​Зазвичай бренд «Боїнг» асоціюється лише з «капітальними» аеропланами – магістральними авіалайнерами або величезними бомбардувальниками. Однак відомий концерн мав й зовсім крихітні у всіх сенсах проекти, про які не завжди знають навіть авіаційні фани. Один з них - L-15 Scout, повчальну історію якого ми вам сьогодні розповімо.

Закінчення Другої світової війни спричинило обвальне скорочення замовлень на бойові літаки, тому фінансовий стан Boeing похитнувся. Менеджмент компанії постановив відповісти на це розширенням номенклатури техніки, що випускається. Вочевидь було вирішено, що інженери, здатні створювати багатотонні висотні турбокомпресорні монстри з дистанційними турелями та радіолокаційними прицілами, впораються з будь-якими завданнями.

Так, серед іншого, було запущено проект легкого багатоцільового літака для ВПС США, який одержав позначення Boeing Model 451.
Це був двомісний високоплан, злітною масою всього в 1 тонну, оснащений чотирициліндровим двигуном водяного охолодження потужністю 125 кінських сил.
Перший політ прототипу XL-15 відбувся 13 липня 1947 року. Після успішного завершення заводських випробувань була побудована партія з 10 машин.

Всі вони були передані Армії США для тестової експлуатації, керівництво завмерло в очікуванні хвалебних відгуків та замовлень… та тут з'ясувалося, що армія не перебуває у захваті від нового творіння Боїнга!
Ні, розгромних рекламацій також вдалося уникнути. Проте виявилося, що конкуренти, які давно виживають у ніші надлегкої та легкої авіації, роблять більш якісні та збалансовані машини.

Тому «Скаути» повернули назад до компанії, яка потім змогла продати їх до Служби рибного господарства та дикої природи США на Алясці. Там ці машини експлуатувалися ще довгі роки та також не отримали якихось помітних негативних відгуків. Захоплень та нових покупок, однак, теж не було.

Яка ж мораль?
Excudent alii spirantia mollius aera (с)

​«Ніколи не вважай, що ти набагато розумніший за інших фахівців, які займалися «твоїм» завданням до тебе!» - перше, чому потрібно вчити новачків у будь-якій професії.

Якщо тобі спала на думку якась геніальна ідея, що лежить при цьому майже на виду, але чомусь ніким не реалізована до цього, не варто радіти. У 99 випадках зі 100 це означає, що ти просто ще не знаєш про існування величезної проблеми, до якої призведе спроба втілити твоє рішення у життя. У той час як більш досвідчені «товариші» вже про це знають, тому й не намагаються застосувати цей «винахід».

Сьогоднішній наш гість якраз чудово ілюструє цю думку. Зустрічайте - VFW-Fokker 614 - німецький близькомагістральний літак з реактивними двигунами, встановленими НАД крилом.

Якщо ви не розумієте, що у цьому дивного, обов'язково прочитайте розповідь про цю цікаву машину у нашому Фейсбуці.
А якщо розумієте, та не можете збагнути, навіщо німцям знадобилося створювати такий дивний літак - тим більше прочитайте, адже у цієї схеми є й значні переваги, а не лише недоліки!
Про всяк випадок нагадаємо, що для цього вам необов'язково бути користувачем цієї соцмережі. Розумний Телеграм покаже вам нашу історію і так – у власному вбудованому браузері.

​Полюбляєте математику, не цураєтеся фізики, але не вірите, що вони ведуть до успіху у нашій Україні?
Якщо це так, або якщо ви навпаки впевнені у користі таких вподобань, прочитайте нашу розповідь про те, що являє собою сучасна інженерна справа. Адже саме вона дозволяє найліпше втілити творчий потенціал кожного у життя та зробити суспільство значно заможнішим та безпечнішим!

Отже, чому інжиніринг – це захоплююча, високооплачувана та перспективна діяльність?
На жаль, у нас переважають стереотипи про цю професію, які народилися ще у пізньому СРСР та розквітли у безробіття 1990-х. Наша розповідь – спроба поділитися знанням, що ж справді відбувається зараз у цій цікавій сфері.
Річ у тім, що українська інженерія існує у двох паралельних світах!
☑️ Перший – понурі спадкоємці повільно вмираючих пострадянських підприємств. ☑️ Другий – молоді високотехнологічні компанії, інтегровані у світову економіку.
На жаль, перший світ помітніший за другий, тому ми прагнемо показати вам існування іншого, в якому не нудно жити та добре платять*.

⚙️ Хто ж такий нинішній, а не пострадянський інженер насправді?
⚙️ Чому це водночас цікаво та прибутково?
Щоб це прояснити, ми окреслили ідею про роль творчості в інженерній справі та сподіваємося, що ця розповідь на «слайдах» буде вам корисною!

🎯 Наші пояснення зацікавили вас?
🎯 Бажаєте довідатись про роботу інженером більше?
🎯 Вам важливо з’ясувати, які саме спеціальності бакалавра потрібно обрати та де їм навчатися, щоб стати затребуваним та водночас високооплачуваним професіоналом?
Вас із задоволенням проконсультують наші Training&Development manager Олексій Третьяков або фахівець з навчання Дарина Савчук: лише напишіть їм у Телеграм!

P.S. Будемо дуже вдячні, якщо всі, кому сподобався це оповідання, переконають уважно прочитати його хоча б одного студента, абітурієнта чи школяра тут, або у Фейсбуці!
P.P.S. Якщо ж вам цікаво, як ми власноруч готуємо майбутніх інженерів, завітайте до нашої навчальної команди у Фейсбук або Інстаграм!

* За даними сайтів вакансій середня зарплата в Україні за усіма робітниками будь-яких спеціальностей, віку та професійного стажу - близько 25 тисяч грн.
З іншого боку, зарплати інженерів-початківців у проектах серйозних приватних українських «фірм» стартують з 25 тисяч (а у нашій – взагалі з 30 тисяч!). Ми впевнені, що читачі самостійно зроблять правильний висновок із цих чисел.

​15 липня 1916 року Вільям Боїнг заснував у Сіетлі компанію The Pacific Aero Products Company, яка рік потому була перейменована у Boeing Airplane Company. Саме у цей момент завершилося дивовижне перетворення успішного торговця деревиною Вільяма Едварда Боїнга в авіатора-початківця Біллі Боїнга, в черговий раз продемонструвавши, на що здатна підштовхнути зрілу, успішну людину його мрія.

Саме з ім'ям Вільяма Боїнга пов'язаний перший підйом компанії, який забезпечив вихід у лідери американського авіабудування та авіаперевезень наприкінці 20-х років.
Однак не варто думати, що шлях до слави був простим та невигадливим: на «фірму» чекали регулярні злети та падіння, не раз вона опинялася на межі банкрутства.
Ще на початку шляху компанії довелося на деякий час відмовитися від виробництва літаків і зайнятися випуском... меблів, щоб знову повернутися в авіацію тільки завдяки фанатизму Боїнга.

Саме Боїнг одразу зрозумів, що лише безперервні інновації можуть дозволити фірмі перемагати конкурентів. Саме тому, починаючи з перших побудованих машин, інженери компанії невпинно тримали носа за вітром та перебували на вістрі науково-технічного прогресу, впроваджуючи в конструкцію та технологію передові розробки.

У 1930-х Боїнг відійшов від справ компанії, не впоравшись з черговою кризою, в яку потрапило його дітище. Тому відродження фірми наприкінці 30-х пов'язане з іншими керівниками, але ім'я Боїнга назавжди увійшло в історію авіації.

Користуючись нагодою, хочемо звернути вашу увагу на чудовий серіал, знятий на замовлення компанії Боїнг до сторіччя її існування – Age of Aerospace. Ми дуже радимо його до перегляду, оскільки, попри замовника, серіал зроблений на рідкість об'єктивно, тож провали компанії в ньому показуються не менш детально, ніж її успіхи.

P.S. Одним із цікавих фактів біографії Вільяма Боїнга є те, що він так і не отримав диплома про вищу освіту. Однак, спеціально для повних супротивників класичної системної освіти на кшталт університетської та любителів «self-made man», слід підкреслити, що Боїнг мав достатню кваліфікацію, щоб вступити та тривалий час навчатися в одному з найкращих американських ЗВО – Єльському університеті.

Шановні читачі!
Маємо до вас велике прохання.
З учора ми запустили у рекламний показ нашу розповідь про роль творчості та інформаційних технологій у сучасній інженерній справі.
За ці кілька днів її побачать десятки тисяч жителів нашої України.
Тож ми просимо кожного, хто працює інженером або технічним фахівцем, написати коментар до нашого рекламного посту у Фейсбуці, де розповісти, чим саме ви займаєтеся та що вас приваблює у вашій діяльності!
Нумо покажемо українцям, що нас багато та що робити країну сильнішою можна працюючи не тільки у нашій компанії!

Уже завтра починається подача заяв до наших українських ВНЗ.
Користуючись приводом, ми просимо кожного нашого читача уважно та вдумливо дослідити аналіз, який ми репостнули нижче (особливо це стосується школярів, ми знаємо, що вас тут немало!), а також поділитися ним із кожним своїм знайомим школярем та/або його батьками!
Повірте - це дуже важливо, ви самі у цьому переконаєтеся, щойно ознайомитеся з цими матеріалами!

​Липень – особливий для абітурієнтів України час. Адже саме до його кінця кожному з них обов'язково доведеться розібратися, яку спеціальність бакалавра вибрати та для чого? Здавалося б, четвертий рік важких бойових дій поставив крапку над «і» у питанні, фахівці яких сфер життєво необхідні нашій країні. Адже не знайдеться українця, який би ще не відчув, що буває, коли, наприклад, катастрофічно не вистачає кваліфікованих енергетиків та електриків. Тому вчорашні школярі мали б масово вступати на основні промислові спеціальності:
машинобудування, енергетику, хімічні технології, будівництво тощо.
Проте реальна статистика заяв не тішить. Чому – читайте у цій публікації!

УВАГА: ми проаналізували статистику подання заяв до ВНЗ відразу за 7 останніх років: з 2018 по 2024 роки (у цьому році подача заяв ще не почалася) та вирішили, що правильно умовно розділити їх на три періоди, щоб побачити всі тенденції:
1️⃣ «Мирний» час: 2018-2019.
2️⃣ «Ковід»: 2020-2021.
3️⃣ Повномасштабне вторгнення армії РФ: 2022-2024.
При цьому ми чудово розуміємо, що сприймати статистичні дані у текстовому форматі дуже складно. Тому проілюстрували усі числа графіками.
Для зручності роботи з ними ми зробили статтю у Телеграфі, де розташували графіки по-людськи – одразу за тією частиною тексту, де вони згадуються. Кожен малюнок там пронумерований, тож саме на ці номери ми посилатимемося для більшої наочності.

СПОЙЛЕР: виявляється, що всі ці роки наші абітурієнти навіть не намагаються якось враховувати події, що відбуваються навколо, при виборі своєї спеціальності (та відповідно майбутньої професії) для вступу до ЗВО!🫠

Які ж спеціальності обирають наші абітурієнти та що нам із цим робити?
Про все це у нашому новому Телеграфі!
Ми витратили на нього дуже багато сил та часу, тож будемо вельме вдячні, якщо кожен із вас перешле цей аналіз всім своїм знайомим учням старших класів, абітурієнтам, студентам та їхнім батькам!

P.S. Також ми проситимемо всіх вас пару раз тицнути по екрану, щоб поставити «лайк» та репостнути цей же наш пост ще й у Фейсбуці. Пам'ятайте, що ваші взаємодії з публікаціями у будь-яких соцмережах різко підвищують кількість їхніх показів іншим користувачам, тож цими діями ви робите мешканців нашої України розумнішими!

Поспішаємо з великим задоволенням повідомити, що на наш заклик розповісти про свою роботу інженером у коментарях до нашого оповідання про роль творчості та «IT»-технологій у сучасній інженерній справі відгукнулося вже понад 2️⃣0️⃣ всіляких спеціалістів!
Особливо приємно, що чверть із них не працює у нашій компанії - це означає, що наші цінності поділяють найрізноманітніші технічні фахівці.

Ми будемо дуже раді, якщо всі наші читачі не забудуть прочитати ці відгуки, щоб дізнатися ще більше про специфіку сучасних технічних професій, а також запросять зробити це своїх друзів та знайомих!

P.S. Обов’язково перемкніть режим відображення коментарів з дефолтного «найбільш актуальні» на «усі коментарі», інакше алгоритми Фейсбуку сховають від вас коментарі, що не набрали багато вподобаєк, бо були написані останніми!

​Може здатися, що ера героїчних авіаторів та їх фантастичних рекордів назавжди залишилася у минулому - на зорі авіації.
Але це не так!

Наприклад, 26 липня 2016 року закінчилася перша у світі кругосвітня повітряна подорож пілотованого літака на сонячній енергії. Подолавши 42 тисячі кілометрів, літак з розмахом крила Boeing 777 та вагою звичайного автомобіля показав людству, на що здатна зелена енергетика вже сьогодні!

Щоб облетіти навколо Землі, Solar Impulse 2 знадобилося зробити 17 перельотів, а також пролетіти над трьома морями та двома океанами. Пілотували цей цікавий апарат швейцарський психіатр, повітроплавець ще з діда-прадіда Бертран Пікар та військовий пілот Андре Боршберг.
Одним з рекордів, які були встановлені на цьому надзвичайно оригінальному апараті, була тривалість польоту з однією людиною за штурвалом. Сонячний літак, який пілотував Андре Боршберг, пробув у повітрі без посадки та дозаправлення 120 годин!
Всього ж за час перельоту було поставлено 19 світових рекордів, а сонячні батареї згенерували 11 МВт⋅г електроенергії.

Розмах крила літака досягає 72 метрів, а його маса - лише близько 2.3 тонни. Під крилом Solar Impulse 2 знаходяться чотири електромотори потужністю 17 к.с. кожен, а діаметр їх дволопатевих пропелерів - цілих 4 метри!
Двигуни використовують енергію від 17 248 сонячних батарей, розташованих на всіх горизонтальних поверхнях планера, та мають місткість до 38 КВт⋅г.
Максимальна швидкість польоту при цьому становить 140 км/г.
Загальна вартість проекту - 115 млн. євро.