Прошу доєднатися до благої ініціативи мого друга, хрещеного однієї з наших доньок, протоієрея Димитрія Гарчука, у справі допомоги передчасно народженим дітям.

З благословіння Високопреосвященнішого Агафангела, Митрополита Одеського і Ізмаїльського, парафія на честь Входу Господнього до Єрусалиму Одеської єпархії УПЦ розпочинає акцію «МАТИ ЖИТТЯ», спрямовану на цільову допомогу Відділенню інтенсивного виходжування передчасно народжених дітей НДСЛ «ОХМАТДИТ» МОЗ України.

А саме — для дитячої лабораторії сну, яка є єдиною в Україні, необхідні розхідники — маски для апаратів неінвазивної вентиляції легень (НІВЛ).

Маски для НІВЛ є індивідуальним аксесуаром для проведення вентиляції для кожного пацієнта, та будуть передані пацієнтам безоплатно для подальшого використання в домашніх умовах під наглядом лікарів.
Допомогу можна надати тут 👇

https://send.monobank.ua/jar/AXwhi7c4ab

5375411220004373 номер картки 💳 банки

#одеськаєпархія #одесскаяепархия
#УПЦ
#ОХМАТДИТ
#матижиття
#worldprematurityday

До уваги читачів каналу пропоную календар Різдвяного посту. Важливо звернути увагу на примітки внизу.

Одного разу святитель Лука Кримський прогулювався якимсь садком, де грали діти. Був він у рясі та клобуці. Архієпископа побачив міліціонер і буквально накинувся на нього:

— Громадянин, чому Ви тут гуляєте в такому вигляді? Тут же діти! Лише подумайте, який Ви подаєте приклад???

Владика відповів:
— А по-вашому так: якби я начепив кобуру з пістолетом, то це було б для них значно кращим прикладом?!

Щодо чергового епік-фейлу в Трапезній палаті Києво-Печерської лаври. Тепер вже кулінарного.

Монастирська трапеза, як і кожна трапеза воцерковленого християнина, супроводжується молитвами до і після. Але монахи в монастирі їдять мовчки, слухаючи Святе Письмо, житія чи повчання святих отців Церкви тощо.
Тут не проводять і не записують (при нормальному функціонуванні монастиря) телевізійних шоу і не проводять "молитовних сніданків". Тут моляться. Або, ще раз нагадаю, приймають їжу під час читання корисної для душі літератури духовного змісту.

Але ж звідки людям, далеким від православних традицій, знати про це?

Насправді, для подібних заходів Трапезний храм вкрай незручний - в столиці десятки ідеальних локацій як для кулінарних шоу, так і для самоствердження гаранта.
Але з якоїсь причини обирають саме храм.
Їм, вочевидь, важливо знову і знову публічно виявляти свою зневагу до того, що для віруючих людей було і є святинею.
"Проковтнете і це", - начебто заявляють вони вчергове.

Очікував, що єпископ Віталій Кривицький відреагує. Не помилився.
Римо-католики теж обурені тим, що відбувається в Лаврі зараз.

"Я позитивно ставлюся до кухні та креативності пана Євгена Клопотенка Євген Клопотенко та неодноразово пригощав своїх закордонних гостей у «100 років…», проте у випадку його кулінарного шоу у Трапезному Храмі, це вже не про кухню, а про тотальну мішанину у розумінні сакрального і традиційного. Тому й народжуються в народі «сакральні страви» та «відродження культури» у храмах, призначених для іншого – для зустрічі з Богом у молитві.

Здається комунізм перестає бути пережитком минулого, а немов гідра, відроджує свої щупальця у нашому сьогоденні. Щодо комунізму, це не афоризм. Відразу після жовтневого перевороту комісари намагалися перетворити храми у що завгодно, головне щоб спотворити його первісне призначення. Так наприклад, ще досі, багато римсько-католицьких храмів, як у малих місцевостях, так й у обласних містах та навіть столиці, використовуються, як будинки культури, філармонії, органні зали, картинні галереї…. Нині ж нащадки тих комуністів, за відсутністю контраргументів, кажуть тільки: «законодавство у нас таке» або ж «а що тут поганого?».

Погане те, що ново-вишукані присмаки утворюються шляхом додавання «екзотичних компонентів» з того, що є насправді сакральним для іншого. Це вже далеко не культура, а її симулякр, оскільки йдеться не про «культивацію» - як збирання, а про спотворення вже існуючого. І найбільша проблема у тому, що, як марксисти 20-тих років минулого століття, так й 20-тих років теперішнього, цього не в стані зрозуміти. А може й добре розуміють…. Тому й створюють відповідне законодавство.

Ця ситуація потребує належної оцінки зі сторони Державна служба України з етнополітики та свободи совісті; для переосмислення та вибачення зі сторони пана Клопотенка та його команди, за виниклу помилку; а також для кожного з нас, щоб ми не культивували «Свято, яке наближається», з присмаком «вінегрету та Олів’є, в одну посуду», а затрималися на належному вшануванні «Бога з нами» (і Його одного), який вкрай потрібний тепер нашому народові. Як зрештою завжди."

Преподобний Іоанн Дамаскін відіграє незрівнянно більшу роль в житті православних, ніж майже любий другий святий. Ми читаємо або співаємо його тексти,напевно, більшість днів року!
Він склав Октоїх і Типікон, створив жанр канону, реформував богослужбову музику, сформував сучасну систему осьмигласся. Іменем Іоанна Дамаскіна надписані:

канон Пасхи (!), 531 ірмос, 75 канонів Минеї, недільні канони Октоїха, 454 скмогласні стихіри, 138 стихір на подобен, 13 заупокійних стихір и 181 «східна» стихіра. В Послідуванні до Святого Причастя його імʼя ми бачимо над молитвами «Пред дверьми храма Твоєго предстою» и «Владико Господи Ісусе Христе Боже наш, єдине імєяй власть».
Крім того, преподобний Іоанн — один з головних захисників іконопочитання. На його «Точном викладі православної віри» більше тисячі років вчаться всі, хто по справжньому любить нашу благодатну віру.
***
Причина того, що в богослужбових книгах його памʼять займає скромне місце, проста. Преподобний жив в добу великих церковних піснеписців, з ними він створив нинішній богослужбовий канон, а після них уже не знайшлося творців такого же рівня дерзновіння, які б віддали достойну шану і борг і цим майстрам, гігантам духу, перший з яких — святий Іоанн Дамаскін.