уперед. Він тягне за зуби ведену шестерню, але та закріплена на осі разом із заднім колесом, тож не може зрушити з місця, натомість просто починає повертатися навколо своєї осі. Оскільки шестерня жорстко з'єднана з колесом, то воно теж пробує повернутися навколо осі, закріпленої на корпусі. І ось тут наш вільний рух закінчується, перетворюючись... на статику, оскільки колесо, упираючись у поверхню землі, не може просто взяти й провернутися, залишившись на місці. Цьому заважає сила тертя між колесом та землею! Так відбуватиметься доки сила, з якою ми тиснемо на педаль, не «переможе» тертя. У цей момент статика перетвориться на кінематику та динаміку.

Ці міркування дозволяють нам детально розглянути рівновагу усіх сил та моментів у той проміжок часу, коли велосипед ще стоїть, але ось-ось почне рухатися, детальніше.
Бажаєте дізнатися, що ж коїться з усіма деталями велосипеда у цій дуже цікавій ситуації?
Тоді мерщій дочитуйте цю ж розповідь у групі нашого навчального центру у Фейсбуці, адже такі «великі» «longread»и не лізуть у пост Телеграму цілком!
Нагадуємо, що для цього вам необов'язково бути користувачем FB. Розумний Телеграм покаже вам наші пости й так – у власному вбудованому браузері.

​7 квітня 2006 вперше здійнявся в небо найбільш незвичайний та загадковий апарат, який колись був створений корпорацією Boeing - багаторазовий орбітальний корабель X-37 Orbital Test Vehicle. Що ж він є таке та чим відомий?
Читайте розповідь про це на нашій сторінці у Фейсбуці!

Спойлер для розпалювання інтересу:
«У кінці 2004 року, після низки затримок, створення X-37 було передано з NASA в Агентство з перспективних оборонних науково-дослідних розробок США (DARPA).

Це одразу дало помітний результат: перший тестовий політ X-37A (шляхом скидання з носія), було здійснено вже через півтора року (навесні 2006).
Після випробувань, восени 2006 року, ВПС США оголосили, що вони будуть продовжувати розвивати орбітальний варіант X-37B.

Тут то й виявилася головна інтрига цього проекту, яка полягає у тому, що дотепер точно невідомо, для чого саме ВПС США побудували та використовують цей орбітальний літак (вся подібна інформація знаходиться під грифом «цілком таємно»). Це дуже цікавий момент, бо така ситуація не є характерною для відкритого американського суспільства, в якому Конгрес зазвичай пильно контролює місцевих військових»

З того часу Х-37 виконав уже 7️⃣ тривалих польотів (у найдовшому з яких він пробув 2.5 роки!), останній з яких завершився лише місяць тому – 7 березня 2025, але й досі особливості його будови та застосування огорнуті завісою таємниці!

А як ви вважаєте, для чого використовують Х-37?
Пишіть у коментарі тут або до нашого посту у FB!

​Нещодавно ми розповідали, з якими виробничими підсумками закінчили 2024 рік найбільші гравці світового ринку цивільного літакобудування*. Тепер, після офіційного оприлюднення ще і їхніх фінансових результатів, варто поговорити також й про прагматичний бік захоплюючого аерокосмічного інжинірингу!

Отже, хто ж заробив найбільше грошей у 2024?
Звісно ж, це США🇺🇸, яким належать аж 7 із 10 компаній, що входять до TOP-10 за доходами за минулий рік, які отримали разом фантастичні 367 млрд $!
На почесному 1️⃣ місці у цьому списку розташувалася американська RTX (що об'єднує United Technologies, Collins Aerospace, Pratt & Whitney та Raytheon), яка отримала дохід у 81 млрд $ (+17% за рік) та прибуток у 5 млрд.
2️⃣&3️⃣ місця з майже однаковими виторгами у 72 та 71 млрд $ та прибутками у 4 та 5 млрд посідають європейський Airbus🇪🇺 та американський Lockheed Martin🇺🇸, які зберегли сильні позиції торік.
4️⃣ місце - за американським же концерном Boeing🇺🇸, який опустився сюди з 1-го місця через дохід у 67 млрд $ (-15%) та збиток у 12 млрд.
5️⃣ місце стабільно утримує General Dynamics (також 🇺🇸) з доходом 48 млрд $ (+13%) та прибутком 4 млрд.

Вражаюче зростання доходів (близько 10%) демонструють також й майже всі «дрібніші» учасники торішнього TOP-10.
Ці дані підкреслюють мінливу ситуацію в аерокосмічній галузі, сформовану проблемами у ланцюжку постачань, оборонними контрактами та відновленням комерційних перевезень в авіації.

P.S. Ми розуміємо, що наші читачі нечасто оперують сумами тих самих порядків, що наведені у цій нашій публікації. Тому наведемо зрозумілий кожному приклад для розуміння того, наскільки вони великі: річні доходи нашого державного бюджету 2024 року становили близько 50 млрд $, а ВВП всієї України – менш як 200.

* Ось наші розповіді про масштаби випуску пасажирських авіалайнерів у 2024 році: у американського Boeing, у європейського Airbus та бразильського Embraer.

​Усі, певна річ, чули про Генрі Форда. Людина, яка вивела автопромисловість на принципово новий рівень, перетворивши її з виробництва предметів розкоші для товстосумів на дійсно масову індустрію для середнього класу. Ідеї Форда багато у чому випереджали свій час, тому йому мимоволі довелося підтягувати й «нецільові» напрямки. Наприклад, для виробництва автомобілів використовували руду, що добувалася на рудниках Форда.

Тому не дивно, що Форд виробляв не тільки автомобілі, а ще й літаки, був власником Ford Airlines.
Саме у цей день, 14 квітня 1925 року, був здійснений перший рейс першої у світі регулярної вантажної авіалінії. На лінії працювали літаки Stout 2-AT «Pullman», побудовані у компанії, яка належала Форду. Рейси виконувалися з Аеропорту Форда для перевезення автомобільних комплектуючих між заводами Форда.

Завдяки Форду, буквально за кілька років після відкриття авіалінії, світова авіація вперше отримала ось такий список речей:
🛫 Перші вогні на смузі для нічної посадки на усіх аеродромах компанії (1924).
🛫 Перша радіонавігація на кожному літаку компанії (1926).
🛫 Перші масові поштові перевезення (1926).
🛫 Перші бетонні злітно-посадкові смуги (1928).
🛫 Перші готелі в аеропортах (1931).

А ви кажете, автомобілі! Виявляється, що Форд - ще й батько-засновник світової транспортної авіації!

P.S. На нашу фото як раз Stout 2-AT.

​Як ми самостійно масово готуємо інженерні кадри, до чого тут впровадження STEM у шкільну освіту та 3D-друк?
Обов'язково перегляньте трансляції двох наших виступів у Zoom, які відбудуться на онлайн конференції «Освітня робототехніка та штучний інтелект» вже 17 та 18 квітня, щоб дізнатися відповідь!

Чому нам можна довіряти у цих питаннях?
Ми застосовуємо 3D-друк у нашій системі підготовки вже 5 років та за цей час самостійно навчили 8️⃣3️⃣ висококваліфікованих авіаційних інженера, які отримали робочі місця у нашій компанії. Окрім цього вже 2 роки ми навчаємо STEMу школярів у нашому власному гуртку та вже рік офіційно допомагаємо впроваджувати уроки STEM у ліцеї №153 міста Київ. Увесь цей час ми наполегливо удосконалювали власні інжинірингові підходи до нашого навчання, спочатку з 1 курсу ВНЗ, а зараз – навіть зі старших класів школи, а також розширювали використання 3D-друку у всіх наших навчальних процесах, набивши при цьому чимало ґуль. Тому вважаємо, що нам є, що розповісти та що це буде корисно всім, хто займається, як шкільним STEM-навчанням, так і підготовкою персоналу для сфери STEM.

Про що саме ми говоритимемо?
Ось кілька спойлерів про те, що цікавого та корисного ви дізнаєтесь з наших доповідей, якщо не полінуєтеся перенести свої справи та не забудете доєднатися до нашої трансляції.
Отже, 17 квітня на доповіді «Досвід впровадження інженерно орієнтованого підходу до викладання STEM у 5-6 класах. Мета та попередні результати» ми розповімо:
1️⃣ Які виклики стоять перед українською шкільною природничою освітою.
2️⃣ Як у їх подоланні може допомогти впровадження уроків STEM.
3️⃣ Які проблеми виникають у цьому процесі та як ми їх розв’язуємо.
4️⃣ Як саме ми допомагаємо усім школам, які бажають запровадити у себе уроки STEM.

а 18 квітня на доповіді «Місце 3D-друку в сучасному проектуванні, виробництві та навчанні природничим наукам. Бачення сучасної інжинірингової компанії» ви дізнаєтеся:
1️⃣ Які недоліки, що є продовженням переваг 3D-друку, заважають його широкому впровадженню у промислове виробництво деталей у всьому світі.
2️⃣ Для чого, на нашу помірковану думку, в Україні зараз насамперед слід застосовувати 3D-друк. Які основні проблеми такого використання 3D-друку та як їх вирішувати.
3️⃣ Як ми використовуємо 3D-друк у навчанні майбутніх технічних фахівців.
4️⃣ У чому кардинальна відмінність нашого підходу від типового використання 3D-друку у навчанні.

Заінтриговані?
Тоді:
🎯 запишіть собі у нагадування день та час виступів;
🎯 перешліть цей пост усім своїм друзям та запросить їх нас послухати;
🎯 поставте вподобайку та зробіть репост цієї ж публікації у Фейсбуці, щоб про цей важливий захід, на якому буде ще багато цікавого та, головне, - корисного, дізналося якнайбільше жителів нашої України!

⏰ КОЛИ?
17 квітня (четвер): 13.15 – 16.00
Наш виступ останній, однак ми віримо, що ви нас дочекаєтесь)
18 квітня (п’ятниця): 13:00 – 14:15
Наш виступ у першій половині заходу.

🗺 ДЕ?
ONLINE трансляція за посиланням.
Ідентифікатор конференції: 810 0772 2246
Код доступу: 266606

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ: ви можете завантажити програму конференції та з'ясувати, що ще корисного ви зможете там почути! Будь ласка, не полінуйтеся її як слід роздивитися, адже ви можете знайти там ще багато цікавого окрім наших доповідей.

​Чи знаєте ви, що попри постійний розвиток дистанційних засобів неруйнівного контролю, «механікам» авіалайнерів все ще доводиться самим регулярно забиратися до найзатишніших частин літака, включно з «кесоном» - частиною крила, обмеженою переднім та заднім лонжеронами (силовими поздовжніми балками крила)?

Такі огляди потрібні, як для перевірки наявності пошкоджень (насамперед - втомних тріщин, спричинених змінними навантаженнями від маневрів та поривів повітря, а також корозії), так і для періодичного очищення кесона від різноманітної живності, яка намагається завестися скрізь, де тільки можна та не можна. Зокрема й усередині кесона. Адже він служить не тільки для створення аеродинамічних сил, що підіймають наш літак у повітря, а ще й для зберігання палива, яке живить мотори. Тому поширення у ньому різних мікроорганізмів створює значний ризик для паливної системи, оскільки може призвести до засмічення ними фільтрів та зупинки подачі пального у двигуни.

Усе це змушує авіаційних інженерів-проектувальників робити величезні вирізи - лази, як у нижніх панелях крила, так і в нервюрах - поперечних мембранах (на фото), які служать для сприйняття зсуву*, створюваного поперечними силами.

Оскільки майже весь внутрішній об'єм кесона крила заливається паливом, механікам доводиться не тільки проявляти дива гнучкості, борючись із клаустрофобією, а ще й виконувати всі подібні роботи у респіраторі, щоб не вдихати пари гасу.

P.S. На фото показано процес навчання майбутніх авіамеханіків. При звичайному обслуговуванні консолі крила, звісно ж, не знімають - це б різко збільшило тривалість та вартість таких робіт.

* Крім цього, нервюри заважають паливу вільно перекочуватися всередині, є опорами для поздовжніх елементів жорсткості, що підкріплюють обшивки панелей, а також місцями кріплень рухомих елементів передньої та задньої кромок крила.

​Чудова новина: ми завітали до чергової школи, яка сама нас запросила!
Бажаєте дізнатися, чому такі події важливі для нас? Тоді не полінуйтеся дочитати нашу публікацію до кінця!

Постійні читачі давно знають: наша компанія має чітке бачення своєї соціальної ролі в Україні. Вона полягає в енергійній «пропаганді» інженерної справи серед молоді, оскільки ми впевнені: лише домінування реального сектору в економіці дозволить нашому народу захистити свої території та досягти європейського рівня життя.
Головний виклик на цьому шляху - відтік нашої молоді до інших держав. Так, за 3️⃣ останніх роки Україну залишило майже 7️⃣ млн її громадян, приблизно половина з яких – діти та підлітки. Переконати тих, хто залишився, у тому, що на нашій рідній землі, вони мають майбутнє та перспективи – наше спільне найважливіше завдання!

Тому вже багато років ми розширюємо та поглиблюємо різноманітні інженерні освітні програми для студентів українських ВНЗ. Ба більше: з 2023 року ми зробили наступний крок - почали безкоштовно займатися інженерною творчістю ще й зі школярами!

Наразі цей напрямок охоплює заняття експериментальною фізикою та вивчення тієї математики, яка потрібні для проведення відповідних підготовчих розрахунків, а також обробки даних. «Наші» школярі самостійно виконують різноманітні досліди зі шкільної програми, а потім обговорюють результати та власні висновки з нашими фахівцями з навчання. Це дозволяє зі шкільної лави розуміти, чим відрізняються фізичні моделі від реального світу, які їхні межі, а також важливість володіння прикладною математикою, аби швидко й ефективно прогнозувати фізичні явища.
На жаль, ця наша ініціатива наштовхується на інертність багатьох шкіл Києва. Через це школярі, котрих ми зацікавили, стікаються до нас на навчання здебільшого самотужки.

Тому ми були дуже раді, коли до нас за своєю ініціативою звернувся приватний НВК «Євроленд» та запросив виступити перед своїми учнями!
На жаль, не встигли ми сказати й два слова до нашої презентації, як почалась тривала повітряна тривога. Оскільки ми були вимушені йти разом з нашими слухачами в укриття, де не було проектора з екраном, то може спасти на думку, що на цьому наша розповідь й завершилася… Та для нас це не перепона! Адже наші фахівці з навчання вміють пояснювати важливі для нас речі й «на колінці». Тож, попри негаразди, ми розповіли школярам про:
⚙️ особливості однієї з найприбутковіших сфер діяльності – цивільної авіації;
⚙️ специфіку літакобудування, що полягає у його «інтернаціоналізмі»;
⚙️ місце, яке ми займаємо у цій сфері та яке можуть займати інші українські фірми;
⚙️ економічні проблеми, викликані примітивністю більшості товарів, які виробляє наша країна;
⚙️ особливості вищої освіти в Україні та розвинених державах. Зокрема, чому навчаючись за кордоном, можна здобути гіршу освіту, ніж вдома;
⚙️ популярні, затребувані та високооплачувані бакалаврати: чому це не те саме;
наш підхід до навчання: чому ми в змозі масово готувати фахівців, не гірших, ніж у більш розвинутих країнах.

Нам дуже приємно, що виступ не перетворився на монолог, як буває деколи. Адже слухачі не посоромилися поділитися з нами своїми сумнівами щодо необхідності вивчення точних та природничих наук. Вони розповіли нам про свою невпевненість у тому, що фахівці такого профілю будуть потрібні Україні.

Що ж можна сказати про підсумки цієї зустрічі?
Ми дуже раді, що вона відбулася!
Адже тепер стало більше на кілька десятків амбітних школярів, які знають, що можуть здобути високооплачувану професію, яка забезпечить їм швидкий професійний та кар'єрний ріст, не покидаючи рідної України.
Сподіваємося, читачі якомога ширше розповсюдять інформацію про цю подію, щоб вона дійшла до співробітників та керівників якомога більшої кількості шкіл, щоб подібні заходи стали для нас буденністю!

P.S. Бажаєте, щоб ми прийшли з виступом до ваших школярів або навіть готові привезти їх до нас? Пишіть нашому координатору: @Darinasavchukk !