Останній день знижок, друзі ❗️⚔️
У вас є ще можливість придбати книжечки з 💣 знижкою!
Пропонуємо бігенько 🏃🏻♀️🏃🏻♂️ переходити на сайт ▶️ https://propalahramota.com.ua
У вас є ще можливість придбати книжечки з 💣 знижкою!
Пропонуємо бігенько 🏃🏻♀️🏃🏻♂️ переходити на сайт ▶️ https://propalahramota.com.ua
"Правильний видавець для читача це як хороший барига для наркомана - майже член сім'ї" 😁
Це було найкраще привітання за сьогодні 😎
Отож, зі святами усіх😉
Веселого Нового року і щасливого Різдва Христового 🎉🎉🎉
Це було найкраще привітання за сьогодні 😎
Отож, зі святами усіх😉
Веселого Нового року і щасливого Різдва Христового 🎉🎉🎉
Насвяткувались? Тепер час читати.
А читати треба Михайла Чайковського "Шляхта обирає авантюризм". Якщо по 60 сторіночок на день, то якраз під старий Новий рік дочитаєте, якщо по 50 - то до Водохреща, а якщо взагалі розслаблено та по кілька сторінок перед сном, то якраз під наступну книгу від "Пропала грамота".
А чого треба читати Чайковського?
По-перше, атмосфера у його Корпусі козаків оттоманських як у добробатах у чотирнадцятому. Така сама публіка - від неприкаяних душ до серйозних бізнесменів, від кримінальників різних масштабів до іноземних шукачів пригод.
По-друге, дев'ятнадцяте століття в історії України - як не хлопомани, то кріпаки, як не кріпаки, то боротьба проти соціального і національного гніту райцентрівських масштабів, Кармелюки і "Русалки дністрові". Але ж все було по іншому - українська шляхта, Листопадове повстання, світ інтриг, таємних товариств і козацької романтики. От про все це щедро пише Чайковський.
По-третє, хочете бути шляхтою? Тож хоч дізнайтесь як вона виглядала насправді. Як жила, що їла, що думала, як полювала з хортами, як танцювала на балах і які задвиги мала. Особисто я для себе немало нового й цікавого відкрив.
По-четверте, Чайковський додає у оповідки чимало гумору. Звісно, це не бароково-смішнк "Енеїда", але смішних ситуацій чимало. До речі, про нацменшини Правобережжя там стільки такого... Самі прочитаєте.
По-п'яте, твори Чайковського ще одне підтвердження нерозривності української мілітарної традиції. Не козаки закінчились, аж потім січові стрільці вигулькнули, а саме наявність військової тяглості крізь віки. І носіями цієї традиції була аристократія.
Тож книга вийшла крута.
До речі, якщо робили передзамовлення - заберіть на пошті свої книги, вони з минулого року там. А якщо досі не замовили - швиденько за посилання переходьте і лишайте замовлення. Ви явно не пошкодуєте.
А ось посилання👇👇👇
https://propalahramota.com.ua/product/shlyakhta-obirae-avantyurizm
А читати треба Михайла Чайковського "Шляхта обирає авантюризм". Якщо по 60 сторіночок на день, то якраз під старий Новий рік дочитаєте, якщо по 50 - то до Водохреща, а якщо взагалі розслаблено та по кілька сторінок перед сном, то якраз під наступну книгу від "Пропала грамота".
А чого треба читати Чайковського?
По-перше, атмосфера у його Корпусі козаків оттоманських як у добробатах у чотирнадцятому. Така сама публіка - від неприкаяних душ до серйозних бізнесменів, від кримінальників різних масштабів до іноземних шукачів пригод.
По-друге, дев'ятнадцяте століття в історії України - як не хлопомани, то кріпаки, як не кріпаки, то боротьба проти соціального і національного гніту райцентрівських масштабів, Кармелюки і "Русалки дністрові". Але ж все було по іншому - українська шляхта, Листопадове повстання, світ інтриг, таємних товариств і козацької романтики. От про все це щедро пише Чайковський.
По-третє, хочете бути шляхтою? Тож хоч дізнайтесь як вона виглядала насправді. Як жила, що їла, що думала, як полювала з хортами, як танцювала на балах і які задвиги мала. Особисто я для себе немало нового й цікавого відкрив.
По-четверте, Чайковський додає у оповідки чимало гумору. Звісно, це не бароково-смішнк "Енеїда", але смішних ситуацій чимало. До речі, про нацменшини Правобережжя там стільки такого... Самі прочитаєте.
По-п'яте, твори Чайковського ще одне підтвердження нерозривності української мілітарної традиції. Не козаки закінчились, аж потім січові стрільці вигулькнули, а саме наявність військової тяглості крізь віки. І носіями цієї традиції була аристократія.
Тож книга вийшла крута.
До речі, якщо робили передзамовлення - заберіть на пошті свої книги, вони з минулого року там. А якщо досі не замовили - швиденько за посилання переходьте і лишайте замовлення. Ви явно не пошкодуєте.
А ось посилання👇👇👇
https://propalahramota.com.ua/product/shlyakhta-obirae-avantyurizm
Forwarded from Conservator Journal
Нам підкорився другий міленіум у Телеграмі! Персональне дякую кожному, хто нас читає. З цієї нагоди рекомендуємо підписатися на друзів та авторів журналу:
@tradition_and_order - офіційни канал руху «Традиція і Порядок», єдиної консервативної антиліберальної політичної сили у нашій державі.
@BKhodakovsky - Авторський канал Богдана Ходаковського: консервативно-революційний погляд на сучасний світ та рефлексії на важливі теми.
@catars_is - журнал «Катарсис», про політику, мистецтво і філософію.
@artehvact - Сучасна естетика правого руху, розбиті морди ридаючих поліцейських, акції, бійки, українська культура сидіння за вишуканим столом, римськи матрони. Саме на каналі Богдана Серпокрила ви можете побачити повільний достроковий армагедон.
@nehuynya - канал головного редактора журналу. Про культуру і безкультур‘я
@ozertce - канал Андрія Несміяна. Невеличке озерце усього найкращого з медіа-болота.
@nechto_nichto - канал дизайнера журналу. Tr.ash heap of histoty - о жизни, смерти и искусстве.
@yaroslavivval - канал автора нашого журналу, політолога та експерта Ярослава Божка.
@reaction_ist - реакція олександрійська.
@postrealnist - Зухвалий ревізіонізм українського культурного простору
@propalahramota - канал видавництва «Пропала грамота»
conservatorjournal.com
@tradition_and_order - офіційни канал руху «Традиція і Порядок», єдиної консервативної антиліберальної політичної сили у нашій державі.
@BKhodakovsky - Авторський канал Богдана Ходаковського: консервативно-революційний погляд на сучасний світ та рефлексії на важливі теми.
@catars_is - журнал «Катарсис», про політику, мистецтво і філософію.
@artehvact - Сучасна естетика правого руху, розбиті морди ридаючих поліцейських, акції, бійки, українська культура сидіння за вишуканим столом, римськи матрони. Саме на каналі Богдана Серпокрила ви можете побачити повільний достроковий армагедон.
@nehuynya - канал головного редактора журналу. Про культуру і безкультур‘я
@ozertce - канал Андрія Несміяна. Невеличке озерце усього найкращого з медіа-болота.
@nechto_nichto - канал дизайнера журналу. Tr.ash heap of histoty - о жизни, смерти и искусстве.
@yaroslavivval - канал автора нашого журналу, політолога та експерта Ярослава Божка.
@reaction_ist - реакція олександрійська.
@postrealnist - Зухвалий ревізіонізм українського культурного простору
@propalahramota - канал видавництва «Пропала грамота»
conservatorjournal.com
"Абсолютизм вимагає від правителя, насамперед, неупередженості, чесності, вірності обов'язку, працьовитості й стриманості; однак навіть за наявності у правителя цих чеснот фаворити – і чоловіки, і жінки, а в кращому випадку законна дружина – через власне честолюбство та відкритість до лестощів крадуть у держави плоди королівської прихильності, бо ж монарх не всевидячий і не може однаково вдало обійняти усі виклики й завдання."
Отто фон Бісмарк
Особисте окремо, політичне окремо.
До речі, переклад споминів "Залізного канцлера" уже розпочався😉
Отто фон Бісмарк
Особисте окремо, політичне окремо.
До речі, переклад споминів "Залізного канцлера" уже розпочався😉
Чекайте у лютому. "Щоденник піхотинця Гарріса"
"Та цього разу я не був заскочений зненацька; швидко обернувся і побачив того чоловіка; він саме присідав за невеликим горбом, кроків за двадцять від мене. Стрелив прямо у нього і відразу влучив. Потім підбіг до того місця і побачив, що він упав лицем уперед. Я притиснув його спину коліном, витягнув свій штик, але вже не мав потреби ним скористатися, бо той хлоп вочевидь відходив.
Для мене було великим полегшенням, що я не помилився. То був французький піхотинець, і тому це було справедливо — він хотів украсти моє життя, але втратив власне. Що ж, це війна; тому я нахилився, перерізав зелений шнурок на його флєшці та зробив великий ковток, щоб угамувати спрагу."
"Та цього разу я не був заскочений зненацька; швидко обернувся і побачив того чоловіка; він саме присідав за невеликим горбом, кроків за двадцять від мене. Стрелив прямо у нього і відразу влучив. Потім підбіг до того місця і побачив, що він упав лицем уперед. Я притиснув його спину коліном, витягнув свій штик, але вже не мав потреби ним скористатися, бо той хлоп вочевидь відходив.
Для мене було великим полегшенням, що я не помилився. То був французький піхотинець, і тому це було справедливо — він хотів украсти моє життя, але втратив власне. Що ж, це війна; тому я нахилився, перерізав зелений шнурок на його флєшці та зробив великий ковток, щоб угамувати спрагу."
На початку 1854 року Корпус козаків оттоманських вперше атакував московське військо на території сучасної Румунії. Якось дивно звучить, ні? Але дивно це тільки тому, що ця сторінка української історії більше як півтора століття приховувалась і замовчувалась.
Але зараз ви маєте унікальний шанс ознайомитися із споминами командира цього козацького корпусу в складі армії турецького султана Михайла Чайковського. Вони вперше вийшли друком в Україні.
Зацікавило? Тисніть на посилання з нашим телеграм-ботиком
https://www.tgoop.com/propalahramota_bot?start=ZGw6MTk1NjI
Але зараз ви маєте унікальний шанс ознайомитися із споминами командира цього козацького корпусу в складі армії турецького султана Михайла Чайковського. Вони вперше вийшли друком в Україні.
Зацікавило? Тисніть на посилання з нашим телеграм-ботиком
https://www.tgoop.com/propalahramota_bot?start=ZGw6MTk1NjI
Поки ми всі чекаємо виходу "Щоденника піхотинця Гарріса", дозвольте Вас порадувати ще одним цікавим уривком.
"Серед стрільців було троє братів Гартсів — Джон, Майк та Пітер, — і, здається, у світі не було більших паливод. Повз них і миша не пробіжить, з усього вони зроблять кумедію та смішки, навіть під шквальним вогнем ворога, навіть коли побратими падають замертво поряд з ними. Пригадую, як лейтенант Моллой, який і сам був таким солдатом, «сповненим життям перед лицем смерті», викрикав цим трьом у битві під Вімейру. «Дідько, — кричав він їм, — ану назад, в укриття! Чи ви думаєте, що ми б’ємося тут навкулачки, що ви біжите французам просто в зуби?»
Я ніколи не бачив хлопів, які по виду своєму так пасували до тяжкої праці, яка перепала нам у Португалії. Вони могли бігти, як олені, і, здається, сама природа приготувала їх до трафунків, халеп і випробувань, якими було сповнене наше тодішнє життя. Однак усім трьом їм добряче перепало під час відступу до Корунни; хоча навіть у той жахливий час їхній добрий гумор і спроби жартувати підтримували дух багатьох солдатів, які інакше б зламалися іще до того, як побачили щогли англійських кораблів. Вони навіть примудрялися сміятися з власного вигляду та нашого жалюгідного виряду, коли ми висадилися на пляжі у Портсмуті. Один із них навіть дійшов до того, що сказав: «Ми зараз більше годні налякати ворога голою дупою, аніж зброєю!»
Нічого не змогло б зламати дух таких солдатів, як Джон, Майк та Пітер Гартси, лишень Флашинг, це гниле болото, могила батальйонів. Кількох тижнів на тій землі вистачило, щоб змусити їх замовкнути назавжди. Один, як я пам’ятаю, помер; а інші два, хоча і повернулися живими, втратили смак і волю до життя, і, як я сам, довіку залишилися прикладом того, що може цей клімат зробити навіть із залізним тілом."
Не пропустіть на початку лютого😎
"Серед стрільців було троє братів Гартсів — Джон, Майк та Пітер, — і, здається, у світі не було більших паливод. Повз них і миша не пробіжить, з усього вони зроблять кумедію та смішки, навіть під шквальним вогнем ворога, навіть коли побратими падають замертво поряд з ними. Пригадую, як лейтенант Моллой, який і сам був таким солдатом, «сповненим життям перед лицем смерті», викрикав цим трьом у битві під Вімейру. «Дідько, — кричав він їм, — ану назад, в укриття! Чи ви думаєте, що ми б’ємося тут навкулачки, що ви біжите французам просто в зуби?»
Я ніколи не бачив хлопів, які по виду своєму так пасували до тяжкої праці, яка перепала нам у Португалії. Вони могли бігти, як олені, і, здається, сама природа приготувала їх до трафунків, халеп і випробувань, якими було сповнене наше тодішнє життя. Однак усім трьом їм добряче перепало під час відступу до Корунни; хоча навіть у той жахливий час їхній добрий гумор і спроби жартувати підтримували дух багатьох солдатів, які інакше б зламалися іще до того, як побачили щогли англійських кораблів. Вони навіть примудрялися сміятися з власного вигляду та нашого жалюгідного виряду, коли ми висадилися на пляжі у Портсмуті. Один із них навіть дійшов до того, що сказав: «Ми зараз більше годні налякати ворога голою дупою, аніж зброєю!»
Нічого не змогло б зламати дух таких солдатів, як Джон, Майк та Пітер Гартси, лишень Флашинг, це гниле болото, могила батальйонів. Кількох тижнів на тій землі вистачило, щоб змусити їх замовкнути назавжди. Один, як я пам’ятаю, помер; а інші два, хоча і повернулися живими, втратили смак і волю до життя, і, як я сам, довіку залишилися прикладом того, що може цей клімат зробити навіть із залізним тілом."
Не пропустіть на початку лютого😎
Привіт, друзі😉
Ми до вас із видавничим референдумом.
До виходу "Щоденника піхотинця Гарріса" лишаються лічені дні, а ще ж з ним приїдуть нові тиражі "Записок кубанського партизана" і "Щоденника легіонера". Словом, буде паті-гард, чи паті-хард. То вже яку транслітерацію оберете.
А референдум ось у чому - як жити після Гарріса? Жити там щоб спочатку "Техаський рейнджер" чи "Чорні запорожці"?
Тож чекаємо на ваші думки і аргументи з цього приводу у коментарях.
п.с. раптом що, рейнджер - буде до 200 сторінок, а чорні запорожці - в районі 400😉Привіт, друзі😉
Ми до вас із видавничим референдумом.
До виходу "Щоденника піхотинця Гарріса" лишаються лічені дні, а ще ж з ним приїдуть нові тиражі "Записок кубанського партизана" і "Щоденника легіонера". Словом, буде паті-гард, чи паті-хард. То вже яку транслітерацію оберете.
А референдум ось у чому - як жити після Гарріса? Жити там щоб спочатку "Техаський рейнджер" чи "Чорні запорожці"?
Тож чекаємо на ваші думки і аргументи з цього приводу у коментарях.
Ми до вас із видавничим референдумом.
До виходу "Щоденника піхотинця Гарріса" лишаються лічені дні, а ще ж з ним приїдуть нові тиражі "Записок кубанського партизана" і "Щоденника легіонера". Словом, буде паті-гард, чи паті-хард. То вже яку транслітерацію оберете.
А референдум ось у чому - як жити після Гарріса? Жити там щоб спочатку "Техаський рейнджер" чи "Чорні запорожці"?
Тож чекаємо на ваші думки і аргументи з цього приводу у коментарях.
п.с. раптом що, рейнджер - буде до 200 сторінок, а чорні запорожці - в районі 400😉Привіт, друзі😉
Ми до вас із видавничим референдумом.
До виходу "Щоденника піхотинця Гарріса" лишаються лічені дні, а ще ж з ним приїдуть нові тиражі "Записок кубанського партизана" і "Щоденника легіонера". Словом, буде паті-гард, чи паті-хард. То вже яку транслітерацію оберете.
А референдум ось у чому - як жити після Гарріса? Жити там щоб спочатку "Техаський рейнджер" чи "Чорні запорожці"?
Тож чекаємо на ваші думки і аргументи з цього приводу у коментарях.
Ну, що набурчались про сніг, затори і комунальні служби?
А тим часом було розвантажено три палети новеньким книжок. Поки тягали палети по засніженим тротуарам, то навіть встигли уявити себе персонажами Джека Лондона, що крізь завірюху тягне сани кудись у край тепла і гарячої їжі.
Та це все лірика. До суті:
🧨приїхав новодрук "Щоденник піхотинця Гарріса" про Наполеонівські війни у чудовому перекладі Тамари Горіха Зерня
🧨приїхав другий наклад "Щоденника легіонера" про Іноземний легіон
🧨приїхав другий наклад "Записки кубанського партизана" Андрія Шкуро
Усі книги вже до доступні на сайті. Ми би радив кидати все і бігти замовляти, поки якісь спритніші все не розгребли. Адже, що може бути кращим зараз за щось гаряче в чашці та книжку з хрумкими сторінками, поки на вулиці гуляє хурделиця? І Вам обирати куди під завивання вітру і нечутний снігопад втекти - до Іспанії з британською піхотою, до В'єтнаму з французькими легіонерами чи до тимчасово окупованої Кубані з козацькою ватагою😉
Ось і посилання на замовлення 👇👇👇
https://propalahramota.com.ua/category/knigi
А тим часом було розвантажено три палети новеньким книжок. Поки тягали палети по засніженим тротуарам, то навіть встигли уявити себе персонажами Джека Лондона, що крізь завірюху тягне сани кудись у край тепла і гарячої їжі.
Та це все лірика. До суті:
🧨приїхав новодрук "Щоденник піхотинця Гарріса" про Наполеонівські війни у чудовому перекладі Тамари Горіха Зерня
🧨приїхав другий наклад "Щоденника легіонера" про Іноземний легіон
🧨приїхав другий наклад "Записки кубанського партизана" Андрія Шкуро
Усі книги вже до доступні на сайті. Ми би радив кидати все і бігти замовляти, поки якісь спритніші все не розгребли. Адже, що може бути кращим зараз за щось гаряче в чашці та книжку з хрумкими сторінками, поки на вулиці гуляє хурделиця? І Вам обирати куди під завивання вітру і нечутний снігопад втекти - до Іспанії з британською піхотою, до В'єтнаму з французькими легіонерами чи до тимчасово окупованої Кубані з козацькою ватагою😉
Ось і посилання на замовлення 👇👇👇
https://propalahramota.com.ua/category/knigi
Яка "Пропала грамота" без ярмарку?
⠀
⠀⠀Уже цієї суботи, 20 лютого, зробимо ярмарок у «Закапелку». Нам же, читачам і видавцям, треба поспілкуватися наживо, поговорити про книжки, про плани, послухати побажання і пропозиції, бахнути кавки і з'їсти по тістечку на брудершафт.
⠀Оскільки ярмарок 20 лютого, то буде 20% знижки на всі книжки від "Пропала грамота".
⠀Так що плануйте свою наступну суботу, щоби завітати на ярмарок. Он-лайн ярмарку і знижок не буде, тільки живе спілкування.
⠀Отож, чекатимемо на вас з 14.00 і до закриття книгарня за адресою Верхній Вал, 62😉
⠀
Запрошуємо взагалі-взагалі всіх!
https://fb.me/e/Q5VhOMc9
⠀
⠀⠀Уже цієї суботи, 20 лютого, зробимо ярмарок у «Закапелку». Нам же, читачам і видавцям, треба поспілкуватися наживо, поговорити про книжки, про плани, послухати побажання і пропозиції, бахнути кавки і з'їсти по тістечку на брудершафт.
⠀Оскільки ярмарок 20 лютого, то буде 20% знижки на всі книжки від "Пропала грамота".
⠀Так що плануйте свою наступну суботу, щоби завітати на ярмарок. Он-лайн ярмарку і знижок не буде, тільки живе спілкування.
⠀Отож, чекатимемо на вас з 14.00 і до закриття книгарня за адресою Верхній Вал, 62😉
⠀
Запрошуємо взагалі-взагалі всіх!
https://fb.me/e/Q5VhOMc9
Facebook
Log in or sign up to view
See posts, photos and more on Facebook.
— Хлопці, — мовив він. — Я сподівався, що армія США допоможе нам у цьому бою, але здогадуюсь, що нині мусимо йти на самоті, доки злодії не втекли далеко вглиб країни. Мушу сказати, що я, скоріш за все, заведу вас зараз у пекло, але сподіваюсь, що я вас звідти і виведу. Але якщо є хтось, хто остерігається йти зі мною, то нехай скаже про це й залишиться тут. Я не триматиму на нього зла, бо ніхто з вас не підписувався на бої у Мексиці, тож ви не зобов’язані робити це, якщо не бажаєте.
Капітан замовк, та ніхто навіть не поворухнувся й нічого не сказав.
— Саме цього я від вас очікував, — задоволено повів він далі. — А тепер я розповім, що ж ми маємо провернути. Десь за милю звідси є горезвісне Ранчо-де-лос-Куевос, штаб мексиканських бандитів. На цьому ранчо є все, чого душа бажає, — оздоблені сріблом вуздечки й сідла, добрі коні й вишукана зброя. Нам потрібно його захопити. То гніздо банди головорізів, котрі роками грабували Сполучені Штати, вони вирощували своїх дітей у ненависті до нас і бажанні так само напасти на нашу країну! Вони вбивали наших чесних фермерів, зруйнували тисячі осель! А тепер ми маємо шанс відплатити їм. Безсумнівно, там повно озброєних бандитів, що вже чекають на нас, бо я переказав їх ватажкові — якщо вони ще раз увірвуться до Техасу, то ми прийдемо по нього і рознесемо його ранчо. Буде бій, і вони відчайдушно захищатимуться, але ми їх відшмагаємо, ще й як! Я знаю, що ви за бійці; я знаю вашу відвагу і що ви — найкращі стрільці всього Техасу. У вас вистачає набоїв, тож слухайтесь наказів і зберігайте спокій — і тоді ми захопимо це ранчо. Вдень ми нападемо, і я хочу, щоб ви постріляли всіх, кого побачите, — окрім жінок та дітей. Давайте покажемо приклад усім злодіякам, ґвалтівникам та вбивцям, як ми можемо впоратись із їх неподобством, і я покладаюсь на кожного з вас, що ви допоможете мені!
Промова його лунала довго, та все це було нам потрібно, і ми вже знали, на що чекати. Капітан умів надихнути своїх бійців на великі справи із непохитною певністю — за це його й цінували безмірно.
Коли він закінчив промову, ми повільно рушили за ним вузькою стежкою, через кущі й верболіз.
Словом, "Техаський рейнджер" уже майже готовий побачити світ
Капітан замовк, та ніхто навіть не поворухнувся й нічого не сказав.
— Саме цього я від вас очікував, — задоволено повів він далі. — А тепер я розповім, що ж ми маємо провернути. Десь за милю звідси є горезвісне Ранчо-де-лос-Куевос, штаб мексиканських бандитів. На цьому ранчо є все, чого душа бажає, — оздоблені сріблом вуздечки й сідла, добрі коні й вишукана зброя. Нам потрібно його захопити. То гніздо банди головорізів, котрі роками грабували Сполучені Штати, вони вирощували своїх дітей у ненависті до нас і бажанні так само напасти на нашу країну! Вони вбивали наших чесних фермерів, зруйнували тисячі осель! А тепер ми маємо шанс відплатити їм. Безсумнівно, там повно озброєних бандитів, що вже чекають на нас, бо я переказав їх ватажкові — якщо вони ще раз увірвуться до Техасу, то ми прийдемо по нього і рознесемо його ранчо. Буде бій, і вони відчайдушно захищатимуться, але ми їх відшмагаємо, ще й як! Я знаю, що ви за бійці; я знаю вашу відвагу і що ви — найкращі стрільці всього Техасу. У вас вистачає набоїв, тож слухайтесь наказів і зберігайте спокій — і тоді ми захопимо це ранчо. Вдень ми нападемо, і я хочу, щоб ви постріляли всіх, кого побачите, — окрім жінок та дітей. Давайте покажемо приклад усім злодіякам, ґвалтівникам та вбивцям, як ми можемо впоратись із їх неподобством, і я покладаюсь на кожного з вас, що ви допоможете мені!
Промова його лунала довго, та все це було нам потрібно, і ми вже знали, на що чекати. Капітан умів надихнути своїх бійців на великі справи із непохитною певністю — за це його й цінували безмірно.
Коли він закінчив промову, ми повільно рушили за ним вузькою стежкою, через кущі й верболіз.
Словом, "Техаський рейнджер" уже майже готовий побачити світ